Рішення

від 19.03.2019 по справі 911/2257/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.03.2019Справа № 911/2257/18

За позовом Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65017)

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалайт Груп" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Мечникова, будинок 10-Б)

Про стягнення 408 000,00 грн

Суддя Бондаренко Г. П.

Секретар с/з Коваленко О. В.

Представники сторін:

Від позивача: Тацишина О. П., довіреність № 65-02/325 від 04.02.2019;

Від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалайт груп" про стягнення 408 000 грн. 00 коп.

Звертаючись до Суду з даним позовом, позивач просив стягнути з відповідача штраф в сумі 204 000, 00 грн, накладеного пунктами 2, 4, 6 рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 17-02/2016 від 29.06.2017 та 204 000, 00 грн пені за прострочення сплати штрафу, накладеного пунктами 2, 4, 6 рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 17-02/2016 від 29.06.2017.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.10.2018 позовні матеріали Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалайт груп" про стягнення 408 000 грн 00 коп. передано за підсудністю до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2018 залишено позовну заяву Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України без руху, встановлено позивачеві строк на усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали шляхом подання доказів на підтвердження посади та повноважень особи, яка підписала позовну заяву; подання письмової заяви із зазначенням наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, подання до суду письмової заяви з доданням до неї доказів відповідно до ст. 91 ГПК України.

03.12.2018 від позивача до суду надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 16.11.2018, якими останній усунув недоліки, встановлені даною ухвалою суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи № 911/2257/18 ухвалено здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі № 911/2257/18 на 15.01.2019.

У судове засідання 15.01.2019 представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу № 911/2257/18 до судового розгляду по суті на 19.02.2019.

У судовому засіданні 19.02.2019 позивач подав заяву щодо уточнення кількості днів для нарахування пені, у якій зазначив, що в частині обґрунтування суми нарахованої пені вважати вірним: з 13.11.2017 по 04.10.2018 кількість днів для нарахування пені дорівнює 326 днів, а не 298, як зазначено у позовній заяві, тому сума пені, яку необхідно Товариству з обмеженою відповідальністю "Мегалайт Груп" сплатити складає 204 000, 00 грн.

Судом дану заяву позивача розцінено як додаткові обґрунтування раніше поданої позовної заяви, адже дана заява не впливає ані на предмет позову, ані на суму позовних вимог.

Разом з тим, представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні 19.02.2019 відкладено розгляд справи по суті на 19.03.2019.

01.03.2019 від позивача надійшли докази направлення заяви щодо уточнення кількості днів для нарахування пені відповідачу.

У судове засідання 19.03.2019 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду про відкриття провадження у справі від 12.12.2018, про закриття підготовчого провадження та призначення судового розгляду по суті від 15.01.2019 та ухвала-виклик від 19.02.2019 направлялися рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, встановлену в ухвалі Господарського суду Київської області від 17.10.2018 відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру, а саме: 03035, м. Київ, вул. Сурікова, будинок 3, корпус 8Б-Г.

Крім того, в матеріалах справи наявні рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень з даними ухвалами суду.

За таких обставин, відповідач був належним чином повідомлений про дати, час та місце судових засідань, зокрема і даного судового засідання, крім того, не повідомляв суд про причини неявки.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, в процесі розгляду справи судом встановлено, що відповідач у справі за час надходження справи в провадженні Господарського суду міста Києва змінив своє місцезнаходження. Так, на момент надходження справи до Господарського суду міста Києва, 01.11.2018 року його місцезнаходженням було: м.Київ, вул. Сурікова, 3, корпус 8б-г, а станом на момент винесення рішення - місцезнаходження відповідача було змінено на місто Дніпро, вул. Мечникова, 10-б.

Однак, враховуюче те, що ч. 7 ст. 31 ГПК України встановлено, справа, передана з одного суду до іншого порядку, встановленому ст. 31 ГПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана. Дана справа надійшло до Господарського суду міста Києва за територіальною підсудністю з Господарського суду міста Києва і на момент надходження за територіальною юрисдикцією місцезнаходження відповідача була підсудна Господарському суду міста Києва, а тому зміна відповідачем свого місцезнаходження після надходження справи до суду не змінює територіальної підсудності справи.

Представник позивача у даному засіданні виклала суть позовних вимог та просила задовольнити позов у повному обсязі.

Заслухавши представника позивача, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та дослідивши в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються, Суд

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, рішенням адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 17-02/2016 від 29.06.2017 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу (далі - Рішення), пунктами 2, 4, 6 на Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегалайт груп" накладено штрафи у сукупному розмірі 204 000, 00 грн (пункт 2 - штраф у розмірі 68 000, 00 грн, пункт 4 - штраф у розмірі 68 000, 00 грн, пункт 6 - штраф у розмірі 68 000, 00 грн) за вчинення порушень, передбачених пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.

Копію Рішення № 17-02/2016 від 29.06.2017 було надіслано відповідачу супровідним листом від 30.06.2017 № 02-03/1326, однак поштовий конверт із вказаним рішенням та супровідним листом було повернено з відміткою за закінченням строку .

Інформація про прийняте Рішення відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалайт груп" була надрукована в газеті Слобідський край № 69 (22501) від 31.08.2017, оскільки станом на вказану дату юридична адреса Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалайт груп" була зареєстрована у м. Харків, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 31.08.2017. Таким чином, Рішення вважається таким, що вручене 11.09.2017.

Останнім днем строку сплати штрафу Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегалайт груп", відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", згідно якої особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу, на думку позивача є 13.11.2017 (11.11.2017 та 12.11.2017 вихідні дні) , і у зазначений строк відповідач штраф не сплатив. Доказів іншого матеріали справи не містять.

Як зазначає позивач, станом на день подання позовної заяви, Одеське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України не отримувало від відповідача жодних документів, підтверджуючих оскарження Рішення.

За прострочення сплати штрафу, з урахуванням заяви щодо уточнення кількості днів для нарахування пені позивачем нарахована відповідачу пеня за період прострочення з 13.11.2017 по 04.10.2018 включно - 326 днів (204 000, 00 * 1,5% * 326), що становить 997 560, 00 грн. Розмір пені за один день прострочення сплати штрафу, накладеного пунктами 2, 4, 6 Рішення становить 3060, 00 грн.

Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 204 000, 00 грн штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та 204 000, 00 грн пені за порушення двомісячного строку сплати такого штрафу.

Стаття 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" пов'язує початок перебігу строку для добровільної сплати штрафу особою, на яку його накладено, саме з днем одержання відповідного рішення органу АМК.

Статтею 62 Закону України "Про захист економічної конкуренції" внормовано, що перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. Строк, який обчислюється роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року строку. Строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, який обчислюється місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця.

Отже, строк рахується з наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.

Як зазначалося вище та не спростовано відповідачем, копію Рішення № 17-02/2016 від 29.06.2017 було надіслано відповідачу супровідним листом від 30.06.2017 № 02-03/1326, проте поштовий конверт із вказаним рішенням та супровідним листом було повернено з відміткою за закінченням строку .

Відповідно до частини 3 пункту 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації) - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу , через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, інформація щодо даного Рішення була надрукована в газеті Слобідський край № 69 (22501) від 31.08.2017, а тому датою отримання відповідачем рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 17-02/2016 від 29.06.2017 є 11.09.2017.

Таким чином, строк для сплати штрафу, накладеного Рішенням АМКУ, розпочався 12.09.2017 та закінчився 13.11.2017 (12.11.2017 - вихідний день, тому останнім днем сплати штрафу є 13.11.2017). Відповідна пеня нараховується відповідачу з 14.11.2017 , а не з 13.11.2017, як визначено позивачем.

Відповідно до частини восьмої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до Відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Позивач зазначає, що станом на день розгляду справи територіальне відділення не отримало інформації та копій платіжних документів, що підтверджують сплату штрафу відповідно до Рішення АМКУ.

Згідно з ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Сума пені за період з 14.11.2017 по 04.10.2018 (325 днів) становить 994 500, 00 грн. Проте, оскільки в силу припису закону, розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 204 000, 00 грн.

Відповідно до ч. 7 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Доказів на підтвердження сплати штрафу у розмірі 204 000, 00 грн та пені у розмірі 204 000, 00 грн відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем по сплаті штрафу та пені в загальному розмірі 408 000,00 грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк виконання зобов'язання відповідно до ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення штрафу та пені у загальному розмірі 408 000, 00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у відповідача обов'язку сплати заборгованості у заявленому позивачем розмірі.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, оцінивши подані докази, які досліджені в судовому засіданні, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалайт Груп" про стягнення 408000,00 грн задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалайт Груп" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Мечникова, будинок 10-Б, ідентифікаційний код 38930263) штраф у сумі 204000 (двісті чотири тисячі) грн 00 коп. та пеню у сумі 204 000 (двісті чотири тисячі) грн 00 коп. до Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21081100, символ банку 106, Адміністративні штрафи та інші санкції ).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалайт Груп" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Мечникова, будинок 10-Б, ідентифікаційний код 38930263) на користь Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65017, ідентифікаційний код 20992104) на р/р 35213046008516, Банк - Державна казначейська служба України, код ЄДРПОУ 20992104, МФО - 820172 судовий збір у розмірі 6 120 (шість тисяч сто двадцять) грн 00 коп.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення: 28.03.2019.

Суддя Г. П. Бондаренко