Рішення

від 27.03.2019 по справі 640/1788/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/1788/19

н/п 2-а/640/165/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2019 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Муратової С.О.,

за участю

секретаря - Кіріяченко В.В.,

у режимі відеоконференції представника позивача ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: 91001, АДРЕСА_1), поданою його представником - адвокатом ОСОБА_2, до заступника командира 5-ї роти 4-го батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3 (місце знаходження: 61033, м. Харків, вул. Шевченка, 315-А) про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ВР №099619 від 13.12.2018, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Харкова 24.01.2019 поштою надійшла позовна заява адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1, в якій він просить поновити строк оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 099619 від 13.12.2018 та відкрити провадження у справі; визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 099619 від 13.12.2018.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 28.01.2019 вказаний адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи призначено в судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 18).

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 14.02.2019 судове засідання за вказаною позовною заявою ухвалено здійснювати у режимі відеоконференції о 14-30 год. 28.02.2019 у приміщенні Київського районного суду м. Харкова, з викликом в судове засідання сторін; забезпечення проведення відеоконференції за участю представника позивача ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 доручити Шевченківському районному суду м. Києва (а.с. 30).

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 28.02.2019 судове засідання за даною позовною заявою ухвалено здійснювати у режимі відеоконференції о 15-00 год. 27.03.2019 у приміщенні Київського районного суду м. Харкова, поверх 1, зал судових засідань 25, з викликом в судове засідання сторін; забезпечення проведення відеоконференції за участю представника позивача ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 доручити Шевченківському районному суду м. Києва (а.с. 37).

На обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, зокрема, що ОСОБА_1 03.11.2018 о 15:54 год., керуючи автомобілем Mercedes- НОМЕР_1, навпроти будинку № 20 по вул. Академіка Павлова в місті Харкові був зупинений заступником командира 5-ї роти 4-го батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3, який наполягав, що позивач, рухаючись по пр. Московському, здійснив поворот ліворуч з трамвайної колії, чим, на думку відповідача, порушив п. 11.9 Правил дорожнього руху, та вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. 13.12.2018 відповідачем, не дивлячись на клопотання позивача та його захисника про закриття провадження у справі, було винесено постанову серії ВР № 099619 про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. Відповідно до змісту постанови, ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом здійснив поворот ліворуч з трамвайної колії попутного напрямку, де це заборонено дорожнім знаком 5.16 та дорожньою розміткою, чим порушив п. 11.8 Правил дорожнього руху. З даною постановою позивач не погоджується, у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, а також порушенням процесуальних приписів законодавства. Із відеозапису вбачається, що в якості обґрунтування порушення Правил дорожнього руху позивачем відповідач посилається на п. 11.9 Правил дорожнього руху. Позивач не виїжджав на трамвайну колію зустрічного напрямку, а трамвайні колії на даній ділянці дорожнього руху не відокремлені від полос руху нерейкових транспортного засобу, рівно як і розділювальна смуга. Отже, подія адміністративного правопорушення відсутня. Посилання відповідача на те, що п. 11.9 Правил дорожнього руху забороняє рухатися по трамвайній колії за наявності знаку 5.16, не знаходить свого підтвердження у даному пункті Правил дорожнього руху. Представником позивача 07.12.2018 була направлена заява з переліком порушень, які були вчинені відповідачем. Після чого у постанову було внесене відповідачем порушення п. 11.8, а не п. 11.9 Правил дорожнього руху, що абсолютно не відповідає першочерговій причині зупинці позивача відповідачем, та інформації, яка тричі повторювалась відповідачем та зареєстрована на відеорегістраторі. На відеозаписі, який був наданий УПП в Харківській області ДПП для ознайомлення з метою надання правової допомоги, не відображено наявність знаку 5.16 на перехресті пр. Московського та вул. ОСОБА_4 у напряму із центру міста . Також на відеозаписі не відображені розмітка та трамвайні колії, а оскільки запис ведеться із зустрічного направлення, машина позивача з'являється на записі лише на вул. ОСОБА_4, а не пр. Московському, де на думку відповідача позивач вчинив правопорушення. Також неможливо з абсолютною впевненістю встановити, що транспортний засіб позивача є тим самим транспортним засобом, який виконував поворот ліворуч в той час як патрульний автомобіль зробив зупинку перед світлофором, оскільки відеорегістратор не супроводжував транспортний засіб, водій якого, нібито, скоїв порушення Правил дорожнього руху від моменту його фіксації до зупинки транспортного засобу порушника. Таким чином належні докази наявності події і складу адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 відсутні. У зв'язку із вищевикладеним позивач не погоджується із причиною зупинки, оскільки на трамвайні лінії його транспортний засіб не виїжджав і правопорушення ним вчинене не було.

Також зазначає, що у встановлений законом строк вони не змогли оскаржити постанову у зв'язку із неотриманням її вчасно, постанова приймалася без участі позивача та його захисника, була надіслана захиснику позивача листом № 1ад від 09.01.2019, а отримана ним лише 15.01.2019.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник позивача ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 підтримав вимоги позовної заяви.

Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 20, 35), заперечень до суду не надав.

Згідно з правилами ст. 12 КАС України зазначений спір є незначної складності, а тому відповідно до вимог ст. 257 КАС України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, в тому числі наданий позивачем диск, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно наданих даних встановлено, що постановою заступника командира 4-го батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3 від 13.12.2018 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ВР № 099619, на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП (а.с. 8).

У постанові зазначено, що 03.11.2018 о 15.54 год. ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz GLE400 , д.н.з. НОМЕР_2, за адресою: м. Харків, по проспекту Московському, біля буд. 100, здійснив поворот ліворуч з трамвайної колії попутного напрямку, де це заборонено знаком 5.16 та дорожньою розміткою. Чим порушив п. 11.8 ПДР України (а.с. 8).

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З пояснень представника в судовому засіданні встановлено, що оскаржувану постанову представником позивача було отримано 15.01.2019 поштою згідно супровідного листа заступника начальника УПП Департаменту патрульної поліції в Харківській області від 09.01.2019 на його адвокатський запит від 07.12.2018, після чого 21.01.2019 представник позивача направив до суду поштою вказану позовну заяву. Інших даних на спростування вказаної позиції відповідачем не надано. Також відсутні дані щодо вручення позивачу копії оскаржуваної постанови відповідачем. За вказаних обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав до визнання поважними причин пропуск 10-тиденного строку з дня винесення постанови для її оскарження, та поновлює строк для її оскарження, пропущений з поважних причин.

Згідно зі ст. 9 КУпАП , адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КУпАП . У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як зазначено вище, відповідач в судове засідання не з'явився, будь-яких доказів на підтвердження обставин, вказаних в оскаржуваній постанові, не надав, не спростував твердження позивача.

Нормами ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено, зокрема, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. (п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП).

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови , не надано. Так само не надано відео з реєстратора, на яке посилається відповідач в оскаржуваній постанові. Відповідачем не було доведено належними, достатніми та допустимими доказами, що позивач порушив вимоги п. 11.8 ПДР України та здійснив поворот ліворуч з трамвайної колії попутного напрямку, де це заборонено знаком 5.16 та дорожньою розміткою, як про те зазначено в оскаржуваній постанові.

Єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення.

Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядати як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин, вказаних в оскаржуваній постанові.

Більш того, зміст вказаної постанови спростовано представником позивача наданими ним поясненнями та наданим відео (а.с. 16).

Так, на наданому диску міститься запис про те, що в якості обґрунтування порушення Правил дорожнього руху позивачем відповідач посилається на п. 11.9 Правил дорожнього руху. Однак, даних, що позивач виїжджав на трамвайну колію зустрічного напрямку, а трамвайні колії на даній ділянці дорожнього руху відокремлені від полос руху нерейкових транспортного засобу, рівно як і розділювальна смуга, матеріали справи не містять. Отже, подія адміністративного правопорушення відсутня. Посилання відповідача в постанові про порушення п. 11.8 Правил дорожнього руху ОСОБА_1, який здійснив поворот ліворуч з трамвайної колії попутного напрямку, де це заборонено дорожнім знаком 5.16 та дорожньою розміткою, не знайшло свого підтвердження у даному пункті Правил дорожнього руху. На відеозаписі не відображено наявність знаку 5.16 на перехресті пр. Московського та вул. ОСОБА_4 у напряму із центру міста . Також на відеозаписі не відображені розмітка та трамвайні колії.

Будь-яких доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, у зв'язку з начебто порушенням позивачем п. 11.8 Правил дорожнього руху, відповідачем до суду не надано.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем в порушення вимог ст. 77 КАС України не надано доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП , на думку суду, є недоведеним, а тому оскаржувана постанова від 13.12.2018 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП підлягає скасуванню.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КпАП України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 77, 121, 205, 229, 241-246, 255, 257, 263, 286, 295, 382 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1строк на оскарження постанови заступника командира 4-го батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ВР № 099619 про накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП від 13.12.2018 на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 425 грн ., визнавши рричини його пропуску поважними.

Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: 91001, АДРЕСА_1) - задовольнити.

Скасувати постанову заступника командира 4-го батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3 про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ВР № 099619 про накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП від 13.12.2018 на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ перехідних положень КАС України: апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Київського районного

суду м. Харкова ОСОБА_5