Ухвала

від 13.03.2019 по справі 757/8334/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/8334/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при помічнику судді (за дорученням судді) ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням директора ТОВ Аудиторська Фірма «Рада Лтд» ОСОБА_3 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.02.2019, на майно, у кримінальному провадженні № 42018100000000850від 13.09.2018,

В С Т А Н О В И В :

19.02.2019 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання директора ТОВ Аудиторська Фірма «Рада Лтд» ОСОБА_3 , яке передано слідчому судді ОСОБА_1 того ж дня, про скасування арешту у кримінальному провадженні № 42018100000000850від 13.09.2018, що накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/4939/19-к від 04.02.2019 на грошові кошти, які знаходяться у безготівкову вигляді на банківському рахунку ТОВ Аудиторська Фірма «Рада Лтд» (код 20071290), № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 відкритих в АТ «РАЙФФАЙЗЕНБАНК АВАЛЬ»(МФО380805), та на рахунку № НОМЕР_5 , відкритому в АТ «АЛЬФА-БАНК»(МФО300346).

В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що арешт було накладено безпідставно, необґрунтовано та з порушенням приписів ч. 10 ст. 170 КПК України, також посилається на те, що кошти, на рахунках які арештовано, здобуті в ході господарської діяльності товариства, не відповідають критеріям визначеними ст. 98 КПК України. Сторона обвинувачення не надала доказів, що майно, на яке накладено арешт, є предметом кримінального правопорушення, здобуте в результаті вчинення кримінального правопорушення, а тому при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна.

У судове засідання представник заявника не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримав та просив задовольнити.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використаннісвоїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність не з`явившихся осіб, на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що шостим слідчим відділом РКП СУ ФР Головного управління ДФС у місті Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені, внесеного до ЄРДР за №42018100000000850 від 13.09.2018 за фактом пособництва в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах та за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 212 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/4939/19-к від 04.02.2019 накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться у безготівкову вигляді на банківському рахунку ТОВ Аудиторська Фірма «Рада Лтд» (код 20071290), № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , що відкриті в АТ «РАЙФФАЙЗЕНБАНК АВАЛЬ»(МФО380805), та на рахунку № НОМЕР_5 , відкритому в АТ «АЛЬФА-БАНК»(МФО300346).

У відповідності дост. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Так, статтями7,16 КПК Українивстановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 04.02.2019 року при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання у органу досудового розслідування були достатні підстави вважати, що грошові кошти на рахунках заявника можуть бути предметом злочину.

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Незважаючи на те, що досудове розслідування здійснюється на протязі тривалого проміжку часу, стороною обвинувачення не надано доказів, які б свідчили про будь-які логічні та об`єктивні підстави для накладення арешту на майно, яке перебуває у власності заявника.

Підозра особі, відносно якої подано клопотання не пред`явлена, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Стороною обвинувачення не надано суду допустимих, в розумінні ст. 86 КПК України, доказів що вказують про прямий, або опосередкований зв`язок ТОВ Аудиторська Фірма «Рада Лтд» з обставинами, які є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

Версія органу досудового розслідування, що майно на яке накладено арешт відповідає ознакам визначених ст. 98 КПК України, тобто відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні № 42018100000000850від 13.09.2018, належним чином не досліджена та не підтверджена допустимими в розумінніст. 86 КПК Українидоказами, а спростована наданими доказами в обґрунтування скасування арешту майна.

Враховуючи, вказане підстав вважати, що існує правова підстава для арешту рахунків заявника взагалі спростовується, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ст. ст.98,167,170,171,172,173,174,379 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В АЛ И В :

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, що накладений ухвалою слідчого Печерського районного суду м.Києві № 757/4939/19-к від 04.02.2019 на грошові кошти, які знаходяться у безготівкову вигляді на банківському рахунку ТОВ Аудиторська Фірма «Рада Лтд» (код 20071290), № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , що відкриті в АТ «РАЙФФАЙЗЕНБАНК АВАЛЬ»(МФО380805), та на рахунку № НОМЕР_5 , відкритому в АТ «АЛЬФА-БАНК»(МФО300346).

Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.

Слідчий суддя ОСОБА_1