Ухвала

від 28.03.2019 по справі 915/717/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

28 березня 2019 року Справа № 915/717/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М., розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову (вх. № 4895/19 від 26.03.2019 року)

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Нікспецтранс» , АДРЕСА_1, 54001 (код ЄДРПОУ 39583984)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Укрхімресурс» , вул. В. Нестерчука, буд. 1, м. Калинівка, Калинівський район, Вінницька область, 22400 (код ЄДРПОУ 32495389)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Миколаївське підприємство «Термінал-Укрхарчозбутсировина» , вул. Велика морська, буд. 63, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 13857469)

про стягнення грошових коштів в сумі 2 086 091, 16 грн. та зобов'язання вчинити дії

без повідомлення (виклику) учасників

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось ОСОБА_2 «Нікспецтранс» з позовною заявою, в якій просить суд:

- стягнути з ПАТ «Укрхімресурс» на користь ОСОБА_2 «Нікспецтранс» суму боргу за договором про надання транспортних послуг № 1901 від 08.01.2019 р. у розмірі 1 586 091, 16 грн., в тому числі: вартість наданих послуг у розмірі 1 539 991, 20 грн.; збитки від інфляції станом на 13.03.2019 року у розмірі 7 699, 96 грн.; неустойка у вигляді штрафу станом на 13.03.2019 року у розмірі 38 400, 00 грн.;

- стягнути з ПАТ «Укрхімресурс» та ОСОБА_2 Миколаївське підприємство "Термінал-Укрхарчозбутсировина" в солідарному порядку на користь ОСОБА_2 «Нікспецтранс» суму збитків, завданих неналежним виконанням договору про надання транспортних послуг № 1901 від 08.01.2019 р. у розмірі 500 000,00 грн.;

- зобов'язати ПАТ «Укрхімресурс» забезпечити розвантаження транспортних засобів ОСОБА_2 «Нікспецтранс» марки Вольво д/н НОМЕР_1 з напівпричепом Wecon д/н НОМЕР_2 та марки Вольво д/н НОМЕР_3 з напівпричепом STL д/н ВЕ2173X0 та забезпечити безперешкодний виїзд з території підприємства.

Судом встановлено, що позивачем разом із позовною заявою подано заяву про забезпечення позову (вх. № 4895/19 від 26.03.2019 року), в якій заявник просить суд забезпечити позов ОСОБА_2 Нікспецтранс до ОСОБА_2 Укрхімресурс , ОСОБА_2 Миколаївського підприємства Термінал-Укрхарчозбутсировина про стягнення 2 029 833, 18 грн. заборгованості за договором № 1901 від 08.01.2019 року та зобов'язання повернути транспортні засоби шляхом:

- накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать відповідачу і знаходяться у нього на рахунках у розмірі ціни позову 2 086 091, 16 грн.

- передати транспортні засоби марки Вольво д/н НОМЕР_1 з напівпричепом Wecon д/н НОМЕР_2, який прибув ще 15.02.2019 року о 6:45 год. та марки Вольво д/н НОМЕР_3 з напівпричепом STL д/н ВЕ2173X0, який прибув 14.02.2019 року о 19:51 год. до пункту розвантаження в м. Калинівка, вул. Нестерчука, 1 - до цього часу й досі не розвантажені через дії замовника щодо перевірки якості вантажу на зберігання третій особі: приватне підприємство ЕЛІТ ТАЄРС 09170, Київська обл., Білоцерковський р-н, с. Шкарівка, вул. Миру, буд. 1-А код ЄДРПОУ 35089009.

В обґрунтування поданої заяви заявником зазначено, що між ОСОБА_2 Укрхімресурс (замовник) та ОСОБА_2 Нікспецтранс (виконавець) укладено договір про надання транспортних послуг № 1901 від 08.01.2019 року, відповідно до якого ОСОБА_2 Нікспецтранс (виконавець) зобов'язався надати відповідачу ОСОБА_2 Укрхімресурс (замовнику) послуги з доставки вантажу за маршрутом перевезення: Миколаївська обл., Вітовський р-н., с. Галицинове, вул. Набережна, 27 - Вінницька обл., м. Калинівка, вул. В. Нестерчука, 1.

Вантажовідправник - відповідач ОСОБА_2 Миколаївське підприємство Термінал-Укрхарчозбутсировина .

Проте, відповідач ОСОБА_2 Укрхімресурс всупереч умов договору не підписав та не повернув жодного акту виконаних робіт, а також не провів оплату транспортних послуг, що і стало підставою для звернення до суду з позовом та заявою про забезпечення позову.

Два транспортні засоби марки Вольво, які прибули до пункту розвантаження в м. Калинівка, Вінницька область, до цього часу досі не розвантажені через дії замовника щодо перевірки якості вантажу. Позивач зазначив, що відповідно до листів відповідачів вину за поставку неякісного товару перекладають на позивача. Позивач вказує, що не може нести відповідальність за якість вантажу, оскільки заливали вантаж без будь-якої лабораторії і без встановлення пломб.

В результаті відповідач ОСОБА_2 Укрхімресурс без будь-яких підстав утримує два транспортні засоби позивача з водіями.

Крім того, несвоєчасним розрахунком відповідач ОСОБА_2 Укрхімресурс завдав позивачу збитків від інфляції на суму 7 699, 96 грн. та збитків у вигляді упущеної вигоди на суму 500 000, 00 грн. А за простій транспортних засобів відповідач ОСОБА_2 Укрхімресурс згідно умов договору має сплатити 38 400, 00 грн. штрафу.

Отже, відповідач ОСОБА_2 Укрхімресурс своїми діями протягом строку дії договору неодноразово довів, що платити за надані позивачем транспортні послуги він не збирається, а отже існує висока ймовірність, що рішення суду по даній справі залишиться невиконаним. Таким чином, вжиття забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти та майно боржника, а також передачі транспортних засобів третій особі на зберігання є необхідним заходом для виконання можливого рішення у даній справі.

В якості третьої особи, у якої наявні територія, приміщення, людські, матеріальні та технічні ресурси для належного зберігання транспортних засобів, та яке не має інтересу в даній справі позивач пропонує Приватне підприємство ЕЛІТ ТАЄРС 09170, Київська обл., Білоцерковський р-н, с. Шкарівка, вул. Миру, буд. 1-А код ЄДРПОУ 35089009.

Заява про забезпечення позову обґрунтована позивачем нормами ст. 136-140 ГПК України.

Судом встановлено, що заяву про забезпечення позову позивачем подано з дотриманням ст. 139 ГПК України та оплачено судовим збором.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали поданої заяви про забезпечення позову, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктами 1, 7 ч. 1 ст. 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема:

- накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи інших осіб;

- передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ГПК України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до п. 3 вказаної постанови умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Щодо вимоги про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, то слід зазначити наступне.

Позивачем на підтвердження наявності підстав для вжиття вказаних заходів забезпечення позову не подано суду доказів, які б підтверджували, що майно (в тому числі грошові суми тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, а також вчинення відповідачем дій щодо відчуження майна. Позивачем не доведено те, що невжиття, визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Крім того, позивачем не вказано на майно та грошові кошти якого саме відповідача слід накласти арешт. Проте, підставою для відмови в заяві про вжиття заходів забезпечення позову в цій частині є саме недоведеність доказами обставин, з якими пов'язується вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти

Щодо вимоги про забезпечення позову шляхом передачі на зберігання третій особі транспортних засобів, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 11 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Предметом спору у даній справі є, зокрема, позовна вимога про зобов'язання відповідача ПАТ «Укрхімресурс» забезпечити розвантаження транспортних засобів та забезпечити безперешкодний виїзд з території підприємства.

Як вказано вище, у заяві про вжиття заходів забезпечення позову позивач просить передати не розвантажені транспортні засоби на зберігання третій особі Приватному підприємству ЕЛІТ ТАЄРС 09170, Київська обл., Білоцерковський р-н, с. Шкарівка, вул. Миру, буд. 1-А код ЄДРПОУ 35089009.

Позивач зазначає, що два транспортні засоби марки Вольво, які прибули 15.02.2019 року та 14.02.2019 року відповідно, до пункту розвантаження м. Калинівка, Вінницька обл. до цього часу не розвантажені через дії замовника щодо перевірки якості вантажу.

Позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_2 Укрхімресурс без будь-яких підстав утримує два транспортні засоби разом з водіями.

Як вбачається з доданих до позовної заяви матеріалів, між сторонами у справі виникли спірні питання щодо якості доставленого вантажу без здійснення пломбування (зокрема, листи № 31 від 26.02.2019 року, № 65 від 22.02.2019 року, № 30 від 01.03.2019 року, складені акти приймання продукції за якістю тощо).

Суд вважає за необхідне зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Отже, вимога про вжиття заходів забезпечення позову шляхом передачі на зберігання третій особі не розвантажених транспортних засобів фактично є тотожною позовній вимозі про зобов'язання відповідача ПАТ «Укрхімресурс» забезпечити розвантаження транспортних засобів та забезпечити безперешкодний виїзд з території підприємства. Обставини щодо наявності/відсутності правових підстав для забезпечення розвантаження транспортних засобів та виїзду транспортних засобів входять безпосередньо до предмета доказування у даній справі. Відтак, в спірному випадку вжиття заходу забезпечення позову шляхом передачі транспортних засобів фактично матиме передчасний висновок суду про обгрунтованість та задоволення позову без вирішення спору по суті.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що транспортні засоби знаходяться у Вінницькій області, проте позивач просить передати на зберігання транспортні засоби третій особі, яка знаходиться у Київській області, що в подальшому якраз і може мати наслідки у формі збитків, втрати доказів або утруднення виконання судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заходи забезпечення позову в частині передачі транспортних засобів за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог в частині розвантаження та забезпечення виїзду транспортних засобів, що є порушенням ч. 11 ст. 137 ГПК України.

Вказані заходи забезпечення позову є неспіврозмірними з заявленими вимогами.

Враховуючи вищевикладене, заява про вжиття заходів забезпечення позову є необґрунтованою, безпідставною та не підтвердженою належними та допустимими доказами. В задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. 137, 140, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви вх. № 4895/19 від 26.03.2019 року ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Нікспецтранс» про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 28.03.2019 року

Суддя Е.М. Олейняш