Рішення

від 27.03.2019 по справі 279/143/19

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 279/143/19

Провадження № 2/279/661/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" березня 2019 р.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Шульги О.М., з секретарем Башинською Н.М., розглянувши в приміщенні суду у м.Коростені цивільну справу № 279/143/19 за позовом ОСОБА_1 до Лісівщинської сільської ради Коростенського району Житомирської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача в якому зазначила, що 25.02.2017 року померла її мати ОСОБА_2, після смерті якої відкрилась спадщина за заповітом у вигляді житлового будинку №11 з надвірними будівлями, розташованого по вулиці Гоголя в с.Лісівщина, Коростенського району, Житомирської області, який належав померлій на підставі запису погосподарської книги №2 за 2016-2020 роки. За життя ОСОБА_2 склала заповіт, яким на випадок своєї смерті зробила розпорядження щодо належного майна на користь позивача та її брата ОСОБА_3, який відмовився від прийняття спадщини на її користь. Після смерті спадкодавця, у встановлений законом строк, вона подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. В подальшому звернувшись до нотаріуса за отриманням свідоцтва про право на спадщину за заповітом отримала відмову, яка мотивована відсутністю правовстановлюючого документу на житловий будинок. Рішенням суду просить визнати за нею право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: вул. Гагаріна, 11 в с.Лісівщина Коростенського району, Житомирської області в порядку спадкування за заповітом, після смерті матері ОСОБА_2, померлої 25.02.2017 року.

Сторони письмово повідомили про розгляд справи у їх відсутності.

У зв'язку з неявкою сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що 25.02.2017 року у віці 88 років в с.Лісівщина, Коростенського району, Житомирської області померла ОСОБА_2, що стверджується свідоцтвом про смерть серії І-ТП №298924 виданим 27.02.2017 року.

З довідки Лісівщинської сільської ради №789/02-26 від 13.11.2017 року слідує, що ОСОБА_2 на праві власності належав житловий будинок №11 з господарськими спорудами по вул. Гоголя в с.Лісівщина, Коростенського району Житомирської області, згідно запису в погосподарській книзі №2 виконкому Лісівщинської сільської ради за 2016-2020 роки, особовий рахунок № 070.

17.02.2004 року ОСОБА_2 склала заповіт, який був посвідчений сільським головою Лісівщинської сільської ради Коростенського району.

Дані про те, що даний заповіт було змінено або скасовано в справі відсутні.

Згідно змісту заповіту ОСОБА_2 вказала спадкоємцями всього належного їй майна, в тому числі будинку №11 по вул. Гоголя в с.Лісівщина Коростенського району, Житомирської області - ОСОБА_1 та ОСОБА_3.

Факт родинних стосунків між позивачем та її спадкодавцем встановлений рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 24.01.2018 року у справі №295/13706/17.

Частиною 1 ст. 1268, ч.1 ст.1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно вимог частини 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

З листа Коростенської районної державної нотаріальної контори №114/16/02-14 від 06.02.2019 року та Інформаційної довідки зі спадкового реєстру слідує, що після смерті ОСОБА_2 за заявою позивача заведено спадкову справу № 80/2018 та 06.02.2019 року на її ім'я було видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (реєстраційні номери: №№20-23).

Спадкоємець ОСОБА_3 подав заяву до органів нотаріату про відмову від своєї частки спадщини за заповітом на користь позивача ОСОБА_1.

При зверненні до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на будинок №11, з надвірними будівлями по вул. Гоголя в с.Лісівщина, Коростенського району, Житомирської області позивач отримала відмову, яка мотивована відсутністю правовстановлюючого документа на вказане нерухоме майно, що стверджується листом № 1506/02-14 від 13.11.2018 року.

Державна реєстрація права власності на будинок не проводилась.

На час розгляду справи можливість державної реєстрації права власності за спадкодавцем втрачена, що перешкоджає позивачу реалізувати свої спадкові права.

З роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, викладених у інформаційному листі від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» слідує, що державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13.12.1995 року №56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01.07.2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

Враховуючи те, що позивачем надано суду копію листа нотаріуса, яким відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину і надано роз'яснення щодо підстав відмови, чим позивач підтвердила неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину в органах нотаріату, тому позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат у справі підлягає вирішенню в порядку ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.1217, 1223, 1268, 1269, 1270, 1296 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок №11, з надвірними будівлями по вулиці Гоголя в с.Лісівщина, Коростенського району Житомирської області в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2, померлої 25.02.2017 року.

Звільнити позивача від сплати судового збору на підставі ст.5 ч.1.п.10 Закону України "Про судовий збір".

Стягнути з Лісівщинської сільської ради Коростенського району Житомирської області судовий збір в розмірі 768 гривень 40 копійок, який підлягає зарахуванню до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач ГУК у м.Києві /22030106/, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги.

Відповідно п.п.15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня його вручення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони та учасники:

Позивач - ОСОБА_1, місце знаходження: 10031, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач - Лісівщинська сільська рада Коростенського району Житомирської області, місце проживання: 11580, с.Лісівщина, вул. Житомирська, 48, Коростенський р-н, Житомирська обл., ЄДРПОУ 04347999.

Суддя: