Рішення

від 18.03.2019 по справі 640/19221/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 березня 2019 року 11:06 № 640/19221/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., за участю секретаря судових засідань Семеняки А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОСИЛА" (04071, м.Київ, вулиця Щекавицька, 37/48, офіс 1) доГоловного управління Держпраці у Київській області (04060, м.Київ, вулиця Вавілових, 10) про визнання протиправною та скасування постанови від 06.11.2018 , за участю представників сторін:

від позивача: Білошицького Є.П.,

від відповідача: Бабченко О.П.,

свідка: ОСОБА_4,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕПЛОСИЛА (далі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Київській області (далі по тексту - відповідач), в якому просить: визнати протиправною та скасувати Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КВ1294/73/АВ/ТД/ФС-564 від 06 листопада 2018 року.

Мотивуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що до Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕПЛОСИЛА безпідставно застосовано штраф, оскільки гр. ОСОБА_4. були надані помилкові пояснення щодо роботи у Товаристві з обмеженою відповідальністю ТЕПЛОСИЛА , які взяті до уваги інспекторами праці під час проведення інспекційного відвідування. При цьому, гр. ОСОБА_4. не є працівником позивача, оскільки склад, що розміщений на вул. Довбуша, 18 у місті Києві розподілено між кількома орендарями, серед яких Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕПЛОСИЛА та ФОП ОСОБА_6, однак інспекторами праці при проведенні інспекційного відвідування взято пояснення у всіх працівників, які знаходились у вказаному складі.

Крім того, представник позивача стверджував, що відповідачем з порушенням вимог пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 надіслано повідомлення про розгляд справи.

В ході судового розгляду даної справи представник позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

У відзиві на адміністративний позов представник відповідача зазначив, що при прибутті інспектора на Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕПЛОСИЛА працівник ОСОБА_4 чітко зазначила те, що працює саме на вказане підприємство, а також написала письмові пояснення. На думку представника відповідача, долучені позивачем пояснення гр. ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_6 про те, що між ними інсують цивільно-правові відносини, ніяким чином не спростовують того факту, що гр. ОСОБА_4 дійсно працювала на Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕПЛОСИЛА .

Представник відповідача стверджував, що факт підписання акту інспекційного відвідування представником позивача без зауважень є фактично визнанням ним порушень, зазначених в даному акті. При цьому, надані позивачем заперечення на акт подані з порушенням процедури їх надання.

Також, представник відповідача стверджував, що повідомлення про розгляд справи надіслано більш ніж за п'ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу, що підтверджується рекомендованим листом №0406005102983.

Представник позивача надіслав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що зауваження на акт інспекційного відвідування було надано з дотриманням вимог частини 2 пункту 21 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295. На думку представника позивача, при надісланні відповідачем повідомлення про розгляд справи, останній намагався дотримати процедурних правил, а не забезпечити можливість участі Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕПЛОСИЛА у розгляді справи уповноваженою особою Головного управління Держпраці у Київській області.

В судовому засіданні представник відповідача проти адміністративного позову заперечувала.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

В період з 16 жовтня 2018 року по 24 жовтня 2018 року інспектором праці Головного управління Держпраці у Київській області відповідно до службового посвідчення №73, відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України, частини 3 статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , пунктів 19, 31 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 у присутності директора Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕПЛОСИЛА проведено інспекційне відвідування, за результатами якого складено відповідний акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №КВ1294/73/АВ від 24 жовтня 2018 року.

За результатами інспекційного відвідування встановлено, що:

- у порушення вимог частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України працівник допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та без повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття на роботу. Так, в ході інспекційного відвідування виявлено, що гр. ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 виконувала свої обов'язки без належного оформлення трудових відносин. Згідно наданого пояснення ОСОБА_4, яким вона повідомила, що працює на посаді бухгалтера-документовода у Товаристві з обмеженою відповідальністю ТЕПЛОСИЛА з 01 жовтня 2018 року. Її робочий час з 10 по 16 год. У посадові обов'язки входить оформлення документів. Однак копії наказу на призначення та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу на день перевірки не надано;

- у порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413, працівники допускаються до роботи без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Так, в ході інспекційного відвідування встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕПЛОСИЛА повідомлення про прийняття ОСОБА_4 на роботу до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку фізичної особи-підприємця як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за встановленою формою подано не було;

- у порушення вимог частини 4 статті 115 Кодексу законів про працю України, статті 21 Закону України Про відпустки заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується пізніше ніж за три дні до початку відпустки. Так, наприклад, відповідно до наказу від 03 липня 2018 року №13-18-к у ОСОБА_7 період відпустки з 06 липня 2018 року, згідно виписки з банку виплату коштів проведено 05 липня 2018 року; відповідно до наказу від 03 липня 2018 року №13-18-к у ОСОБА_8 початок відпустки з 06 липня 2018 року, згідно виписки з банку виплату коштів проведено 05 липня 2018 року; відповідно до наказу від 03 липня 2018 року №13-18-к у ОСОБА_9 початок відпустки з 06 липня 2018 року, згідно виписки з банку виплату коштів проведено 05 липня 2018 року; відповідно до наказу від 03 липня 2018 року №13-18-к у ОСОБА_10 початок відпустки з 06 липня 2018 року, згідно виписки з банку виплату коштів проведено 05 липня 2018 року.

Примірник акта інспекційного відвідування директор позивача отримав 24 жовтня 2018 року.

01 листопада 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕПЛОСИЛА надіслало відповідачу заперечення до акту інспекційного відвідування.

За результатами розгляду вказаних заперечень Головне управління Держпраці у Київській області листом від 01 листопада 2018 року №44/2/18/15507 повідомило, що прохання з питання внесення змін до акту інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №КВ1294/73/АВ від 24 жовтня 2018 року та припису про усунення виявлених порушень відповідно до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 внесення таких змін не передбачено.

Повідомленням від 01 листопада 2018 року №44/2/18/15469 відповідач повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕПЛОСИЛА про дату та місце розгляду справи про накладення штрафу.

06 листопада 2018 року Головним управлінням Держпраці у Київській області прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КВ1294/73/АВ/ТД/ТД/ФС-564, на підставі якої на Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕПЛОСИЛА накладено штраф у розмірі 111 690,00 грн.

Незгода позивача із вказаною постановою зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким органом, згідно з Положенням про Державну інспекцію з питань праці України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №386/2011, є Державна інспекція з питань праці України, яка здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Процедуру проведення Державною інспекцією України з питань праці та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці встановлено Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 02 липня 2012 року №390 (далі - Порядок №390).

Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що Інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Позапланові перевірки за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення.

Відповідно до пункту 7 Порядку №390, за результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

Згідно абзацу 4 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Частиною 1 статті 21 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з частиною 1 статті 24 цього Кодексу, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 3 статті 24 Кодексу законів про працю України).

Судом встановлено, що висновки інспектора праці під час інспекційного відвідування стосовно порушення вимог статті 24 Кодексу законів про працю України та вимог постанови Кабінету Міністрів України №413 від 17 червня 2015 року ґрунтується виключно на письмових поясненнях гр. ОСОБА_4 від 16 жовтня 2018 року, в яких остання зазначила, що працює на посаді бухгалтера-документознавця у Товаристві з обмеженою відповідальністю ТЕПЛОСИЛА з 01 жовтня 2018 року, а до її посадових обов'язків входить оформлення документів. При цьому, підставою для виконання даних обов'язків є укладений цивільно-правовий договір про надання послуг.

Однак, в подальшому до Головного управління Держпраці у Київській області гр. ОСОБА_4. було надано пояснення щодо відсутності трудових відносин з товариством з обмеженою відповідальністю ТЕПЛОСИЛА , зі змісту яких вбачається, що остання 16 жовтня 2018 року перебувала на складі ФОП ОСОБА_6 за адресою: місто Київ, вул. Довбуша, 18 з метою виконання умов цивільно-правового договору про надання разових послуг у сфері бухгалтерського та податкового обліку, укладеного між гр. ОСОБА_4. та ФОП ОСОБА_6 01 жовтня 2018 року.

Також, гр. ОСОБА_4. повідомила, що ніколи не перебувала у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕПЛОСИЛА і не вступала з товариством у цивільно-правові відносини, а її пояснення щодо роботи у Товаристві з обмеженою відповідальністю ТЕПЛОСИЛА надані помилково через те, що в процесі інспекційного відвідування їй повідомили, що перевіряється Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕПЛОСИЛА і випадково взяли пояснення у гр. ОСОБА_4

Крім того, 01 листопада 2018 року ФОП ОСОБА_6 подав письмові пояснення відповідачу щодо відносин з ОСОБА_4 за цивільно-правовим договором, відповідно до яких зазначив, що ФОП ОСОБА_6 як фізична особа-підприємець орендує склад по вул. Довбуша, 18 у м. Києві, а тому ОСОБА_4 16 жовтня 2018 року перебувала на орендованому ФОП ОСОБА_6 складі за вказаною адресою з метою виконання умов договору про надання разових послуг у сфері бухгалтерського та податкового обліку, укладеного 01 жовтня 2018 року, що підтверджено актом про надані послуги ОСОБА_4 за жовтень 2018 року.

В матеріалах справи наявний договір про надання послуг від 01 жовтня 2018 року, укладений між ФОП ОСОБА_6 (замовник) та ОСОБА_4 (виконавець), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується за замовленнями замовника надавати разові послуги у сфері бухгалтерського та податкового обліку, а замовник зобов'язується приймати такі послуги і оплачувати їх.

Актом про надані послуги від 31 жовтня 2018 року підтверджується надання виконавцем послуг щодо надання інформації та консультацій щодо ведення бухгалтерського обліку за відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в Україні (дебіторська і кредиторська заборгованість); проведення розрахунку для формування розрахунку 1-ДФ у випадках виплати доходу фізичним особам; надання консультації щодо ведення книги обліку доходів та витрат фізичної особи-підприємця; проведення розрахунку для формування звітності з єдиного соціального внеску, який підписаний між ФОП ОСОБА_6 (замовник) та ОСОБА_4 (виконавець).

Аналіз наявних в матеріалах справи доказів свідчить, що відповідачем безпідставно не взято до уваги факт наявності цивільно-правових відносин гр. ОСОБА_4 саме з ФОП ОСОБА_6, який також здійснює діяльність за адресою: вул. Довбуша, 18 у м. Києві, як і позивач. При цьому, на думку суду, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт надання послуг гр. ОСОБА_4 на підставі договору про надання послуги саме ФОП ОСОБА_6

Також, допитана в судовому засіданні 18 березня 2019 року в якості свідка гр. ОСОБА_4. пояснила, що 16 жовтня 2018 року надала інспектору праці помилкові пояснення щодо наявності трудових відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕПЛОСИЛА , оскільки інспектором праці було опитано всіх працівників, які знаходились на момент проведення інспекційного відвідування на складі, що розташований за адресою: вул. Довбуша, 18 у місті Києві, в т.ч. і тих, які перебувають у правовідносинах з ФОП ОСОБА_6

Вимогами статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Отже, з аналізу наведеної норми слідує, що відповідальність виникає у разі встановлення вини юридичних та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, зокрема фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків.

З урахуванням того, що наявними в матеріалах справи та показаннями свідків спростовується факт допуску позивачем гр. ОСОБА_4 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та без повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття на роботу, суд приходить до висновку про протиправність застосування до позивача штрафу на підставі оскаржуваної постанови від 24 жовтня 2018 року №КВ1294/73/АВ/ТД/ФС-564.

Стосовно доводів представника відповідача щодо визнання висновків акту інспекційного відвідування у зв'язку з підписанням його без зауважень, суд зазначає наступне.

Так, пунктами 19-21 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 передбачено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.

Якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не заперечується, що примірник акту інспекційного відвідування отримав представник позивача 24 жовтня 2018 року, а заперечення на такий акт подав 25 жовтня 2018 року, тобто з дотриманням вимог пункту 21 Порядку №295.

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 (далі - Порядок №509).

Відповідно до пункту 2 Порядку №509 штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема, акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.

Пунктом 3 Порядку №509 передбачено, що уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд (пункт 4 Порядку №509).

Вимогами 6 Порядку №509 передбачено, що про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. Справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду (пункт 7 Порядку №509).

Відповідно до копії наданого представником відповідача чеку від 01 листопада 2018 року вбачається, що повідомлення про розгляд справи надіслано 01 червня 2018 року, а отримав його представник позивача лише 06 червня 2018 року, тобто в день розгляду справи про накладення штрафу.

Суд звертає увагу, що у пункті 6 Порядку №509 законодавцем чітко визначено необхідність завчасного повідомлення за 5 днів, а не надіслання такого повідомлення, як помилково стверджує представник відповідача, оскільки факт надіслання позивачу повідомлення та факт обізнаності позивача із змістом такого повідомлення не збігаються в часі.

Крім того, вимогами 7 Порядку №509 передбачена можливість розгляду справи без участі представника суб'єкта господарювання або роботодавця у разі наявності в сукупності таких обставин: такого представника поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду (пункт 7 Порядку №509).

Оскільки, матеріалами справи не підтверджується виконання відповідачем вимог пункту 6 Порядку №509 в частині належності інформування позивача про дату розгляду справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для розгляду справи за відсутності представника позивача, що свідчить про порушення порядку розгляду справи та, як наслідок, прийняття оскаржуваної постанови.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕПЛОСИЛА є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕПЛОСИЛА задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КВ1294/73/АВ/ТД/ФС-564 від 06 листопада 2018 року.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕПЛОСИЛА (04071, місто Київ, вулиця Щекавицька, 37/48, офіс 1, код ЄДРПОУ 36047174) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 762,00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області (04660, місто Київ, вулиця Вавілових, 10, код ЄДРПОУ 39794214).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя А.Б. Федорчук