Рішення

від 21.03.2019 по справі 925/221/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2019 року м. Черкаси справа № 925/221/19

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз»

до Державної установи «Черкаська виправна колонія (№62)»

про стягнення 14687,17 грн,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Державної установи «Черкаська виправна колонія (№62)» про стягнення 14687,17 грн заборгованості, з яких 12525,43 грн - основний борг, 1584,03 грн - пені, 133,96 грн - 3% річних, 443,75 грн - інфляційні, що виникла на підставі Типового договору розподілу природного газу від 31.12.2016.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав належним чином умови укладеного сторонами договору розподілу природного газу в частині своєчасного та повного внесення оплати за вказаним договором, а також не виконав рішення Господарського суду Черкаської області від 24.07.2018 у справі №925/451/18, у зв'язку з чим позивачем були нараховані штрафні санкції за неналежне виконання грошових зобов'язань, 3% річних, інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26 лютого 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач про час та місце розгляду справи судом був повідомлений належним чином, проте участь свого представника в судовому засіданні не забезпечив.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В судовому засіданні, яке відбулося 21 березня 2018 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши представника позивача, судом встановлено такі обставини:

Публічне акціонерне товариство «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» (позивач) є оператором газорозподільної системи, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Як передбачено п. п. 1, 3, 4 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором газорозподільної системи з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об'єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора газорозподільної системи.

Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов'язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об'єкт.

Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

Договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Оператор газорозподільної системи зобов'язаний на головній сторінці свого веб-сайту, а також в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору розподілу природного газу та роз'яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору розподілу природного газу.

Договір розподілу природного газу між Оператором газорозподільної системи та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Як встановлено судом, 31 грудня 2016 року Публічним акціонерним товариством «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» (оператор газорозподільної системи, позивач у справі) та державною установою «Черкаська виправна колонія (№62)» (споживач, відповідач у справі), у відповідності до вищенаведених норм Кодексу, було укладено типовий договір розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання до умов типового договору розподілу природного газу, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу послугу з розподілу природного газу, а відповідач зобов'язався прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором (п. 2.1. договору). Далі в тексті рішення - Договір.

Вказана заява-приєднання підписана уповноваженим представником відповідача, скріплена його печаткою. Копія вказаної заяви міститься в матеріалах справи.

За своєю правовою природою правовідносини, що виникли на підставі вказаного договору є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно п.п. 6.1.- 6.6. договору сплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за потужність (абонентська плата), з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов'язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення.

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів .

Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який є побутовим, до 05 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ.

Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок Оператора ГРМ.

Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок Оператора ГРМ.

Споживач має право здійснювати оплату за договором розподілу природного газу через банківську платіжну систему, онлайн-переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Оператора ГРМ та в інший не заборонений законодавством спосіб.

У разі виникнення у Споживача заборгованості за цим Договором Сторони можуть укласти графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до цього Договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості Оператор ГРМ має право грошові кошти, отримані від Споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення.

Укладення Сторонами та дотримання Споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє Споживача від виконання поточних зобов'язань за цим Договором.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості або його недотримання чи несплати поточних платежів Оператор ГРМ має право у порядку, визначеному цим Договором, припинити або обмежити розподіл (споживання) природного газу на об'єкт Споживача до повного погашення заборгованості.

Надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

На виконання умов Договору позивач надав відповідачу послуги з розподілу природного газу, а відповідач прийняв ці послуги:

- у жовтні 2018 року - 2,929 тис. м куб газу на суму 1112,43 грн,

- у листопаді 2018 року - 91,687 тис. м куб газу на суму 34822,72 грн,

- у грудні 2018 року - 159,170 тис. м куб газу на суму 60452,77 грн.

Відповідно до Постанови НКРЕКП №454 від 24.03.2016 для ПАТ Черкасигаз встановлено тариф на послуги розподілу природного газу в розмірі 316,5 грн за 1000 куб м (без урахування ПДВ), що з урахуванням ПДВ складає 379,8 грн за 1000 куб м.

Таким чином, позивач належним чином виконав свій обов'язок щодо надання послуг відповідачу з розподілу природного газу за Договором на загальну суму 96387 грн 92 коп, що підтверджується копіями актів наданих послуг з розподілу природного газу на вказану суму, які містяться в матеріалах справи (а. с. 33-35).

Оплату за послуги розподілу природного газу відповідач здійснював неповно, несвоєчасно та з порушенням, встановлених умовами Договору, строків.

Внаслідок цього у відповідача перед позивачем існує заборгованість за розподілений природний газ (за період жовтень-грудень 2018 року) в розмірі 12525,43 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором, позивач звертався з позовом до відповідача до господарського суду з вимогами про стягнення основного боргу за надані Позивачем з грудня 2017 року по квітень 2018 року послуги з розподілу природного газу та штрафних санкцій за неналежне виконання грошових зобов'язань, які були нараховані за період з 11.01.2018 по 11.07.2018.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 24.07.2018 у справі №925/451/18 позовні вимоги було задоволено повністю. Рішення набрало законної сили 15.08.2018.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Це рішення є чинним, а отже обставини, встановлені вказаним рішенням, не підлягають доказуванню.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 24.07.2018 у справі №925/451/18 було стягнуто з відповідача на користь позивача - 14 808 грн 78 коп. основного боргу, 4 674 грн 14 коп. пені, 422 грн 50 коп. 3% річних, 2603 грн 98 коп. інфляційних втрат та 881 грн 00 коп. витрат на сплату судового збору.

Оскільки відповідачем рішення Господарського суду Черкаської області від 24.07.2018 у справі №925/451/18 не було виконано, то позивачем на борг в розмірі 14808,78 грн були нараховані 3% річних та інфляційні втрати за порушення виконання грошового зобов'язання, пеня.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позов визнав.

У відповідності до ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд встановив, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, враховуючи пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, сума боргу в розмірі 12525,43 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу. Оскільки чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків, то підлягають до задоволення вимоги позивача щодо стягнення нарахованих сум інфляційних та трьох процентів річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 133 грн 96 коп. - 3 % річних та 433 грн 75 коп. інфляційних втрат (розрахунок знаходиться в матеріалах справи).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Пунктом 8.2. договору передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

В зв'язку з несвоєчасною оплатою відповідачем послуг з розподілу природного газу, позивачем було заявлено також вимогу про стягнення з відповідача 1584 грн 03 коп. пені (розрахунок штрафних санкцій знаходиться в матеріалах справи).

Здійснивши перевірку правильності нарахування інфляційних втрат, 3% річних та пені за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛігаЗакон:ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3.» судом встановлено, що нарахування пені, річних та інфляційних здійснено позивачем вірно, а тому позов в цій частині також підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Позивач за подання позову до суду сплатив судовий збір у розмірі 1921,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №49 від 06.02.2019, яке міститься в матеріалах справи.

Окрім того, позивачем заявлені до стягнення з відповідача судові витрати у розмірі 79,00 грн.

Відповідно до положень п 4) ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивач вказав, що витрати у розмірі 79,00 грн були здійснені ним як поштові витрати, пов'язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для підготовки до розгляду справи.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державної установи «Черкаська виправна колонія (№62)» (вул. Сурікова, 30, м. Черкаси, код ЄДРПОУ 08564854) на користь Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» (вул. Максима Залізняка, 142, м. Черкаси, код ЄДРПОУ 03361402) 12525 грн 43 коп. основного боргу, 1584 грн 03 коп. пені, 133 грн 96 коп. - 3% річних, 433 грн 75 коп. - інфляційних втрат, 1921 грн 00 коп. витрат на сплату судового збору, 79,00 грн витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 28.03.2019.

Суддя Чевгуз О.В.