Рішення

від 25.03.2019 по справі 460/2931/18

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 березня 2019 року м. Рівне №460/2931/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Трохимчук А.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача: представник ОСОБА_2,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Трейд Плюс" до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Еко Трейд Плюс (далі - позивач), звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - відповідач), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у жовтні 2018 року відповідачем проведена планова виїзна документальна перевірка з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість за результатами проведених взаєморозрахунків з ПП Українське поле за період з 01.12.2017 по 31.12.2017, за наслідками якої складений акт №2204/17-00-14-05/39276704. Відповідно до акту перевірки, контролюючий орган дійшов висновку про завищення позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) за грудень 2017 року на суму 415000грн. На підставі висновків акту перевірки, прийняте податкове повідомлення-рішення, яким зменшений розмір від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) у сумі 415000грн. Позивач не погоджується із висновками акту перевірки та прийнятим податковим повідомленням рішення, вважає їх необґрунтованими та безпідставними. При цьому, зазначає, що на підтвердження реальності здійснення господарських операцій із ПП Українське поле наявні всі первинні бухгалтерські документи, які надавались контролюючому органу для перевірки. Також, стверджує, що відповідальність настає лише у разі доведення відповідачем недобросовісності його дій чи наміру платника отримати необґрунтовану податкову вигоду шляхом змови, тобто відповідальність є індивідуальною, однак, як зазначає позивач, встановлені в ході перевірки порушення контролюючим органом не доведені, а висновки акту ґрунтуються на припущеннях останнього. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач подав відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав та зазначив, що в ході здійснення перевірки було встановлено нереальність здійснення господарських операцій із ПП Українське поле . Такий висновок ґрунтується на тому, що позивачем не надано всіх документів на отримання ТМЦ від контрагента, зокрема, не надано видаткових накладних, документів, що підтверджують транспортування ТМЦ, документів, які б підтверджували зберігання цих ТМЦ на складі покупця. Перевіркою встановлено лише документальне оформлення нереальної господарської операції при складанні первинних документів та їх відображенні в регістрах бухгалтерського обліку і фінансовій звітності. При цьому відповідач посилається також на наявність кримінальної справи щодо контрагента ПП Українське поле , тому вважає висновки акту перевірки обґрунтованими, а встановлене порушення підтверджується належними доказами, отже прийняте податкове повідомлення-рішення є правомірним. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач відповідь на відзив не подав.

Позовна заява надійшла до суду 26.11.2018.

30.11.2018 ухвалою суду позов залишений без руху.

12.12.2018 від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків позову.

17.12.2018 ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

21.01.2019 ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати підготовче засідання відкладено на 20.02.2019.

20.02.2019 ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати закрито підготовче провадження та призначено до розгляду по суті на 25.03.2019.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позицію, викладену у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні виклав аргументи, тотожні відзиву на позов.

Заслухавши учасників справи, дослідивши подані суду письмові докази, суд встановив такі обставини.

Згідно з матеріалами справи, посадовими особами відповідача у жовтні 2018 була проведена планова виїзна документальна перевірка позивача з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість за результатами проведених взаєморозрахунків з ПП Українське поле за період з 01.12.2017 по 31.12.2017, за наслідками якої складений акт №2204/17-00-14-05/39276704 від 31.10.2018.

Висновком акту перевірки встановлено порушення позивачем п.185.1. ст. 185, пп. а п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, В результаті чого встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) за грудень 2017року на суму 415 000грн. (а. с. 48-59).

На підставі зазначених висновків акту перевірки, ГУ ДФС у Рівненській області прийняте податкове повідомлення-рішення від 14.11.2018 № 00010251405, яким позивачу зменшений розмір від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) в сумі 415 000грн. (а. с. 24).

Наслідком порушення стало встановлення факту нереальності здійснення позивачем господарських операцій з контрагентом ПП Українське Поле .

ТОВ ЕКО ТРЕЙД ПЛЮС зареєстроване 27.06.2014 у відділі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Святошинського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві, свідоцтво про державну реєстрацію від 27.06.2014 № 10741020000049884.

У перевіряємому періоді позивач мав господарські взаємовідносини із контрагентом ПП Українське Поле .

В ході проведення перевірки, контролюючим органом встановлено, що у грудні 2017 року ТОВ Еко Трейд Плюс здійснювало документальне оформлення операцій придбання кукурудзи у ПП Українське поле .

На підтвердження вказаної господарської операції, контролюючому органу надано завірені копії документів на 13 аркушах, а саме: договір поставки № 05/12/17 від 05.12.2017, платіжні доручення №799 від 07.12.2017, № 811 від 26.12.2017, № 809 від 28.12.2017, № 24 від 22.01.2018, № 31 від 26.01.2018, банківська виписка по рахунку з 07.12.2017 по 31.01.2018, картка по рах.631 по взаєморозрахунках з ПП Українське поле . Також надана додаткова угода № 1 від 05.12.2017 до вказаного Договору, податкові накладні, виписані ПП Українське Поле та зареєстровані в ЄРПН за грудень 2017 року.

Під час дослідження договору поставки № 05/12/17 від 05.12.2017, посадовими особами контролюючого органу встановлено, що постачальник (ПП Українське поле ) зобов'язується передати у власність покупця, а покупець (ТОВ Еко Трейд Плюс ) зобов'язується прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію на умовах передбачених даним договором та відповідними додатковими угодами.

Згідно із п.1.3 Договору, якість товару повинна відповідати вимогам ГОСТу (ДСТу) такого товару або показникам, які вказані в додатковій угоді.

Згідно із п.2.1 Договору, поставка здійснюється на умовах DAP правил Інкотермс - 2010.

Відвантаження товару на транспортний засіб покупця проводиться за рахунок продавця. Витрати по транспортуванню товару від складу продавця до складу покупця несе продавець (п. 2.2 Договору).

За змістом п.6.6 Договору, договір вступає в силу від дати його підписання сторонами та діє до 30.11.2018, відносно розрахунків до повного виконання сторонами своїх обов'язків, що випливають з даного договору.

Згідно додаткової угоди №1 від 05.12.2017 до вищевказаного договору, продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити кукурудзу в кількості 200 (+/-5%) тон по ціні (без ПДВ) 4150грн./т на суму (з ПДВ) 830 000,00 (+/-5%) грн., в т.ч. ПДВ 138 333,33 грн.

Порядок оплати - 100% попередня оплата.

Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом.

Термін поставки з 5.12.2017 по 31.12.2017

Місце поставки: ТОВ Еко Трейд Плюс , вул. Центральна, буд.22 с. Верхів Острозького району, Рівненської області, 35825.

Також відповідачем встановлено, що оплату проведено в грудні 2017 року та січні 2018 року частково згідно з платіжними дорученнями. Станом на 26.01.2018 та 19.10.2018 рахується дебіторська заборгованість в сумі 1273500 гривень.

Вирішуючи даний спір, та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з огляду на наступне.

В силу вимог п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.185.1. ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу користування лізингоотримувачу/орендарю.

За приписами пп. а п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно із вимогами п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п.201.7 ст. 201 ПК України).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПК України).

Отже, зі змісту норм Податкового кодексу України слідує, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.

В той же час, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон), бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до ч.1 ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (далі по тексту - Наказ № 88).

Відповідно до п. 1.2 Наказу № 88, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 Наказу № 88).

Згідно з п. 2.4 Наказу №88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Із викладеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб'єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність та Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Із змісту статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність також вбачається, що первинні документи обов'язково мають фіксувати факт здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість, є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Як зазначено вище, позивачем на підтвердження реальної господарської операції із контрагентом ПП Українське поле , надано контролюючому органу лише укладений договір на поставку ТМЦ, платіжні доручення, банківська виписка, картка по рахунку 631 (взаєморозрахунки із контрагентом) та податкові накладні.

Разом з тим, видаткових накладних, документів, що підтверджують транспортування товару, його зберігання, позивачем не надані.

Суду ж не надано взагалі жодного документу. При цьому, суд звертає увагу, що ухвалою суду від 17 грудня 2018 про прийняття позовної заяви до розгляду, у позивача витребовувались всі первинні бухгалтерські документи, які можуть слугувати підтвердженням реальності господарської операції із ПП Українське поле (а. с. 1-3). Однак, ні в підготовчому засіданні, ні станом на час розгляду справи, позивачем не долучено жодного документу.

За правилами ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Позаяк, позивач без поважних причин не надав витребовувані судом докази, то суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Суд зважає також на те, що обставини з приводу наявності у позивача описаних вище документів та перевірки їх контролюючим органом під час проведення планового заходу, визнаються учасниками справи, при цьому, в судовому засіданні представник позивача зазначив, що інших документів на підтвердження реальності господарських операцій у нього немає.

Судом з'ясовано, що за отриманою контролюючим органом інформацією, декларація з податку на прибуток ПП Українське поле за 2017 рік та Звіт про фінансові результати не подані. В декларації з податку на прибуток та Звіті про фінансові результати за І квартал 2018 року відомості про основні засоби відсутні. Остання звітність подана за травень 2018 року декларація з ПДВ. Згідно з інформаційною базою даних ДФС України у ПП Українське поле засновником, директором та бухгалтером значиться ОСОБА_3. За даними податкової звітності, об'єкти нерухомості у власності ПП Українське поле відсутні. ПП Українське поле підписало договір поставки та додаткову угоду з ТОВ Еко Трейд Плюс як платник єдиного податку 4 групи, проте за даними ІС Податковий блок , підприємство не було зареєстроване платником єдиного податку та протягом 2017 року не подавало звітності ні як платник єдиного податку, ні як платник податку на прибуток.

Окрім цього, із матеріалів справи слідує, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за №32017120010000006, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.01.2017, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст.205, 212, 27, 28 Кримінального кодексу України.

У ході досудового розслідування встановлено, що до схеми ухилення від сплати податків залучено ПП Українське поле .

За результатами проведених заходів допитано засновника, керівника та головного бухгалтера ПП Українське поле - ОСОБА_3, який повідомив, що зареєстрував ПП Українське поле на своє ім'я без мети здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Вищевказана інформація надана для подальшого відпрацювання на предмет законності господарських операцій контрагентів, які скористувались податковим кредитом з ПДВ та організації проведення контрольно-перевірочних заходів щодо СГД, які скористалися послугами ПП Українське поле .

Згідно з протоколом допиту свідка від 06.12.2017, гр. ОСОБА_3 повідомив, що в серпні 2017 року до нього звернувся знайомий ОСОБА_4 з пропозицією влаштувати на роботу, на яку він (ОСОБА_3С.) погодився. Після цього, вони пішли до нотаріуса, де ОСОБА_3 підписав документи, зміст яких він не пам'ятає та до банку, де відкрили рахунок. До податкової інспекції ОСОБА_3 не ходив, електронні ключі не отримував. Про те, що він є керівником та засновником ПП Українське поле дізнався від працівників податкової міліції. Господарської діяльності від імені будь-яких підприємств він не вів та не мав на меті вести, ніяких документів фінансово-господарської діяльності, договорів та первинних документів він не підписував та нікого на це не уповноважував. Зареєстрував підприємство виключно на прохання сторонніх осіб без мети ведення фінансово-господарської діяльності. Доступу до банку та електронної звітності ОСОБА_3 не мав, печатку підприємства ніколи не бачив та не користувався нею.

Також, згідно з повідомленням СУФР ГУ ДФС у Кіровоградській області від 26.04.2018 №34/в/11-28-23-02-06 виявлено, що під час розслідування кримінального провадження №32017120010000006 від 24.01.2017 встановлено, що до протиправної діяльності причетна громадянка ОСОБА_5

04.04.2018 у гр. ОСОБА_5 (м. Київ), за місцем проживання та в складському приміщенні проведений обшук та виявлено реєстраційні, статистичні та бухгалтерські документи, печатки, банківські платіжні картки певних юридичних осіб, в т.ч. ПП Українське поле та ТОВ Мрія-К у якого, згідно з Єдиним реєстром податкових накладних ПП Українське поле придбало кукурудзу.

Виходячи з вищевикладеного, статус фіктивного, нелегального підприємства ПП Українське поле несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних платників податку на додану вартість за зверненням невстановлених осіб від імені ОСОБА_3, який заперечує свою участь у створенні та діяльності ПП Українське Поле , зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, що відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі №2а-7075/12/2670.

Посилання позивача на відсутність вироку у даному кримінальному провадженні є неприйнятними, так як відсутність вироку, постановленого за фактом фіктивного підприємництва, не є свідченням реальності здійснення господарської діяльності ПП Українське полу з позивачем, як суб'єктів господарювання.

Суд зауважує, що реальність господарських операцій перевіряється доведеністю кожного податкового правопорушення і здійсненням комплексного дослідження усіх складових господарської операції.

Таким чином, аналізом отриманих доказів, податкової інформації, неможливо підтвердити факт здійснення господарської операції між ПП Українське полу та ТОВ Еко Трейд Плюс . Складені первинні документи за наслідками зазначеної господарської операції не можуть за змістом податкового законодавства України вважатися документами, що підтверджують дані податкового обліку і звітності.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що первинні документи, які, надані контролюючому органу в ході проведення перевірки на підтвердження господарських операцій з ПП Українське полу є формально складеними, а господарська операція не є реальною, оскільки не встановлено самого факту її здійснення.

Тобто, позивачем безпідставно завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2017 року на суму 415 000грн, тому зменшення позивачу розміру від'ємного значення на вказану суму здійснено на законних підставах.

За правилами ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, відповідно до принципу змагальності, суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Суд вважає, що відповідачем надано достатні докази, які свідчать про те, що оскаржене податкове повідомлення-рішення прийняте в межах повноважень контролюючого органу та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України, обґрунтовано та правомірно. У той же час, позивач не довів обставин в обґрунтування заявлених позовних вимог, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення.

Відповідно до ст.139 КАС України, сума судових витрат позивачу не відшкодовується.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Трейд Плюс" до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області від 14 листопада 2018 року №0010251405, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

1) позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко Трейд Плюс" (33013, м. Рівне, вул. Кавказька, 2, офіс 902, код ЄДРПОУ 39276704);

2) відповідач - Головне управління ДФС у Рівненській області (33023, м. Рівне, вул. Відінська, 12, код ЄДРПОУ 39394217).

Повний текст рішення складений 28 березня 2019 року.

Суддя Комшелюк Т.О.