Рішення

від 28.03.2019 по справі 300/194/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2019 р.                               справа № 300/194/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області до приватного підприємства «Тростянці» про стягнення податкового боргу в розмірі 322 257,25 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління державної фіскальної служби в Івано-Франківській області 28.01.2019 звернулося в суд з позовною заявою до приватного підприємства «Тростянці» про стягнення податкового боргу в розмірі 322 257,25 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.01.2019 відкрито провадження за вказаним позовом, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення податкового обов'язку встановленого пунктом 16.1 статті 16, статтею 36 Податкового кодексу України не сплатив податкові зобов'язання зі сплати земельного податку з юридичних осіб, штрафних санкцій та пені, внаслідок чого утворено податковий борг на загальну суму 322 257,25 грн., який ним не сплачено.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у строк встановлений судом не скористався. Ухвала про відкриття провадження, яка йому надсилалась за адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повернулась до суду із відміткою ПАТ «Укрпошта» «не існує».

Відповідно до частини 6 статті 162 у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявним матеріалами.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заяві по суті справи, встановив наступне.

Приватне підприємство «Тростянці» 20.03.1997 взяте на податковий облік в ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС як платник податку, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.36-41).

Відповідачем допущено утворення податкового боргу в розмірі 322 257,25 грн., що виник внаслідок несплати відповідачем грошових зобов'язань, самостійно визначених податковими деклараціями з плати за землю за 2016 рік від 04.02.2016 року на суму 115083,10 грн. (з травня по грудень місяць 2016 року включно); за 2017 рік від 02.02.2017 року на суму 57 489,61 грн.; за 2018 рік від 25.01.2018 року на суму 52701,33 грн. (з січня по листопад включно), несплати штрафних санкцій згідно податкових повідомлень-рішень по земельному податку з юридичних осіб по Хриплинській сільській раді (№0006001203 від 08.12.2016 на суму 1579,46 грн.; №0065891208 від 06.12.2017 на суму 4340,07 грн.; №0014991503 від 21.09.2016 на суму 24112,23 грн.; №0000661203 від 31.10.2016 на суму 4850,24 грн.; №0008091203 від 22.05.2017 на суму 4409,90 грн.), а також нарахованої у відповідності до вимог п. 129.1 ст.129 Податкового кодексу України пені в розмірі 57691,31 грн.

Суми невиконаних відповідачем грошових зобов'язань із плати за землю за платежем: земельний податок з юридичних осіб, визначені податковими деклараціями з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) поданих відповідачем позивачу за 2016-2018 роки (а. с. 12 – 17).

За результати камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податку від 08.12.2016 встановлено порушення відповідачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб, що зафіксовано в акті камеральної перевірки від 08.12.2016 №5011/1203/20531202 (а.с. 18).

На підставі даного акта камеральної перевірки від 08.12.2016 №5011/1203/20531202 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0006001203 від 08.12.2016, якими відповідача за порушення термінів сплати грошового зобов'язання зобов'язано сплатити штраф у розмірі 1579,46 грн. (а.с.19).

Також актом камеральної перевірки від 20.10.2017 №9783/09-19-12-01/20531202 (а.с. 20) встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання та податковим повідомленням-рішенням №0065891208 від 06.12.2017 зобов'язано сплатити штраф у розмірі 4340,07 грн. (а.с. 21).

Окрім цього контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0014991503 від 21.09.2016 (а. с. 23), яким відповідача зобов'язано сплатити штраф в розмірі 24112,23 грн. за порушення, зафіксоване в акті камеральної перевірки від 21.09.2016 №3406/1503/20531202 (а.с. 22); податкове повідомлення-рішення №0000661203 від 31.10.2016 (а.с. 25), яким відповідача зобов'язано сплатити штраф в розмірі 4850,24 грн. за порушення, зафіксоване в акті камеральної перевірки від 31.10.2016 №4256/1203/20531202 (а.с. 24) та податкове повідомлення-рішення №0008091203 від 22.05.2017 (а.с.27), яким відповідача зобов'язано сплатити штраф в розмірі 4409,90 грн. за порушення, зафіксоване в акті камеральної перевірки від 19.05.2017 №3180/1203/20531202 (а.с. 26).

Дані податкові повідомлення-рішення надсилалися відповідачу, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями рекомендованих повідомлень про вручення (зворот а.с.19, зворот а.с. 21, зворот а.с. 23, зворот а.с.25, зворот а.с.19, зворот а.с.27).

Також суми невиконаних відповідачем грошових зобов'язань із земельного податку, штрафних санкцій та пені підтверджуються довідкою про борг за платежами по приватному підприємству «Тростянці» (код 20531202) від 15.01.2019 (а.с. 11) та обліковими картками платника податку по приватному підприємству «Тростянці» (а.с. 28-34).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3.), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4).

Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов'язку, згідно положень якої податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Стаття 8 Податкового кодексу України визначає види податків та зборів.

В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1).

До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2).

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3).

Відповідно до статті 9 Податкового кодексу України, до загальнодержавних податків належать: податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб; податок на додану вартість; акцизний податок; екологічний податок; рентна плата; мито.

Стаття 10 Податкового кодексу України визначає перелік податків та зборів, які належать до місцевих. Так, до місцевих податків належать: податок на майно (пункт 10.1).

Стаття 265 Податкового кодексу України визначає склад податку на майно.

Відповідно до пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю – обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (підпункт14.1.72пункту14.1статті14 ПКУ).

Згідно пункту269.1статті269 Податкового кодексу Україниплатниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Відповідно пункту270.1статті270зазначеногоКодексуоб'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

У відповідності до пункту271.1статті270 Податкового кодексу Українибазою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Згідно пунктів 285.1, 285.2 статті 285 даного Кодексу базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно пункту286.2статті286цього жКодексуплатники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно статті 278 власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (пункт 287.1).

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3).

Згідно з пунктом 287.4 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг – сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, грошові зобов'язання відповідача з плати за землю за платежем земельний податок, у відповідності до 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, є узгодженими та відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України утворюють податковий борг відповідача, який ним не сплачено.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Суд встановив, що позивач на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслав податкову вимогу за №1843 від 04.07.2011, яку відповідач одержав 03.08.2011, однак податковий борг за нею в повному обсязі не сплатив (а.с.35).

Відповідно до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 вказаного Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що йому належить.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

Позивач при зверненні з даним позовом до суду сплатив судовий збір в розмірі 4833,86 гривень. Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Понесених судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз позивачем не заявлено, як наслідок, у справі відсутні судові витрати, що підлягають розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Тростянці» (індекс 76014, вулиця Академіка Сахарова, будинок 23, офіс 5, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 20531202) в дохід місцевого бюджету податковий борг із земельного податку в розмірі 322 257 (триста двадцять дві тисячі двісті п'ятдесят сім) гривень 25 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач - Головне управління ДФС в Івано-Франківській області: 76018, вулиця Незалежності, будинок 20, місто Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 39394463).

Відповідач - приватне підприємство «Тростянці»: індекс 76014, вулиця Академіка Сахарова, будинок 23, офіс 5, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 20531202.

Суддя                                                             Главач І.А.