Рішення

від 28.03.2019 по справі 540/77/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/77/19

          Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Приватного підприємства "Ш.А.Н.С." про стягнення коштів за рахунок платника податків у банках та стягнення коштів за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу,

встановив:

Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства «Ш.А.Н.С.» (далі-відповідач), в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просить стягнути кошти з рахунків платника податків у банках та стягнути кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 3546,10 грн., з рентної плати за користування надрами у сумі 11779,43 грн. та з надходжень за спеціальне використання води у сумі 4729,26 грн.

Позов обґрунтований тим, що за результатами здійснення господарської діяльності за відповідачем обліковується податковий борг в загальній сумі 20054,79 грн., який виник за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань, нарахованих на підставі податкових декларацій, податкових повідомлень-рішень, розрахунків з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та розрахунків з рентної плати за спеціальне використання води. Враховуючи, що вчинені позивачем дії не призвели до погашення податкового боргу в строки, визначені законодавством, позивач просить стягнути кошти з рахунків відповідача у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 11.01.2019р. вказаний позов залишено без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків. Ухвала суду виконана, недоліки позову усунуті.

Ухвалою суду від 01.02.2018р. у справі відкрите спрощене провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

У вказаній ухвалі запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву протягом п'ятнадцятиденного строку з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі та роз'яснено, що в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

Ухвала суду отримана відповідачем 08.02.2019р., що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням №7350103066960.

Станом день розгляду справи відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно зі ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми податкового законодавства України, суд дійшов до наступного.

Приватне підприємство «Ш.А.Н.С.» (код ЄДРПОУ 36157074) зареєстровано розпорядженням Каховського міськрайонного управління юстиції в Херсонській області 21.10.2009 за №14921020000000647, взято на облік до Новокаховської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області 22.10.1994 року.

Щодо грошових зобов'язань з податку на додану вартість судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Приватним підприємством «Ш.А.Н.С.» були подані до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість, у яких відповідач самостійно визначив суми податкових зобов'язань, зокрема: від 20.12.2017р. на суму 23829 грн.; від 22.01.2018р. на суму 9394,00 грн.; від 21.05.2018р. на суму 3521,00 грн.

Крім того, судом встановлено, що 29.03.2018р. контролюючим органом проведена камеральна перевірка своєчасності сплати відповідачем податків до бюджету за період червень-жовтень 2017р. За результатами проведеної перевірки складений акт №966/21-22-12-01/36157074, в яку зафіксовані порушення термінів сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Акт перевірки був направлений на адресу відповідача та отриманий керівником 04.04.2018р., що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням.

На підставі вказаного акту контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 18.04.2018 №0035661201 на суму 7 933,29грн. та №0035641201 на суму 861,81 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення направлені на адресу відповідача та отримані керівником 27.04.2018р., що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням.

З інтегрованої картки платника податків з податку на додану вартість вбачається, що залишок несплаченого грошового зобов'язання по ПДВ на підставі зазначених вище декларацій та податкових повідомлень-рішень становить 3546,10 грн., в тому числі основного платежу - 3521,00 грн. та штрафних санкцій - 25,10 грн.

Щодо грошових зобов'язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин судом встановлено наступне.

Приватним підприємством «Ш.А.Н.С.» подані до контролюючого органу розрахунки з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, у яких відповідач самостійно визначив суми грошових зобов'язань, зокрема: від 09.11.2017 на суму 12150,51 грн.; від 10.05.2018 на суму 5 614,50 грн.; від 09.02.2018 на суму 5 361,33 грн.

Крім того, контролюючим органом проведена камеральна перевірка ПП «Ш.А.Н.С.» з питання своєчасності сплати податкового зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, визначених податковими розрахунками за ІІ та ІІІ квартали 2016р, І квартал 2017р. За результатами вказаної перевірки складено акт від 20.12.2017р. №2534/21-22-12-03, в якому зафіксовані порушення граничних термінів сплати задекларованих податкових зобов'язань у періоді, що перевірявся.

Копія акту перевірки направлена на адресу відповідача та отримана керівником 28.12.2017р., що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням.

На підставі вказаного акту перевірки позивачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.01.2018 №0002141203, яким відповідачу нараховано штраф у сумі 1959,97 грн. та №0002151203, яким відповідачу нараховано штраф у сумі 1750,28 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення направлені на адресу відповідача та отримані керівником 22.01.2018р., що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням.

З інтегрованої картки платника податків вбачається, що на підставі вищезазначених документів залишок несплаченого грошового зобов'язання становить 11779,43 грн.. в тому числі основного платежу – 10975,83 грн., штрафних санкцій – 5,81 грн., пені – 797,79 грн.

Щодо грошових зобов'язань з рентної плати за спеціальне використання води, судом встановлено наступне.

Відповідачем подані до контролюючого органу розрахунки з рентної плати за спеціальне використання води, у яких самостійно розраховані суми грошових зобов'язань, зокрема:

- розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води від 09.11.2017 на суму 4678,74 грн.;

- розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води від 09.02.2018 на суму 911,25 грн.;

- розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води від 10.05.2018 на суму 686,31 грн.

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.01.2018 №0002181203 на суму 194,19 грн. та №0002171203 на суму 484,94 грн.

Також судом встановлено, що співробітником ГУ ДФС у Херсонській області проведена камеральна перевірка ПП «Ш.А.Н.С.» з питання своєчасності сплати податкового зобов'язання з рентної плати за спеціальне використання води, визначених податковими розрахунками за ІІ та ІІІ квартали 2016р, І квартал 2017р.

Результати проведеної перевірки зафіксовані в акті від 20.12.2017р. №2533/21-22-12-03, з якої вбачається порушення відповідачем граничних термінів сплати задекларованих податкових зобов'язань у періоді, що перевірявся.

На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.01.2018р. №0002181203, яким підприємству нараховано штраф у сумі 194,19 коп. та №0002171203, яким відповідача нараховано штраф у сумі 484,94 грн.

З інтегрованої картки платника податків вбачається, що залишок несплаченого грошового зобов'язання на підставі вищезазначених документів становить 4729,26 грн., в тому числі основного платежу – 4050,13 грн., штрафних санкцій – 679,13 грн.

Податковим органом застосовувались заходи стягнення визначені Податковим кодексом України, однак податковий борг відповідачем не сплачений. Вказане стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості з рахунків у банках, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов'язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.

Пунктом 16.1.3. ст. 16 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що платник податку зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п.57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вже було зазначено вище, відповідачем були подані до контролюючого органу податкові декларації, розрахунки з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та розрахунки з рентної плати за спеціальне використання води, в яких останнім самостійно визначені суми податкових зобов'язань.

Згідно з п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Із вищезазначеного слідує, що вказані податкові зобов'язання набули статусу узгодженого.

Щодо грошових зобов'язань визначених контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях слід звернути увагу на наступне.

В силу вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно зі ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Як встановлено судом, вищевказані податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувались.

Таким чином, грошові зобов'язання, визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 18.04.2018 №0035661201 на суму 7 933,29грн. та №0035641201 на суму 861,81 грн., від 10.01.2018 №0002151203 на суму 1 715,28 грн. та №0002151203 на суму 1 959,97 грн., від 10.01.2018 №0002181203 на суму 194,19 грн. та №0002171203 на суму 484,94 грн. набули статусу узгодженого.

Оскільки ці зобов'язання не були сплачені платником у встановлений законом строк, то вони перетворилися на податковий борг платника у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Так, пп. 14.1.175 п. 14.1 ст.14 ПК України визначено, що податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Положеннями ст. 59 ПК України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що контролюючим органом виставлена вимога форми “Ю” від 04.08.2017 року №2779-17 на суму 14011,21 грн., яка направлена на адресу відповідача та отримана керівником 22.08.2017р. Докази оскарження та скасування податкової вимоги суду не надані.

Із часу направлення податкової вимоги до часу звернення з даним позовом до суду відповідач був постійним боржником, що підтверджується витягом із інтегрованої картки платника. Зазначена обставина звільняє податковий орган від необхідності повторного направлення податкової вимоги.

Відповідно до положень п 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до пп. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу. З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею (ст..89 ПК України).

Таким чином, застосовані податковим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу в добровільному порядку.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися контролюючим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).

Положеннями ст. 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Як вбачається із матеріалів справи, в банківських установах на ім'я відповідача відкриті поточні банківські рахунки, з яких може проводитись стягнення податкового боргу.

Станом на день розгляду справи відповідачем не подано жодних заперечень щодо суми податкового боргу, як і не надано доказів погашення вказаного боргу. Отже, з станом на день розгляду справи податковий борг відповідача на підставі вищевказаних документів складає в загальній сумі 20054,79 грн.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази та норми чинного законодавства України, суд дійшов до висновку, що позивач свою позицію обґрунтував належними та допустимими доказами. Відповідачем не надано жодних доказів сплати вказаного податкового боргу або інших належних доказів, спростовуючих наведені позивачем доводи. Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків Приватного підприємства «Ш.А.Н.С.» (код ЄДРПОУ 36157074) у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код платежу 14060100) у сумі 3 546,10 грн. (отримувач УК у Скадовському р-ні/Скадовський р-н/14060100, код отримувача - 37934859, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО банку - 899998, номер рахунку - 31116029021112, код бюджету - 14060100); з рентної плати за користування надрами (код платежу 13030100) у сумі 11 779,43 грн. (отримувач УК у Скадовському р-ні/Скадовський          р-н/14060100, код отримувача-37934859, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО банку - 899998, номер рахунку - 33112366021112, код бюджету - 13030100); з надходжень за спеціальне використання води (код платежу 13020401) у сумі 4729,26 грн. (отримувач УК у Скадовському р-ні/Скадовський р-н/14060100, код отримувача - 37934859, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО банку - 899998, номер рахунку - 33118359021112, код бюджету - 13020401).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Пекний А.С.

кат. 111020300