Рішення

від 27.03.2019 по справі 320/44/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2019 року справа № 320/44/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Ритов-Торг про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Рівненській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Ритов-Торг про стягнення податкового боргу у розмірі 10044942,21 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.01.2019 відкрите спрощене позовне провадження у справі №80/44/19, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалу суду про відкриття провадження у справі з пропозицією надати відзив на позов було направлено відповідачеві за зареєстрованим місцезнаходженням, а саме: Київська область, м. Фастів, вул. Шевченка, буд. 4.

18 лютого 2019 року до суду повернувся конверт з копією ухвали про відкриття провадження у справі з довідкою відділення поштового зв'язку про причини повернення за закінченням терміну зберігання .

13 березня 2019 року судом на адресу Відділення поштового зв'язку Фастів Центру поштового зв'язку № 5 було скеровано запит з вимогою про надання роз'яснень про причини невручення ТОВ Ритов-Торг рекомендованого поштового відправлення №0113329482650 з ухвалою про відкриття провадження у справі.

21 березня 2019 року до суду надійшов лист начальника ВПЗ Фастів Центру поштового зв'язку № 5, у якому повідомлено, що працівникам відділення поштового зв'язку не вдалось розшукати ТОВ Риторг-Торг за адресою, вказаною на поштовому відправленні №0113329482650.

Відповідно до частини 4 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:

1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Згідно з частиною 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 11 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Частиною 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.

Отже, виходячи з положень частини 4 статті 124, частини 1 статті 127 та частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення або повістку, що були направлені за зареєстрованим місцем проживання (перебування) особи, неможливо вручити учаснику справи з незалежних від суду причин (у зв'язку з відмовою від одержання, відсутністю за повідомленою адресою тощо) вважається, що судове рішення або повістка вручена належним чином.

При цьому, датою вручення судового рішення або повістки є день проставлення відділенням поштового зв'язку відповідної відмітки із зазначенням причин не вручення на поштовому відправленні.

Як вбачається з матеріалів справи, направлена за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцезнаходженням відповідача ухвала суду від 08.01.2019 про відкриття провадження у справі не була вручена відповідачеві з причин, що не залежали від суду.

За викладених обставин суд дійшов висновку, що відповідач була належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач має податковий борг, що виник у зв'язку з несплатою штрафних санкцій, визначених податковими повідомленнями-рішеннями, який самостійно відповідач не сплачує.

Відповідач правом надати відзив на позовну заяву не скористався.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Ритов-Торг зареєстроване як юридична особа 17.08.2017 та взяте на податковий облік у Києво-Святошинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

06 грудня 2017 року контролюючим органом було проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ Ритов-Торг , результати якої оформлені актом від 06.12.2017 №346/17-00-40/41528651 (а.с. 11-12).

Перевіркою, оформленою актом від 06.12.2017 №346/17-00-40/41528651, встановлено:

- порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючому органі у зв'язку із здійсненням операцій з реалізації пального на суму 3500000,00 грн. без реєстрації платником акцизного податку, відповідальність за яке передбачена пунктом 117.3 статті 117 Податкового кодексу України;

- порушення вимог пункту 49.2-1 та підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, пункту 223.2 статті 223 Податкового кодексу України у зв'язку з неподанням до контролюючого органу податкової декларації з акцизного податку за жовтень 2017 року, відповідальність за яке передбачена пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки від 06.12.2017 №346/17-00-40/41528651 контролюючим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 24.01.2018 №00000154000, яким ТОВ Ритов-Торг на підставі пункту 117.3 статті 117 Податкового кодексу України визначений штраф у розмірі 3500000,00 грн. (а.с. 13);

- від 24.01.2018 №00000164000, яким ТОВ Ритов-Торг на підставі пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України визначений штраф у розмірі 170,00 грн. (а.с. 13, зворотній бік).

Податкові повідомлення-рішення від 24.01.2018 №00000154000 та №00000164000 були надіслані за зареєстрованим місцезнаходженням ТОВ Ритов-Торг рекомендованим поштовим відправленням №3302202252335.

Направлене за зареєстрованим місцезнаходженням відповідача поштове відправлення з податковими повідомленнями-рішеннями від 24.01.2018 №00000154000 та №00000164000 не було йому вручене з причин, що не залежали від контролюючого органу та повернулось на адресу контролюючого органу з довідкою відділення поштового зв'язку за закінченням терміну зберігання (а.с. 14, зворотній бік).

Судом також встановлено, що 23.02.2018 контролюючим органом було проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ Ритов-Торг , результати якої оформлені актом від 23.02.2018 №57/17-00-40/41527651 (а.с. 15-16).

Перевіркою, оформленою актом від 23.02.2018 №57/17-00-40/41527651, встановлено:

- порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючому органі у зв'язку із здійсненням операцій з реалізації пального на суму 6542732,21,00 грн. без реєстрації платником акцизного податку, відповідальність за яке передбачена пунктом 117.3 статті 117 Податкового кодексу України;

- порушення вимог пункту 49.2-1 та підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, пункту 223.2 статті 223 Податкового кодексу України у зв'язку з неподанням до контролюючого органу податкової декларації з акцизного податку за листопад-грудень 2017 року, відповідальність за яке передбачена пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки від 23.02.2018 №57/17-00-40/41527651 контролюючим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 05.04.2018 №0001824000, яким ТОВ Ритов-Торг на підставі пункту 117.3 статті 117 Податкового кодексу України визначений штраф у розмірі 6542732,21 грн. (а.с. 17);

- від 05.04.2018 №0001834000, яким ТОВ Ритов-Торг на підставі пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України визначений штраф у розмірі 2040,00 грн. (а.с. 17, зворотній бік).

Податкові повідомлення-рішення від 05.04.2018 №0001824000 та №0001834000 були надіслані за зареєстрованим місцезнаходженням ТОВ Ритов-Торг рекомендованим поштовим відправленням №3302202319367 (а.с. 18, зворотній бік)

Направлене за зареєстрованим місцезнаходженням відповідача поштове відправлення з податковими повідомленнями-рішеннями від 05.04.2018 №0001824000 та №0001834000 не було йому вручене з причин, що не залежали від контролюючого органу та повернулось на адресу контролюючого органу з довідкою відділення поштового зв'язку за закінченням терміну зберігання (а.с. 18, зворотній бік).

Пунктом 3 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Мінфіну від 28.12.2015 № 1204, встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків - фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження такої фізичної особи з повідомленням про вручення.

Підпунктом 2 пункту 4 цього ж порядку передбачено, що дата надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення проставляється працівником структурного підрозділу, до функцій якого належить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальною особою, визначеною керівником контролюючого органу для виконання таких функцій, - у разі надіслання листом з повідомленням про вручення. При цьому повідомлення про вручення прикріплюється до примірника податкового повідомлення-рішення, який залишився в контролюючому органі (при направленні податкового повідомлення-рішення форми Ф - до корінця податкового повідомлення-рішення).

Відповідно до пункту 5 Порядку якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням платника податків (посадових осіб платника податків), їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення.

Оскільки конверти з податковими повідомленнями-рішеннями від 24.01.2018 №00000154000 та №00000164000; від 05.04.2018 №0001824000 та №0001834000 не були вручені відповідачеві з причин, що не залежали від контролюючого органу, суд дійшов висновку, що вказані податкові повідомлення-рішення вважаються врученими відповідачеві належним чином.

Доказів оскарження податкових повідомлень-рішень від 24.01.2018 №00000154000 та №00000164000; від 05.04.2018 №0001824000 та №0001834000 в судовому або адміністративному порядку матеріали справи не містять, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що визначені ним грошові зобов'язання є узгодженими.

Судом встановлено, що у визначені Податковим кодексом України строки відповідач податкові зобов'язання, визначені вказаними податковими повідомленнями-рішеннями не сплатив, що підтверджується даними інтегрованої картки відповідача та довідками контролюючого органу (а.с. 20-22).

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДФС у Київській області були вжиті заходи по стягненню податкового боргу, а саме, сформовано податкову вимогу форми Ю №5142-17 від 28.03.2018 на загальну суму 3500171,00 грн., яку направлено за зареєстрованим місцезнаходженням відповідача (а.с. 19).

Конверт з вказаною податковою вимогою не був вручений відповідачеві та повернувся на адресу контролюючого органу з довідкою відділення поштового зв'язку із зазначенням причин невручення за закінченням терміну зберігання (а.с. 19, зворотній бік).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Приписами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового Кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 31.1 статті 31 Податкового Кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового Кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Пунктом 57.2 статті 57 Податкового Кодексу передбачено, що у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового Кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового Кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 ПК України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).

Відповідно абзацу першого пункту 95.3 статті 95 Податкового Кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 Податкового Кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З аналізу зазначених положень Податкового кодексу України слідує, що платник податків, якому контролюючий орган з підстав, передбачених підпунктами 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, визначив грошові зобов'язання, має сплатити їх у десятиденний строк з моменту вручення відповідного податкового повідомлення-рішення.

Невиконання обов'язку зі сплати визначеного контролюючим органом грошового зобов'язання призводить до набуття таким зобов'язанням статусу податкового боргу, що, у свою чергу, є підставою для складання податкової вимоги, невиконання якої надає контролюючому органу право звернутись до суду з позовом про стягнення усієї суми податкового боргу, що обліковується за платником податків на момент звернення до суду.

Суд зазначає, що наявність у відповідача податкового боргу у розмірі 10044942,21 грн. підтверджується наявними матеріалах справи узгодженими податковими повідомленнями-рішеннями від 24.01.2018 №00000154000 та №00000164000; від 05.04.2018 №0001824000 та №0001834000, а також відомостями з інтегрованої картки відповідача.

Беручи до уваги, що податковий борг відповідач протягом 60 днів з моменту вручення йому податкової вимоги не погасив, суд дійшов висновку про наявність визначених у законі підстав для стягнення податкового боргу за рішенням суду з рахунків відповідача у банках, що його обслуговують.

Суд зауважує, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, у зв'язку з чим предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку: встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо.

Питання правомірності визначених контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні податкових зобов'язань не охоплюється предметом даного позову, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №К/9901/8600/18 №826/18379/14.

Отже, незгода відповідача з правовими підставами визначення йому податкового боргу, за умови, що відповідні рішення контролюючого органу не були оскаржені у встановленому законом порядку (до суду або вищестоящого контролюючого органу), не може бути перешкодою для задоволення вимог контролюючого органу про стягнення податкового боргу.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до державного бюджету в розмірі 10044942,21 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243-246, 250, 255, 260, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю Ритов-Торг (ідентифікаційний код 41527651, місцезнаходження: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Шевченка, буд. 4) кошти у розмірі 10044942,21 грн. (десять мільйонів сорок чотири тисячі дев'ятсот сорок дві грн. 21 коп.) в рахунок погашення податкового боргу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Київський окружний адміністративний суд до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Дата складення повного рішення суду - 27.03.2019.

Суддя Леонтович А.М.