Рішення

від 20.03.2019 по справі 908/2598/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/136/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2019 Справа № 908/2598/18

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс» (72040, Запорізька обл., Михайлівський район, с. Плодородне, вул. Широка, 54);

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м.Запоріжжя, вул. Українська, 50);

про зобов'язання укласти додаткову угоду про поновлення (продовження) договору оренди землі від 20.11.2008 та внесення змін до нього

Суддя Зінченко Н.Г.

Секретар судового засідання Петриченко А.Є.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1, ордер на надання правової допомоги серія ЗП №034881 від 29.11.2018;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № -8-0.62-2/62/19 від 02.01.2019.

29.11.2018 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс» до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про зобов'язання укласти додаткову угоду про поновлення (продовження) договору оренди землі від 20.11.2008 та внесення змін до нього.

29.11.2018 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.12.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.01.2019.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.01.2019 відкладено підготовче засідання на 29.01.2019.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.01.2019 продовжено строк підготовчого провадження до 06.03.2019, підготовче судове засідання відкладено на 18.02.2019. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.02.2018 судове засідання відкладено до 04.03.2019.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.03.2019 продовжено, за ініціативою суду, процесуальний строк відповідачу для подання заперечень на відповідь на відзив до 04.03.2019, закрито підготовче провадження у справі № 908/2598/18 та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 04.03.2019. В судовому засіданні 04.03.2019 оголошено перерву до 20.03.2019.

У судовому засіданні 20.03.2019 справу розглянуто, прийнято та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити, зобов'язати укласти додаткову угоду про поновлення (продовження) договору оренди землі від 20.11.2008 та внесення змін до нього. Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами. З метою реалізації права на поновлення договору оренди землі від 20.11.2008, зареєстрованого за № 040821300843, позивач звернувся до відповідача з листом від 03.10.2018 про поновлення договору, додавши проект додаткової угоди. У листі від 17.10.2018 відповідач поінформував про незгоду із запропонованими позивачем умовами, викладеними в додатковій угоді, в частині строку та розміру орендної плати. Позивач погодився на зміну умов договору оренди та 24.10.2018 направив відповідачу заяву-клопотання за № 374 про поновлення такого договору оренди на зазначених відповідачем умовах - зі строком договору 7 років і орендною платою у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки землі. Однак, листом від 13.11.2018 за № 19-8-0.6-6879/2-18 відповідач у поновленні договору оренди відмовив без пояснення причин, лише пославшись на раніше надану відповідь про заперечення у поновленні такого договору. На даний час позивач продовжує користуватися земельними ділянками та сплачує за користування ними орендну плату у повному обсязі. Позов обґрунтований ст. 33 Закону України «Про оренду землі» .

Відповідач у письмовому відзиві, зазначив про невизнання позовних вимог у повному обсязі та незгоду з усіма обставинами, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Зокрема зазначив, що має право приймати рішення щодо поновлення/непоновлення договору оренди землі на власний розсуд і що переважне право орендаря не може бути примусом для власника земельної ділянки на переукладення договору оренди землі. Так, 04.10.2018 на адресу Головного управління надійшов лист від 03.10.2018 вих. №342 (вхідний № 19-5670/0/1-18 від 04.10.2018) про поновлення договору оренди землі від 20.11.2008. 17.10.2018 Головне управління надало відповідь листом-повідомленням № 19-8-0.6-6380/2-18, повідомивши, що лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі та проект додаткової угоди не відповідають вимогам закону. 25.10.2018 на адресу Головного управління вдруге надійшов лист від 24.10.2018 №374 (вхідний № 19-6041/0/1-18 від 25.10.2018) стосовно поновлення договору оренди землі від 20.11.2008. 13.11.2018 Головне управління надало відповідь листом № 19-8-0.6-6879/2-18, повідомивши, що дія вищевказаного договору оренди землі закінчилася (27.11.2018), а тому відсутні підстави для задоволення листа. Таким чином, зазначає, що ТОВ Алекс було заздалегідь обізнане про прийняте уповноваженим органом (розпорядником земельних ділянок) рішення щодо припинення з 27.11.2018 року орендних відносин та про необхідність повернення земельної ділянки власнику у визначений строк.

12.02.2019 від позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій останній зазначив, що відповідно до ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, а органи державної влади, в даному випадку відповідач лише здійснює таке право від імені народу, в межах, визначених Конституцією. В свою чергу, ст. 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а не на власний розсуд. Заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни. Натомість, невідповідність умов договору оренди землі та запропонованого позивачем проекту додаткової угоди вимогам законодавства відповідачем не доведено: умови щодо строку дії договору не суперечать ст. 19 Закону України Про оренду землі , а умови щодо розміру орендної плати не суперечать вимогам ст. 288 Податкового кодексу України.

У запереченнях на відповідь на відзив, які надійшли на адресу суду 04.03.2019 відповідач зазначив, що укладання додаткової угоди до договору оренди землі не може бути обов'язком орендодавця.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд -

ВСТАНОВИВ:

22.11.2008 між Михайлівською районною державною адміністрацією Запорізької області (орендодавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекс» (орендар, позивач) укладений договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для сільськогосподарського використання, загальною площею 22,2437 га, яка знаходиться на території Михайлівської селищної ради, зареєстрований 26 листопада 2008 року, про що у державному реєстрі земель вчинено запис № 040821300843 (далі - Договір).

Згідно Кадастрового плану земельної ділянки, кадастровий номер земельної ділянки, що надана в оренду - 2323355100:30:007:0006.

Строк дії договору встановлений у пункті 8, відповідно до якого Договір укладено строком на 10 років.

У пункті 8 визначено, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 36 Договору сторони визначили, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Згідно п. 37 Договору дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 43 Договору).

Договором про внесення змін до договору оренди землі від 24.05.2016 річну орендну плату встановлено у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки, інші умови договору залишено без змін.

Пунктом 20 Договору передбачено, що передача земельної ділянки Орендарю здійснюється у 10 денний строк після державної реєстрації договору за актом її приймання-передачі.

20.11.2008 Орендодавцем та Орендарем підписано акт прийому-передачі земельної ділянки за Договором оренди від 22.11.2008, згідно якого позивачу передано земельну ділянку за кадастровим номером 2323355100:30:007:0006, загальною площею 22,2437 га.

Предметом розгляду у даній справі є вимога про поновлення Договору оренди землі від 20.11.2008, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.11.2008 за №040821300843 на сім років, зі сплатою орендної плати у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки землі, шляхом укладання додаткової угоди в редакції запропонованій позивачем.

З 01.01.2013 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» № 5245-VI від 06.09.2012 року, відповідно до якого до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених Земельним кодексом України.

На території Запорізької області дані функції передано Головному управлінню Держземагенства у Запорізькій області.

Відповідно до п. 1 та п. 5 ч. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 р. № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» Державне агентство земельних ресурсів України реорганізоване шляхом перетворення в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є правонаступником Державного агентства земельних ресурсів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України (у редакції Закону № 5059-VІ від 05.07.2012 р.) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частинами 3, 4 ст. 122 ЗК України (в редакції Закону № 5245-VІ від 06.09.2012 р.) встановлено, що районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 р. № 5 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» реорганізовано територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 2.

Відповідно до додатку № 2 даної постанови, Головне управління Держземагенства у Запорізькій області реорганізовано в Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Згідно положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане. Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Запорізької області.

Враховуючи наведене, після укладення між Михайлівською районною державною адміністрацією Запорізької області та позивачем (орендарем) договору оренди землі та станом на час закінчення терміну його дії, відбулись зміни в чинному законодавстві, та як наслідок, через таку зміну змінився й орендодавець земельної ділянки за договором оренди землі, яким на даний час є Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Як вбачається з досліджених судом матеріалів справи, з метою реалізації свого переважного права на поновлення договору оренди землі, позивач (у строк, встановлений пунктом 8 Договору) звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області з листом від 03.10.2018 за вих. №342 про поновлення договору.

До листа додав проект додаткової угоди, в якому просив поновити (продовжити) строк дії договору оренди землі від 20.11.2008 зареєстрований 26.11.2008 №040821300843 строком на 10 років, та внести зміни до п. 9 Договору викласти в такій редакції: Річна орендна плата становить 5 % (п'ять відсотків) від нормативної грошової оцінки та вноситься орендарем у грошовій формі .

Листом-повідомленням від 17.10.2018 вих. № 19-8-0.6-6380-/2-18 відповідач поінформував про незгоду із запропонованими позивачем умовами, викладеними в додатковій угоді, в частині строку та розміру орендної плати.

Зокрема, посилаючись на Стратегію удосконалення управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затверджену Постановою КМУ від 07.06.2017 № 413 далі - Стратегія), відповідач зазначив, що строк оренди має становити 7 років, а орендна плата бути не нижчою 8% нормативної грошової оцінки землі. Також відповідач послався на ст. 288 Податкового кодексу України, згідно положень якого річна сума орендної плати не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

24.10.2018 позивач направив відповідачу заяву-клопотання за № 374 про поновлення договору оренди на зазначених відповідачем умовах - зі строком договору 7 років і орендною платою у розмірі 12% нормативної грошової оцінки землі. До заяви додав проект додаткової угоди на зазначених умовах.

Листом від 13.11.2018 за № 19-8-0.6-6879/2-18 відповідач у поновленні договору оренди відмовив пославшись на раніше надану відповідь про заперечення у поновленні такого договору.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекс» після закінчення строку дії Договору оренди продовжило користуватися (і користується на даний час) спірною земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а згідно зі ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відносини, що виникають у зв'язку з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі» , законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. (ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду землі» ).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Як встановлено судом, договір оренди землі від 22.11.2008 (зареєстрований 26.11.2008 за № 040821300843), укладений на 10 років, тобто до 26.11.2018.

Частинами 1 - 5 статті 33 цього ж Закону унормовано, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Згідно з ч., ч. 8, 11 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою ч. 1 ст. 777 ЦК України, в якій законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Права наймача, що встановлені статтею 777 ЦК України, є переважними, тобто за своєю правовою природою вони є привілеями носія таких прав.

Судом встановлено, що позивач, належним чином скористався своїм переважним правом на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк, у відповідності до ч., ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та п. 8 Договору оренди землі надіслав Головному управлінню Держгеокадастру у Запорізькій області заяву - клопотання про поновлення спірного Договору оренди землі на новий десятирічний термін, зі сплатою орендної плати у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки землі, не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору, додавши до цього листа проект додаткової угоди про поновлення строку дії Договору.

17.10.2018 Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області надіслало позивачу лист-повідомлення вих. № 19-8-0.6-6380-/2-18, яким заперечило проти поновлення спірного Договору оренди землі, зазначивши, що строк оренди має становити 7 років, а орендна плата бути не нижчою 8% нормативної грошової оцінки землі та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

24.10.2018 позивач направив відповідачу заяву-клопотання за № 374 про поновлення договору оренди на зазначених відповідачем умовах - зі строком договору 7 років і орендною платою у розмірі 12% нормативної грошової оцінки землі.

Тобто, фактично позивач погодився на запропоновані відповідачем умови.

Листом від 13.11.2018 за № 19-8-0.6-6879/2-18 відповідач у поновленні договору оренди відмовив пославшись на раніше надану відповідь про заперечення у поновленні такого договору.

З викладеного вбачається, що належним та ефективним способом захисту порушеного права, в даному випадку, є позов про поновлення спірного договору оренди землі шляхом укладення відповідної додаткової угоди у судовому порядку.

Судом встановлено, що позивач під час дії спірного Договору оренди землі належним чином виконував обов'язки, які слідують з його умов, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачував орендну плату за Договором, земельну ділянку використовує за цільовим призначенням.

В матеріалах справи відсутні належні докази, в розумінні ст.76 ГПК України, які б свідчили про неналежне виконання позивачем обов'язків за Договором оренди землі.

Користуючись земельною ділянкою з 2008 року та виконуючи належним чином умови договору, позивач мав законні сподівання на поновлення строку дії Договору після спливу його дії.

Таким чином, позивач у даній справі діючи добросовісно та у повній відповідності до ч., ч. 1-3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» завчасно надіслав відповідачу заяву - клопотання про поновлення Договору оренди землі з доданим проектом додаткової угоди.

Відповідач обґрунтованих заперечень щодо поновлення спірного Договору позивачу не надав.

Лист-повідомлення відповідача від 17.10.2018 № 19-8-0.6-6380-/2-18 містив лише пропозицію щодо інших істотних умов, яка позивачем була розглянута і задоволена, про що позивачем направлено відповідний проект додаткової угоди з листом від 24.10.2018 (тобто завчасно - за місяць до закінчення терміну дії Договору). Статтею 33 Закону України «Про оренду землі» обов'язок узгодження з орендарем істотних умов Договору покладено саме на орендодавця.

Відносно посилання відповідача на недосягнення домовленості щодо істотних умов договору, в т.ч., розміру орендної плати, суд зазначає, що жодних спорів сторін щодо оплати орендних платежів у неналежному розмірі під час дії договору оренди, а також після відмови відповідача продовжити його дію, матеріали справи не містять. Крім того, питання щодо збільшення розміру орендних платежів підпадає під дію та регулювання ст. ст. 181, 188 ГК України і може вирішуватися сторонами окремо від питання продовження дії самого договору оренди.

До викладеного слід додати, що Верховний Суд в постанові К/9901/5515/18 від 24.01.2018 у справі № 817/206/15, виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті5.2 статті 5 Податкового кодексу України, зробив висновок про те, що до моменту внесення до договору оренди відповідних змін, розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу. Отже, у разі невідповідності розміру орендної плати в укладеному договорі оренди земельної ділянки, нормативно встановленому мінімальному розміру, або непогодження сторонами договору оренди умови щодо розміру орендної плати відповідно до норм законодавства законодавець у таких випадках захистив право власника (орендодавця) земельної ділянки, що перебуває у державній або комунальній власності, на отримання орендної плати у законодавчо встановленому мінімальному розміру, зокрема через застосування повноважень відповідних контролюючих органів.

Враховуючи це, суд відхиляє доводи відповідача про те, що поновлення договору оренди землі відповідно до додаткової угоди, проект якої було надано Позивачем, суперечитиме вимогам закону.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 06.02.2018 Верховного Суду у справі №908/995/17.

Законодавством (статтею 33 Закону України «Про оренду землі» ) передбачено право оскарження відмови в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі у судовому порядку.

У разі визнання такої відмови органу в судовому порядку незаконною, права землекористувача підлягають захисту, у відповідності до вищенаведених вимог закону, шляхом поновлення його порушених прав, що виникли в результаті такої відмови.

В даному випадку позивач до закінчення дії договору (26.11.2018) погодився за запропоновані відповідачем умови договору (листом від 24.10.2018). Відповідачем (в листі від 13.11.2018) не зазначено підстав, з яких позивачу відмовлено у поновленні договору оренди землі, та таких підстав не встановлено судом.

Отже, лист - відмова орендодавця від 13.11.2018 є необґрунтованим, через що визнається судом незаконним.

Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело прав. Перша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним, а держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення «законів» .

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Девелопмент ЛТД» та інші проти Ірландії» встановлено, що ст. 1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту «правомірних очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. «Правомірні очікування» виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. З наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об'єктом правового захисту згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

Згідно ч. 3 ст. 179 ГК України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо, зокрема, існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ГК України, спори, що виникають при укладанні договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Статтею 33 Закону України «Про оренду землі» передбачена обов'язковість оформлення додаткової угоди до договору оренди землі для оформлення факту його поновлення.

А відтак, способом захисту порушеного права є спонукання до укладення додаткової угоди, оскільки без її підписання сторонами та належного оформлення, договір оренди землі не буде поновлений, тобто права та обов'язки особи не будуть у належній спосіб встановлені на новий термін.

Зміст та умови додаткової угоди відповідають вимогам чинного законодавства, а саме приписам Закону України «Про оренду землі» , Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що орендар належно виконував обов'язки за умовами договору, своєчасно звернувся до орендодавця з заявою - клопотанням про поновлення договору, погодився, до закінчення строку дії Договору на запропоновані відповідачем умови, а тому має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк та на поновлення договору оренди землі відповідно до ч. 1 ст.33 Закону України «Про оренду землі» .

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві, судом до уваги не приймаються та спростовуються наведеними вище приписами законодавства.

На підставі викладеного вище, позовні вимоги судом задовольняються повністю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс» до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про зобов'язання укласти додаткову угоду про поновлення (продовження) договору оренди землі від 20.11.2008 та внесення змін до нього, задовольнити повністю.

2. Визнати поновленим договір оренди землі від 20.11.2008, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 26.11.2008 №040821300843, на сім років шляхом укладання додаткової угоди в наступній редакції:

« ДОДАТКОВА УГОДА

про поновлення (продовження) договору оренди землі від 20.11.2008 (зареєстрований 26.11.2008 № 040821300843 та внесення змін до нього

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (м. Запоріжжя вул.

Українська, 50) в особі

---

, іменований в подальшому Орендодавець , з одного боку, та Товариство з обмеженою відповідальністю Алекс в особі директора ОСОБА_3, яка діє на підставі статуту іменований в подальшому Орендар , з другого боку, згідно зі ст.ст. 19, 30, 33 Закону України Про оренду землі , пункту 7, 27 Договору оренди землі від 20.11.2008 (зареєстрований 26.11.2008 №040821300843) за домовленістю сторін уклали додаткову угоду про таке:

1. Поновити (продовжити) строк дії договору оренди землі від 20.11.2008 (зареєстрований 26.11.2008 №040821300843) (далі - Договір), укладений між Михайлівською районною державною адміністрацією та ТОВ Алекс , площею 22,2437 га (вид угідь - рілля), кадастровий номер земельної ділянки 2323355100:30:007:0006) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Михайлівської селищної ради строком на 7 (сім) років.

2. Внести зміни до Договору:

2.1. Пункт 9 Договору викласти в такій редакції:

Річна орендна плата становить 12% (дванадцять відсотків) від нормативної грошової оцінки землі та вноситься"орендарем у грошовій формі.

3. Інші умови договору, до яких не внесені зміни, зберігають чинність.

Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди землі, складена у 2 (двох) примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких зберігається в Орендодавця, другий зберігається в Орендаря.

Підписи сторін

Орендодавець Орендар

Головне управління Держгеокадастру ТОВ Алекс , 72040,

у Запорізькій області

---

Запорізька область,

Михайлівський район,

с. Плодородне, вул. Широка, 54

р/р 260013011438 філія ЗОУ

ОСОБА_4 МФО 313957,

код ЗКПО 30492778

ІПН204927708124

---

ОМ. ОСОБА_3» .

3. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 39820689) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс» (72040, Запорізька обл., Михайлівський район, с. Плодородне, вул. Широка, 54, код ЄДРПОУ 20492778) 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України « 28» березня 2019 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.