Постанова

від 17.12.2009 по справі 2-а-2450/2009

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2-а- 2450/0514/2009                

                                                                  П О С Т А Н О В А  

                                                        І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

17 грудня  2009 року.                                                     м.Добропілля.  

                   Добропільський міськрайонний суд  Донецької області в складі:

                          головуючого- судді                           Діденко С.О.

                            при секретарі                                   Сухіна О.Ю.

                            за участю:

            позивача                      ОСОБА_1

                            представника відповідача                  ОСОБА_2

 розглянувши у відкритому судовому засіданні  в приміщенні суду в місті Добропіллі  адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління  Пенсійного фонду України в  місті Добропілля Донецької області про визнання  неправомірними дій відповідача   та  стягнення   доплати до пенсії,

                                                              В С Т А Н О В И В:

        18 листопада 2009 року  ОСОБА_1 звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Управління  Пенсійного фонду України в місті Добропілля Донецької області (далі УПФУ в м. Добропілля) про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, визнання неправомірними  дій УПФУ у відмові з виплати їй соціальної допомоги   по  підвищенню  пенсії   відповідно до  ст.6  Закону України  "Про соціальний захист  дітей війни"  за період з 01.01.2006р. по 31.12.2009 р.

В обґрунтування своїх вимог, позивач ОСОБА_1. у судовому засіданні зазначив,  що  за ним визнано статус "Дитина війни", у зв’язку з чим вона перебуває на обліку в УПФУ м. Добропілля.  Згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни",  він має право на отримання щомісячної соціальної допомоги в розмірі  30 відсотків  мінімальної пенсії за віком, яка фактично йому не нараховувалась.  Звернення  ОСОБА_1 до УПФУ м. Добропілля про перерахунок пенсії залишилось без задоволення.

Позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача  та покласти зобов’язання  на УПФУ в м. Добропілля  вчинити дії щодо перерахування та виплати йому щомісячної соціальної допомоги, починаючи з 1 січня 2006 р. по 31 грудня 2008 року у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, що  в загальному розмірі  складає   4363 грн.76 коп., як особі  маючої статус «Дитина війни», а також зобов’язати управління ПФУ в м. Добропілля, нараховувати та виплачувати зазначену доплату до пенсії за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.

Представник відповідача, діюча на підставі довіреності ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1. не визнала, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що після прийняття Конституційним Судом України рішень щодо конституційності  зупинення норми закону та  зміни редакції,  Закону України №2195-1V питання  фінансування  підвищення пенсії у розмірі 30 відсотків  мінімальної пенсії за віком  в законодавчому  порядку не було врегульоване, тоді як фінансове забезпечення соціальних гарантій  здійснюється за рахунок  коштів Державного бюджету. Відповідно до постанови  КМУ від  28 травня 2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту  окремих категорій громадян"  п.8 дітям війни  до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання  чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість  пенсії, проводиться виплата підвищення  у визначених  твердих розмірах.

           Крім того представник УПФУ вважає, що позивачем порушені вимоги ст..99 КАС України щодо річного строку  зверненням з адміністративним позовом до суду і просить суд з цих підстав в задоволенні позову відмовити.

            Вислухавши в судовому засіданні пояснення позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи,  суд вважає, що позов  підлягає  частковому  задоволенню виходячи з наступного.

У пенсійному посвідченні  № 104670 на ім’я   ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є штамп встановленого зразка, що засвідчує право позивача на пільги, передбачені ст..6 Законом України “Про соціальний захист дітей війни” (а.с.7).

Правовий статус дітей війни та основи їх соціального захисту встановлені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

 Статтею 6 цього Закону передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цім Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ст. 7 Закону).

Згідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» було передбачено, що пільги дітям війни передбачені ст..5 абз.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни запроваджуються починаючи з 1 січня 2006 року, а статтею 6 цього Закону  протягом 2006 року ,- поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку визначеному КМ України.

Зазначені статі Закону  у 2006 році  неконституційними у встановленому порядку не визнавались.

Таким чином вимоги ОСОБА_1 щодо перерахунку щомісячної соціальної допомоги за 2006 рік  про визнання дій відповідачів  протиправними та покладання зобов’язання щодо перерахунку  надбавки, навіть за умов своєчасного звернення  позивачки з адміністративним позовом до суду  не  ґрунтуються на вимогах закону  і не можуть бути задоволені.

З’ясовуючи питання щодо позову ОСОБА_1 про стягнення щомісячної державної допомоги за 2007 рік, в цих спірних правовідносинах застосовується Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».При цьому суд керується  наступним.

Відповідно до п. 5 ч.1 статті 62 Закону України від 19.12.2006 р. N 489-V «Про Державний бюджет на 2007 рік» затверджено  прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.

Відповідно до ч. 3 статті 62 Закону України від 19.12.2006 р. N 489-V «Про Державний бюджет на 2007 рік» для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.  Відповідно розмір мінімальної пенсії за віком становив з 01.04.2007р. по 30.09.2007р. 410,06грн.; з 01.10.2007р. по 31.12.2007р. –415,11грн.

У Прикінцевих положеннях Закону України «Про соціальний захист дітей війни» Кабінету Міністрів України було дано доручення подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Невиконання цього доручення суб’єктами владних повноважень, колізії у застосування законодавчих актів, не можуть бути визнані підставами для відмови у захисті прав позивача, які встановлені та визнані державою.

Згідно ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»  у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Відповідно до п. 12 ст. 71 цього Закону з метою приведення окремих норм законів у відповідність з цим Законом зупинена на 2007 рік дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

 Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 “У справі за конституційним поданням 46 народних депутатів ( справа про соціальні гарантії) щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 частини 2 статті 56, частини 2 ст. 62, ч. 1 ст.66, п. п. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 ст. 71, ст. 98, 101, 103, 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” визнано такими, що не відповідають Конституції України ст. 111 та п. 12 ст. 71  Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Таким чином, при визначені розміру щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни в 2007 року необхідно було керуватися ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які визнані неконституційними   фактично позбавили осіб права, отримувати зазначену соціальну допомогу.

Статтею 99 КАС України  встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені ст.100 КАС України,  є  підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

У своїй позовній заяві,  позивач не навів доказів поважності пропуску  ним строку для звернення з адміністративним позовом до суду за захистом порушених прав за період з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року.

Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії),  у тому числі ст..6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни»  було  офіційно оприлюднене в Офіційному віснику України, 2007, №52, 27.07.2007р.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 мав можливість и  повинен був  своєчасно дізнатися, що його право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги за 2007р. порушено саме з моменту оприлюднення зазначеного рішення Конституційного Суду України, тобто з 27.07.2007 р. Відповідно річний строк для звернення з позовом до суду, що до вимог про стягнення недоплаченої соціальної допомоги за 2007 рік сплинув 27 .07.2008р.

Адміністративний позов позивачем поданий до суду 18 листопада  2009 р., тобто після закінчення річного строку з моменту, коли він міг би дізнатися про порушення свого права. (а.с.2). 

Частиною 2 ст. 100 КАС України встановлено, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Суд вважає, що юридична необізнаність позивач не може бути визнана поважною причиною для поновлення йому строку звернення з позовом до суду.

На підставі наведених вище доводів у позові  ОСОБА_1  щодо покладання зобов’язання провести перерахунок та виплату щомісячної соціальної допомоги за 2007 рік задоволенню не підлягають з мотивів, порушення позивачем строків звернення з адміністративним позовом до суду.

Щодо позовних вимог  ОСОБА_1 про визнання дій УПФУ м. Добропілля протиправними та про відмову в перерахунку щомісячної державної допомоги за статус «Діти війни на 2008 рік,  суд вважає, що ці вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

              Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28.12.2008 р), дія ст..6 Закону України №2195-1V була зупинена.

             Рішенням  Конституційного Суду України № 10-рп\2008 від 22 травня 2008 року визнані  такими, що невідповідають Конституції України зміни визначені в Законі України "Про Державний бюджет на 2008р.". Таким чином дія ст.6 названого Закону  визнано чинною у редакції №2195-1V, що діяла до внесення змін,  починаючи з 22 травня  2008 року.    

               З урахуванням наведенного,  позовні вимоги ОСОБА_1 щодо  визнання  неправомірними дій відповідача  УПФУ в частині  відмови  виплатити  доплату до пенсії  є обґрунтованими.

            Статтею 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

 Таким чином, в межах  річного строку  звернення з адміністративним позовом до суду,        враховуючи розмір  підвищення  пенсії, яку позивач отримував  з 1 січня  2008 року  у розмірі 10 %  прожиткового мінімуму  для осіб, які втратили працездатність, за період з 18 листопада 2008 року  по 31 грудня 2008 року, позивачу слід нараховувати недоплачену соціальну допомогу починаючи з 18 листопада 2008 р. по 31 грудня  2008 р.

          Статтею 99 КАС України  встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

            Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені ст.100 КАС України,  є  підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

           У позовній заяві ОСОБА_1 не навів  доказів поважності пропуску  ним строку для звернення з адміністративним позовом до суду за захистом порушених прав.

            Рішенням  Конституційного Суду України № 10-рп\2008 від 22 травня 2008 року що до невідповідності  Конституції України зміни  в Законі України "Про Державний бюджет на 2008р." було офіційно оприлюднено   6 червня 2008 р. в Офіційному віснику України.2008 р. № 38.

           Таким чином, позивач  ОСОБА_1 повинен був  своєчасно дізнатися, що  його право  на отримання щомісячної державної соціальної допомоги за 2008р. порушено  з моменту ухвалення зазначеного рішення Конституційного Суду України починаючи з 22 травня 2008 року.

            У запереченнях на адміністративний позов відповідач УПФУ в м. Добропілля наполягає на застосуванні наслідків пропуску строків звернення до адміністративного суду.

            Встановивши, що  відповідач УПФУ в м. Добропілля порушив  норми права   які регулюють правовідносини  у сфері соціального  захисту  відповідної категорії громадян, суд визнає такі дії  протиправними і відповідно до вимог ст.. 162 КАС України  покладає на відповідача  обов'язок здійснити  нарахування  та виплату  на користь позивачу як  дитині війни  доплату до пенсії.

            Суд не може погодитись з запереченнями відповідача  щодо необґрунтованості  позовних вимог  з таких підстав.

            28 травня 2008року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", де  пунктом 8 постанови визначено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня -48,10 гривні, з 1 липня - 48,20 та з 1 жовтня - 49,80 гривні.

Таким чином,  підвищення дітям війни виплачувались органами Пенсійного фонду відповідно до зазначеної постанови, а не до Закону, внаслідок чого є наявні правові підстави для визнання протиправними дій, бездіяльності управлінь ПФУ в порушенні права на отримання підвищеного розміру пенсії починаючи з 22 травня  по 31 грудня 2008 ріку відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

    На час розгляду цієї справи у суді,  розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів" затверджений на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривні, з 1 липня - 482 гривень, з 1 жовтня - 498 гривень.

 Таким чином, в межах  річного строку  звернення з адміністративним позовом до суду,  враховуючи розмір  підвищення  пенсії, яку позивач отримував  з 1 січня  2008 року  у розмірі 10 %  прожиткового мінімуму  для осіб, які втратили працездатність, за період з 18 листопада 2008 року  по 17 грудня 2009 року, позивачу слід нараховувати недоплачену соціальну допомогу.

Отже, право позивача на нарахування за період з 01.01.2009 по 17.12.2009 року відновилося з дня прийняття рішення  Конституційним Судом України по справі N 10-рп/2008 від 22.05.2008, але в межах при цьому в тому правовому режимі, який існував до дня набрання сили змін, визнаних в подальшому неконституційними.

  Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

    Встановивши, що  відповідач УПФУ  м. Добропілля порушив  норми права,  які регулюють правовідносини  у сфері соціального  захисту  відповідної категорії громадян, суд визнає такі дії  протиправними і відповідно до вимог ст. 162 КАС України  покладає на відповідача  обов’язок здійснити  нарахування  та виплату  на користь позивача як  дитині війни  доплату до пенсії.

          На час виникнення спірних правовідносин,  розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.

           Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

 Згідно з ч.  2 ст. 71  КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта   владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії  чи  бездіяльності покладається  на   відповідача,   якщо  він заперечує проти адміністративного позову.

          Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятого ним оскаржуваного рішення про відсутність підстав для нарахування підвищення.

  Враховуючи викладене, суд вважає, що є  наявність підстав для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі З0 % мінімальної пенсії за віком з 18 листопада 2008 року по 31  грудня 2008 року, та з 1 січня 2009 року по 17 грудня 2009 року (момент винесення рішення) з врахуванням фактично здійснених виплат.

       Керуючись ст. ст.9,69,99,100 104,159,160,163 КАС України, ст..З , ч. 2 ст. 19 , ч. З ст. 51  Конституції України,    Закону України "Про соціальний захист дітей війни", Закон України "Про державний бюджет України на 2008 р", суд,

                                                          П О С Т А Н О В И В:

         Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління  Пенсійного фонду України в місті Добропілля про неправомірну бездіяльність державного органу і відшкодування шкоди, заподіяної бездіяльністю, - задовольнити частково.

         Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля,  щодо відмови в  нарахуванні, призначенні та здійсненні виплат ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги, як особі, маючої статус "Діти війни", починаючи з 18 листопада 2008 року по 17 грудня 2009  року.

         Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля, ЄДРПОУ 23126353 р/р 256013122017 МФО 335106 в ДОУ ВАТ "Державний ощадний банк" здійснити перерахунок та виплату за рахунок державного бюджету на користь ОСОБА_1 недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, починаючи з 18 листопада  2008 року по 17 грудня 2009 року, в передбаченому ст..6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про  загальнообов’язкове державне страхування», з урахуванням фактично виплачених сум.

          В решті позову ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля щодо визнання дій відповідача протиправними, та зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити дії з нарахування та виплати недоплачуваної щомісячної державної соціальної допомоги за статус "Діти війни" - відмовити.

      Постанова може бути оскаржена до Донецького  апеляційного адміністративного суду  протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.  ст.  185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через  Добропільський міськрайонний суд заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Надруковано власноручно в одному примірнику в нарадій кімнаті.

Головуючий суддя                                                                     С.О. Діденко