Справа № 603/102/19
Провадження №2/603/161/2019
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" березня 2019 р. м. Монастириська
Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді Галіяна І. М.
секретаря судового засідання - Бішко І.М.
розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: Красіївська сільська рада
предмет позову: визнання права власності
ВСТАНОВИВ:
І. Зміст вимог та заперечень учасників справи.
Позивач - ОСОБА_1 звернувся в Монастириський районний суд Тернопільської області до Красіївської сільської ради Монастириського району Тернопільської області з позовом, в якому просить визнати за ним право власності на спадкове майно, а саме на:
- житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: вул.Шевченка №75 с.Красіїв Монастириського району Тернопільської області, до якого входять одноповерховий житловий будинок під літерою А загальною площею 111,3 кв.м., житловою площею 70,0 кв.м., стіни - цегла, літня кухня Б стіни - цегла, майстерня Г стіни - цегла, сарай Д стіни - цегла, гараж Е стіни - цегла, погріб Пг стіни - бетон, ворота, хв.. №1 (металеві), огорожа №3 (метало профіль), огорожа №4 (дошка).
В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 01.02.2005 року помер - ОСОБА_2. Після його смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, яке складається з вищевказаного майна.
Позивач вважає, що саме він повинен успадковувати за померлим спадкодавцем, оскільки є спадкоємцем за заповітом, спадщину належним чином прийняв, оскільки на час смерті спадкодавця проживав разом з ним.
ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте оформити спадщину нотаріус не зміг, оскільки виявилось, що відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно.
ІІ. Клопотання та інші процесуальні рішення в справі.
Ухвалою судді Монастириського районного суду Тернопільської області Галіяна І.М. від 25.02.2019 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
ІІІ. Позиції сторін.
У зв'язку з виникненням труднощів для реалізації подальших прав позивача для оформлення документів щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2, який помер 01.02.2005 року, ОСОБА_1 просить визнати за ним право власності на спадкове майно, яке складається з вищевказаного житлового будинку, який належав померлому ОСОБА_2
Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з'явився, в позовній заяві просить розгляд справи проводити в його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідач - представник Красіївської сільської ради Монастириського району Тернопільської області в підготовче засідання не з'явився, суду подав заяву в якій вказав, що позов визнає повністю та просить розгляд справи проводити у відсутності їхнього представника.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206 , 207 цього Кодексу .
У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІV. Фактичні обставини встановлені судом .
Судом встановлено, що 01.02.2005 року у віці 78 років в с.Красіїв Монастириського району Тернопільської області помер ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ИД №038277, актовий запис №02.
Ще за життя померлому належав:
- житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: вул.Шевченка №75 с.Красіїв Монастириського району Тернопільської області, до якого входять одноповерховий житловий будинок під літерою А загальною площею 111,3 кв.м., житловою площею 70,0 кв.м., стіни - цегла, літня кухня Б стіни - цегла, майстерня Г стіни - цегла, сарай Д стіни - цегла, гараж Е стіни - цегла, погріб Пг стіни - бетон, ворота, хв.. №1 (металеві), огорожа №3 (метало профіль), огорожа №4 (дошка), що підтверджується Свідоцтвом на право власності на житловий будинок з належними до нього будівлями, виданого на підставі рішення виконкому Красіївської сільської ради від 28.04.2004 року №21 та зареєстрованого в Монастириському районному бюро технічної інвентаризації на праві приватної власності за ОСОБА_2 з записом в реєстрову книгу №І за реєстровим №30 30.04.2004 року.
Згідно складеного 14.02.2002 року ОСОБА_2 в с.Красіїв Монастириського району Тернопільської області заповіту, посвідченого секретарем виконавчого комітету Красіївської сільської ради Монастириського району Тернопільської області та зареєстрованого в реєстрі за №27, останній на випадок своєї смерті заповів належний йому на праві особистої власності житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований в с.Красіїв Монастириського району Тернопрільської області та усе майно, яке буде належати йому на день його смерті, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, своєму зятеві - ОСОБА_1.
У відповідності до довідки від 21.01.2019 року №33, виданої виконкомом Красіївської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, встановлено, що ОСОБА_2 проживав та був зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_1 де і помер 01.02.2005 року. До дня смерті ОСОБА_2 проживав разом із своїм зятем ОСОБА_1 - позивачем по справі.
Окрім зазначеного судом встановлено, що оригінал свідоцтво про право власності на житловий будинок з належними до нього будівлями, який розташований в с.Красіїв по вул.Шевченка 75, видане виконкомом Красіївської сільської ради 28.04.2004 року ОСОБА_2, про що свідчить повідомлення в засобах масової інформації, а саме в газеті Вісті Придністров'я від 01.02.2019 року №5 (7290).
В зв'язку з втратою вищевказаного правовстановлюючого документа, нотаріусом Монастириської державної нотаріальної контори було відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальних дій у відповідності до п.3 Глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що підтверджується постановою Монастириської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії за вихідним №73/02-31 від 08.02.2018 року.
V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо аргументів наведених учасниками справи.
Статтею 346 ЦК України передбачено, що однією з підстав припинення права власності є смерть власника.
У відповідності до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Статтею 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.
Згідно ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
В зв'язку з вищевказаним суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_2 який помер 01.02.2005 року, як спадкоємець за заповітом, та особа, яка на час смерті спадкодавця та відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем, що підтверджується Довідкою виданою виконкомом Красіївської сільської ради Монастириського району Тернопільської області від 21.01.2019 року за №33.
Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на будинковолодіння, позивач не може отримати свідоцтва про право на спадщину за заповітом, що підтверджується відмовою нотаріуса Монастириської державної нотаріальної контори у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Правовою позицією, що висловлена Верховним Судом України по справі №6-137цс13 визначено, що право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинним на час завершення його будівництва. З 1966 року питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26.08.1948 року Про громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків і прийнятою відповідно до цього указу постановою Ради Міністрів СРСР від 26.08.1948 року Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26.08.1948 року Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків , які зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва. Отже, за вказаними Указом та Постановою підставою виникнення у громадян права власності на житловий будинок був сам факт збудування ним цього будинку з додержанням вимог зазначених актів законодавства та прийняття будинку в експлуатацію. Ці правові акти не пов'язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.
Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, що була затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року (втратила чинність на підставі Наказу Держжитлокомунгоспу №56 від 13.12.1995 року), будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані, реєстрації не підлягали.
Згідно технічного паспорта, житловий будинок з надвірними будівлями за адресою вул.Шевченка №75 с.Красіїв Монастириського району Тернопільської області, був побудований в 1970 році.
Згідно п.43 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2015 року №1127 (в редакції постанови КМУ від 23.08.2016 року №553), для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р. та розташовані на території сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених пунктом 42 цього Порядку, можуть бути подані:
1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт нерухомого майна, у тому числі рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність чи відомості про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність з погосподарської книги;
2) виписка з погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений, - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.
З листа Міністерства Юстиції України від 21.02.2005 року Щодо порядку оформлення документів в разі смерті власника нерухомого майна вбачається, що у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючі документи відсутні, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку.
За таких обставин, суд вважає, що позивачем доведено обставини викладені ним в позовній заяві щодо спадщини у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями, а отже, позивач ОСОБА_1 має право на прийняття спадщини за заповітом у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування передбачено звернення до суду за правилами позовного провадження осіб, яким нотаріус відмовив в оформленні права на спадкування.
При цьому в положенні п. 3.1 ОСОБА_3 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16.05.2013 року за №24-753/0/4-13, роз'яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Отже, судом встановлено, що відсутність оригіналів правовстановлюючих документів стало причиною неможливості ОСОБА_1 реалізувати своє право на спадщину (оформлення свідоцтва про право на спадщину) згідно заповіту після смерті ОСОБА_2 в нотаріальній конторі.
На підставі вищевикладеного та враховуючи наявність перешкод для оформлення в нотаріальному порядку прав позивача на спадкове майно, суд дійшов висновку про необхідність захистити права позивача, як спадкоємця, шляхом визнання права власності останнього на житловий будинок з надвірними будівлями.
На підставі викладеного керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст. 392, 1216, 1218, 1220, 1222, 1223, 1235, 1268, 1270 ЦК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Красіївської сільської ради, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно а саме, на:
- житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: вул.Шевченка №75 с.Красіїв Монастириського району Тернопільської області, до якого входять одноповерховий житловий будинок під літерою А загальною площею 111,3 кв.м., житловою площею 70,0 кв.м., стіни - цегла, літня кухня Б стіни - цегла, майстерня Г стіни - цегла, сарай Д стіни - цегла, гараж Е стіни - цегла, погріб Пг стіни - бетон, ворота, хв.. №1 (металеві), огорожа №3 (метало профіль), огорожа №4 (дошка) і який належав ОСОБА_2, який помер 01.02.2005 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі ухвалення рішення за відсутності учасників справи протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.
У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення чи ухвалення рішення за відсутності учасників справи або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 27.03.2019 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, (паспорт серії МС №308395 ІПН НОМЕР_1), проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.
Відповідач: Красіївська сільська рада, (код ЄДРПОУ 04396176), юридична адреса місцезнаходження: с.Красіїв Монастириський район Тернопільська область.
Суддя ОСОБА_4
Суд | Монастириський районний суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 25.03.2019 |
Оприлюднено | 28.03.2019 |
Номер документу | 80749064 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Монастириський районний суд Тернопільської області
Галіян І. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні