Ухвала

від 21.03.2019 по справі 607/4174/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/4174/19Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-сс/817/78/19 Доповідач - ОСОБА_2 Категорія - ухвала слідчого судді

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2019 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах

Тернопільського апеляційного суду

в складі: головуючого судді - ОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

з участю: прокурора ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 лютого 2019 року, відносно ОСОБА_7 ,-

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором прокуратури Тернопільської області ОСОБА_6 , і продовжено строк тримання під вартою до 00 год. 00 хв. 20 квітня 2019 року підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .

Також вказано: забезпечити ОСОБА_7 невідкладне повне медичне обстеження в умовах Тернопільської університетської лікарні та Тернопільської міської лікарні швидкої допомоги та кваліфіковану медичну допомогу на час перебування під вартою; копію ухвали направити прокурору Тернопільської області для перевірки обставин, зазначених підозрюваним ОСОБА_7 та його захисниками щодо невиконання вимог про проведення повного медичного обстеження підозрюваного.

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати оскаржувану ухвалу, та постановити нову, якою у задоволенні клопотання слідчого відмовити, обрати ОСОБА_7 більш м`який запобіжний захід, у тому числі у виді домашнього арешту із засобом технічного контролю. Свої вимоги мотивує тим, що зазначені в ухвалі ризики, передбачені ст.177 КПК України, нічим не підтвердженні, а встановлені раніше ризики зменшились і не виправдовують подальше тримання під вартою ОСОБА_7 , з огляду на відсутність у нього судимостей, наявність постійного місця проживання, роботи, усталеного способу життя, наявність утриманців, відсутність спроб ухилитися від правосуддя. Стверджує, що суд не дослідив питання закінчення строку досудового розслідування і безпідставно вказав про його зупинення у зв`язку з виконанням вимог ст.290 КПК України. Також, посилається на незадовільний стан здоров`я ОСОБА_7 , який хворіє на гепатити типу С і бронхоектазу, а за час перебування під вартою виявлено інше тяжке захворювання - гемангіома печінки. Неодноразові ухвали слідчого судді про необхідність забезпечення ефективної медичної допомоги залишаються невиконаними.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення підозрюваного та міркування захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу, думку прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а доводи захисника безпідставними, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів з`ясувала наступне.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 було застосовано ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 30 серпня 2018 року, а 26 жовтня 2018 року, 21 і 28 грудня 2018 року його було продовжено.

Перевіркою матеріалів провадження в ході апеляційного розгляду встановлено, що висновок слідчого судді про обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 146 КК України (викрадення людей та незаконне позбавлення їх волі, вчинені організованою групою протягом тривалого часу з корисливих мотивів щодо більше двох осіб) та ч. 4 ст. 190 КК України (заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене організованою групою повторно), є правильним. Такий висновок підтверджуються даними доданих до клопотання органу досудового слідства та досліджених в судовому засіданні доказів, а також узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Також, слідчий суддя належно вмотивував свої висновки в частині наявності ризиків, визначених в ст.177 КПК України, які полягають в тому, що перебуваючи на волі ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, потерпілих та інших підозрюваних у кримінальному провадженні; знищити, сховати або спотворити будь-які речі, які мають істотне значення для кримінального провадження.

Отже, висновки про наявність підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу є правильними, зроблені з урахуванням мети та підстав застосування запобіжного заходу у відповідності до вимог ст.177 КПК України, обставин, передбачених ст.178 КПК України, та з дотриманням інших вимог КПК України.

Разом з тим, при прийнятті рішення про продовження строку тримання під вартою і відмову в задоволенні клопотання захисників про зміну запобіжного заходу на більш м`який, поза увагою слідчого судді залишилось те, що прокурором в судовому засіданні не було надано переконливих доказів надання ОСОБА_7 належної медичної допомоги та виконання попередніх ухвал слідчих суддів в цій частині.

Так, ухвалами слідчих суддів, якими продовжувався строк тримання під вартою підозрюваного у даному кримінальному провадженні, неодноразово вказувалось на необхідність забезпечення останнього належною медичною допомогою у зв`язку з наявними у нього хронічними захворюваннями. Зокрема, ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31.01.2019 року, якою було відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_7 , також було постановлено забезпечити проведення ОСОБА_7 повне медичне обстеження в умовах Тернопільської університетської лікарні та Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги. Контроль за виконанням ухвали покладено на процесуального прокурора.

Як вбачається з матеріалів, наданих прокурором під час апеляційного розгляду, зокрема довідки завідувача Чортківської міської медичної частини №26 при первинному огляді підозрюваного ОСОБА_7 03.09.2018р. було встановлено діагноз: ХОЗЛ, гр.В. Залишкові явища перенесеного туберкульозу легень у вигляді фіброзу., щільних вогнищ. ХВН. Варикозна хвороба нижніх кінцівок. Перебуває на диспансерному обліку в лікарів інфекціоніста і терапевта з приводу хронічного вірусного гепатиту С. Також, 15 лютого 2019 року виставлено діагноз: Хронічний НСV гепатит стадії нестійкої ремісії. Гемангіома печінки. Призначено лікування за умови самостійного придбання терапії, оскільки на даний момент у Державній установі Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України не діє програма лікування хворих з вірусними гепатитами. За станом здоров`я підозрюваний може перебувати в умовах установи виконання покарань. При погіршенні загального стану хворий буде скерований в спеціалізований заклад для дообстеження.

Тернопільська університетська лікарня 13 березня 2019 року у відповідь на ухвалу слідчого судді від 08 грудня 2018 року повідомила про неможливість проведення огляду ОСОБА_7 в умовах цієї лікарні, а також вказала, що для проведення його медичного огляду в умовах обласної консультативної поліклініки потрібно вказати обґрунтовану необхідність звернення ОСОБА_7 до профільного лікаря-консультанта і представити йому первинну медичну документацію. Адміністрація КНП Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги 14 березня 2019 року на лист начальника державної установи виконання покарань №26, де знаходиться підозрюваний, повідомила, що медичні обстеження в умовах закладу не проводяться.

Згідно з практикою ЄСПЛ жорстоке поводження підпадає під сферу застосування ст. 3 Конвенції тоді, коли його тяжкість досягає мінімального рівня, оцінка якого відносна; вона залежить від усіх обставин справи, таких як тривалість такого поводження, його фізичні та психічні наслідки, а в окремих випадках і стану здоров`я особи (справа Дуґоз проти Греції, рішення ЄСПЛ від 13 лютого 2001 року за заявою № 4090798; п. 44).

Наявні у матеріалах провадження відомості про стан здоров`я підозрюваного ставлять під сумнів співрозмірність утримання під вартою, тривале реальне застосування якого вказує на високу ймовірність спричинення надто тяжких страждань обвинуваченому внаслідок існуючого ризику незабезпечення його адекватного лікування з урахуванням стану його здоров`я та «практичних вимог ув`язнення».

ЄСПЛ у низці справ проти України, в яких скарги заявників стосувалися незабезпечення адекватного лікування під час тримання під вартою, встановив існування у національній пенітенціарній системі такої проблеми системного характеру (див., напр., рішення у справах «Мельник проти України» (Melnik v. Ukraine), пп. 69- 71, «Коктиш проти України» (Koktysh v. Ukraine), п. 86, «Похлебін проти України» (Pokhlebin v. Ukraine), заява № 35581/06, пп. 41- 42, від 20 травня 2010 року, «Логвиненко проти України» (Logvinenko v. Ukraine), заява № 13448/07, пп. 57- 58, від 14 жовтня 2010 року). ЄСПЛ неодноразово повторював, що надання необхідної медичної допомоги особам у місцях тримання під вартою є обов`язком держави (рішення від 18 грудня 2008 року у справі «Ухань проти України» (Ukhan v. Ukraine), заява № 30628/02, пп. 72- 74). Встановлюючи те, чи виконали державні органи свої обов`язки з надання медичної допомоги особі, яка перебуває під вартою і під їхнім контролем, суд має оцінити якість медичних послуг, наданих такій особі з урахуванням стану її здоров`я та «практичних вимог ув`язнення», і, якщо її було позбавлено адекватної медичної допомоги, з`ясувати, чи становило це нелюдське і таке, що принижує гідність, поводження на порушення ст. 3 Конвенції (див. рішення у справах «Сарбан проти Молдови» (Sarban v. Moldova), заява № 3456/05, п. 78, від 4 жовтня 2005 року, «Алексанян проти Росії» (Aleksanyan v. Russia), заява № 46468/06, п. 140, від 22 грудня 2008 року, «Євген Олексеєнко проти Росії» (Yevgeniy Alekseyenko v. Russia), заява № 41833/04, п. 104, від 27 січня 2011 року).

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до переконання про обґрунтованість доводів апеляційної скарги захисника в частині того, що з урахуванням даних про стан здоров`я і особу підозрюваного, його подальше тримання під вартою без переконливих відомостей про забезпечення доступу до належної медичної допомоги суперечитиме ст.3 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини.

Згідно оскарженої ухвали під час розгляду клопотання слідчим суддею було встановлено, що підозрюваний має постійне місце проживання в м.Києві, приватний підприємець.

Беручи до уваги всі вказані обставини у їх сукупності, пріоритети, визначені ст. ст. 3 та 28 Конституції України, ст. 3 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, колегія суддів вважає за можливе у даному випадку задовольнити клопотання захисників і змінити підозрюваному запобіжний захід на більш м`який у вигляді цілодобового домашнього арешту за зареєстрованим місцем його постійного проживання.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.405-422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 лютого 2019 року відносно ОСОБА_7 - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором прокуратури Тернопільської області ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_7 - задовольнити частково, а клопотання захисників про зміну раніше застосованого запобіжного заходу на більш м`який задовольнити.

Змінити застосований до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Покласти на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду;

не залишати своє житло за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово;

у разі зміни місця проживання повідомляти про це слідчого, прокурора і суд;

не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого та суду;

утримуватися від спілкування з потерпілими і свідками у даному кримінальному провадженні;

носити електронний засіб контролю.

Встановити строк дії ухвали до 00 год. 00 хв. 20 квітня 2019 року.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати на виконання слідчому для організації виконання за місцем проживання підозрюваного.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та процесуального прокурора.

Ухвала апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи