Рішення

від 18.03.2019 по справі 120/3940/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 березня 2019 р. Справа № 120/3940/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Томчука А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Кушніренко О.В.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Приватного підприємства "ПОДІЛЬСЬКЕ ЯБЛУКО"

до: Головного управління ДФС України у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "ПОДІЛЬСЬКЕ ЯБЛУКО" (далі - ПП ""ПОДІЛЬСЬКЕ ЯБЛУКО", підприємство, позивач) звернулось в суд з позовом до Головного управління ДФС України у Вінницькій області (далі- ГУ ДФС України у Вінницькій області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що в період з 28.08.2018 по 10.09.2018 ГУ ДФС у Вінницькій області проводилася планова виїзна документальна перевірка ПП "Подільське яблуко", за результатами якої було складено ОСОБА_3 №4683/1401/34325180 від 24.09.2018, на підставі якого відповідачем було прийнято податкові повідомлення- рішення: №0010381401 від 11.10.2018 року, №0010391401 від 11.10.2018 року, №0010531401 від 11.10.2018 року. Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, оскільки вони прийняті безпідставно, упереджено, не у порядку та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, на підставі акту перевірки, висновки якого є надуманими суб'єктивними припущеннями перевіряючих, що не ґрунтуються на первинних документах підприємства, не відповідають фактичним обставинам господарської діяльності ПП Подільське Яблуко , позивач звернувся до суду.

Ухвалою суду від 08.11.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.

27.11.2018 представником відповідача подано до суду відзив на адміністративний позов, зміст якого відповідає висновкам акту перевірки №4683/1401/34325180 від 24.09.2018.

Вказала, що перевіркою встановлено згідно договорів укладених з ТОВ Сільпо Фуд та ТОВ Еко , ПП Подільське яблуко отримало логістичні та маркетингові послуги, які не пов'язані з господарською діяльність підприємства у зв'язку з тим, що отримані послуги після реалізації товару не мають відношення до господарської діяльності підприємства.

ПП Подільське яблуко не виписано та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на придбані логістичні та маркетингові послуги, які не пов'язані з господарською діяльністю підприємства за період з серпня 2016 по червень 2018 на загальну суму 1018344 грн., ПДВ 169724 грн. та відповідно не нараховані податкові зобов'язання за відповідні податкові періоди.

Враховуючи вказане, відповідач - ГУ ДФС у Вінницькій області діяло в межах та у спосіб встановлений законом, в зв'язку з цим просить відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

05.12.2018 представником позивача подано до суду відповідь на відзив, згідно якої вказав, що відзив на позовну заяву не містить жодних заперечень на аргументи і обґрунтування позовної заяви. Відповідачем не спростовані доводи позивача відносно неправильного застосування правової норми, а також відсутнє обґрунтування моменту використання послуг, не пов'язаних з господарською діяльністю позивача.

Ухвалою суду від 09.01.2019 постановленої без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.01.2019.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви, позовні вимоги просив задовольнити повністю.

Представник відповідача просила відмовити в задоволені заявленого позову з підстав викладених у відзиві, в задоволенні заявленого позову просила відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази, встановив наступне.

ГУ ДФС у Вінницькій області на підставі наказу ГУ ДФС у Вінницькій області від 14.08.2018 р. № 2146 та відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання, проведено планову виїзну документальну перевірку приватного підприємства Подільське яблуко з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з 13.08.2012 по 30.06.2018.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 24.09.2018 №4683/1401/34325180, згідно висновків якого встановлено порушення позивачем:

- п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України занижено податок на додану вартість у сумі 134920 грн. в т.ч. серпень 2016 - 3246 грн.; грудень 2016 - 1700 грн.; січень 2017 - 17198 грн.; вересень 2017 - 22980 грн.; жовтень 2017 - 2636 грн.; листопад 2017 -8979 грн.; грудень 2017 - 15500 грн.; січень 2018- 3594 грн.; лютий - 2018 - 4237 грн.; березень 2018 - 18542 грн.; квітень 2018 - 16445 грн.; травень 2018 - 19863 грн. та завищено від'ємне значення за червень 2018 в сумі 14407 грн.;

- п.п. 168.1.2, 168.1.5 п.168.1 ст.168, п.176.1 "е" та п.176.2 "а" ст.176 ПК України, а саме несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб за період з 01.07.2017 по 30.06.2018 у загальній сумі 2469,45 грн., а саме за грудень 2017 року в сумі -2169,45 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення- рішення:

- №0010381401 від 11.10.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 168 650,00 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями 134 920,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 33730,00 грн.

- №0010391401 від 11.10.2018 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 14 407,00 грн.;

- №0010531401 від 11.10.2018 року, яким застосовано штраф в сумі 82 389,11 грн.

Не погоджуючись із висновками податкового органу щодо того, що місце переходу права власності на товар настає на логістичному об'єкті ТОВ "Сільпо Фуд", на складі ТОВ "Еко", а подальші дії щодо зберігання, транспортування та інші будь які дії з придбаним товаром не мають відношення до господарської діяльності ПП Подільське яблуко та, як наслідок, із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг (абз. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. (п. 198.3 ст. 198 ПК України).

Відповідно п.п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

В перевіряємому періоді ПП Подільське яблуко було віднесено до складу витрат послуги логістики, а саме:

ПП Подільське яблуко в перевіряємому періоді укладено з ТОВ "Сільпо Фуд", договір поставки товару № 894Р від 08.02.2017, та додаток № 8 до цього договору поставки товару (Правило постачання до Логістичного об'єкту покупця), згідно п.5 якого вказано, що оскільки покупець самостійно здійснює доставку товару з логістичного об'єкту покупця до торговельних об'єктів покупця, то постачальник здійснює оплату таких послуг у розмірі 4% від вартості товару, прийнятого на логістичний об'єкт покупця на виконання договору за розрахунковий період.

На виконання умов даного договору та додатку до нього ТОВ "Сільпо Фуд", надало ПП Подільське яблуко послуги логістики на загальну суму 838513,30 грн., в т.ч. ПДВ 139752,20 грн., відповідно актів виконаних робіт, послуг та податкових накладних: №7001740 від 08.06.2018, №7001938 від 08.056.2018, №7003501 від 13.04.2018, №7004144 від 16.03.2018, №7003607 від 15.02.2018, №7003385 від 16.01.2018, №7003237 від 13.12.2017, №7002679 від 10.11.2017, №7003348 від 13.10.2017, №7003945 від 18.09.2017, №7003944 від 18.09.2017.

Дані суми ПДВ віднесено ПП Подільське яблуко до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду.

В акті перевірки вказано, що в бухгалтерському обліку дану операцію було відображено наступним чином : бухгалтерське проведення Д-т 63 Розрахунки з постачальниками , К-т 311 Розрахунковий рахунок , в сумі 838513,3 грн., Д-т 644 Податковий кредит К-т 63 Розрахунки з постачальниками в сумі 139752,20 грн., Д-т 93 Витрати на збут К-т 63 Розрахунки з постачальниками .

Також, в перевіряємому періоді ПП Подільське яблуко було списано маркетингові послуги, а саме: ПП Подільське яблуко в перевіряємому періоді укладено з ТОВ "Еко" договір поставки товару № 14143К від 01.11.2016, та додаткову угода №1 до цього договору поставки товару, згідно п.1, 2 якої вказано, сторони домовились, що виконавець бере на себе зобов'язання надати замовнику додаткові послуги, а саме: викладка та розміщення товару замовника, своєчасна та якісна підготовка товару до продажу. здійснення розфасовки товару та його оформлення (наклеювання стікерів та встановлення цінників. Вартість послуг, що визначені цією Додатковою угодою складає 6% від суми поставленого замовником виконавцю товару за попередній місяць, на підставі відповідного договору поставки укладеного між сторонами.

На виконання умов даного договору та додатку до нього ТОВ "Еко", надало ПП Подільське яблуко маркетингові послуги на загальну суму 179832,9 грн., в т.ч. ПДВ 29972,15 грн., відповідно актів виконаних робіт (послуг) та податкових накладних №7270 від 31.03.2018, №7263 від 31.01.2018, №5907 від 31.01.2017, №7054 від 31.12.2016, №2023 від 31.08.2016.

Дані суми ПДВ віднесено ПП Подільське яблуко до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду.

В бухгалтерському обліку дану операцію було відображено наступним чином :бухгалтерське проведення Д-т 63 Розрахунки з постачальниками , К-т 311 Розрахунковий рахунок , в сумі 179832,9 грн., Д-т 644 Податковий кредит К-т 63 Розрахунки з постачальниками в сумі 29972,15 грн.

Реальність вказаних господарських операцій щодо купівлі-продажу товару (яблук) не ставиться під сумнів податковим органом. Разом з тим, на переконаннях перевіряючих ГУ ДФС України у Вінницькій області, місце переходу права власності товару настає на логістичному об'єкті ТОВ "Сільпо Фуд", на складі ТОВ "Еко". В зв'язку з переходом права власності ТОВ "Сільпо Фуд" та ТОВ "Еко" є власниками придбаного товару, подальші дії щодо зберігання, транспортування та інші будь які дії з придбаним товаром не мають відношення до господарської діяльності ПП Подільське яблуко Вказали, що при цьому в актах виконаних робіт зазначено лише маркетингові послуги , та відсутня будь яка інформація щодо змісту, виду, обсягу отриманих послуг (щодо угод укладених з ТОВ "Еко").

У відповідності до п. 14.1.36 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно ч. ч. 1,2 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Таким чином, визначальною ознакою господарської діяльність є мета її здійснення, а саме отримання економічного ефекту - одержання доходу.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій. Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети) є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

Вказана позиція випливає зі змісту підпункту 14.1.231 Податкового кодексу України, відповідно до якого розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Згідно пояснень представника позивача, щодо обґрунтування економічної мети замовлення вказаних послуг наданих у судовому засіданні, то як вказав останній обов'язковою умовою з укладення договорів поставки товару (яблук) ТОВ "Сільпо Фуд" та ТОВ "Еко" з позивачем є надання логістичних, маркетингових послуг та визначення їх у відповідних додаткових угодах як невід'ємних частинах укладених договорів. Тобто, одержання економічної вигоди позивачем внаслідок постачання товару (в даному випадку яблук) можливе лише за умови надання Виконавцем послуг, визначених додатковими угодами.

Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно частин 1,2 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу частини першої статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526 ЦК України).

Суд вважає за необхідне зауважити, що додаткові угоди укладені до договорів поставки товару № 894Р від 08.02.2017, № 14143К від 01.11.2016 є невід'ємною частиною цих договорів та є обов'язковими до виконання сторонами договірних зобов'язань.

Так, у відповідності до пп. г п. 198.5. ст. 198 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Таким чином, для застосування пп. г п. 198.5. ст. 198 Податкового кодексу України необхідна наявність двох обов'язкових складових:

1) отримати послугу, придбану з ПДВ (підстава для формування податкового кредиту);

2) використати послугу в операціях, що не є господарською діяльністю підприємства (підстава для декларування податкового зобов'язання з ПДВ).

Слід вказати, що податковим органом не доведено, а в акті перевірки не зазначено, яким чином, коли, у якому періоді підприємством були використані дані послуги. При цьому не зазначено: у яких саме операціях ці послуги були використані, та чому ці операції не є господарською діяльністю підприємства.

Варто наголосити, що отримання послуг і використання послуг не є тотожними поняттями, а факту саме використання послуг перевіряючими не встановлено.

На переконання суду отримані підприємством логістичні і маркетингові послуги є такими, що отримані в межах господарської діяльності підприємства, оскільки в їх результаті, спільно з іншими діями, підприємство отримало дохід, що не оспорюється податковим органом.

Так, 08.02.2017 року між ПП Подільське Яблуко і ТОВ Сільпо Фуд було укладено договір поставки №894Р, у відповідності до п. 1.1 якого, Постачальник (ПП Подільське Яблуко ) зобов'язується передати у власність Покупця (ТОВ Сільпо Фуд ), а Покупець прийняти і оплатити Товар відповідно до умов Договору та Замовлення.

У відповідності до п. 3.2. Договору Постачальник зобов'язується здійснити поставку партії товару в Асортименті, кількості і за цінами, що зазначені в погоджених Сторонами додатках - Замовленні, Логістичній специфікації та Прайс-листі.

Також договором визначено наступні поняття: Торговельний об'єкт Покупця - магазин торговельної мережі Покупця та Логістичний об'єкт Покупця - розподільчий центр Покупця, а у відповідності до п. 12.9. Договору, додатками, що є невід'ємною частиною договору є, між іншим, додаток №5 - Графік замовлень і доставки товару та додаток №8 - Правила постачання до Логістичного об'єкту Покупця .

Згідно додатку №5 визначені адреси торговельних (Логістичних) об'єктів, до яких здійснюється поставка Товару, серед яких 4 Логістичні об'єкти і 49 Торговельних об'єктів (магазинів).

Пунктами 5.1., 5.2. Правил постачання до Логістичного об'єкту Покупця, передбачено, що оскільки Покупець самостійно здійснює доставку Товару з Логістичного об'єкту Покупця до Торговельних об'єктів Покупця, то Постачальник здійснює оплату таких послуг у розмірі 4 відсотків від вартості Товару, прийнятого на Логістичний об'єкт Покупця на виконання Договору за розрахунковий період. Під розрахунковим періодом сторони розуміють один календарний місяць.

Оплата вищезазначених послуг за ставкою, зазначеною в п. 5.1. цього Додатку, здійснюється на підставі підписаного сторонами ОСОБА_3 наданих послуг та рахунку Покупця протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання такого рахунку. ОСОБА_3 не буде підписаний з боку Постачальника протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту його отримання та Постачальник не надасть письмові мотивовані зауваження до ОСОБА_3, такий ОСОБА_3 вважається підписаним обома Сторонами та є підставою для розрахунків між Сторонами.

Таким чином, логістичні послуги, передбачені безпосередньо умовами Договору поставки, а, відтак, беззаперечно є складовою частиною процесу поставки та істотною умовою договору поставки. За таких умов, отримані та оплачені позивачем логістичні послуги є такими, що безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача та мали безпосередній вплив на отримання позивачем доходів.

Так, суд відхиляє позицію контролюючого органу, щодо того, що логістичні послуги, використані не у межах господарської діяльності позивача.

Також, у акті перевірки зазначено, що у актах виконаних робіт зазначено логістичні послуги та відсутні будь-які дані щодо обсягу, переміщення товару, повноти наданих послуг.

Пунктом 5.1. Правил постачання до Логістичного об'єкту Покупця, передбачено, що оскільки Покупець самостійно здійснює доставку Товару з Логістичного об'єкту Покупця до Торговельних об'єктів Покупця, то Постачальник здійснює оплату таких послуг у розмірі 4 відсотків від вартості Товару, прийнятого на Логістичний об'єкт Покупця на виконання Договору за розрахунковий період.

Таким чином, вартість логістичних послуг залежить від вартості поставленого товару за місяць. При цьому дані щодо переміщення товарів чи будь-які інші дані впливу на вартість та об'єм логістичних послуг не мають. Зважаючи на це, акти здачі прийняття робіт містять достатню кількість інформації.

Суд зауважує, що жодних претензій відповідачем до якості та кількості документів на постачання продукції не висловлено.

Зважаючи на наведене вище, логістичні послуги є такими, що пов'язані з господарською діяльність позивача, напряму впливають на отримання позивачем доходів у перевіряємому періоді, а надання таких послуг підтверджується документами, що складені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Щодо отриманих позивачем маркетингових послуг.

01 листопада 2016 року між TOB ЕКО та ПП Подільське Яблуко було укладено договір поставки №14143К, у відповідності до п. 2.1. Постачальник (ПП Подільське Яблуко ) зобов'язується поставити і передати у власність Покупцеві Товар на підставі замовлення останнього у відповідності до Асортиментного переліку, а Покупець зобов'язується прийняти поставлений Постачальником Товар та оплатити його вартість у порядку і на умовах, погоджених сторонами у цьому договорі.

Пунктом 1.1. Договору визначено, що розподільчий центр - це окремий склад Покупця для зберігання Товару, розташований окремо від його торгівельної мережі.

У відповідності до п. 12.17. Договору, додатками, що є невід'ємною частиною договору є, між іншим, додаток №2 - Умови поставки на РЦ Покупця .

Одночасно із вказаним договором поставки, 01.11.2016 року, між ТОВ ЕКО і ПП Подільське Яблуко було укладено Договір №16/11/09П про надання послуг, у відповідності до п. 1.1. якого Виконавець (ТОВ ЕКО ) бере на себе зобов'язання надати Замовнику (ПП Подільське Яблуко ) маркетингові послуги щодо товару Замовника в торговій мережі Виконавця за напрямками, погодженими сторонами в цьому договорі, а Замовник зобов'язується своєчасно прийняти такі послуги та оплатити їх вартість.

Договір про надання послуг містить перелік послуг, що включаються до об'єму маркетингових послуг (п. 1.4. Договору), а також містить мету укладення договору про надання послуг, визначену у п. 1.7 Договору - а саме: Результат послуг за цим Договором буде використаний Замовником у власній господарській діяльності, що забезпечить Замовнику здійснення оперативного та фінансового поточного та прогнозного планування діяльності у сфері вивчення ринку збуту його Товару, стимулювання збуту Товару, цінової політики, організації та управління руху Товару до кінцевого споживача, збільшення Замовником об'ємів продажу Товару, сприяння просуванню Товару на ринку аналогічних Товарів, логістичного планування тощо.

У відповідності до п. 2 додаткової угоди №1 до договору про надання послуг №1б/11/09П від 01.11.2016 року, вартість послуг, що визначені цією додатковою угодою складає 6% від суми поставленого замовником виконавцю товару за попередній місяць, на підставі відповідного договору поставки укладеного між сторонами.

Договір поставки і договір про надання послуг від 01.11.2016 року є взаємопов'язаними. Таким чином, пов'язаність маркетингових послуг з господарською діяльністю позивача є очевидною і беззаперечною, оскільки обсяг маркетингових послуг та необхідність в їх отриманні напряму залежать від договору поставки і факту його виконання.

В даному випадку відповідач не оспорює факт виконання договору поставки, і отримання в результаті його виконання доходу, відтак твердження відповідача про використання маркетингових послуг не у господарській діяльності позивача є необґрунтованим.

При цьому, вартість наданих маркетингових послуг залежить саме від обсягів постачання товарів, і визначається у відсотках від поставленого товару. Дані умови договору дотримані, що підтверджується актами наданих послуг і видатковими накладними на поставку товару.

Зважаючи на наведене вище, логістичні послуги є такими, що пов'язані з господарською діяльність позивача, впливають на отримання позивачем доходів у перевіряємому періоді, а надання таких послуг підтверджується належними документами складеними у відповідності до вимог чинного законодавства.

Враховуючи усі вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що висновки акта перевірки не знайшли свого належного підтвердження в ході судового розгляду справи, оскільки спростовуються зазначеними нормами вище законодавства та дослідженими обставинами справи.

За таких обставин податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Вінницькій області №0010381401, №0010391401, №0010531401 від 11.10.2018 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно із ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу ч. 2 ст. 77 КАС України В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС України у Вінницькій області від 11.10.2018 №0010381401, №0010391401, №0010531401.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. ОСОБА_3 в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 28.03.2019

Суддя Томчук Андрій Валерійович