Рішення

від 28.03.2019 по справі 826/5691/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 березня 2019 року № 826/5691/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовом Громадської організації Громадська рада самоврядування

до 1. Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної

адміністрації),

2. Департаменту суспільних комунікацій виконавчого органу Київської

міської ради (Київської міської державної адміністрації)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1. Благодійна організація Міжнародний благодійний фонд Відродження

духовності нації ,

2. Громадська організація Жінки майбутнього ,

3. Громадська організація Всеукраїнський кінологічний козачій кіш ,

про визнання протиправним та скасування розпорядження від 26 липня 2017 року № 900,

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація Громадська рада самоврядування (далі - ГО Громадська рада самоврядування) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - КМДА) та Департаменту суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент), та з урахуванням поданої 09 серпня 2017 року заяви про зміну позовних вимог просить суд визнати протиправним та скасувати розпорядження від 26 липня 2017 року № 900 Про затвердження складу Громадської ради при виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачами порушено право ГО Громадська рада самоврядування на участь у формуванні ініціативної групи з підготовки установчих зборів для формування нової громадської ради, що стало наслідком позбавлення права на обрання представника громадської організації у Громадську раду при Київської міської державної адміністрації.

06 червня 2017 року проведені установчі збори з обрання нового складу Громадської ради при КМДА, на думку позивача, з грубими порушеннями Конституції та законів України, оскільки представники від інститутів громадянського суспільства, які рекомендувалися для складу ініціативної групи з підготовки установчих зборів щодо формування нового складу Громадської ради, не увійшли до складу ініціативної групи, через що були позбавлені права брати участь у формуванні нового складу Громадської ради при КМДА.

Окрім іншого, позивач зазначив, що порядок та процедура проведення установчих зборів були порушені, а саме: на членів ініціативної групи чинився тиск з метою зменшити кількість громадських організацій, які увійдуть до складу Громадської ради, внаслідок чого член ініціативної групи ОСОБА_1 опинилася в лікарні після нападу на неї невідомих осіб; головуючий ОСОБА_8 та ОСОБА_9 використовуючи можливість фальшування результатів голосування, порушуючи регламент зборів, маючи підконтрольні громадські організації, провели потрібні їм результати та роздавали списки організацій, які повинні були бути обраними до нового складу Громадської ради при КМДА.

Зазначені дії контролювали службові особи Департаменту, які не допускали до зали представників громадськості, журналістів, помічників народних депутатів, чинили фізичний тиск на делегатів.

З метою припинення правопорушень, був викликаний наряд поліції, проте внаслідок непрофесійної поведінки протокол правопорушення не складався, та після відбуття наряду поліції невідомими молодиками делегату ОСОБА_2 були нанесені тілесні ушкодження.

Позивач стверджує, що у протоколі установчих зборів від 06 червня 2017 року підроблені сторінки 12-13 в частині списку персонального складу лічильної комісії установчих зборів, у якому замість члена комісії ОСОБА_3 зазначений ОСОБА_4, який не був делегатом на зборах та не зазначений у бюлетені.

Не дивлячись на порушення, КМДА розмістила на своєму сайті оскаржуване розпорядження № 900 від 26 липня 2017 року.

Ухвалою суду від 16 травня 2017 року відкрито провадження у справі, призначено судовий розгляд, викликано уповноважених представників сторін.

Іншою ухвалою від 16 травня 2017 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

У зв'язку із залученням до участі у справі третіх осіб, в судовому засіданні 10 серпня 2017 року оголошено перерву.

В судовому засіданні 12 жовтня 2017 року оголошено перерву для надання можливості представнику позивача ознайомитися із матеріалами справи, а в засіданні 02 листопада 2017 року оголошено перерву для виклику свідків.

07 грудня 2017 року та 08 лютого 2018 року судове засідання було відкладено.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суд відклав розгляд справи 22 березня 2018 року за неявкою представника позивача, а 19 квітня 2018 року - за клопотанням представника позивача.

Розгляд справи відбувся 22 травня 2018 року, заслухано пояснення представників позивача та відповідачів, свідків, визначено подальший розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін).

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінивши наявні у справі документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, третіх осіб, свідків, врахувавши належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2010 року № 996 затверджено Типове положення про громадську раду при міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади, ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласній, Київській та Севастопольській міській, районній, у мм. Києві та Севастополі державній адміністрації (далі - Типове положення) .

Згідно Типового положення громадська рада є тимчасовим консультативно-дорадчим органом, утвореним для сприяння участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики, що відповідно до абзацу другого пункту 8 обирається строком на 2 роки.

У своїй діяльності громадська рада керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також Положенням про громадську раду, розробленим на основі цього Типового положення.

До складу громадської ради можуть бути обрані представники громадських об'єднань, релігійних, благодійних організацій, творчих спілок, професійних спілок та їх об'єднань, асоціацій, організацій роботодавців та їх об'єднань, недержавних засобів масової інформації (далі - інститути громадянського суспільства), які зареєстровані в установленому порядку і провадять діяльність на території України. До складу громадської ради при міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади можуть бути обрані представники інститутів громадянського суспільства, які провадять свою діяльність у сфері, що пов'язана з діяльністю відповідного органу, та в статуті (положенні) яких визначені відповідні цілі і завдання діяльності. Інститут громадянського суспільства незалежно від своєї організаційної структури та наявності місцевих осередків (відокремлених підрозділів, філій, представництв, місцевих організацій тощо) для участі в установчих зборах делегує одного представника, який одночасно є кандидатом на обрання до складу громадської ради.

До складу громадської ради може бути обрано не більше ніж по одному представнику від кожного інституту громадянського суспільства.

Для формування складу громадської ради орган не пізніше ніж за 60 календарних днів до визначеної дати проведення установчих зборів утворює ініціативну групу з їх підготовки за участю інститутів громадянського суспільства (далі - ініціативна група).

До складу ініціативної групи входять делеговані члени діючої громадської ради (якщо її повноваження не були припинені достроково), представники інститутів громадянського суспільства, які не представлені у складі громадської ради, представники органу, при якому утворюється громадська рада. Персональний склад ініціативної групи орган оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті протягом п'яти робочих днів з дня її утворення.

Як вбачається з матеріалів справи, оскільки установчі збори з формування попередньої Громадської ради при КМДА відбулися 05 червня 2015 року, виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) розпочато процедуру формування Громадської ради при КМДА.

Для цього 27 березня 2017 року на Єдиному веб-порталі територіальної громади міста Києва в рубриці Громадська рада розміщено оголошення для представників організацій громадянського суспільства щодо початку процедури формування ініціативної групи з підготовки установчих зборів з формування Громадської ради, та інформація щодо необхідності подачі до 30 березня 2017 року заявок від інститутів громадянського суспільства для участі їх представників в роботі ініціативної групи з підготовки установчих зборів з формування нового складу Громадської ради при КМДА (т.1 а.с.100-101).

На виконання абзацу 4 пункту 8 Типового положення утворено та затверджено персональний склад ініціативної групи з підготовки та проведення установчих зборів відповідно до розпорядження від 06 квітня 2017 року № 415.

Виходячи зі змісту зазначеного розпорядження № 415, до складу ініціативної групи увійшла 101 особа, зокрема, 37 представників від чинного складу Громадської ради, 5 представників від виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в особі відповідального структурного підрозділу - Департаменту суспільних комунікацій, та 59 представників делегованих інститутами громадянського суспільства, які не представлені у складі чинної Громадської ради та звернулися в установленому порядку для участі у роботі ініціативної групи.

Як стверджує позивач у позові, утворення ініціативної групи з підготовки установчих зборів щодо формування Громадської ради здійснює існуючий склад Громадської ради, що оформлюється протоколом.

Водночас, як вбачається з абзацу 3 Типового положення кількісний та персональний склад ініціативної групи затверджує орган з урахуванням пропозицій громадської ради.

Згідно з абзацом 1 пункту 8 Типового положення, як вже зазначалося вище, для формування складу громадської ради орган не пізніше ніж за 60 календарних днів до визначеної дати проведення установчих зборів утворює ініціативну групу з їх підготовки за участю інститутів громадянського суспільства.

У даному випадку, виходячи із змісту звернення Громадської ради від 28 березня 2017 року № 275 та протоколу засідання Громадської ради від 05 квітня 2017 року № 8, пропозиції Громадської ради враховані у повному обсязі, а саме: на засіданні Громадської ради було вирішено питання щодо делегування до складу ініціативної групи з формування нового складу Громадської ради - 37 представників чинної Громадської ради, що враховано КМДА та зафіксовано у розпорядженні від 06 квітня 2017 року № 415.

Представником відповідача у цій частині пояснено також, що додаткових звернень до КМДА від Громадської ради, чинної протягом 2015-2017 років щодо включення представників інститутів громадянського суспільства до складу ініціативної групи не надходило, чого не спростовано під час розгляду справи представниками позивача.

Отже, суд виходить з того, що до складу ініціативної групи увійшли усі особи, які виявили своє бажання та надіслали відповідні заявки до КМДА. При цьому, посилання позивача на порушення процедури формування ініціативної групи, зокрема, щодо не обрання представників від інститутів громадянського суспільства, які рекомендуються до складу ініціативної групи з підготовки установчих зборів щодо формування нового складу Громадської ради на зборах по утворенню ініціативної групи, свого підтвердження не знайшли, оскільки процедура формування ініціативної групи на засіданні законодавством не передбачена.

Окрім іншого позивач зазначає, що 14 квітня 2017 року відповідачем 1 проведено засідання ініціативної групи з підготовки установчих зборів з формування Громадської ради, проте 64 особи чинна Громадська рада на цьому засіданні не обирала. Водночас відповідачем пояснено, що на засіданні 05 квітня 2017 року чинна Громадська рада обирала виключно своїх представників для їх делегування до ініціативної групи з формування нового складу, а не представників від інститутів громадянського суспільства.

Аналіз документів, наданих відповідачем до матеріалів справи, дає суду підстави для висновку, що питання пов'язані з організацією установчих зборів, а саме: визначення дати, місця, часу проведення, порядку прийму документів від інститутів громадянського суспільства; підготовки списків учасників інститутів громадянського суспільства для їх участі в установчих зборах; виготовлення бюлетенів та інших інформаційних матеріалів, необхідних для організаційного забезпечення проведення установчих зборів; транспортування вказаних матеріалів до місця проведення установчих зборів та інші організаційні питання, вирішувалися ініціативною групою під час засідань, про що свідчать протоколи від 14 квітня 2017 року № 1, та від 30 травня 2017 року № 2.(т.1 а.с. 74-84).

Таким чином, починаючи з 24 квітня по 05 травня 2017 року кожен член ініціативної групи мав можливість безперешкодно взяти участь у процедурі прийму документів та з 15 травня 2017 року - в їх правовій експертизі.

Також суд не вбачає порушень процедури формування ініціативної групи та установчих зборів з формування нового складу Громадської ради, та у зв'язку з цим і порушень прав позивача, оскільки представники ГО Громадська рада самоврядування не входили до ініціативної групи з підготовки установчих зборів, не направляли заявку щодо такої участі у роботі ініціативної групи.

Стосовно розбіжностей у протоколі установчих зборів від 06 червня 2017 року (а.с. 85-99), зокрема на сторінках 12-13 в частині списку персонального складу лічильної комісії установчих зборів, у якому замість члена комісії ОСОБА_3 зазначений ОСОБА_4, який не був делегатом на зборах та не зазначений у бюлетені, суд з пояснень представника відповідача 1 встановив, що головою лічильної комісії помилково було включено до протоколу замість ОСОБА_3 делегата ОСОБА_5, який спочатку подав свою кандидатуру до складу лічильної комісії, а потім відкликав її. Отже, зазначена помилка є технічною, у роботі лічильної комісії фактично брав участь ОСОБА_3, а не ОСОБА_5, про що свідчать документи лічильної комісії, підписані її членами, зокрема, й ОСОБА_3

Стосовно ОСОБА_4, то він був делегатом установчих зборів від ГО Щит громади , що вбачається зі списку делегованих представників інститутів громадянського суспільства для участі в установчих зборах з формування нового складу Громадської ради, розміщений на Єдиному веб-порталі територіальної громади міста Києва у рубриці Громадська рада , проте під час зборів ОСОБА_4 подав головуючому заяву про зняття своєї кандидатури до складу Громадської ради, через що був вилучений з бюлетенів для голосування та із загального списку кандидатів, що не вплинуло на кінцевий результат проведення установчих зборів.

Надалі відбулися установчі збори з обрання нового складу Громадської ради при виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за результатами яких винесено оскаржуване розпорядження від 26 липня 2017 року № 900.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду справи суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) рішення:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Проаналізувавши обставини справи на предмет дотримання відповідачем положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що приймаючи розпорядження від 26 липня 2017 року відповідачі діяли на підставі та у межах своїх повноважень, які використовувалися з метою, з якою такі повноваження надані.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що обставини порушення громадського порядку під час проведення установчих зборів знайшли своє підтвердження під час розгляду справи та підкріплені показами свідків.

Так, свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що був головою Громадської ради при КМДА попереднього скликання, визнав, що дрібні процедурні порушення під час обрання ініціативної групи та затвердження нового складу Громадської ради мали місце. Свідок ОСОБА_3 зазначив, що грубих порушень не було, проте підтвердив факти не допуску до зали засідань двох фізичних осіб, окрім того помітив в залі глядачів спортивної зовнішності. Свідок ОСОБА_7 вказала, що до зали її не допустили тітушки , проте упізнала цих осіб, вони були членами громадського об'єднання Громадська варта .

Водночас, зазначені обставини можуть бути предметом розгляду правоохоронних органів в рамках відповідних проваджень, оскільки наряд поліції, за інформацією позивача, викликався та прибув за місцем правопорушення.

Факти порушення громадського порядку, викладені позивачем, не можуть входити в предмет розгляду даної адміністративної справи, не відповідають завданням та основним засадам адміністративного судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, тобто не відповідають предметній юрисдикції адміністративного суду.

Суд, крім іншого вважає за необхідне зазначити, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), N 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких підлягають відшкодуванню або оплаті витрати позивача - не суб'єкта владних повноважень лише при задоволенні адміністративного позову. Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 640,00 грн., що підтверджується квитанцією від 27 квітня 2017 року № 75. Проте, відшкодуванню такі витрати не підлягають, оскільки судом позовні вимоги не задовольняються.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Громадської організації Громадська рада самоврядування до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи - Благодійна організація Міжнародний благодійний фонд Відродження духовності нації , Громадська організація Жінки майбутнього , Громадська організація Всеукраїнський кінологічний козачій кіш , про визнання протиправним та скасування розпорядження від 26 липня 2017 року № 900 відмовити.

Підстави для відшкодування судових витрат відсутні.

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування сторін:

Позивач: Громадська організація Громадська рада самоврядування , адреса: 04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 20-в, кв.53, тел. НОМЕР_2, ідентифікаційний код 25895759.

Відповідач 1: виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, будинок 36, код ЄДРПОУ 00022527.

Відповідач 2: Департамент суспільних комунікацій при виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), адреса: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 50-Б, тел.. НОМЕР_1, ідентифікаційний код 25695762.

Суддя В.І. Келеберда