Ухвала

від 20.03.2019 по справі 757/3888/19-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засідання ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

представника власника майна ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 31 січня 2019 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу організації процесуального керівництва у перейнятих кримінальних провадженнях, спільних слідчих груп управління правової допомоги та екстрадиції Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 про арешт майна та накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: купюри номіналом по 100 доларів США -3 шт., купюри номіналом по 50 Євро 20 шт., купюри номіналом по 500 грн. 260 шт., купюри номіналом по 100 грн. 232 шт., купюри номіналом по 50 грн. 122 шт., купюри номіналом по 200 грн. 676 шт., загальною сумою: 300 доларів США, Євро 1000, 294500 гривень, купюри номіналом по 100 доларів США загальною сумою 20000 тис., які було виявлено та вилучено 24.01.2019 під час проведення санкціонованого обшуку на території домоволодіння в житлових та нежитлових приміщеннях, які використовує ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 0725785600:01:002:1347), яке на праві власності зареєстроване за ОСОБА_7 .

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник власника майна подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 31 січня 2019 року.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку зазначалось про передчасність вилучення грошових коштів, однак ця обставина не врахована слідчим суддею під час розгляду клопотання про арешт майна. Крім того, надані матеріали справи не містять обґрунтованої підозри, також слідчим суддею належним чином не з`ясована кому саме належать вилучені грошові кошти.

Щодо пропущення строку на апеляційне оскарження, то, як зазначає апелянт, розгляд клопотання проводився без виклику власника майна, а апеляційна скарга подана в 5-й строк після отримання копії судового рішення.

Заслухавши доповідь судді,думку представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора про законність ухвали слідчого судді та необхідності залишення її без змін, дослідивши матеріали провадження та перевіривши вимоги апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що апелянт в судовому засіданні суду першої інстанції участі не приймав, а апеляційна скарга подана в межах строку визначеного ч. 3 ст. 395 КПК України, тому строк на апеляційне оскарження не підлягає поновленню.

Як вбачається з наданих матеріалів судового провадження, ГСУ НП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000003494 від 03.11.2017 року, за фактом реалізації групою осіб викрадених даних серверів унаслідок несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів), автоматизованих систем та комп`ютерних мереж, а також про готування групою осіб до створення онлайн-платформи для продажу викрадених за допомогою спеціально розробленого програмного забезпечення із використанням операційної системи Windows прав доступу до українських та іноземних серверів за результатами несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів), автоматизованих систем та комп`ютерних мереж, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361КК України.

Постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_9 вказане в клопотанні майно визнано у кримінальному провадженні №42017000000003494 від 03.11.2017 року речовим доказом.

29.01.2019 року прокурор відділу організації процесуального керівництва у перейнятих кримінальних провадженнях, спільних слідчих груп управління правової допомоги та екстрадиції Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, вилученого 24.01.2019 під час проведення санкціонованого обшуку на території домоволодіння в житлових та нежитлових приміщеннях, які використовує ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 0725785600:01:002:1347), яке на праві власності зареєстроване за ОСОБА_7 , а саме: купюри номіналом по 100 доларів США -3 шт., купюри номіналом по 50 Євро 20 шт., купюри номіналом по 500 грн. 260 шт., купюри номіналом по 100 грн. 232 шт., купюри номіналом по 50 грн. 122 шт., купюри номіналом по 200 грн. 676 шт., загальною сумою: 300 доларів США, Євро 1000, 294500 гривень, купюри номіналом по 100 доларів США загальною сумою 20000 тис., посилаючись на наявність правової підстави, передбаченої ч. 3 ст. 170 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31 січня 2019 року клопотання прокурора задоволено.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Крім того, ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної

особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.

Задовольняючи дане клопотання сторони обвинувачення, внесене в межах кримінального провадження №42017000000003494 від 03.11.2017 року, про накладення арешту на майно, слідчий суддя прийшов до правильного висновку про необхідність накласти арешт на вказане майно, при цьому слідчим суддею було враховано розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Під час розгляду клопотання сторони обвинувачення слідчий суддя вірно встановив, що є достатні підстави вважати, що майно, на яке просять накласти арешт відповідає вимогам ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна, про які йдеться в клопотанні сторони обвинувачення.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх, правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, відтак доводи апеляційної скарги про відсутність підозрюваних у кримінальному провадженні, а тому безпідставність арешту майна, є необґрунтованими.

Інші посилання апеляційної скарги також не заслуговують на увагу та не є підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Беручи до уваги викладене в сукупності з обставинами провадження, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого суддіПечерського районного суду м. Києва від 31 січня 2019 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу організації процесуального керівництва у перейнятих кримінальних провадженнях, спільних слідчих груп управління правової допомоги та екстрадиції Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 про арешт майна та накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: купюри номіналом по 100 доларів США -3 шт., купюри номіналом по 50 Євро 20 шт., купюри номіналом по 500 грн. 260 шт., купюри номіналом по 100 грн. 232 шт., купюри номіналом по 50 грн. 122 шт., купюри номіналом по 200 грн. 676 шт., загальною сумою: 300 доларів США, Євро 1000, 294500 гривень, купюри номіналом по 100 доларів США загальною сумою 20000 тис., які було виявлено та вилучено 24.01.2019 під час проведення санкціонованого обшуку на території домоволодіння в житлових та нежитлових приміщеннях, які використовує ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 0725785600:01:002:1347), яке на праві власності зареєстроване за ОСОБА_7 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/1680/2019 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_10

Доповідач: ОСОБА_1