Ухвала

від 19.03.2019 по справі 10/б-5022/1335/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19 березня 2019 рокуСправа № 10/Б-5022/1335/2011 УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Сидорук А.М.

розглянувши клопотання № 01-21/31/8 від 28.01.2019 арбітражного керуючого ОСОБА_1 про надання згоди на продаж майна банкрута

у справі за заявою

кредитора: Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України» , м. Київ, вул. Ямська, 32

до боржника: Приватного агропромислового підприємства «Агрокомплекс» , м. Зборів, вул. Куклинецька, 90 Тернопільської області

про визнання банкрутом

За участю представників сторін:

Кредиторів: не з"явився.

Боржника: ОСОБА_1 - арбітражний керуючий.

Суть справи: Постановою господарського суду Тернопільської області від 23 грудня 2011 року боржника - ПАП «Агрокомплекс« , м. Зборів, вул. Куклинецька, 90 Тернопільської області визнано банкрутом; призначено його ліквідатором ОСОБА_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1 та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 22 вересня 2017 року достроково припинено повноваження ліквідатора банкрута Приватного агропромислового підприємства «Агрокомплекс« , м. Зборів, вул. Куклинецька, 90 Тернопільської області ОСОБА_3 , свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого ( розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 400 , виданого Міністерством юстиції України 28.02.2013 року та ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого ( розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1770 , виданого Міністерством юстиції України 30.11.2016.

28.01.2019 року на адресу господарського суду Тернопільської області від ліквідатора ПАП «Агрокомплекс» ОСОБА_1 надійшло клопотання № 01-21/31/8 від 28.01.2019 про надання згоди на продаж майна банкрута.

В обґрунтування заявленого клопотання ліквідатор посилається зокрема на те, що продаж майна банкрута, що є предметом застави, здійснюється виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду, проте заставним кредитором АТ КБ "Приватбанк" не надано згоди на продаж майна банкрута, що є предметом застави, що значно ускладнює та затягує проведення ліквідаційної процедури банкрута.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 01 лютого 2019 року судове засідання по розгляду клопотання ліквідатора банкрута № 01-21/31/8 від 28.01.2019року про надання згоди на реалізацію майна банкрута Приватного агропромислового підприємства «Агрокомплекс» , яке перебуває в заставі АТ КБ"Приватбанк" призначено на 19 лютого 2019 року.

Ухвалами господарського суду розгляд клопотання про надання згоди на продаж майна банкрута було відкладено, востаннє- на 19.03.2019 року.

19.03.2019 року на адресу Господарського суду Тернопільської області від АТ КБ "Приватбанк" надійшло заперечення на клопотання арбітражного керуючого ліквідатора Приватного агропромислового підприємства "Агрокомплекс" від 28.01.2019р. про надання згоди на продаж майна, в якому АТ КБ "Приватбанк" зазначив, що згоди на продаж заставного майна банкрута на запропонованих умовах не надає, з огляду на те, що ліквідатор повинен забезпечити відчуження майна за найвищою ціною; АТ КБ "Приватбанк" висловлює недовіру запропонованим кандидатам, які висловили бажання провести аукціон з продажу майна банкрута, у зв'язку з відсутністю необхідного КВЕДу та ліцензії; запропоновані кандидатами умови проведення аукціону, є не ринковими, винагорода організатора - надмірно високою.

В судовому засіданні арбітражний керуючий ОСОБА_1 підтримав подане ним клопотання, просить його задоволити.

Представник кредитора в судове засідання не з"явився.

Заслухавши у судовому засіданні ліквідатора, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання про надання згоди на продаж майна банкрута - Приватного агропромислового підприємства "Агрокомплекс"", яке забезпечує вимоги АТ КБ "Приватбанк", підлягає до задоволення з наступних підстав.

Ліквідатор, обґрунтовуючи клопотання про надання згоди на продаж заставного майна, посилався на те, що в ході ліквідаційної процедури встановлено, що об'єкти нерухомості Приватного агропромислового підприємства "Агрокомплекс" перебувають в іпотеці АТ КБ "Приватбанк", відтак кредиторські вимоги останнього забезпечені заставним майном.

Для одержання згоди на продаж заставного майна, з метою забезпечення проведення ліквідаційної процедури, ліквідатор звертався до забезпеченого кредитора АТ КБ "Приватбанк" листом №01-21/28/8 від 21.12.2018 року.

29.12.2018 року ліквідатором отримано електронний лист-відповідь від АТ КБ "Приватбанк" №б/н від б/д року, у якому зазначено, що АТ КБ "Приватбанк" не дає згоди на продаж заставного майна Приватного агропромислового підприємства "Агрокомплекс" та висловлює недовіру до ПО "універсальна товарна біржа "Україна-захід" та Рівненьській міжрегіональній товарно-грошовій біржі "Прайс" на запропонованих умовах.

Станом на дату подання клопотання забезпечений кредитор АТ КБ "Приватбанк" згоди на продаж майна, що є предметом забезпечення не надав, що зумовило звернення ліквідатора до господарського суду в порядку ч.4 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Частиною 4 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що майно банкрута, яке є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Крім того, згідно з ч. 6 ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у справі про банкрутство. Зазначені приписи Закону про банкрутство, кореспондуються з ч. 9 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в якій визначено, що погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута в ліквідаційній процедурі здійснюється в позачерговому порядку.

Отже, в ліквідаційній процедурі, за відсутності згоди заставного кредитора, господарський суд за заявою ліквідатора лише надає згоду на продаж майна банкрута, що знаходиться в заставі (іпотеці), а ліквідатор у відповідності до приписів ст.ст. 44, 49-76 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" здійснює оцінку майна банкрута, що є предметом забезпечення та здійснює його продаж для задоволення вимог заставного кредитора.

Частиною 1 ст. 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що під ліквідацією розуміється припинення суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Слід зазначити, що постановою Господарського суду Тернопільької області від 23.12.2011 року, серед іншого, визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, тобто, строк ліквідаційної процедури вже і так затягується, а подальше відкладення розгляду даного питання призведе ще до більшого затягування справи, що порушуватиме права кредиторів.

Враховуючи викладене та беручи до уваги те, що ненадання такої згоди призведе до затягування ліквідаційної процедури, господарський суд вважає за необхідне клопотання ліквідатора задовольнити, надати згоду на реалізацію заставного майна в порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

АТ КБ "Приватбанк" у запереченні на клопотання ліквідатора про надання згоди на продаж майна, що є предметом забезпечення просить відмовити у його задоволенні, оскільки вважає, що ліквідатор повинен забезпечити відчуження майна за найвищою ціною; АТ КБ "Приватбанк" висловлює недовіру запропонованим кандидатам, які висловили бажання провести аукціон з продажу майна банкрута, у звязку з відсутністю необхідного КВЕДу та ліцензії; запропоновані кандидатами умови проведення аукціону, є не ринковими, винагорода організатора - надмірно високою.

Оскільки матеріалами справи підтверджується звернення ліквідатором до забезпеченого кредитора з метою отримання згоди на продаж заставного майна, та у зв"язку з ненаданням такої згоди, суд вважає, що ліквідатор правомірно звернувся із даним клопотанням до Господарського суду Тернопільської області.

Також, суд вважає за необхідне наголосити на наступному.

Відповідно до п. 5 ст. 44 Закону про банкрутство ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.

Згідно п. 31 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 28.03.2013 року №01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 №4212-VI" із змінами і доповненнями) порядок продажу майна банкрута врегульовано статтею 44 Закону. При цьому продаж майна частинами здійснюється лише у випадку, коли не вдалося реалізувати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу.

Отже, ліквідатор діючи в рамках прав наданих йому законодавством про банкрутство отримує згоду від забезпеченого кредитора, а за відсутності такої, згоду суду на реалізацію майна банкрута, та керується при цьому вимогами ст. 43 та 44, розділом IV Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції від 22.12.2011 року), здійснюючи реалізацію майна без додаткового погодження.

Суд зазначає, що положення Закону про банкрутство не передбачають можливості заставному кредитору визначати умови продажу заставного майна, а тому ліквідатор в цій частині має керуватися положеннями ст. ст. 42-44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". У випадку, якщо заставний кредитор не згоден з умовами, порядком та ціною, він може оскаржити дії ліквідатора відповідно до Закону про банкрутство.

Правову позицію щодо того, що Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містить положень, які б надавали забезпеченому кредитору право обирати умови та порядок реалізації заставного майна, в тому числі і погоджувати початкову вартість, висловив Верховний суд в Постанові № 904/3719/15 від 29.03.2018 року в якому зазначив, що встановлення забезпеченим кредитором умов та обмежень до процедури реалізації майна банкрута суперечать положенням Закону, зокрема викладеним в абз. 2 ч. 4 ст. 42 Закону про банкрутство, де встановлено, що продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, в будь-якому разі здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом. Іншого порядку продажу майна, в тому числі і заставного, у ліквідаційній процедурі, ніж встановлено Законом про банкрутство, не передбачено.

Також, згідно позиції Вищого господарського суду України, наведеної у постанові від 10.11.2015 року №9/36, відповідно до статей 43 44 Закону про банкрутство, подальшими діями ліквідатора у ліквідаційній процедурі є проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута. Оцінка майна банкрута за новою редакцією Закону про банкрутство є власною компетенцією ліквідатора та може проводитися ним із застосуванням висновків експертів-оцінювачів або без такого застосування, оскільки за новою редакцією цього Закону первісна оцінка майна є рівною сукупним визнаним у справі про банкрутство вимогам кредиторів, що не вимагає обов'язкової окремої оцінки його складових частин (об'єктів застави). Відтак, дії з формування ліквідаційної маси та оцінки предметів застави можуть проводитися ліквідатором пізніше у часі або паралельно з отриманням згоди суду на відчуження заставного майна, а для отримання згоди на відчуження ліквідатором майна в ліквідаційній процедурі йому достатньо встановити фактичну наявність у боржника предметів застави на час проведення ліквідаційної процедури.

Таким чином, заперечення АТ КБ "Приватбанк" судом до уваги не приймаються .

Керуючись ст. ст. 38, 40, 42, 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання № 01-21/31/8 від 28.01.2019року арбітражного керуючого ОСОБА_1 задоволити.

2. Надати згоду на реалізацію майна банкрута Приватного агропромислового підприємства «Агрокомплекс» , м. Зборів, вул. Куклинецька, 90 Тернопільської області, ідентифікаційний номер 30891987, яке перебуває в заставі АТ КБ "ПриватБанк" та знаходиться за адресою: Тернопільська область, Зборівський район, с.Мшана, вулиця Приферська,1.

3. Ухвалу направити банкруту; АТ Комерційний банк «Приватбанк» за адресами: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, будинок, 50 та 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д; арбітражному керуючому ОСОБА_1, вул. Чехова, буд. 8, м. Тернопіль, 46003 та сектору з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8.

Суддя А.М. Сидорук