Рішення від 28.03.2019 по справі 904/449/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2019м. ДніпроСправа № 904/449/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Клевець К.В.

за позовом Фізичної особи-підприємця Калашнікова Андрія Анатолійовича, м. Дніпро

до Фізичної особи-підприємця Фесенко Ксенії Григорівни, м. Дніпро

про стягнення коштів у сумі 675 040,50 грн.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець Калашніков Андрій Анатолійович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Фесенко Ксенії Григорівни про стягнення коштів у сумі 675 040,50 грн. за Договором поставки № К-01/14 від 04.01.2014 р.

Також Позивач просить стягнути з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5000,00 грн., та судовий збір у розмірі 10 125,61 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору поставки № К-01/14 від 04.01.2014 р. в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2019, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 04.03.2019 о 10:00 год.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2019, відкладено розгляд справи на 26.03.2019.

В судовому засіданні 26.03.2019 представник Позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та надав оригінали документів, які були оглянуті судом.

Представник Відповідача в призначене судове засідання не з'явився та відзиву на позов не надав.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2019, відкладено розгляд справи на 28.03.2019.

Після судового засідання, представником позивача було подано заяву, в якій останній просив суд долучити до матеріалів справи виписку з банківського рахунку Адвокатського Бюро "Олега Попкова" та просив суд справу, призначену до розгляду на 28.03.2019 розглядати без участі представника позивача.

В судове засідання 28.03.2019 представник Позивача не з'явився.

Представник Відповідача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, відзиву на позов не надав.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 28.03.2019 прийнято рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.01.2014 між Фізичною особою-підприємцем Калашніковим Андрієм Анатолійовичем (постачальник - позивач) та Фізичною особою-підприємцем Фесенко Ксенії Григорівни (покупець - відповідач) укладено договір № К-01/14.

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договору, виготовляти систематично за плату поставляти і передавати у власність (повне господарське відання) покупця визначений цим договором товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у договорі, приймати цей товар та своєчасно і в повному обсязі здійснювати оплату його вартості.

Відповідно до п. 1.2 договору, товаром за цим договором є продукція, що визначається домовленістю сторін і перелік якої зобов'язується у додатках до цього договору, під знаком для товарів для послуг Маха , право на використання якої постачальник має за ліцензійним договором (надалі - торгівельна марка).

Відповідно до п. 2.1. договору, найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення/ асортимент (артикул, розмір, колір). Загальна вартість товару за цим договором визначається домовленістю сторін у заявках та замовленнях і фіксуються у накладних, які є невід'ємними частинами цього договору.

Відповідно до п. 3.6. договору, в редакції додаткової угоди №2 від 02.02.2015, замовлення вважається прийнятим до виконання постачальником в момент отримання від покупця передплати у розмірі 100% вартості товару, вказаної у замовленні.

Згідно з п. 3.7 договору, поставка товару постачальником покупцю здійснюється окремими партіями згідно з планом поставок по місяцях, відповідно до заявок покупця та погоджених з ним замовлень, в терміни, визначені сторонами та вказані у замовленнях.

Відповідно до п.3.9 договору, не пізніше 2 тижнів після отримання покупцем від постачальника повідомлення про виготовлення партії товару покупцем своїми силами та за свій рахунок зобов'язаний здійснити повну оплату вартості партії товару, згідно з цінами, вказаними у замовленні.

Відвантаження партії товару постачальником здійснюється у вказаний у замовленні орієнтовний термін поставки товару, але не раніше отримання постачальником сплаченої покупцем повної вартості партії товару, і оформлюється накладною, в якій міститься:

- номер накладної;

- дата;

- найменування кожної асортиментної позиції товару;

- артикул кожної асортиментної позиції товару;

- розмір кожної асортиментної позиції товару;

- колір кожної асортиментної позиції товару;

- ціна кожної асортиментної позиції товару;

- кількість одиниць по кожній асортиментній позиції товару;

- загальна вартість партії поставки товару за окремими замовленнями;

- підпис уповноваженої особи та печатка постачальника.

Згідно з п. 3.11. договору, відвантаження товару постачальником здійснюється зі складу постачальника у м. Дніпропетровську.

Пунктом 3.18 договору сторони узгодили, що перехід права власності та ризику випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) товару, від постачальника до покупця відбувається після оплати повної вартості партії товару, в момент отримання партії товару покупцем, що підтверджується накладною.

Згідно з п. 5.2. договору, в редакції додаткової угоди №2 від 02.02.2015, повна оплата вартості товару повинна бути здійснена силами та за рахунок покупця шляхом передплати у розмірі 100% вартості товару, згідно з цінами, вказаними у замовленнях, протягом 3 банківських днів з моменту замовлення товару покупцем.

Відповідно до п. 6.3.1. договору, покупець зобов'язаний прийняти товар та супровідні документи на нього і оплатити вартість товару в порядку та на умовах передбачених цим договором.

Пунктом 10.1. договору встановлено, що цей договір укладений терміном на два роки, набуває чинності з дати його підписання сторонами та скріплення печатками сторін у разі наявності печатки і діє до 04.01.2016 року, а в частині виконання сторонами зобов'язань за цим договором - до їх повного виконання. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання умов договору, що мало місце під час дії договору.

Додатковою угодою №4 від 04.01.2016, сторони дійшли згоди про пролонгацію договору терміном на 2 роки до 04.01.2018, а в частині виконання сторонами зобов'язань за цим договором - до їх повного виконання. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання умов договору, що мало місце під час дії договору.

01.02.2016 між сторонами було укладено додаткову угоду №5, якою сторони визначили, що станом на 01.02.2016 вимоги розділу 5 та п. 6.3.1 договору поставки покупцем не виконується. Внаслідок цього у покупця перед постачальником утворилась заборгованість за поставлений товар у період з 05.01.2015 року по 30.11.2015 року - в сумі 876 007,50 грн.

Згідно з п. 2 додаткової угоди №5 від 01.02.2016, сторони дійшли згоди, що заборгованість в сумі 876 007,50 грн. має бути погашена в повному обсязі за наступним графіком погашення існуючої заборгованості:

- 146 001,25 грн. - до 01.03.2016 року;

- 146 001,25 грн. - до 01.04.2016 року;

- 146 001,25 грн. - до 01.05.2016 року;

- 146 001,25 грн. - до 01.06.2016 року;

- 146 001,25 грн. - до 01.07.2016 року;

- 146 001,25 грн. - до 01.08.2016 року.

На виконання умов укладеного договору, у період з 05.02.2016 по 31.05.2016 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 122 580,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними.

30.05.2016 відповідач частково повернув позивачу товар на загальну суму 83 651,00 грн., про що свідчать накладні на повернення товару.

Свої обов'язки з оплати товару відповідач належним чином не виконав, сплатив позивачу частину заборгованості у розмірі 239 896,00 грн., у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем складає 675 040,50 грн.

27.12.2018 позивач звернувся до відповідача з вимогою, в якій просив сплатити заборгованість за договором поставки № К-01/14 від 04.01.2014 р. Зазначена вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Позивач, звертаючись до господарського суду, посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки № К-01/14 від 04.01.2014 р. та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 675 040,50 грн., що і є причиною виникнення цього спору.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст. 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до умов договору, строк оплати товару є таким, що настав.

Доказів оплати товару в сумі 675 040,50 грн. відповідач не надав.

Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, відповідач належними доказами не спростував.

Враховуючи, що наявність заборгованості підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем належними та допустимими доказами, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 675 040,50 грн. підлягають задоволенню.

Згідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5000,00 грн.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів частин 1-3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Крім того, частиною 4 зазначеної статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п. п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи, у позовній заяві позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрат на надання професійної правничої допомоги в розмірі 5 000,00 грн.

На підтвердження надання послуг з професійної правничої допомоги адвоката та їх оплати, позивачем надано: копію договору про надання правничої допомоги від 28.01.2019р., укладеного між позивачем та Адвокатським бюро Олега Попкова , копію акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000008 від 04.02.2019 на суму 2000 грн., копію квитанції №0.0.1258236322.1 від 04.02.2019р. на суму 5000,00 грн. та копію банківської виписки від 26.03.2019.

Згідно з п. 4.1. договору №ОУ-0000008 від 04.02.2019, правову допомогу, що надається адвокатським бюро, клієнт оплачує в гривнях. Вартість винагороди (гонорар) складає: 2 000,00 грн. - складання документів, в тому числі, підготування позову та 3 000,00 грн. - за представництво в суді.

Оплата за даним договором (гонорар) в повному обсязі здійснюється протягом 10-ти календарних днів з моменту підписання договору (п. 4.2. договору №ОУ-0000008 від 04.02.2019).

Відповідно до ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач своїх заперечень щодо заявленої позивачем суми витрат на оплату юридичних послуг в розмірі 5 000,00 грн. не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач довів належними та допустимими доказами обґрунтованість та співмірність заявленої до стягнення суми витрат на оплату юридичних послуг в розмірі 5 000,00 грн., а отже такі витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Калашнікова Андрія Анатолійовича до Фізичної особи-підприємця Фесенко Ксенії Григорівни про стягнення коштів у сумі 675 040,50 грн. за Договором поставки № К-01/14 від 04.01.2014 р. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Фесенко Ксенії Григорівни (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Фізичної особи-підприємця Калашнікова Андрія Анатолійовича (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2) заборгованість у розмірі 675 040,50 грн. (шістсот сімдесят п'ять тисяч сорок грн. 50 коп.), витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5 000,00 грн. (п'ять тисяч грн. 00 коп.) та витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 10 125,61 грн. (десять тисяч сто двадцять п'ять грн. 61 коп.), про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст.241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 28.03.2019

Суддя Н.Г. Назаренко