Дата документу 20.03.2019 Справа № 335/1952/19
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 11-сс/807/214/19 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1
Єдиний унікальний № 335/1952/19 Доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2019 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
за участі:
прокурора ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в апеляційному порядку, матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 лютого 2019 року, якою щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, з вищою освітою, який одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працює директором ТОВ «Вирва», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України,
задоволено клопотаннястаршого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 та застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 15.04.2019 включно, який ухвалено обчислювати з 15.02.2019, з визначенням застави в розмірі 1 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1921 000 грн.,
в с т а н о в и л а:
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17.02.2019 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, або домашнього арешту, або застави у значно меншому розмірі.
З урахуванням незаконного затримання ОСОБА_7 , відсутності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, недоведеності слідчим та прокурором причетності підозрюваного до вчинення інкримінованого злочину, ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливості застосування до останнього більш м`яких запобіжних заходів, а також зважаючи на позитивні дані про його особу, апелянт вважає застосований до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із заставою, розмір якої для родини підозрюваного, є непомірним, невмотивовано жорстоким.
Також звертає увагу на наступні обставини:
-при оформленні протоколу затримання ОСОБА_7 за станом здоров`я швидка доставила ОСОБА_7 до лікарні, тому останній протокол затримання, в якому, крім цього, вказано про підозру у вчиненні злочину за ч. 4 ст. 190 КК України, не підписав;
-повідомлення про підозру ОСОБА_7 , який знаходився під дією лікарських засобів, було оголошено у лікарні, при цьому, зі змісту процесуальних документів взагалі не зрозуміло обґрунтованість підозри, а до клопотання слідчого не додано жодного суттєвого доказу, який би підтверджував пред`явлення обґрунтованої підозри;
-доказів, які б прямо підтверджували причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого злочину, окрім вилучених у іншої особи - ОСОБА_10 при обшуку автомобіля Mazda 6 д/н НОМЕР_1 700000 грн. та показань потерпілого, немає, при цьому, під час обшуку було порушено право ОСОБА_7 на захист;
-слідчим суддею не взято до уваги те, що інкримінований злочин не вчинений проти життя та здоров`я, матеріальна шкода відсутня, ОСОБА_7 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений, має на утриманні дружину та двох малолітніх дітей, страждає на низку захворювань, та, будучи правознавцем за освітою, розуміє відповідальність за порушення покладеного на нього зобов`язання.
Заслухавши в судовому засіданні суду апеляційної інстанції суддю-доповідача про суть судового рішення та доводи апеляційної скарги, підозрюваного та захисника, які підтримали апеляційну скаргу, прокурора із запереченнями стосовно доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.
Згідно зі змістом судового рішення та матеріалами, доданими до клопотання, СУ ГУНП України в Запорізькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 07.02.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019080000000091, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України.
15 лютого 2019 року о 13 годині 30 хвилин ОСОБА_7 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, а 16 лютого 2019 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України.
16 лютого 2019 року слідчий СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з клопотанням про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням застави в розмірі 3000000 грн.
Під час розгляду клопотання слідчий суддя, встановивши, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, зазначені у ч. 1 ст. 194 КПК України, врахувавши підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави в розмірі 1 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1921 000 гривень, з покладенням обов`язків, передбачених пунктами 1, 2, 3 та 4 ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави.
З таким рішенням слідчого судді погоджується й колегія суддів, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно з ч. 2ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, передбачені ст. 178 КПК України.
На думку колегії суддів, слідчий суддя дотримався цих вимог закону.
Згідно зі змістом апеляційної скарги, захисник не погоджується з наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України.
Проте, вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення, наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Як вбачається з клопотання слідчого та доданих до нього матеріалів, в них міститься достатньо даних для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, правильно встановив,що наведеніу ньомудані,виклад якихзроблено зпосиланням наматеріали кримінальногопровадження,свідчать пронаявність обґрунтованоїпідозри увчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, та не встановив чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно підозрюваного.
Не виявлено таких обставин і колегією суддів, у зв`язку з чим, як вважає колегія суддів, довід апелянта про необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, є неспроможним.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів, не дивлячись на дані про особу підозрюваного, які всупереч доводам апелянта були враховані слідчим суддею, а саме, що ОСОБА_7 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений, має на утриманні дружину та двох малолітніх дітей, страждає на низку захворювань, вважає,що слідчийсуддя,з оглядуна конкретніобставини кримінального провадження, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, яке є тяжким корупційним правопорушенням і яке створює в очах громадян негативне враження безвладдя та безправності у сфері службової діяльності, суму грошових коштів, що була отримана в якості неправомірної вигоди, дійшов правильного висновку про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені пунктами 1, 2, 3 та 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказано слідчим у клопотанні та доведено прокурором у судовому засіданні, а саме, ризики: переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення, переховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також про недостатність застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.
При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що зазначені вище позитивні дані про особу підозрюваного, на які посилається захисник в апеляційній скарзі, жодним чином не вплинули і не стали стримуючим фактором у поведінці підозрюваного, не спростовують і не зменшують достатньою мірою ризики, що стали підставою для застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який є превентивним заходом та має на меті припинити та запобігти ймовірним ризикам у майбутньому.
Що стосується доводів захисника стосовно незадовільного стану здоров`я підозрюваного, то, як вважає колегія суддів, хоча вони й заслуговують на увагу, проте, не можуть бути підставою для скасування застосованого запобіжного заходу, оскільки відсутні відомості медичного характеру про неможливість перебування підозрюваного в умовах слідчого ізолятора.
Посилання захисника на відсутність прямих доказів причетності ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого злочину, колегія суддів вважає неспроможним, оскільки слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що їх сукупність, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, є достатньою для застосування запобіжного заходу, одним із яких є тримання під вартою.
Отже, як вважає колегія суддів, застосовуючи щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя відповідно до вимог ст. ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, врахував всіобставини,з якимизакон пов`язуєможливість триманняособи підвартою,оцінив ступіньпорушення цінностейсуспільства,врахував,що уданому кримінальномупровадженні справжніінтереси суспільства,незважаючи наіснування презумпціїневинуватості,переважають принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, та забезпечив своїм рішенням високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Правильно застосувавши до ОСОБА_7 запобіжний західу виглядітримання підвартою,слідчий суддя на законних підставах, відповідно до вимог ч. 4 ст. 182, п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, обґрунтовано визначив заставу в розмірі 1 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1921 000 грн., яка, до того ж, 18.02.2019 була вже внесена, а ОСОБА_7 звільнений з-під варти.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про необхідність застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, який, на думку колегії суддів, є достатнім стримуючим фактором неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, відповідає даним про особу підозрюваного та є співмірним з існуючими ризиками, і вважає, що інші, більш м`які, запобіжні заходи, про застосування яких захисником заявлена вимога в апеляційній скарзі, не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Решта доводів апелянта, які стосуються обставин проведення обшуку, затримання підозрюваного та повідомлення йому про підозру, з урахуванням викладеного вище, на думку колегії суддів, не впливає на правильність прийнятого слідчим суддею рішення.
Крім того, колегією суддів при апеляційному розгляді не встановлено й істотних порушень кримінального процесуального закону, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 лютого 2019 року, якою щодо підозрюваного ОСОБА_7 задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 та застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 15.04.2019 включно, з визначенням застави в розмірі 1 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1921 000 грн., залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
Суд | Запорізький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.03.2019 |
Оприлюднено | 16.02.2023 |
Номер документу | 80750251 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг Підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми |
Кримінальне
Запорізький апеляційний суд
Білоконев В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні