Ухвала

від 25.03.2019 по справі 405/9013/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційнийсуд

№ провадження 11-сс/4809/68/19 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 212 (148-2) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2019 року. м. Кропивницький

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі - ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

захисника - адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 12 лютого 2019 року про відмову в задоволенні клопотання про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеного 25 жовтня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32018120010000056, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

З представлених матеріалів кримінального провадження вбачається, що за клопотанням заступника начальника управління начальника ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Кіровоградській області ОСОБА_9 від 14 грудня 2018 року, погодженого прокурором відділу прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_8 , ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 12 лютого 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 32018120010000056 від 25.10.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, про арешт майна.

Як зазначив слідчий суддя у своєму рішенні, у клопотанні не доведено необхідність застосування такого виду забезпечення кримінального провадження як арешт майна, оскільки за документами фінансово-господарської діяльності ФГ «Джерело-2» проведена відповідна перевірка, за результатами якої складено акт, всі суми нарахованих податків та штрафних санкцій за результатами проведеної документальної перевірки ОСОБА_10 сплачені, а щодо інших документів та речей, вилучених під час обшуку 13 грудня 2018 року не наведено підстав вважати про можливість використання такого майна, як доказів у кримінальному провадженні.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на тимчасово вилучені предмети, речі (цінності), які вилучені під час обшуку приміщень і території виробничого комплексу за адресою: АДРЕСА_1 від 13.12.2018 року, обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 від 13.12.2018 року, обшуку за адресою АДРЕСА_3 від 13.12.2018 року, обшуку автомобіля Toyota Land Cruiser 150, 2015 року випуску д.н.з. НОМЕР_1 від 13.12.2018 року.

В обґрунтування вимог зазначає, що вилучене майно відповідно до постанов від 14.12.2018 року визнане речовими доказами, а тому у разі його повернення власнику є загроза його зміни або знищення, а також забезпечення належного проведення криміналістичних експертиз та слідчих (розшукових) дій з їх використанням.

Також, прокурор просить поновити строк на апеляційне оскарження вказаної ухвали слідчого судді, вказуючи на те, що при розгляді та проголошені вказаної ухвали слідчого судді він присутнім не був, про ухвалу дізнався лише 20.02.2019 року.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити, захисника-адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_10 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає за таких підстав.

Відповідно до ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом п`яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, оскаржувана ухвала слідчого судді постановлена 12 лютого 2019 року без виклику прокурора та інших заінтересованих осіб (т.4а.п.1-288) , даних про отримання прокурором ухвали про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна матеріали справи не містять.

Притаких обставинах,колегія суддіввважає,що строкна апеляційнеоскарження ухвали слідчогосудді від12лютого 2019року прокурором пропущений з об`єктивних, незалежних від неї причин і підлягає поновленню.

Однією з процесуальних гарантій реалізації прав людини в кримінальному провадженні являється здійснення слідчими суддями, у порядку передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб.

Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених КПК (статті 370, 372).

Вона має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.

Під обґрунтованістю ухвали розуміється її постановлення на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені доказами та іншими матеріалами, якими слідчий чи прокурор обґрунтовують доводи клопотання, та які досліджені під час судового розгляду та оцінені слідчим суддею відповідно до вимог ст. 94 КПК.

Вмотивованою є ухвала слідчого судді, в якій наведені належні й достатні мотиви та підстави її ухвалення.

За змістом п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступень втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, для забезпечення цивільного позову, можливої конфіскації майна, тощо.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, з представлених матеріалів судового провадження вбачається, що під час досудового розслідування кримінального провадження за № 32018120010000056 від 25 жовтня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, заступник начальника управління начальник ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Кіровоградській області ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда з клопотанням про арешт майна, яке вилучене під час обшуку приміщень і території виробничого комплексу за адресою: АДРЕСА_1 від 13.12.2018 року, обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 від 13.12.2018 року, обшуку за адресою АДРЕСА_3 від 13.12.2018 року, обшуку автомобіля Toyota Land Cruiser 150, 2015 року випуску д.н.з. НОМЕР_1 від 13.12.2018 року.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_10 за попередньою змовою з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 з метою умисного ухилення від сплати податків, протягом 2018 року створили ряд суб`єктів господарювання, а саме: ПП «Авітон-Трейд», ТОВ «Інкопвей», ТОВ «Віжнтрейд», ТОВ «ТРАСХОЛД», ТОВ «ВЕЛКОРПОРЕЙТ», ТОВ «ТЕРАТРЕЙД», через які купували необліковану сільськогосподарську продукцію за готівкові кошти без проведення по бухгалтерському та податковому обліках та в подальшому реалізовували зернотрейдерам. Грошові кошти від реалізованої продукції останніми перераховувались на банківські рахунки зазначених СГД та в подальшому оготівковувались.

За вказаний період на розрахункові рахунки ПП «Авітон-Трейд» перераховано кошти у сумі 14 млн. грн., які в подальшому були використані вказаними особами при купівлі/продажі не облікованої сільськогосподарської продукції та у власних потребах.

При цьому податки до державного бюджету сплачені не були, а тому вказані особи нанесли збитки державному бюджету у вигляді не сплати податків в розмірі 4586, 4 тис. грн.., а саме податок з фізичних осіб-2520 тис. грн.. та податок на прибуток 2066,4 тис. грн.

А також, ОСОБА_10 проводилась закупівля необлікованої сільськогосподарської продукції за готівкові кошти ФГ «ДЖЕРЕЛО-2», де він являється співзасновником та керівником, але без проведення придбання сільськогосподарської продукції по обов`язковому бухгалтерському та податковому обліках.

В рамках даного кримінального провадження № 32018120010000056, 13 грудня 2018 року був проведений обшук приміщень і території виробничого комплексу за адресою: АДРЕСА_1 від 13.12.2018 року, обшук домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 від 13.12.2018 року, обшук за адресою АДРЕСА_3 від 13.12.2018 року, обшук автомобіля Toyota Land Cruiser 150, 2015 року випуску д.н.з. НОМЕР_1 від 13.12.2018 року, де було вилучено документи, речі (цінності), які є тимчасово вилученим майном та які згідно постанов від 14.12.2018 року визнані речовими доказами та долучені до даного кримінального провадження.

Крім того, 25 січня 2019 року завершено проведення документальної планової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності ФГ «Джерело-2» від сплати податку на додану вартість на загальну суму 1124581 грн., що призвело до фактичного ненадходження в державний бюджет грошових коштів у значних розмірах.

А тому, доводи прокурора в частині накладення арешту на документи фінансово-господарської діяльності ФГ «Джерело-2», які вилучені у ОСОБА_10 13 грудня 2018 року, на думку колегії суддів, є необґрунтованими, оскільки вказані документи вже були використані при проведенні вищезазначеної перевірки, за результатами якої був складений акт.

Також, як вбачається з матеріалів провадження, 05 лютого 2019 року ОСОБА_10 проведено оплату сум податків та штрафних санкцій визначених до сплати, що підтверджується копіями платіжних доручень № 242, 244,245 від 05.02.2019 року.

Крім того, згідно ухвали Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 березня 2019 року клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_10 задоволено та звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України, на підставі ч.4 ст.212 КК України, у зв`язку із добровільною сплатою податків та відшкодуванням завданої державі шкоди у повному обсязі, а кримінальне провадження закрито.

Тому, доводи прокурора про накладення арешту на грошові кошти та інші речі (цінності),колегія суддів, знаходить безпідставними та необґрунтованими.

У зв`язкуз вищевикладеним,колегія суддівпогоджується щодовідсутності підстав длянакладення арештуна тимчасововилучені документи,речі (цінності),оскільки питанняпро накладенняарешту намайно,яке буловилучено 13грудня 2018року підчас обшуківвже неє актуальним.

Зважаючи на викладене, підстав для скасування ухвали слідчого судді про арешт майна, як про це ставиться питання апелянтом, колегія судді не знаходить, тому апеляційна скарга останнього, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 173, 174, 309, 370 - 372, 376, 407, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити прокурору строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 12 лютого 2019 року.

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 12 лютого 2019 року про відмову в задоволенні клопотання про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеного 25 жовтня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32018120010000056, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України - без змін.

Ухвала Кропивницького апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4