Постанова

від 19.03.2019 по справі 910/5387/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2019 р. Справа№ 910/5387/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Разіної Т.І.

Чорної Л.В.

за участю секретаря судового засідання Котенка О.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 19.03.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Караванського Олега Едуардовича

на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.01.2019

у справі №910/5387/18 (суддя Пінчук В.І.)

за поданням приватного виконавця виконавчого округу в м. Києві Мельниченка Олега Володимировича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України

у справі за позовом фізичної особи-підприємця Караванського Олега Едуардовича

до фізичної особи-підприємця Коренюка Олександра Юрійовича

про стягнення 1233959,34 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.01.2019 відмовлено у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу в м. Києві Мельниченка Олега Володимировича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, фізична особа-підприємець Караванський Олег Едуардович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 10.01.2019 у справі №910/5387/18 та ухвалити нове рішення, яким подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельниченка Олега Володимировича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника Коренюка О.Ю. задовольнити. Тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон громадянина України Коренюка Олександра Юрійовича, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1, до виконання зобов'язань, покладених на нього відповідно до наказу №910/5387/18, виданого господарським судом міста Києва від 13.07.2018 про стягнення боргу з фізичної особи-підприємця Коренюка Олександра Юрійовича на користь фізичної особи-підприємця Караванського Олега Едуардовича заборгованості в сумі 1200000 грн., 9895 грн. 89 коп. - 3% річних, 24063 грн. 45 коп. - інфляційних втрат та 18510 грн. витрати по сплаті судового збору. Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покласти на боржника Коренюка Олександра Юрійовича.

Підставою для скасування ухвали суду скаржник зазначив порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржник стверджує, що судом першої інстанції проігноровано той факт, що боржник Коренюк О.Ю. був обізнаний про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів і майна, про необхідність виконання судового рішення та виконання законних вимог приватного виконавця; судом не було надано оцінки тієї обставини, що приватним виконавцем вичерпано всі засоби щодо розшуку коштів та майна боржника, на які може бути звернено стягнення; відмовивши у задоволенні подання приватного виконавця, суд першої інстанції фактично позбавив виконавця можливості використати ефективний правомірний засіб впливу на недобросовісного боржника. Крім того, скаржник зазначає, що твердження суду першої інстанції про те, що приватний виконавець не надав доказів того, що боржник має паспорти громадянина Украйни для виїзду за кордон і відповідно має реальну можливість виїхати за межі України не є вірним, оскільки приватним виконавцем до подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України додано лист Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України №6.2-13596/6-18 від 11.12.2018, відповідно до якої Коренюк О.Ю. має два паспорти громадянина України для виїзду за кордон. Також скаржник вказує на те, що твердження суду першої інстанції про те, що Законом України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадяни України не передбачено за ухвалою суду тимчасове обмеження виїзду за кордон боржника до виконання рішення суду не відповідає приписам чинного законодавства, зокрема ст. 337 ГПК України. Скаржник стверджує, що в даному випадку має місце факт свідомих дій боржника щодо ухилення від виконання судового рішення, тому постановлення судом судового рішення про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України є саме тим виправданим законним дієвим механізмом, який сприятиме погашенню боржником зобов'язання за наказом господарського суду міста Києва №910/5387/18 від 13.07.2018.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2019 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Караванського Олега Едуардовича передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Разіної Т.І., Чорної Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Караванського Олега Едуардовича на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.01.2019 у справі №910/5387/18; призначено справу до розгляду на 12.03.2019.

04.03.2019 до Північного апеляційного господарського суду від Караванського О.Е. надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності скаржника.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2019 розгляд справи відкладено до 19.03.2019.

В судове засідання апеляційної інстанції 19.03.2019 боржник, стягувач не з'явились.

Оскільки явка представників учасників справи у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення учасників справи про місце, дату та час судового розгляду, з урахуванням положень ст. 342 ГПК України, апеляційний суд визнав можливим розглядати апеляційну скаргу у відсутність боржника, стягувача.

В судовому засіданні апеляційної інстанції приватний виконавець надав письмові пояснення до апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.01.2019, в яких просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення, яким подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельниченка Олега Володимировича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника Коренюка О.Ю. задовольнити. Тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон громадянина України Коренюка Олександра Юрійовича, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1, до виконання зобов'язань, покладених на нього відповідно до наказу №910/5387/18, виданого господарським судом міста Києва від 13.07.2018 про стягнення боргу з фізичної особи-підприємця Коренюка Олександра Юрійовича на користь фізичної особи-підприємця Караванського Олега Едуардовича заборгованості в сумі 1200000 грн., 9895 грн. 89 коп. - 3% річних, 24063 грн. 45 коп. - інфляційних втрат та 18510 грн. витрати по сплаті судового збору.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення приватного виконавця, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

На розгляді господарського суду міста Києва знаходилася справа №910/5387/18 за позовом фізичної особи-підприємця Караванського Олега Едуардовича до фізичної особи-підприємця Коренюка Олександра Юрійовича про стягнення 1233959,34 грн., з яких: 1200000,00 грн. заборгованість за договором поставки №20170814/1 від 14.08.2017 та договору №2017091/1 від 01.09.2017, 9895,89 грн. - 3% річних та 24063,45 грн. - інфляційні збитки.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.06.2018 позов задоволено, стягнуто з фізичної особи-підприємця Коренюка Олександра Юрійовича на користь фізичної особи-підприємця Караванського Олега Едуардовича заборгованість у сумі 1200000,00 грн., 9895,89 грн. - 3% річних, 24063,45 грн. - інфляційні збитки та 18510,00 грн. витрати по сплаті судового збору.

13.07.2018 на виконання рішення суду видано наказ.

02.01.2019 до господарського суду міста Києва від приватного виконавця виконавчого округу в м. Києві Мельниченка Олега Володимировича надійшло подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

В обґрунтування подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України приватний виконавець виконавчого округу в м. Києві Мельниченко Олег Володимирович зазначив, що боржником не виконано рішенні суду, жодних дій спрямованих на виконання рішення суду боржник не вчиняє, доступ до свого житла для перевірки майнового стану боржник не забезпечує.

Відмовляючи в задоволенні подання приватного виконавця, суд першої інстанції зазначив, що наявність лише самого зобов'язання не наділяє приватного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон, а приватним виконавцем не надано доказів того, що боржник має паспорти громадянина України для виїзду за кордон.

Проте, колегія суддів вважає помилковими такі висновки місцевого суду, з огляду на наступне.

На виконанні у приватного виконавця Мельниченка Олега Володимировича перебуває виконавче провадження №56993867 з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва №910/5387/18 про стягнення з фізичної особи-підприємця Коренюка Олександра Юрійовича на користь фізичної особи-підприємця Караванського Олега Едуардовича заборгованості у сумі 1200000,00 грн., 9895,89 грн. - 3% річних, 24063,45 грн. - інфляційних втрат та 18510,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

З доданих до подання копій документів виконавчого провадження №56993867 вбачається, що з моменту відкриття виконавчого провадження і до звернення з поданням до господарського суду приватним виконавцем вчинялись відповідні виконавчі дії, направлені на належне виконання наказу господарського суду.

Приватним виконавцем у відповідності до вимог Закону України Про виконавче провадження 13.08.2018 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, про що повідомлено боржника у визначеному законодавством порядку (надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою боржника, що підтверджується квитанцією про відправку поштового повідомлення від 14.08.2018 за номером 0312715611548).

14.08.2018 приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, якою було накладено арешт на корпоративні права боржника стосовно підприємств:

- ТОВ Аструм Інтертрейд , код ЄДРПОУ 37024197 (внесок до статутного фонду 1000 грн.);

- ТОВ Але-Кор Інвест Темногайці , код ЄДРПОУ 41530015 (внесок до статутного фонду 9000 грн.);

- ТОВ Але-Кор Органік , код ЄДРПОУ 41589875 (внесок до статутного фонду 10000 грн.).

17.08.2018 приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, якою було накладено арешт на кошти на рахунках боржника у банківських установах, а саме: ПАТ Альфа-Банк , філія Київсіті ПАТ Приватбанк , ПАТ Ідея банк , ПАТ Райффайзен банк аваль , АТ ВТБ Банк , ПАТ Креді Агріколь банк , ПАТ Укрсиббанк , ПАТ Укрсоцбанк , ПАТ Державний ощадний банк , ПАТ ОТП Банк , ПАТ Укргазбанк , ПАТ Державний експортно-імпортний банк , ПАТ Перший український міжнародний банк , ПАТ Універсальний банк .

Платіжною вимогою №56993867-1 від 27.09.2018 з рахунку боржника у банку ПАТ Креді Агріколь банк було примусово списано 46,56 грн.

Платіжною вимогою №56993867-2 від 27.09.2018 з рахунку боржника у банку АТ Приватбанк було примусово списано 701,03 грн.

Також колегію суддів встановлено, що в ході виконавчого провадження приватним виконавцем вчинено дії, в результаті яких встановлено, що:

- згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та за боржником нерухоме майно не зареєстровано;

- відповідно до листа Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №603-17-12/13771 від 03.09.2018, за боржником не зареєстровано сільськогосподарської техніки, тракторів, комбайнів та інших самохідних машин;

- відповідно до листа Регіонального сервісного центру в м. Києві №31/26-17В7б, згідно з даними Національної автомобільної інформаційної системи МВС за боржником транспортні засоби не обліковуються;

- відповідно до листа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №10/01/28604 від 01.10.2018, Коренюк О.Ю. відсутній серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів;

- відповідно до листа Департаменту з питань з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України №6.2-13596/6-18 від 11.12.2018, відповідно до якої Коренюк О.Ю. має два паспорти громадянина України для виїзду за кордон.

18.09.2018 приватним виконавцем було здійснено виїзд для перевірки майнового стану боржника, але здійснити її виявилось неможливим, про що було складено відповідний акт.

29.10.2018 боржнику було направлено повідомлення про проведення 06.11.2018 перевірки майнового стану за адресою його зареєстрованого місця проживання, а також виклик до приватного виконавця з питань примусового виконання рішення суду.

06.11.2018 приватним виконавцем було здійснено виїзд за місцем проживання боржника для перевірки майнового стану боржника, але здійснити її виявилось неможливим, про що було складено відповідний акт.

07.11.2018 боржник з'явився за викликом до приватного виконавця; письмові пояснення щодо невиконання рішення суду боржник відмовився надати, отримав декларацію про доходи та майно боржника та зобов'язався її надати заповнену належним чином приватному виконавцю у строк до 14.11.2018.

14.11.2018 боржнику було направлено вимогу про надання 21.11.2018 доступу до житлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вулю Виборзька, 81/83, кв. 84, для здійснення перевірки майнового стану, а також опису та арешту виявленого майна.

20.11.2018 боржник з'явився за викликом до приватного виконавця; надав декларацію про доходи та майно боржника, згідно з якою він не має у власності коштів, рухомого та нерухомого майна, на яке може бути звернуто стягнення.

Цього ж дня боржнику була вручена під розписку вимога від 14.11.2018 про надання доступу до житлового приміщення.

21.11.2018 приватним виконавцем було здійснено виїзд за місцем проживання боржника для перевірки майнового стану боржника, але здійснити її виявилось неможливим, про що було складено відповідний акт.

27.12.2018 до Солом'янського районного суду міста Києва було направлено подання про примусове проникнення до житла боржника Коренюка Олександра Юрійовича у виконавчому провадження №56993867.

Колегією суддів встановлено, що станом на дату звернення приватного виконавця з поданням боржник не вжив жодних дій, спрямованих на виконання рішення суду, а тому з урахуванням викладених вище обставин, дійшла висновку, що боржник свідомо ухиляється від виконання рішення суду.

Оскільки рішення суду не виконано, а боржник ухиляється від його виконання, приватний виконавець звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України в порядку ст. 377 ГПК України.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження (далі-Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до підпункту 19 пункту 3 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в країну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

На виконання п. 2 Указу Президента України Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень судів від 24 березня 2008р. №261/2008, щодо врегулювання порядку виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобов'язання було видано спільного листа Міністерства юстиції України та Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27 травня 2008 р. №25-32/463 №25-5347, в якому зазначено, що наявність в особи невиконаних зобов'язань, покладених на неї судовим рішенням, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України, до того ж питання такого обмеження вирішується судом.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 18 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

В п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі Шмалько проти України (заява N 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд , одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

Відповідно до висновків, викладених ВCУ при проведенні аналізу судової практики від 1 лютого 2013 року щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Так, у листі Верховного Суду України від 01.02.2013 "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України" зазначено, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим із метою всебічного і повного встановлення усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

Отже, Законом України "Про виконавче провадження" закріплено право державного виконавця, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України.

Відповідно до положень ст. 337 ГПК України, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи може мати місце виключно у випадку:

- коли ця особа є боржником;

- у випадку невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

І цей захід забезпечення виконання судового рішення є виключним.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України", громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках.

Таким чином, наявність в особи невиконаних зобов'язань, покладених на неї, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України.

Аналіз наведеного закону дає підстави для висновку про те, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

Ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника судовим рішенням, може полягати як в активних діях (нез'явлення на виклики державного виконавця, приховування майна, доходів, тощо), так і в пасивних діях (невжиття будь-яких заходів для виконання обов'язку сплатити кошти).

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що поведінка боржника щодо свідомого ухилення від виконання судового рішення у даній справі підтверджує виключність обставин, які можуть слугувати підставою для застосування обмеження Коренюка Олександра Юрійовича у праві виїзду за межі України, а тому подання приватного виконавця Мельниченка Олега Володимировича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України Коренюка Олександра Юрійовича, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 до повного виконання ним зобов'язань за рішенням суду підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга фізичної особи-підприємця Караванського Олега Едуардовича підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду міста Києва від 10.01.2019 у справі №910/5387/18 - скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення подання приватного виконавця виконавчого округу в м. Києві Мельниченка Олега Володимировича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України Коренюка Олександра Юрійовича до повного виконання ним зобов'язань за рішенням суду у справі №910/5387/18.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 275, 277, 281 - 284, 337 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Караванського Олега Едуардовича задовольнити.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 10.01.2019 у справі №910/5387/18 скасувати.

Задовольнити подання приватного виконавця виконавчого округу в м. Києві Мельниченка Олега Володимировича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - фізичної особи-підприємця Коренюка Олександра Юрійовича на строк до повного виконання ним рішення суду у справі №910/5387/18.

Тимчасово обмежити Коренюку Олександру Юрійовичу (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) у праві виїзду за межі України до повного виконання ним рішення суду у справі №910/5387/18.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Коренюка Олександра Юрійовича на користь фізичної особи-підприємця Караванського Олега Едуардовича витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1921 грн. (однієї тисячі дев'ятсот двадцяти однієї гривні).

Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

Матеріали справи №910/5387/18 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

повний текст постанови складено 27.03.2019

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Т.І. Разіна

Л.В. Чорна