Рішення

від 04.03.2019 по справі 757/47817/18-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/47817/18-ц

Категорія 12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2019 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Козлова Р.Ю.,

при секретарі - Іваненку С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Ліктрави до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, ОСОБА_2, про дострокове часткове припинення дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг та зобов'язання вчинити дії,-

за участю представників позивача - Мамонтової В.В. та Курячого О.П.

представників відповідача Міністерства економічного розвитку і торгівлі України - Гіоане І.М.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПрАТ Ліктрави звернулося до суду із позовом до відповідачів у якому просить суд ухвалити рішення, яким достроково частково припинити дію свідоцтва на знак для товарів і послуг НОМЕР_1 від 15.12.2006 року щодо зазначених у свідоцтві товарів 5 класу та послуг 35 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг. Також позивач просив суд зобов'язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо дострокового частково припинення дії свідоцтва НОМЕР_1 від 15.12.2006 року щодо зазначених у свідоцтві товарів 5 класу та послуг 35 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг та опублікувати відомості про це в офіційному бюлетені Промислова власність .

В обґрунтування пред'явлених вимог позивач посилається на те, що відповідачка ОСОБА_2 є власником знаку для товарів та послуг ІНФОРМАЦІЯ_2 за свідоцтвом НОМЕР_1. Згідно з Випискою з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відносно свідоцтва НОМЕР_1 станом на 18.09.2018 року, дія свідоцтва НОМЕР_1 поширюється на товари 03, 05, 25 та 35 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг, а саме:

Кл.З: вибілювальні препарати та інші речовини для прання; чистильні, лискувальні, знежирювальні та абразивні препарати; мило; парфуми, ефірні олії, косметика, лосьйони для волосся; зубні порошки і пасти; всі товари, що включені до 3 класу;

Кл.5: фармацевтичні та ветеринарні препарати; гігієнічні препарати на лікарські (медичні) потреби; дієтичні речовини на лікарські (медичні) потреби, дитяче харчування; пластирі, перев'язувальні матеріали; матеріали для пломбування зубів і виготовляння зубних виліпків; дезінфікувальні засоби; препарати для нищення паразитів і шкідників; фунгіциди, гербіциди; всі товари, що включені до 5 класу;

Кл.25: колготи, панчохи, панчішні вироби, шкарпетки, взуття, наголовні убори;

Кл. 35: реклама; керування справами; ділове адміністрування; канцелярські роботи; всі послуги, що включені до 35 класу.

Відповідно до Виписки, знак для товарів та послуг зареєстровано 15.12.2006 року, що підтверджується копією виписки з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і відносно свідоцтва НОМЕР_1 станом на 18.09.2018 року.

З метою виробництва та продажу продукції під знаком для товарів та послуг ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , 25 листопада 2014 року позивач подав до Державного підприємства Український інститут промислової власності заяву про реєстрацію знака для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_4 у 5 класі, номер заявки m 2014 16813 та заяву про реєстрацію знака для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_3 у 5 класі, номер заявки m 2014 16812. В майбутньому позивачем планувалось отримати правову охорону знаків для товарів та послуг ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_3 у 35 класі з метою рекламування виробленої продукції для збільшення попиту на неї. Однак 15 квітня 2016 року позивачем були отримані висновки про невідповідність позначення умовам правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи по вищенаведеним заявкам. Як зазначив у своєму висновку відповідний орган, підставою такої невідповідності слугує схожість позначень на стільки, що їх можна сплутати зі словесним знаком ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше зареєстрованим в Україні на ім'я ОСОБА_2 (свідоцтво НОМЕР_1 від 15.12.2006 року, заявка № m 200611134 від 27.07.2006 року) щодо споріднених товарів. Друга частина заявленого позначення слово Детокс не додає позначенню додаткової розрізняльної здатності, а вказує лише на властивості товарів.

Разом з цим, позивач стверджує, що відповідачка не використовує зареєстрований знак для товарів і послуг принаймні 5 останніх років до дати подачі до суду позовної заяви, що є підставою для прийняття рішення про дострокове припинення дії свідоцтва. Посилаючись на здійснення права на захист свого охоронюваного законом інтересу, позивач просить суд ухвалити рішення про дострокове часткове припинення дії свідоцтва України НОМЕР_1 від 15.12.2006 року щодо зазначених у свідоцтві товарів 5 класу та послуг 35 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг та зобов'язати відповідача Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести відомості про його часткове припинення до Державного реєстру свідоцтва України на знаки для товарів і послуг.

Представником відповідача Міністерством економічного розвитку та торгівлі України було подано відзив на позовну заяву, в якому представник посилається на те, що обов'язок доведення факту використання знака покладений на власника відповідного знаку, Положенням Про Міністерство економічного розвитку та торгівлі України , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 не передбачено здійснення ним контролю за використанням знаків для товарів і послуг їх власниками.

В судовому засіданні представники Міністерства економічного розвитку і торгівлі України підтримали вищевказану позицію та просили врахувати її при ухваленні судом рішення у справі.

Відповідачка - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час розгляду справи неодноразово повідомлялася судом належним чином, в тому числі шляхом розміщення оголошення про виклик в судове засідання через офіційний веб-портал Судова влада . Про причину неявки суду не повідомила, відзив на позов та докази на його обґрунтування не подала, а тому суд вважає за можливе розглядати справу за її відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказах.

Крім того, як вбачається зі зворотнього поштового повідомлення копію ухвали про прийняття справи до свого провадження та копію позовної заяви з додатками відповідачка отримала 28.11.2018 року, однак відзив на позов не подала та не подала докази на обґрунтування своїх заперечень, щодо вимог позивача. (а.с. 101)

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та вивчивши зміст поданих учасниками процесу заяв по суті справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 є власником знаку для товарів та послуг ІНФОРМАЦІЯ_2 за свідоцтвом НОМЕР_1.

Згідно з Випискою з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відносно свідоцтва НОМЕР_1 станом на 18.09.2018 року, дія свідоцтва НОМЕР_1 поширюється на товари 03, 05, 25 та 35 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг, а саме:

Кл.З: вибілювальні препарати та інші речовини для прання; чистильні, лискувальні, знежирювальні та абразивні препарати; мило; парфуми, ефірні олії, косметика, лосьйони для волосся; зубні порошки і пасти; всі товари, що включені до 3 класу;

Кл.5: фармацевтичні та ветеринарні препарати; гігієнічні препарати на лікарські (медичні) потреби; дієтичні речовини на лікарські (медичні) потреби, дитяче харчування; пластирі, перев'язувальні матеріали; матеріали для пломбування зубів і виготовляння зубних виліпків; дезінфікувальні засоби; препарати для нищення паразитів і шкідників; фунгіциди, гербіциди; всі товари, що включені до 5 класу;

Кл.25: колготи, панчохи, панчішні вироби, шкарпетки, взуття, наголовні убори;

Кл. 35: реклама; керування справами; ділове адміністрування; канцелярські роботи; всі послуги, що включені до 35 класу.

Відповідно до Виписки, знак для товарів та послуг зареєстровано 15.12.2006 року, що підтверджується копією виписки з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і відносно свідоцтва НОМЕР_1 станом на 18.09.2018 року.

З метою виробництва та продажу продукції під знаком для товарів та послуг ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , 25 листопада 2014 року позивач подав до Державного підприємства Український інститут промислової власності Заяву про реєстрацію знака для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_4 у 5 класі, номер заявки m 2014 16813 та Заяву про реєстрацію знака для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_3 у 5 класі, номер заявки m 2014 16812.

Як зазначив представник позивача, в майбутньому позивачем планувалось отримати правову охорону знаків для товарів та послуг ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_3 у 35 класі з метою рекламування виробленої продукції для збільшення попиту на неї. Однак 15 квітня 2016 року позивачем були отримані Висновки про невідповідність позначення умовам правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи по вищенаведеним заявкам. Як зазначив у своєму висновку відповідний орган, підставою такої невідповідності слугує схожість позначень на стільки, що їх можна сплутати зі словесним знаком ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше зареєстрованим в Україні на ім'я ОСОБА_2 (свідоцтво НОМЕР_1 від 15.12.2006 року, заявка № m 200611134 від 27.07.2006 року) щодо споріднених товарів.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що відповідачка не використовує зареєстрований знак для товарів і послуг 5 останніх років до дати подачі до суду позовної заяви, що є підставою для прийняття рішення про дострокове припинення дії свідоцтва і, як наслідок здійснення позивачем права на захист свого охоронюваного законом інтересу щодо реєстрації знаків для товарів та послуг ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_3 у відповідному класі.

Відповідно до ст. 494 ЦК України набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом. Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом.

Відповідно до ч. 2. ст. 16 Закону України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені цим Законом.

Згідно ст. 495 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є: 1) право на використання торговельної марки; 2) виключне право дозволяти використання торговельної марки; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать володільцю відповідного свідоцтва, володільцю міжнародної реєстрації, особі, торговельну марку якої визнано в установленому законом порядку добре відомою, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" використанням торговельної марки визнається: нанесення її на будь-який товар, для якого зареєстровано торговельну марку, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням торговельної марки з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування її під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої зареєстровано торговельну марку; застосування її в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет, у тому числі в доменних іменах.

Таким чином, виключне право використовувати знак для товарів і послуг (торговельну марку) належить власнику свідоцтва або іншого охоронного документу, який засвідчує набуття майнових прав інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг (торговельну марку).

Згідно пункту 4 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", якщо торговельна марка не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково.

Законом України від 16.09.2014 р. № 1678-VII ратифікована Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (надалі - Угода про асоціацію).

Згідно зі статтею 158 Угоди про асоціацію для цілей цієї Угоди права інтелектуальної власності включають, зокрема, торговельні марки.

Статтею 198 Угоди про асоціацію встановлено, що сторони передбачають, що реєстрація торговельної марки підлягає анулюванню, якщо протягом безперервного п'ятирічного періоду вона не була введена у використання на відповідній території для товарів або послуг, стосовно яких вона зареєстрована, і відсутні належні причини для невикористання; проте жодна особа не може заявити, що права власника на торговельну марку мають бути анульовані, якщо протягом проміжку часу між закінченням п'ятирічного періоду і поданням заяви про анулювання розпочалося або було поновлено реальне використання торговельної марки; початок використання або його поновлення протягом трьохмісячного періоду, що передує заяві про анулювання, яке розпочалося відразу після закінчення безперервного п'ятирічного періоду невикористання, не беруться до уваги, якщо підготовка до початку або поновлення використання здійснюється лише у зв'язку з тим, що власник усвідомлює можливість подання заяви про анулювання.

Статтею 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно зі ст. 10 ЦК України чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, є частиною національного цивільного законодавства України. Якщо у чинному міжнародному договорі України, укладеному у встановленому законом порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом цивільного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України.

Порядок укладення, виконання та припинення дії міжнародних договорів України з метою належного забезпечення національних інтересів, здійснення цілей, завдань і принципів зовнішньої політики України, закріплених у Конституції України та законодавстві України встановлює Закон України "Про міжнародні договори України".

Статтею 19 Закон України "Про міжнародні договори України" встановлено, що чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

З огляду на зазначене, а також ураховуючи те, що з 01.09.2017 р. Угода про асоціацію набула чинності у повному обсязі, до відносин щодо дострокового припинення дії свідоцтв України та міжнародних реєстрацій на знаки для товарів і послуг з підстави їх невикористання, мають застосовуватися положення статті 198 Угоди про асоціацію.

Відтак, з урахуванням статті 198 Угоди про асоціацію, дія свідоцтв України та міжнародних реєстрацій можуть бути достроково припинені у разі, якщо знаки для товарів і послуг без поважних причин безперервно не використовується щодо частини або всіх товарів та/або послуг, протягом п'яти років від дати публікації про видачу свідоцтв та поширення дії на території України міжнародних реєстрацій або від іншої дати.

Відповідно до ч. 1 ст. 426 ЦК України, способи використання об'єкта права інтелектуальної власності визначаються Цивільним кодексом України та іншим законом.

Використанням торговельної марки у сфері господарювання, відповідно до ч. 2 ст. 157 ГК України, визнається застосування її на товарах та при наданні послуг, для яких вона зареєстрована, на упаковці товарів, у рекламі, друкованих виданнях, на вивісках, під час показу експонатів на виставках і ярмарках, що проводяться в Україні, у проспектах, рахунках, на бланках та в іншій документації, пов'язаній з впровадженням зазначених товарів і послуг у господарський (комерційний) обіг.

Відповідно до п. 4 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" використанням знака визнається:

нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);

застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано;

застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.

На підтвердження своїх доводів щодо невикористання відповідачкою ОСОБА_2 спірного знаку позивач посилається на письмові докази.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача було направлено лист до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України за вих. № 0886-07/18 від 23.07.2018 року про надання інформації щодо наявності відомостей про видачу сертифікатів відповідності на продукцію під торговельною маркою ІНФОРМАЦІЯ_2 та позначенням ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Листом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України за вих. № 3433-08/32124- 07 від 26.07.2018 року представнику позивача надано інформацію про сертифікати відповідності. Згідно з отриманою інформацією сертифікатів відповідності на продукцію під торговельними марками ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_5 , видані на ім'я ОСОБА_2, в Реєстрі державної системи сертифікації не зареєстровано. Також позивачеві було повідомлено, що з 01.01.2018 року припинено подання органами із сертифікації інформації про прийняті ними рішення щодо видачі, відмови у видачі, анулювання, призупинення дії сертифікатів відповідності для включення її до Реєстру, вказана обставина підтверджується доданою до матеріалів справи копією листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 3433-08/32124-07 від 26.07.2018 року.

З урахуванням викладеного, відповідачкою не здійснювалась сертифікація будь-якої продукції під торгівельною маркою ІНФОРМАЦІЯ_2 , що свідчить про невикористання спірного знака для товарів і послуг.

Крім того, представником позивача було направлено запит до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 20.07.2018 року про надання інформації щодо наявності відомостей про видачу висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи на продукцію, яка маркується під торговельною маркою ІНФОРМАЦІЯ_2 та позначенням ІНФОРМАЦІЯ_5 .

У відповідь на даний запит, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів своїм листом № 602-123-20-12/528 від 25.07.2018 року повідомила, що відповідно до переліку висновків державної санітарно-епідеміологічної ескпертизи, виданих Держпродспоживслужбою з липня 2016 року і по день надання відповіді, у зазначеному переліку висновки на об'єкт експертизи під торговельною маркою ІНФОРМАЦІЯ_2 та позначенням ІНФОРМАЦІЯ_5 відсутні. Даний факт підтверджено позивачем шляхом надання суду копії листа Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 25.07.2018 року за № 602-123- 20-12/528.

Також з метою отримання інформації щодо рекламування продукції під торговельною маркою ІНФОРМАЦІЯ_2 , представником позивача було направлено запит Товариству з обмеженою відповідальністю Індустріальний Телевізійний Комітет , яке листом за вих. № 2407-01 від 24.07.2018 року повідомило те, що згідно даних ТВ панелі, фактів виходу рекламної компанії торговельної марки ІНФОРМАЦІЯ_2 та/або ІНФОРМАЦІЯ_5 на телевізійних каналах відкритих у ТВ Панелі за період з 01,01.2013 року по 21.07.2018 року не виявлено. Таким чином встановлено, що продукція під торговельною маркою ІНФОРМАЦІЯ_2 протягом останніх п'яти років, що передують подачі позову, не рекламувалась.

Згідно з ч. 8 ст. 16 Закону Про охорону прав на знаки для товарів і послуг власник свідоцтва має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання знака на підставі ліцензійного договору.

У відповідь на клопотання позивача № 0887-07/18 від 23.07.2018 року стосовно надання довідки про видачу ліцензій на використання знака для товарів і послуг по свідоцтву НОМЕР_1, Державне підприємство Український інститут інтелектуальної власності листом від 26.07,2018 року за № 999/24 повідомило, що станом на 26.07.2018 року до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг не вносились відомості щодо видачі ліцензій на використання знака для товарів і послуг за свідоцтвом НОМЕР_1.

З метою отримання інформації щодо реєстрації лікарських засобів продукції під торговельною маркою ІНФОРМАЦІЯ_2 , представником позивача було направлено запит щодо надання інформації до Державного підприємства Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України .

Державне підприємство Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я своїм листом № 7/48/17 від 25.07.2018 року повідомило, що згідно відомостей Державного реєстру лікарських засобів України станом на 23.07.2018 року препарати з торговельною маркою ІНФОРМАЦІЯ_2 або ІНФОРМАЦІЯ_5 як лікарські засоби в Україні не зареєстровані.

З посиланням на вищевказані письмові докази, позивач вважає, що торговельна марка за свідоцтвом НОМЕР_1 не використовувалась відповідачкою в Україні протягом п'яти років до дати подачі позову до суду.

На спростування доводів позивача, стороною відповідачів не надано суду будь-яких доказів на підтвердження того, що відповідачка ОСОБА_2 використовувала спірний знак або вживала дії спрямовані на його подальше використання (організація виробництва, виробництво, рекламування тощо).

Згідно з ч. 4 ст. 18 Закону України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг якщо знак не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково.

У цьому разі дія свідоцтва може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання. Такими поважними причинами, зокрема є:

обставини, що перешкоджають використанню знака незалежно від волі власника свідоцтва, такі як обмеження імпорту чи інші вимоги до товарів і послуг, встановлені законодавством;

можливість введення в оману щодо особи, яка виробляє товари або надає послуги, під час використання знака особою, що звернулася до суду, чи іншою особою щодо товарів і послуг, відносно яких висунута вимога про припинення дії свідоцтва.

Для цілей цього пункту використанням знака власником свідоцтва вважається також використання його іншою особою за умови контролю з боку власника свідоцтва.

Відповідно до статті 197 Угоди про асоціацію, якщо протягом п'яти років з дати завершення процедури реєстрації власник не розпочинає реальне використання торговельної марки для товарів або послуг, стосовно яких вона зареєстрована на відповідній території, або якщо таке використання призупинено протягом безперервного п'ятирічного періоду, то стосовно торговельної марки можуть бути запроваджені санкції, передбачені цим Підрозділом, якщо відсутні належні причини для її невикористання.

Нижченаведене також вважається використанням у розумінні пункту 1:

a) використання торговельної марки у формі, що відрізняється елементами, які не змінюють розпізнавальну здатність марки в тому вигляді, як вона була зареєстрована;

b) проставлення торговельної марки на товари або їхню упаковку лише з метою експорту.

Використання торговельної марки з дозволу власника або будь-якою іншою особою, яка має право використовувати колективну торговельну марку або гарантійну чи сертифікаційну марку, розглядається як використання власником в розумінні пункту 1.

Тож, суб'єкт права на торговельну марку зобов'язаний, згідно з вимогами Закону, використовувати належне йому право на марку щодо товарів чи послуг, для яких вона зареєстрована. Уповноважена особа може реалізувати дане право як безпосередньо шляхом маркування виробленої продукції чи при надані послуг, так і через передачу (надання) права на її застосування іншому суб'єкту на підставі відповідних ліцензійних договорів.

Відповідно до 8 ст. 16 Закону України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг власник свідоцтва має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання знака на підставі ліцензійного договору.

Надання такого дозволу згідно абзацу 5 ч. 4 ст. 18 Закону України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг також вважається використанням знака власником свідоцтва.

В ході розгляду справи не встановлено наявність перешкод у відповідачки ОСОБА_2 щодо вчинення таких дій. Суду не було надано будь-яких доказів на підтвердження наявності обставин, що перешкоджають використанню знака незалежно від волі власника свідоцтва, як не надано доказів і можливості введення в оману щодо особи, яка виробляє товари або надає послуги, під час використання знака особою, що звернулася до суду, чи іншою особою щодо товарів і послуг, відносно яких висунута вимога про припинення дії свідоцтва.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позивачем доведено належними доказами свої вимоги, а відповідачами не спростовано їх обґрунтованість, що є підставою для задоволення позову повністю.

Згідно з чинним законодавством України, зокрема, п. 2.3. Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 10.01.2002 р. № 10, у процесі ведення реєстру до нього вносяться відомості щодо визнання свідоцтва недійсним повністю або частково та дострокового припинення його дії і такі відомості в силу п. 1.3. вказаного положення Державна служба (її правонаступник) публікує в офіційному бюлетені Промислова власність , а тому суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобов'язання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо дострокового частково припинення дії свідоцтва НОМЕР_1 від 15.12.2006 року щодо зазначених у свідоцтві товарів 5 класу та послуг 35 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг та опублікувати відомості про це в офіційному бюлетені Промислова власність .

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача (п.1, ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, сума судових витрат, які позивач поніс у зв'язку із розглядом справи, складає 3524,00 грн., що підтверджується оригіналом платіжного доручення № 1760 від 26 вересня 2018 року.

Враховуючи те, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, відповідно до покладених на нього повноважень, не відслідковує порушення прав власників знаків для товарів і послуг, суд вважає, що з відповідачки ОСОБА_2 підлягають стягненню на користь позивача судові витрати понесені ними під час розгляду справи в розмірі 3524 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 20, 494, 495, 499 ЦК України, ст. ст. 10, 16 Закону України Про охорону прав на знаки для товарів та послуг , ст. ст., ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства Ліктрави до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, ОСОБА_2, про дострокове часткове припинення дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Достроково частково припинити дію свідоцтва на знак для товарів і послуг НОМЕР_1 від 15.12.2006 року щодо зазначених у свідоцтві товарів 5 класу та послуг 35 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг.

Зобов'язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо дострокового частково припинення дії свідоцтва НОМЕР_1 від 15.12.2006 року щодо зазначених у свідоцтві товарів 5 класу та послуг 35 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг та опублікувати відомості про це в офіційному бюлетені Промислова власність .

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1) на користь Приватного акціонерного товариства Ліктрави (Код ЄДРПОУ: 00481181, м. Житомир, шосе Київське, буд. 21) витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 3524 грн.

Повне рішення суду складено 11 березня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Оскільки в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва.

Суддя