Постанова

від 07.12.2009 по справі 2-а-2456/2009

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2-а- 2456/0514/2009                

                                                                  П О С Т А Н О В А  

                                                        І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

         07 грудня  2009 року.                                                     м.Добропілля.  

                   Добропільський міськрайонний суд  Донецької області в складі:

                          головуючого- судді                           Діденко С.О.

                            при секретарі                                   Сухіна О.Ю.

                            за участю:

            позивача                      ОСОБА_1

                            представника відповідача                  ОСОБА_2

 розглянувши у відкритому судовому засіданні  в приміщенні суду в місті Добропіллі  адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління  Пенсійного фонду України в  місті Добропілля Донецької області про визнання  неправомірними дій відповідача   та  стягнення   доплати до пенсії,

                                                              В С Т А Н О В И В:

      19 листопада 2009 року  ОСОБА_1 звернулася до Добропільського міськрайонного суду Донецької області  з позовом до Управління  Пенсійного фонду України в місті Добропілля Донецької області (далі УПФУ в м. Добропілля) про визнання неправомірними  дій УПФУ у відмові з виплати їй соціальної допомоги   по  підвищенню  пенсії   відповідно до  ст.6  Закону України  "Про соціальний захист  дітей війни"  за 2008 – 2009 роки.

 В обґрунтування своїх вимог, позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні зазначила,  що  за нею визнано статус "Дитина війни", у зв’язку з чим вона перебуває на обліку в УПФУ м. Добропілля.  Згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни",  вона має право на отримання щомісячної соціальної допомоги в розмірі  30 відсотків  мінімальної пенсії за віком, яка фактично їй не нараховувалась.   Звернення  ОСОБА_1 до УПФУ м. Добропілля про перерахунок пенсії залишилось без задоволення.

Позивач посилається на Рішення Конституційного Суду України № 6-пр/2007 від 9 липня 2007 р. та № 10-рп/2008 р. від 22 травня 2008 р., згідно яких визнано неконституційними норми статей      Законів України Про державний      бюджет України на  2008 рік, що стосується призупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідач відмовляється провести перерахунок та виплату передбаченої Законом  зазначеної  доплати до пенсії.

Позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача  та покласти зобов’язання  на відповідачів  вчинити дії щодо перерахування та виплати їй щомісячної соціальної допомоги починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, що  в загальному розмірі  складає 715 грн.23 коп., як особі  маючої статус «Дитина війни», а також зобов’язати управління ПФУ в м. Добропілля, починаючи з 1 січня 2009 року і по день розгляду справи у суді нараховувати та виплачувати зазначену доплату до пенсії.

       Представник відповідача, діюча на підставі довіреності ОСОБА_2, у судовому засіданні позовні вимоги  ОСОБА_1 не визнала, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що після прийняття Конституційним Судом України рішень щодо конституційності  зупинення норми закону та  зміни редакції,  Закону України №2195-1V питання  фінансування  підвищення пенсії у розмірі 30 відсотків  мінімальної пенсії за віком  в законодавчому  порядку не було врегульоване, тоді як фінансове забезпечення соціальних гарантій  здійснюється за рахунок  коштів Державного бюджету. Відповідно до постанови  КМУ від  28 травня 2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту  окремих категорій громадян"  п.8 дітям війни  до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання  чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість  пенсії, проводиться виплата підвищення  у визначених  твердих розмірах.

        Крім того, представник УПФУ вважає, що позивачкою порушені вимоги ст..99 КАС України щодо річного строку  зверненням з адміністративним позовом до суду і просить суд з цих підстав в задоволенні позову відмовити.

        Вислухавши в судовому засіданні пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши в судовому засіданні матеріали адміністративної справи, перевіривши викладені у позовній заяві  доводи позивача та  заперечення відповідача,  суд вважає, що позов  підлягає частковому  задоволенню виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що позивач – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка України - є пенсіонеркою, і згідно пенсійного посвідчення № 194846 від 08.02.2006 року має статус "Дитина  війни» (а.с.5).

Правовий статус дітей війни та основи їх соціального захисту встановлені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

 Статтею 6 цього Закону передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цім Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ст. 7 Закону).

Згідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

У відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV від 18.11.2004, який набрав чинності з 01.01.2006 р., встановлено правовий статус дітей війни і визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, в тому числі  отримання пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, та підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

         Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28.12.2008 р), дія ст..6 Закону України №2195-1V була зупинена.

         Рішенням  Конституційного Суду України № 10-рп\2008 від 22 травня 2008 року визнані  такими, що не відповідають Конституції України зміни визначені в Законі України "Про Державний бюджет на 2008р.". Таким чином дія ст.6 названого Закону  визнано чинною у редакції №2195-1V, що діяла до внесення змін,  починаючи з 22 травня  2008 року.    

         З урахуванням наведеного,  позовні вимоги ОСОБА_1 щодо  визнання  неправомірними дій відповідача  УПФУ в частині  відмови  виплатити  доплату до пенсії  є обґрунтованими.

         Статтею 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

          Позивач звернулася   до суду з позовом до УПФУ в м. Добропілля 19 листопада 2009 року (а.с.2).

Таким чином, в межах  річного строку  звернення з адміністративним позовом до суду,   враховуючи розмір  підвищення  пенсії, яку позивач отримував  з 1 січня  2008 року  у розмірі 10 %  прожиткового мінімуму  для осіб, які втратили працездатність, за період з 19 листопада 2008 року  по 31 грудня 2008 року, позивачу слід нараховувати недоплачену соціальну допомогу починаючи з 19 листопада 2008 р. по 31 грудня  2008 р.

        Статтею 99 КАС України  встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

        Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені ст.100 КАС України,  є  підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

         У позовній заяві ОСОБА_1 не навела  доказів поважності пропуску  нею строку для звернення з адміністративним позовом до суду за захистом порушених прав.

         Рішенням  Конституційного Суду України № 10-рп\2008 від 22 травня 2008 року що до невідповідності  Конституції України зміни  в Законі України "Про Державний бюджет на 2008р." було офіційно оприлюднено   6 червня 2008 р. в Офіційному віснику України.2008 р. № 38.

      Таким чином, позивач ОСОБА_1 повинна була  своєчасно дізнатися, що  її право  на отримання щомісячної державної соціальної допомоги за 2008р. порушено  з моменту ухвалення зазначеного рішення Конституційного Суду України починаючи з 22 травня 2008 року.

        У запереченнях на адміністративний позов відповідач УПФУ в м. Добропілля наполягає на застосуванні наслідків пропуску строків звернення до адміністративного суду.

         Встановивши, що  відповідач УПФУ в м. Добропілля порушив  норми права   які регулюють правовідносини  у сфері соціального  захисту  відповідної категорії громадян, суд визнає такі дії  протиправними і відповідно до вимог ст.. 162 КАС України  покладає на відповідача  обов'язок здійснити  нарахування  та виплату  на користь позивачці як  дитині війни  доплату до пенсії.

       Суд не може погодитись з запереченнями відповідача  щодо необґрунтованості  позовних вимог  з таких підстав.

      28 травня 2008року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", де  пунктом 8 постанови визначено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня -48,10 гривні, з 1 липня - 48,20 та з 1 жовтня - 49,80 гривні.

Таким чином,  підвищення дітям війни виплачувались органами Пенсійного фонду відповідно до зазначеної постанови, а не до Закону, внаслідок чого є наявні правові підстави для визнання протиправними дій, бездіяльності управлінь ПФУ в порушенні права на отримання підвищеного розміру пенсії починаючи з 22 травня  по 31 грудня 2008 ріку відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

    На час розгляду цієї справи у суді,  розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів" затверджений на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривні, з 1 липня - 482 гривень, з 1 жовтня - 498 гривень.

 Таким чином, в межах  річного строку  звернення з адміністративним позовом до суду,  враховуючи розмір  підвищення  пенсії, яку позивач отримувала  з 1 січня  2008 року  у розмірі 10 %  прожиткового мінімуму  для осіб, які втратили працездатність, за період з 19 листопада 2008 року  по 07 грудня 2009 року, позивачу слід нараховувати недоплачену соціальну допомогу.

Отже, право позивача на нарахування за період з 01.01.2009 по 07.12.2009 року відновилося з дня прийняття рішення  Конституційним Судом України по справі N 10-рп/2008 від 22.05.2008, але в межах при цьому в тому правовому режимі, який існував до дня набрання сили змін, визнаних в подальшому неконституційними.

  Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

    Встановивши, що  відповідач УПФУ  м. Добропілля порушив  норми права,  які регулюють правовідносини  у сфері соціального  захисту  відповідної категорії громадян, суд визнає такі дії  протиправними і відповідно до вимог ст. 162 КАС України  покладає на відповідача  обов’язок здійснити  нарахування  та виплату  на користь позивача як  дитині війни  доплату до пенсії.

          На час виникнення спірних правовідносин,  розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.

           Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Згідно з ч.  2 ст. 71  КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта   владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії  чи  бездіяльності покладається  на   відповідача,   якщо  він заперечує проти адміністративного позову.

          Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятого ним оскаржуваного рішення про відсутність підстав для нарахування підвищення.

 Враховуючи викладене, суд вважає, що є  наявність підстав для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі З0 % мінімальної пенсії за віком з 19 листопада 2008 року по 31  грудня 2008 року, та з 1 січня 2009 року по 07 грудня 2009 року (момент винесення рішення) з врахуванням фактично здійснених виплат.

       Керуючись ст. ст.9,69,99,100 104,159,160,163 КАС України, ст..З , ч. 2 ст. 19 , ч. З ст. 51  Конституції України,    Закону України "Про соціальний захист дітей війни", Закон України "Про державний бюджет України на 2008 р", суд,

                                                           П О С Т А Н О В И В:

       Адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління  Пенсійного фонду України в місті Добропілля про неправомірну бездіяльність державного органу і відшкодування шкоди, заподіяної бездіяльністю, - задовольнити частково.

        Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля,  щодо відмови в  нарахуванні, призначенні та здійсненні виплат ОСОБА_3 щомісячної соціальної допомоги, як особі, маючої статус "Діти війни", починаючи з 19 листопада 2008 року по 07 грудня 2009  року.

         Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля, ЄДРПОУ 23126353 р/р 256013122017 МФО 335106 в ДОУ ВАТ "Державний ощадний банк " здійснити перерахунок та виплату за рахунок державного бюджету на користь ОСОБА_3 недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, починаючи з 19 листопада 2008 року по 07 грудня 2009 року, в передбаченому ст..6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про  загальнообов’язкове державне страхування», з урахуванням фактично виплачених сум.

          В решті позову ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля щодо визнання дій відповідача протиправними, та зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити дії з нарахування та виплати недоплачуваної щомісячної державної соціальної допомоги за статус "Діти війни" - відмовити.

         Постанова може бути оскаржена до Донецького  апеляційного адміністративного суду  протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.  ст.  185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через  Добропільський міськрайонний суд заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Надруковано власноручно в одному примірнику в нарадій кімнаті.

Головуючий суддя                                                                     С.О. Діденко