Ухвала

від 20.03.2019 по справі 757/14254/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/14254/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора четвертого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, яке здійснюється слідчими Головного слідчого управляння Генеральної прокуратури України та інших органів досудового розслідування Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України радник юстиції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42017000000004260,-

ВСТАНОВИВ:

20.03.2019 року у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора четвертого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, яке здійснюється слідчими Головного слідчого управляння Генеральної прокуратури України та інших органів досудового розслідування Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України радник юстиції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42017000000004260.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000004260 від 17.11.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 191 КК України.

У судове засідання прокурор не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, через канцелярію суду подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримує та просить задовольнити.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації особою, яка подала клопотання, її процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання явки сторони обвинувачення обов`язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у його відсутність.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, встановив наступні обставини і прийшов до наступних висновків.

В обґрунтування клопотання зазначив, що у ході здійснення досудового розслідування встановлено ряд ризикових та пов`язаних між собою суб`єктів господарювання, службові особи яких, при здійсненні фінансово-господарських операцій здійснюють підміну позицій товарних груп та задіяні у схемах формування ризикового податкового кредиту з податку на додану вартість. Такі їхні дії спрямовані на умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів, що входять в систему оподаткування та подальшого ненадходження до державного бюджету грошових коштів в особливо великих розмірах.

Зокрема, в ході розслідування встановлено, що до вказаної схеми мінімізації ПДВ та вибілювання незаконно сформованого кредиту з ПДВ через підконтрольні підприємства з ознаками фіктивності здійснює ПАТ «Дім марочних коньяків «Таврія» (код 413475).

Прокурор в клопотанні зазначає, що службові особи ПАТ «Дім марочних коньяків «Таврія» (код 413475) з метою документального оформлення нікчемних правочинів, для отримання податкової вигоди шляхом декларування штучного податкового кредиту і зменшення своїх зобов`язань перед бюджетом та переведення безготівкових коштів у готівку на території м. Дніпропетровська, м. Запоріжжя та інших регіонів України здійснюють документальне оформлення таких незаконних операцій за рахунок відображення фінансово-господарських взаємовідносин з рядом сумнівних і ризикових підприємств, а саме: ТОВ «Фривайт ЛТД» (код 40305392), ТОВ «Аква лайт сервіс» (код 41046790), ТОВ «Магнум Траст» (код 41232603) та іншими ризиковими СГД. Зазначені правочини укладені між ПАТ «ТДК «Таврія» (код ЄДРПОУ 413475) в частині взаємовідносин з підприємствами ТОВ «Фривайт ЛТД» (код 40305392), ТОВ «Аква лайт сервіс» (код 41046790), ТОВ «Магнум Траст» (код 41232603) за податкові періоди з квітня 2017 року по лютий 2018 року не спричинили реального настання юридичних наслідків, внаслідок чого ПАТ «ТДК «Таврія» (код ЄДРПОУ 413475) ухилилися від сплати податків на додану вартість в сумі 34 784 295 грн.

Також прокурор в матеріалах клопотання зазначив, що в ході слідства встановлено, що посадові особи ПРАТ "ДМК "Таврія" за 2018 рік в податковій звітності відобразило придбання пшениці та кукурудзи від ТОВ "БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" (код 40043961) на загальну суму 153 890 933,82 грн. в тому числі ПДВ 25 648 488,97 грн.

Під час подальшого розслідування органами досудового розслідування встановлено, що ТОВ "БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" з метою документального оформлення нікчемних правочинів, для отримання податкової вигоди шляхом декларування штучного податкового кредиту та зменшення своїх зобов`язань перед бюджетом та переведення безготівкових коштів у готівку на території м. Одеса, м. Київ, м. Запоріжжя та інших регіонів України, здійснюють документальне оформлення таких незаконних операції за рахунок відображення фінансово-господарських взаємовідносин з рядом сумнівних підприємств. А саме, діяльність угрупування зводиться до придбання ТМЦ у вигляді пшениці та кукурудзи за готівку у фермерських сільськогосподарських господарств та документального оформлення через вищевказані підконтрольні підприємства. При вказаній діяльності реквізити зазначених підприємств використовувались не для здійснення фінансово-господарської діяльності, а тільки для складання документів прикриття зазначеної діяльності. В подальшому продукція транспортувалась у порти та реалізовувалась на експорт. Основним напрямком зазначеного угрупування є здійснення експортних операцій пшениці та кукурудзи до Індонезія, Філіппіни, Швейцарія, Португалія, Бангладеш, Іспанія, Таїланд через підконтрольне підприємство не резидента - Agri Finance SA країна реєстрації Швейцарія.

Виходячи з матеріалів клопотання, схема штучного формування податкового кредиту з податку на додану вартість полягає в формуванні податкового кредиту від нібито операцій з придбання ТОВ "БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" газу вуглеводного скрапленого. Так, за період 2017 2018 роки, ТОВ "БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" відобразив в податковій звітності придбання газу вуглеводного скрапленого на суму понад 360,0 млн. грн., в тому числі сформувало податковий кредит з ПДВ понад 60,0 млн. грн., а саме від ТОВ "ІНКОМ ТРАСТ" (код 38122420), ТОВ "ОЙЛ ПРОДАКШН" (код 39425611), ТОВ "ПРОМ ІНВЕСТ ЛТД" (код 39526575), ТОВ "ЄВРОГАЗГРУП" (код 40237820), ТОВ "ГАЗ-ТОРГ-БУД" (код 40407208), ТОВ "НАФТОХІМ ОІЛ" (код 40625351), ТОВ "ФАКТОРІНГ ГРУП" (код 40919212), ТОВ "НАФТОТРЕЙДИНГІНВЕСТ" (код 40985657), ТОВ "ДЖАЗ ОЙЛ" (код 41201266), ТОВ "ВІКОНТЕ ІМПУЛЬС" (код 42185214) та інші. За оперативною інформацією встановлено, що газ вуглеводний скраплений реалізовується за готівкові кошти в мережах автомобільних заправок, а документи з продажу газу продаються на ТОВ "БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" приблизно за 2 3 відсотка. Також слід зазначити, що фактично ТОВ "БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" не здійснювало реалізацію газу вуглеводного скрапленого.

В матеріалах клопотання також вказано, що слідством встановлено, що у вказаній схемі ухилення від сплати податків та маніпулювання податковою звітністю задіяна ТОВ "ІСТ ОІЛС УКРАЇНА" (код 37089765). Так в період 2017 2018 роки ТОВ "ІСТ ОІЛС УКРАЇНА" (код 37089765) здійснило нібито реалізацію пшениці та кукурудзи в адресу ТОВ "БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" на загальну суму 173 951 800,62 грн., в тому числі ПДВ 28 991 966,77 грн. та нібито придбало послуги зберігання пшениці та кукурудзи, навантаження, оформлення документів та інші послуги на загальну суму 153 890 933,82 грн., в тому числі ПДВ 25 648 488,97 грн. Таким чином, ТОВ "БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" нібито з`явилась пшениця, а податковий кредит з податку на додану вартість з`явився за рахунок придбання скрапленого газу. В подальшому пшеницю та кукурудзу закуплену за готівкові кошти реалізовано через ТОВ "БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" та ТОВ "ІСТ ОІЛС УКРАЇНА" на експорт через підконтрольне підприємство не резидента - Agri Finance SA країна реєстрації Швейцарія, а з метою ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах посадові особи ПРАТ "ДМК "Таврія" вступивши в попередню змову з посадовими особами ТОВ "БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" та ТОВ "ІСТ ОІЛС УКРАЇНА" відобразили придбання пшениці та кукурудзи на загальну суму податку на додану вартість 25 648 488,97 грн.

Прокурор зазначає, що вищезазначена злочинна схема забезпечує незаконне виведення безготівкових коштів підприємств реального сектору економіки у тіньовий, тобто неконтрольований державою, обіг, минаючи при цьому систему оподаткування, органи державного контролю та фінансового моніторингу, що призводить до ненадходження податків до державного бюджету та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом.

Враховуючи вищевикладене, в органу досудового розслідування є всі підстави вважати, що сума-коштів ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по указаним суб`єктам підприємницької діяльності, на яку вказані платники мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є предметом протиправної діяльності, отримані внаслідок проведення незаконної діяльності. На даний час є достатні підстави вважати, що сума-коштів ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по указаним підприємствам може бути використана для надання безпідставного податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки, що призведе до їх втрати і унеможливить відшкодування шкоди державі та встановлення причетних до злочину осіб.

Відповідно до ч.5ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України, є достатні підстави вважати, що зазначені кошти, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках. Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Прокурором доведено, що є всі підстави вважати, що сума податку на додану вартість (далі ПДВ) в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) вказаних юридичних осіб є предметом протиправної діяльності, отримані внаслідок проведення незаконної діяльності та на даний час є достатні підстави вважати, що сума ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по перелічених вище юридичних осіб може бути використана для надання безпідставного податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки, що призведе до їх втрати і унеможливить відшкодування шкоди державі та встановлення причетних до злочину осіб.

Зважаючи на викладене, враховуючи обставини вчинення злочину, так як вони викладені в клопотанні прокурора, правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та накладенню арешту на кошти, оскільки при розгляді клопотання встановлено достатньо даних для висновку, що ці грошові кошти можуть бути предметом вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, а тому метою арешту грошових коштів є збереження речових доказів, що відповідає вимогам ст. 98, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ТОВ «Фривайт ЛТД» (код 40305392), ТОВ «Аква лайт сервіс» (код 41046790), ТОВ «Магнум Траст» (код 41232603), ТОВ «Білгород-Дністровський елеватор» (код 40043961), ТОВ «Олексіївський елеватор» (код 40680243), ТОВ «ФІНАГРО» (код 38723488), ТОВ «ІСТ ОІЛС УКРАЇНА» (код 37089765) на яку вказані платники мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з забороною службовим особам та працівникам ТОВ «Фривайт ЛТД» (код 40305392), ТОВ «Аква лайт сервіс» (код 41046790), ТОВ «Магнум Траст» (код 41232603), ТОВ «Білгород-Дністровський елеватор» (код 40043961), ТОВ «Олексіївський елеватор» (код 40680243), ТОВ «ФІНАГРО» (код 38723488), ТОВ «ІСТ ОІЛС УКРАЇНА» (код 37089765) або їхнім представникам за дорученням, використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Зобов`язати слідчого/прокурора надати особі, на майно якої накладено арешт копію ухвали.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1