Рішення

від 25.03.2019 по справі 913/20/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2019 року м.Харків Справа № 913/20/19

Провадження №14/913/20/19

Господарський суд Луганської області в складі головуючого судді Лісовицького Є.А.

за участю секретаря судового засідання Медуниці Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління AT "Ощадбанк", м. Сєвєродонецьк Луганської області

до відповідача-1 Спільного підприємства науково-виробнича фірма "Восток", смт. Станично-Луганське, Станично-Луганський район, Луганської області

відповідача-2 ОСОБА_1, с. Широкий, Станично-Луганський район Луганської області

про стягнення 677991,57 грн.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача-1: представник не прибув;

від відповідача-2: представник не прибув.

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління AT "Ощадбанк (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Спільного підприємства науково-виробнича фірма "Восток" (далі - відповідач-1) та ОСОБА_1 (далі - відповідач-2), в якій просить суд:

1. Стягнути солідарно зі Спільного підприємства науково-виробничої фірми "Восток" та ОСОБА_1 заборгованість за Договором кредитної лінії № 20 від 24.03.2011 станом на 25.11.2018 в сумі 340633,42 грн., у тому числі:

- проценти за Кредитом з 13.08.2015 по 25.11.2018 в сумі 157432,78 грн.;

- три проценти річних за прострочення сплати Кредиту з 13.08.2015 по 25.11.2018 в сумі 19679,10 грн.;

- три проценти річних за прострочення сплати процентів за Кредитом з 13.08.2015 по 25.11.2018 в сумі 15695,69 грн.;

- інфляційні втрати з серпня 2015 року по жовтень 2018 року за прострочення сплати Кредиту в сумі 82223,44 грн.;

- інфляційні втрати з вересня 2015 року по жовтень 2018 року за прострочення сплати процентів за Кредитом в сумі 65 602,99 грн.

2. Стягнути з Спільного підприємства науково-виробничої фірми "Восток" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" заборгованість за Договором кредитної лінії № 20 від 24.03.2011 станом на 25.11.2018 в сумі 337358,15 грн., у тому числі: проценти за Кредитом з 01.02.2014 по 12.08.2015 в сумі 73206,25 грн., 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту за загальний період 01.02.2014 по 13.08.2015 в розмірі 8768 грн. 75 коп., 3% річних за несвоєчасну сплату процентів за кредитом за загальний період 01.02.2014 по 13.08.2015 в розмірі 2199 грн. 09 коп.; інфляційні нарахування за несвоєчасне погашення кредиту за загальний період лютий 2014 - липень 2017 в розмірі 203227 грн. 27 коп. та інфляційні нарахування по простроченим процентам за загальний період лютий 2014 - липень 2015 в розмірі 49956 грн. 79 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління AT "Ощадбанк" (далі - Банк, Кредитор) та Спільне підприємство науково-виробнича фірма "Восток" (далі - Позичальник, Боржник) уклали договір кредитної лінії № 20 від 24.03.2011, зі змінами та доповненнями, внесеними Додатковими договорами № 1 від 28.07.2011, № 2 від 20.12.2011, № 3 від 30.03.2012, № 4 від 26.09.2012, № 5 від 27.06.2013 (далі - Договір кредитної лінії).

З метою забезпечення належного виконання зобов'язань за Договором кредитної лінії № 20 від 24.03.2011 між Банком, як Іпотекодержателем та відповідачем-1, як Іпотекодавцем 24.03.2011 укладений іпотечний договір № 20/21 відповідно до умов якого Спільне підприємство науково-виробнича фірма "Восток" передає в Іпотеку, а Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" приймає в Іпотеку нерухоме майно, а саме: будівлі та споруди промислової бази Спільного підприємства науково виробничої фірми "Восток", загальною площею 527,7 кв.м., розташовані за адресою: Луганська область, смт. Станиця-Луганська, вул. Горького, буд. 2 та належать відповідачу на підставі свідоцтва про право власності серії № 971662 від 27.10.2003, виданого виконавчим комітетом Станично-Луганської селищної ради на підставі рішення голови Станично-Луганської селищної ради № 583 від 23 вересня 2003 року.

24.03.2011 між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_1 (далі - Поручитель) укладений Договір поруки № 20/31 (далі - Договір поруки), згідно з п. 1.1. якого Поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання Позичальником зобов'язання за Договором кредитної лінії, а також додатковими договорами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.

У зв'язку з порушенням виконання зобов'язань за Договором кредитної лінії № 20 від 24.03.2011, філія - Луганське обласне управління АТ "Ощадбанк", з метою захисту порушених прав, звернулась до Господарського суду Луганської області з позовною заявою про стягнення з Спільного підприємства науково-виробничої фірми "Восток" заборгованості за Договором кредитної лінії № 20 від 24.03.2011 в сумі 222 081,72 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог № 39-09/50 від 27.03.2014).

Рішенням Господарського суду Луганської області від 10.04.2014 по справі №913/413/14 позов АТ "Ощадбанк" задоволено в повному обсязі та стягнуто зі Спільного підприємства науково-виробничої фірми "Восток" заборгованість, а саме; борг по кредиту в сумі 218 251,47 грн., пеню в сумі 3830,25 грн. шляхом звернення стягнення на майно згідно іпотечного договору № 20/21 від 24.03.2011, а саме: будівлі та споруди промислової бази Спільного підприємства науково виробничої фірми "Восток", загальною площею 527,7 кв.м., розташовані за адресою: Луганська область, смт. Станиця Луганська, вул. Горького, буд. 2 та належать відповідачу на підставі свідоцтва про право власності серії № 971662 від 27.10.2003, виданого виконавчим комітетом Станично-Луганської селищної ради на підставі рішення голови Станично-Луганської селищної ради № 583 від 23 вересня 2003 року.

З метою стягнення заборгованості за Договором кредитної лінії, Банк звернувся до Станично-Луганського районного суду Луганської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 212445,13 грн., з яких: залишок заборгованості за кредитом 199524,23 грн.; залишок заборгованості по нарахованим та неотриманим процентам 12036,35 грн.; пеня за прострочену заборгованість по кредиту 0,1% з 07.03.2013 по 30.01.2014 - 884,55 грн.

Заочним рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 09.09.2015 по справі № 430/299/14-ц позов задоволено в повному обсязі та стягнуто з ОСОБА_1, який є солідарним боржником з Спільним підприємством науково-виробничою фірмою "Восток" заборгованість за Договором кредитної лінії № 20 від 24.03.2011 в сумі 600262,92 грн., у тому числі: борг по кредиту прострочений з 01.10.2012 по 12.08.2015 в розмірі 199524.23 грн.; строкові відсотки по кредиту з 01.08.2015 по 12.08.2015 в розмірі 1574,33 грн.; прострочені відсотки по кредиту з 03.10.2011 по 12.08.2015 в розмірі 83668,27 грн.; пеню за несвоєчасну сплату кредиту з 01.10.2013 по 12.08.2015 в розмірі 102108,93 грн.; пеню за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту з 06.03.2013 по 12.08.2015 в розмірі 29097,92 грн.; три проценти річних по простроченому основному боргу з 01.10.2012 по 12.08.2015 в розмірі 9291,73 грн.; три проценти річних по прострочених відсотках з 03.10.2011 по 12.08.2015 в розмірі 2260,55 грн.; індекс інфляції по простроченому основному боргу з 01.10.2012 по 24.03.2014 в розмірі 144436,27 грн.; індекс інфляції по прострочених відсотках з 03.10.2011 по 24.03.2014 в розмірі 28300,69 грн.

Згідно розрахунку позивача загальна сума заборгованості по Договору кредитної лінії за період з 01.02.2014 по 25.11.2018 склала 677991,57 грн., з яких: заборгованість по процентах - 230639,03 грн., три проценти річних по простроченому основному боргу - 28447,85 грн., три проценти річних по прострочених процентах - 17894,78 грн., інфляційні втрати по простроченому основному боргу - 285451,01 грн., інфляційні втрати по прострочених процентах - 115558,90 грн.

У зв'язку з тим, що Банк пред'явив до Поручителя вимогу щодо стягнення заборгованості по Договору кредитної лінії у серпні 2015 року, після пред'явлення вимог до Позичальника у лютому 2014 року, тому нарахована заборгованість по Договору кредитної лінії з серпня 2015 року по листопад 2018 року підлягають стягненню з Позичальника та Поручителя у солідарному порядку у розмірі 340633,42 грн. (заборгованість по процентах - 157432,78 грн., три проценти річних по простроченому основному боргу - 19679,10 грн., три проценти річних по прострочених процентах - 15695,69 грн., інфляційні втрати по простроченому основному боргу - 82223,74 грн., інфляційні втрати по прострочених процентах - 65602,11 грн.), а заборгованість з лютого 2014 року по серпень 2015 року підлягає стягненню лише з Позичальника у розмірі 337358,15 грн. (677991,57- 340633,42).

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 08.01.2019 відкрито провадження у справі №913/20/19. Суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 06.02.2019.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 06.02.2019 відкладено підготовче засідання на 25.02.2019.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 25.02.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу №913/20/19 до судового розгляду по суті на 11.03.2019.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 11.03.2019 відкладено судове засідання на 25.03.2019.

Сторони правом на участь свого представника у судовому засіданні 25.03.2019 не скористалися, відповідачі відзив на позовну заяву та будь - яких заяв або клопотань до суду не надали.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги розглядаються в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

24.03.2011 між Відкритим акціонерним товариством Державний ощадний банк України в особі філії Станично - Луганського відділення №3119 ВАТ Ощадбанк (далі - банк, позивач у справі) та Спільним підприємством науково - виробнича фірма Восток (далі - позичальник, відповідач -1 у справі) укладений договір кредитної лінії №20.

Згідно п. 2.1 договору банк зобов'язується надати на умовах договору, а позичальник зобов'язується отримати та належним чином використовувати та повернути в передбачені договором строки кредит та сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором.

Кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 23 березня 2014 року. Сторони погодили суму максимального ліміту кредитування і визначили його в розмірі 250000,00 грн. (п.2.2. - п. 2.3 договору).

Відповідно до п.п.2.7-2.7.1. договору сторони погодили, що за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати банку відповідну плату (процент) в порядку та розмірах, визначених договором. Проценти за користування кредитом розраховуються банком на основі процентної ставки в розмірі 22 % річних, яка може бути встановлена в іншому розмірі в порядку, визначеному договором.

Проценти нараховуються методом факт/факт на фактичну суму заборгованості позичальника за кредитом та за термін фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі кредиту включно, та до повного погашення заборгованості за договором. При нарахуванні процентів день видачі кредиту приймається до розрахунку як один повний день користування кредитом, а день повернення кредиту (його частини) до розрахунку процентів не включається (п.2.7.2. договору).

Згідно п. 2.7.3 договору нараховані за період з першого дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по останній день повернення позичальником кредиту (або його частини) проценти (з урахуванням положень п. 2.7.4 цього договору) повинні бути сплачені позичальником не пізніше останнього робочого дня звітного місяця, а в разі дострокового погашення кредиту - одночасно з погашенням кредиту.

Відповідно до п. 2.10 договору за надання банківських послуг, зокрема за резервування коштів на невикористану частину кредиту, позичальник сплачує банку комісійну винагороду. Сплата комісійної винагороди здійснюється в розмірі 1 відсоток річних від суми невикористаної частини кредиту щомісячно, в строк до останнього робочого дня звітного місяця.

На підставі п.5.3.2. Договору кредитної лінії Відповідач-1 зобов'язаний точно в строки, обумовлені даним договором, погашати кредит та своєчасно у визначені даним договором строки сплачувати плату (проценти) за користування кредитом, а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в договорі, а також всі інші платежі та відшкодувати завдані збитки.

20.12.2011 між Публічним акціонерним товариством Державний ощадний банк України та Спільним підприємством науково-виробничою фірмою Восток укладений додатковий договір № 2 до Договору кредитної лінії № 20 від 24.03.2011, яким зокрема, у зв'язку зі зміною найменування Банку із Відкритого акціонерного товариства Державний ощадний банк України на Публічне акціонерне товариство Державний ощадний банк України , сторони домовились змінити найменування Банку у преамбулі, за текстом та реквізитах Договору на Публічне акціонерне товариство Державний ощадний банк України .

30.03.2012 між Публічним акціонерним товариством Державний ощадний банк України та Спільним підприємством науково-виробничою фірмою Восток укладений додатковий договір № 3 про реструктуризацію до Договору кредитної лінії № 20 від 24.03.2011, зокрема п. п 1, 2 якого передбачено, що сторони домовились про відстрочення платежів за траншами, отриманими Позичальником згідно Договору кредитної лінії № 20 від 24.03.2011 в сумі 246 644,67 грн. (двісті сорок шість тисяч шістсот сорок чотири грн. 67 коп.) грн. терміном на 6 місяців до 29.09.2012 року, зміна умов Договору кредитної лінії згідно цього додаткового договору не припиняє дію документів забезпечення, а також договорів страхування.

26.09.2012 між Публічним акціонерним товариством Державний ощадний банк України та Спільним підприємством науково-виробничою фірмою Восток укладений додатковий договір № 4 до Договору кредитної лінії № 20 від 24.03.2011, зокрема яким перше речення п. 2.7.3 розділу Предмет договору викладено в наступній редакції: Нараховані за період з першого дня видачі Кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по останній день повернення Позичальником Кредиту (або його частини) проценти (з урахуванням положень Договору кредитної лінії) повинні бути сплачені Позичальником не пізніше п'ятого числа, наступного за звітним, а в разі дострокового погашення Кредиту-одночасно з погашенням Кредиту.

Другий абзац п. 2.10 розділу Предмет договору , сторони погодили викласти в наступній редакції: за резервування коштів на невикористану частину Кредиту . Сплата комісійної винагороди здійснюється в розмірі 1 (один) відсоток річних від суми невикористаної частини Кредиту щомісячно, в строк не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за звітним, а в разі дострокового погашення Кредиту - одночасно з погашенням Кредиту .

27.06.2013 між Публічним акціонерним товариством Державний ощадний банк України та Спільним підприємством науково-виробничою фірмою Восток укладений додатковий договір № 5 про реструктуризацію до Договору кредитної лінії № 20 від 24.03.2011, зокрема у якому: п. 4 розділу Терміни та їх тлумачення викладено в наступній редакції: невідновлювана кредитна лінія-надання Кредиту в майбутньому окремими частинами (траншами) в межах Діючого ліміту кредитування на умовах, що загальний обсяг наданих протягом дії цього Договору траншів не повинен перевищувати Максимальний ліміт кредитування, обумовлений п. 2.3 Договору кредитної лінії. Видача кожного траншу здійснюється за умови своєчасної сплати Позичальником у повному обсязі всіх платежів та виконання всіх зобов'язань, передбачених Договором кредитної лінії. При отриманні Позичальником повної суми кредитних коштів у межах Максимального ліміту кредитування подальша видача кредитних коштів Позичальнику припиняється незалежно від фактичної суми заборгованості за Кредитом протягом строку дії Договору кредитної лінії.

Пункт 2.2 розділу 2 Предмет Договору викладено в наступній редакції: Кредит надається у вигляді не відновлюваної кредитної лінії окремими частинами (траншами) остаточним терміном повернення не пізніше 23.03.2014 .

24.03.2011 між Публічним акціонерним товариством Державний ощадний банк України та ОСОБА_1 (далі-Поручитель, відповідач -2) укладений Договір поруки № 20/31 (далі-Договір поруки), згідно з п. 1.1. якого Поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання Позичальником зобов'язання за Договором кредитної лінії, а також додатковими договорами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.

Відповідно до п.2.1 договору поруки у разі порушення позичальником виконання зобов'язання або будь - якої його частини, кредитор має право вимагати від поручителя виконання зобов'язання позичальника перед кредитором згідно з умовами кредитного договору, в порядку передбаченому договором поруки.

Розділом 4 Припинення поруки сторони в п.п. 4.1 -4.4 договору передбачили, що Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання за кредитним договором.

Припинення поруки здійснюється у випадку заміни позичальника іншою особою, якщо поручитель не виявив згоди відповідати за нового позичальника.

Порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Сторони домовились, що у випадку продовження строків повернення кредиту та або у випадку будь - яких інших змін строків здійснення платежів позичальником за кредитним договором, обсяг відповідальності поручителя не змінюється.

Не допускається припинення поруки без припинення забезпеченого нею зобов'язання.

Оскільки, відповідачем-1 були порушені умови договору, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення зі Спільного підприємства наукова-виробнича фірма "Восток" 222 081 грн. 72 коп. шляхом звернення стягнення на майно.

Рішенням Господарського суду Луганської області по справі №913/413/14 від 14.04.20174 було встановлено, що позичальник (відповідач -1 у даній справі) порушив умови Договору кредитної лінії, а саме: не виконав зобов'язання за Договором кредитної лінії щодо сплати основного боргу та відсотків за кредитом в належний термін. Тому, на 30 січня 2014 року заборгованість за Договором кредитної лінії № 20 від 24.03.2011р. становить 212 445,13 грн., яка складалась із залишку заборгованості за кредитом в розмірі 199 524 грн. 23 коп.; та залишку заборгованості по нарахованим та неотриманим відсоткам в розмірі 12036 грн. 35 коп.

Вказаним рішенням стягнуто зі Спільного підприємства науково-виробничої фірми "Восток" на користь позивача заборгованість у сумі 218251 грн. 47 коп., пеню 3830 грн.25 коп. - шляхом звернення стягнення на майно згідно іпотечного договору № 20/21 від 24.03.2011, а саме: будівлі та споруди промислової бази СП НВФ "Восток", загальною площею 527,7 кв.м., розташовані за адресою: Луганська область, смт. Станиця Луганська, вул. Горького, буд. 2, які належать Відповідачу на підставі свідоцтва про право власності серії № 971662 від 27.10.2003, виданого виконкомом Станично-Луганської селищної ради на підставі рішення голови Станично-Луганської селищної ради № 583 від 23 вересня 2003 року. Право власності на вказане майно зареєстроване в Станично-Луганському районному госпрозрахунковому бюро технічної інвентаризації 27 жовтня 2003 року в реєстровій книзі № 3 (реєстраційний № 417).

Застосовано спосіб реалізації предмета іпотеки, передбачений ст. 39 Закону України "Про іпотеку", а саме, шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження за ціною, яка буде визначена на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності.

Крім того, у зв'язку з порушенням відповідачем -1 зобов'язань договору кредитної лінії, позивач звернувся до Новопсковського районного суду Луганської області із позовом до ОСОБА_1, як до поручителя, про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії №20 від 24.03.2011.

Відтак, заочним рішенням Новопсковського районного суду Луганської області по справі №430/299/14-ц від 09.09.2015 було встановлено, що позичальником (відповідачем -2) було порушено умови договору кредитної лінії, а саме щодо сплати основного боргу та відсотків за кредитом внаслідок чого заборгованість за договором кредитної лінії склала станом на 12 серпня 2015 - 600262,92 грн., у тому числі: борг по кредиту прострочений з 01.10.2012 по 12.08.2015 в розмірі 199524,23 грн.; строкові відсотки по кредиту з 01.08.2015 по 12.08.2015 в розмірі 1574,33 грн.; прострочені відсотки по кредиту з 03.10.2011 по 12.08.2015 в розмірі 83668,27 грн.; пеню за несвоєчасну сплату кредиту з 01.10.2013 по 12.08.2015 в розмірі 102108,93 грн.; пеню за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту з 06.03.2013 по 12.08.2015 в розмірі 29097,92 грн.; три проценти річних по простроченому основному боргу з 01.10.2012 по 12.08.2015 в розмірі 9291,73 грн.; три проценти річних по прострочених відсотках з 03.10.2011 по 12.08.2015 в розмірі 2260,55; індекс інфляції по простроченому основному боргу з 01.10.2012 по 24.03.2014 в розмірі 144436,27 грн.; індекс інфляції по прострочених відсотках з 03.10.2011 по 24.03.2014 в розмірі 28300,69 грн.

Вказаним рішенням стягнуто з ОСОБА_1 (відповідач -2 у даній справі) який є солідарним боржником з спільним підприємством науково-виробнича фірма Восток , на користь Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі територіального відокремленого безбалансового відділення №10012/01 1-го типу філії Луганського обласного управління АТ Ощадбанк заборгованість за договором кредитної лінії № 20 від 24.03.2011 року в сумі 600262,92 грн., у тому числі: борг по кредиту прострочений з 01.10.2012 по 12.08.2015 в розмірі 199524,23 грн..; строкові відсотки по кредиту з 01.08.2015 по 12.08.2015 в розмірі 1574,33 грн.; прострочені відсотки по кредиту з 03.10.2011 по 12.08.2015 в розмірі 83668,27 грн.; пеню за несвоєчасну сплату кредиту з 01.10.2013 по 12.08.2015 в розмірі 102108,93 грн.; пеню за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту з 06.03.2013 по 12.08.2015 в розмірі 29097,92 грн.; три проценти річних по простроченому основному боргу з 01.10.2012 по 12.08.2015 в розмірі 9291,73 грн.; три проценти річних по прострочених відсотках з 03.10.2011 по 12.08.2015 в розмірі 2260,55; індекс інфляції по простроченому основному боргу з 01.10.2012 по 24.03.2014 в розмірі 144436,27 грн.; індекс інфляції по прострочених відсотках з 03.10.2011 по 24.03.2014 в розмірі 28300,69 грн.

Оскільки, відповідачами були порушені умови договору, рішення Господарського суду Луганської області по справі №913/413/14 від 10.04.2014 та Заочне рішення Новопсковського районного суду Луганської області по справі №430/299/14-ц від 09.09.2015 не виконані, позивач звернувся до суду із даним позовом, за яким просить стягнути солідарно з Спільного підприємства науково-виробничої фірми "Восток" та ОСОБА_1 заборгованість за Договором кредитної лінії № 20 від 24.03.2011 станом на 25.11.2018 в сумі 340633,42 грн., у тому числі: проценти за Кредитом з 13.08.2015 по 25.11.2018 в сумі 157432,78 грн.; три проценти річних за прострочення сплати Кредиту з 13.08.2015 по 25.11.2018 в сумі 19679,10 грн.; три проценти річних за прострочення сплати процентів за Кредитом з 13.08.2015 по 25.11.2018 в сумі 15695,69 грн.; інфляційні втрати з серпня 2015 року по жовтень 2018 року за прострочення сплати Кредиту в сумі 82223,44 грн.; інфляційні втрати з вересня 2015 року по жовтень 2018 року за прострочення сплати процентів за Кредитом в сумі 65 602,99 грн. Стягнути з Спільного підприємства науково-виробничої фірми "Восток" на користь позивача заборгованість за Договором кредитної лінії № 20 від 24.03.2011 в сумі 337358,15 грн.

Відповідачі позовні вимоги не оспорили, доказів сплати вказаної заборгованості не надали.

Оцінивши матеріали справи суд дійшов до наступного.

Враховуючи правову природу укладеного між сторонами договору кредитної лінії №20 від 24.03.2011, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з кредитного договору.

Загальні положення про кредит визначені параграфом 2 глави 71 ЦК України.

Згідно зі ст. ст. 1050, 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок відповідача повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позивач має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

Договором, відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно із ч. 2 сказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Факт отримання відповідачем -1 кредитних коштів та невиконання зобов'язань щодо повернення відповідачами кредитних коштів за договором кредитної лінії №20 від 24.03.2011 року встановлено судами при розгляді справ Господарським судом Луганської області № 913/413/14 та Новопсковським судом Луганської області №430/299/14-ц.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідачами не надано суду доказів виконання відповідних рішень судів та сплати заборгованості.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

При цьому, зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з винесенням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків (Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного суду України від 20.12.2010 № №3-57гс10, від 20.01.2011 № 10/25 та від 16.05.2011.№32/242-32/243-32/244-32/245, від 12.09.2011 № 6/433-42/183).

В той же час, суд зазначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України).

Договір поруки є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 553 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 ЦК України).

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

За змістом ст.ст. 559, 598 Цивільного кодексу України припинення зобов'язання поруки означає такий стан сторін правовідношення, при якому в силу передбачених законом обставин суб'єктивне право і кореспондуючий йому обов'язок перестають існувати.

Кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом, тому виходячи із загальних засад цивільного законодавства і господарського судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов'язків сторін, у разі невизнання кредитором права поручителя на припинення зобов'язання за договором поруки, передбаченого ст. 559 ЦК України, таке право підлягає захисту судом за позовом поручителя шляхом визнання його права на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верхового Суду України від 21.05.2012 р. у справі №6-20цс11.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника, та кредитором боржника.

Обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша, друга статті 553 Цивільного кодексу України).

Пунктом 2.1 договору поруки сторони передбачили, що у разі порушення позичальником виконання зобов'язання або будь - якої його частини кредитор має право вимагати від поручителя виконання зобов'язання позичальника перед кредитором згідно умов кредитного договору, в порядку передбаченому договором поруки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлена до стягнення солідарно з Спільного підприємства науково-виробничої фірми "Восток" та ОСОБА_1 заборгованість за Договором кредитної лінії № 20 від 24.03.2011 станом на 25.11.2018 зокрема, проценти за Кредитом з 13.08.2015 по 25.11.2018 в сумі 157432,78 грн.

Також позивачем заявлено до стягнення зі Спільного підприємства науково-виробничої фірми "Восток" заборгованість за Договором кредитної лінії № 20 від 24.03.2011 станом на 25.11.2018 зокрема, проценти за Кредитом з 01.02.2014 по 12.08.2015 в сумі 73206,25 грн.

Виходячи з наведеного, слід зазначити, що матеріалами справи та встановленими фактичними обставинами підтверджено, що позивач свої обов'язки згідно приписів договору виконав в повному обсязі, що підтверджується рішенням Господарського суду Луганської області від 10.04.2014 по справі №913/413/14 та заочним рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 09.09.2015 по справі №430/299/14-ц, однак, відповідачами зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та нарахованих відсотків здійснено не було.

За таких обставин, позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів процентів за користування кредитом за Договором кредитної лінії № 20 від 24.03.2011 за період з 13.08.2015 по 25.11.2018 в сумі 157432 грн. 78 коп. та стягнення зі Спільного підприємства науково - виробничої фірми Восток процентів за користування кредитом за Договором кредитної лінії № 20 від 24.03.2011 за період з 01.02.2014 по 12.08.2015 в сумі 73206 грн. 25 коп. слід задовольнити повністю.

Щодо солідарного стягнення з відповідачів інфляційних нарахувань за несвоєчасне погашення кредиту та інфляційних нарахувань по простроченим процентам слід зазначити наступне.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Згідно п. 3.2 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних нарахувань за несвоєчасне погашення кредиту за загальний період серпень 2015- жовтень 2018, за допомогою Юридичної інформаційно - пошукової системи Законодавство , зазначає, що позивачем при розрахунку були допущені арифметичні помилки, а саме не вірно визначено загальний період нарахування інфляційних втрат та не враховано, що нарахування повинні здійснюватись починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж.

Відтак, зокрема зазначено:

- дата виникнення заборгованості 13.08.2015 на суму боргу 199524 грн. 23 коп. зазначено період серпень 2015 - жовтень 2018 - інфляційні складають - 82223 грн. 74 коп.

Тоді як, вірним слід вважати інфляційні нарахування за несвоєчасне погашення кредиту в загальному розмірі 84326 грн. 32 коп. за загальний період вересень 2015 - жовтень 2018.

Оскільки право збільшення позовних вимог відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України належить виключно позивачу, за таких обставин суд погоджується з розрахунком позивача щодо суми інфляційних нарахувань, у зв'язку з чим, до солідарного стягнення з відповідачів підлягають інфляційні нарахування за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 82223 грн. 74 коп.

Також, позивачем заявлено до солідарного стягнення з відповідачів інфляційні нарахування по простроченим процентам за загальний період вересень 2015 - жовтень 2018 в розмірі 65602 грн. 11 коп.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних нарахувань по простроченим процентам за допомогою Юридичної інформаційно - пошукової системи Законодавство , зазначає, що позивачем при розрахунку були допущені арифметичні помилки, та не вірно визначено загальний період нарахування інфляційних втрат та не враховано дату початку виникнення заборгованості.

Тоді як, вірним слід вважати інфляційні нарахування по простроченим процентам в загальному розмірі 61134 грн. 15 коп. за загальний період вересень 2015 - жовтень 2018.

За таких обставин, до солідарного стягнення з відповідачів підлягають інфляційні нарахування по простроченим процентам в розмірі 61134 грн. 15 коп. В іншій частині щодо інфляційних нарахувань за несвоєчасне погашення кредиту слід відмовити.

Також, позивачем заявлені до солідарного стягнення з відповідачів 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту за загальний період з 13.08.2015 по 25.11.2018 в загальній сумі 19679 грн. 10 коп.

Також, позивачем заявлені до солідарного стягнення з відповідачів 3% річних за несвоєчасну сплату процентів по кредиту за загальний період з 13.08.2015 по 25.11.2018 в загальній сумі 15695 грн. 69 коп.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту та розрахунок 3% річних за несвоєчасну сплату процентів по кредиту за допомогою Юридичної інформаційно - пошукової системи Законодавство , суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства.

За таких обставин, вимоги в частині солідарного стягнення з відповідачів 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту за загальний період з 13.08.2015 по 25.11.2018 в загальній сумі 19679 грн. 10 коп. та вимоги в частині солідарного стягнення з відповідачів 3% річних за несвоєчасну сплату процентів по кредиту за загальний період з 13.08.2015 по 25.11.2018 в загальній сумі 15695 грн. 69 коп. підлягають задоволенню повністю.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення зі Спільного підприємства науково - виробничої фірми Восток 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту за загальний період 01.02.2014 по 13.08.2015 в розмірі 8768 грн. 75 коп., 3% річних за несвоєчасну сплату процентів за кредитом за загальний період 01.02.2014 по 13.08.2015 в розмірі 2199 грн. 09 коп.; інфляційні нарахування за несвоєчасне погашення кредиту за загальний період лютий 2014 - липень 2015 в розмірі 203227 грн. 27 коп. та інфляційні нарахування по простроченим процентам за загальний період лютий 2014 - липень 2015 в розмірі 49956 грн. 79 коп.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту за допомогою Юридичної інформаційно - пошукової системи Законодавство , суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок розрахунок 3% річних за несвоєчасну сплату процентів по кредиту за допомогою Юридичної інформаційно - пошукової системи Законодавство , суд зазначає, що позивачем при розрахунку були допущені арифметичні помилки.

Відтак, позивачем заявлено до стягнення з відповідача -1 3% річних за несвоєчасну сплату процентів по кредиту в розмірі 2199 грн. 09 коп., тоді як, вірним слід вважати розрахунок 3% річних за несвоєчасну сплату процентів по кредиту в розмірі 3149 грн. 49 коп.

Оскільки право збільшення позовних вимог відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України належить виключно позивачу, за таких обставин суд погоджується з розрахунком позивача щодо суми 3% річних, у зв'язку з чим, до стягнення з відповідача-1 підлягають 3% річних за несвоєчасну сплату процентів по кредиту в розмірі в розмірі 2199 грн. 09 коп.

За таких обставин, вимоги в частині стягнення зі Спільного підприємства науково - виробничої фірми Восток 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту за загальний період з 01.02.2014 по 13.08.2015 в загальній сумі 8768 грн. 75 коп. та вимоги в частині стягнення зі Спільного підприємства науково - виробничої фірми Восток 3% річних за несвоєчасну сплату процентів по кредиту за загальний період з 01.02.2014 по 13.08.2015 в загальній сумі 2199 грн. 09 коп. підлягають задоволенню повністю.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних нарахувань за несвоєчасне погашення кредиту за загальний період лютий 2014 - липень 2015, за допомогою Юридичної інформаційно - пошукової системи Законодавство , зазначає, що позивачем при розрахунку були допущені арифметичні помилки, та не вірно визначено загальний період нарахування інфляційних втрат та не враховано дату початку виникнення заборгованості.

Тоді як, вірним слід вважати інфляційні нарахування за несвоєчасне погашення кредиту в загальному розмірі 141592 грн. 71 коп. за загальний період лютий 2014 - липень 2015.

За таких обставин, до стягнення з відповідача-1 підлягають інфляційні нарахування за несвоєчасне погашення кредиту в загальному розмірі 141592 грн. 71 коп. В іншій частині щодо інфляційних нарахувань за несвоєчасне погашення кредиту слід відмовити.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних нарахувань по простроченим процентам за допомогою Юридичної інформаційно - пошукової системи Законодавство , зазначає, що позивачем при розрахунку були допущені арифметичні помилки, а саме не вірно визначено загальний період нарахування інфляційних втрат та не враховано дату початку виникнення заборгованості.

Тоді як, вірним слід вважати інфляційні нарахування по простроченим процентам в загальному розмірі 33068 грн. 97 коп. за загальний період лютий 2014 - липень 2015.

За таких обставин, до стягнення з відповідача-1 підлягають інфляційні нарахування по простроченим процентам в розмірі 33068 грн. 97 коп. В іншій частині щодо інфляційних нарахувань по простроченим процентам слід відмовити.

Виходячи з наведеного, позов слід задовольнити часткового та стягнути солідарно з Спільного підприємства науково-виробничої фірми "Восток" та ОСОБА_1 проценти за користування кредитом з 13.08.2015 по 25.11.2018 в сумі 157432,78 грн. ; 3% за прострочення сплати кредиту з 13.08.2015 по 25.11.2018 в сумі 19679,10 грн. ; 3% за прострочення сплати процентів за кредитом з 13.08.2015 по 25.11.2018 в сумі 15695,69 грн. ; інфляційні втрати з серпня 2015 року по жовтень 2018 року за прострочення сплати кредиту в сумі 82223,44 грн. ; інфляційні втрати з вересня 2015 року по жовтень 2018 року за прострочення сплати процентів за кредитом в сумі 61134,15 грн. (Всього до солідарного стягнення 336165,16 грн.)

Крім того, стягнути зі Спільного підприємства науково-виробничої фірми "Восток" проценти за користування кредитом з 01.02.2014 по 12.08.2015 в сумі 73206,25 грн. ; 3% за прострочення сплати кредиту з 01.02.2014 по 13.08.2015 в сумі 8768,75 грн. ; 3% за прострочення сплати процентів за кредитом з 01.02.2014 по 13.08.2015 в сумі 2199,09 грн. ; інфляційні втрати з лютого 2014 року по липень 2015 року за прострочення сплати кредиту в сумі 141592,71 грн. ; інфляційні втрати з лютого 2014 року по липень 2015 року за прострочення сплати процентів за кредитом в сумі 33068,97 грн. (Всього до стягнення за позовом 595000 грн. 93 коп. ).

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Таким чином, з відповідачів на користь позивача слід солідарно стягнути судовий збір у сумі 8925 грн. 01 коп.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Луганського обласного управління АТ Ощадбанк до Спільного підприємства науково - виробнича фірма Восток , ОСОБА_1 про стягнення 677991 грн. 57 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно зі Спільного підприємства науково-виробничої фірми Восток (вул. Горького, буд. 2, смт. Станично-Луганське, Станично- Луганський район, Луганська область, 93600, код ЄДРПОУ: 13375575) та ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Луганського обласного управління АТ Ощадбанк (вул. Енергетиків, буд. 36, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400, р/р 373910030 у ФЛОУ АТ "Ощадбанк", МФО 304665, ЄДРПОУ 09304612) заборгованість за Договором кредитної лінії № 20 від 24.03.2011 р. станом на 25.11.2018 р. в сумі 336165 грн. 16 коп. , у тому числі: проценти за користування кредитом з 13.08.2015 по 25.11.2018 в сумі 157432 грн. 78 коп. ; 3% за прострочення сплати кредиту з 13.08.2015 по 25.11.2018 в сумі 19679 грн. 10 коп. ; 3% за прострочення сплати процентів за кредитом з 13.08.2015 по 25.11.2018 в сумі 15695 грн. 69 коп. ; інфляційні втрати з серпня 2015 року по жовтень 2018 року за прострочення сплати кредиту в сумі 82223 грн. 44 коп. ; інфляційні втрати з вересня 2015 року по жовтень 2018 року за прострочення сплати процентів за кредитом в сумі 61134 грн. 15 коп. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути зі Спільного підприємства науково-виробничої фірми Восток (вул. Горького, буд. 2, смт. Станично-Луганське, Станично- Луганський район, Луганська область, 93600, код ЄДРПОУ: 13375575) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" (вул. Енергетиків, буд. 36, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400, р/р 373910030 у ФЛОУ АТ "Ощадбанк", МФО 304665, ЄДРПОУ 09304612) заборгованість за Договором кредитної лінії № 20 від 24.03.2011 станом на 25.11.2018 в сумі 258 835 грн. 77 коп., у тому числі: проценти за користування кредитом з 01.02.2014 по 12.08.2015 в сумі 73206,25 грн. ; 3% за прострочення сплати кредиту з 01.02.2014 по 13.08.2015 в сумі 8768 грн. 75 коп. ; 3% за прострочення сплати процентів за кредитом з 01.02.2014 по 13.08.2015 в сумі 2199 грн. 09 коп. ; інфляційні втрати з лютого 2014 року по липень 2015 року за прострочення сплати кредиту в сумі 141592 грн. 71 коп. ; інфляційні втрати з лютого 2014 року по липень 2015 року за прострочення сплати процентів за кредитом в сумі 33068 грн. 97 коп. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути зі Спільного підприємства науково-виробничої фірми Восток (вул. Горького, буд. 2, смт. Станично-Луганське, Станично- Луганський район, Луганська область, 93600, код ЄДРПОУ: 13375575) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" (вул. Енергетиків, буд. 36, м. Сєвєродонецьк, Луганська обл., 93400, р/р 373910030 у ФЛОУ АТ "Ощадбанк", МФО 304665, ЄДРПОУ 09304612) витрати зі сплати судового збору в розмірі 4462 грн. 51 коп. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

5. Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" (вул. Енергетиків, буд. 36, м. Сєвєродонецьк, Луганська обл., 93400, р/р 373910030 у ФЛОУ АТ "Ощадбанк", МФО 304665, ЄДРПОУ 09304612) витрати зі сплати судового збору в розмірі 4462 грн. 51 коп. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

6. В решті вимог слід відмовити.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено - 28 березня 2019 року.

Суддя Є.А.Лісовицький