Рішення

від 27.03.2019 по справі 640/18895/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 березня 2019 року № 640/18895/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві доТовариства з обмеженою відповідальністю Путь про представники сторін: у судовому засіданні 04.03.2019 також був присутній:застосування заходів реагування позивача - Михайлюк-Філімонова Є.В.; відповідача: ОСОБА_5., Сівак О.В.; вільний слухач - ОСОБА_4, ВСТАНОВИВ:

13.11.2018 Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (адреса: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13, код ЄДРПОУ 38620155) (далі альтернативно - позивач або ГУ ДСНС у м. Києві) подало на розгляд Окружному адміністративному суду м. Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю Путь (адреса: 03162, м. Київ, вул. Зодчих, буд. 50-А, ідентифікаційний код 19122489) (надалі - відповідач або ТОВ Путь або Товариство), у якому просить суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи приміщень ринку ТОВ Путь , розташованого по вулиці Зодчих, 52 в Святошинському районі, м. Києва - до повного усунення порушень зазначених у акті перевірки;

- обов'язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління ДСНС у м. Києві;

- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб'єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління ДСНС у м. Києві.

Позовні вимоги мотивовані тим, що під час перевірки ТОВ Путь встановлено, що об'єкт перевірки - приміщення ринку Товариства експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Виявлені під час перевірки порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення. Застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2018 (суддя Пащенко К.С.) позовну заяву було залишено без руху та зобов'язано позивача усунути недоліки у позовній заяві у п'ятиденний строк з моменту її отримання.

Позивачем було усунуто недоліки позовної заяви у визначений судом строк.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2018 відкрито провадження у даній адміністративній справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 26.02.2019.

13.02.2019 через канцелярію суду від ТОВ Путь надійшов відзив від 05.02.2019 № 10 на позов, у якому відповідач вказує, що:

- в квітні 2016 року проводилась перевірка щодо дотримання Товариством вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складений акт № 246 та припис № 246 від 29.04.2016, який було взято за основу для видачі посвідчення № 3203 від 10.10.2018 на проведення позапланової перевірки підприємства;

- відповідно до статті 9 Указу Президента України Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності від 23.07.1998 № 817/98, позапланові перевірки дотримання суб'єктами підприємницької діяльності пожежної безпеки не провадяться, якщо суб'єкт підприємницької діяльності уклав договір страхування цивільної відповідальності перед третіми особами стосовно відшкодування наслідків можливої шкоди. З огляду на наявність у ТОВ Путь договору страхування, проведення позапланової перевірки відповідача було порушенням вище наведеного Указу;

- зауваження викладені в приписі від 17.10.2018 № 218 були опрацьовані та листом № 33 від 16.11.2018 ТОВ Путь повідомило Святошинське районне управління ДСНС в місті Києві про вжиті заходи з детальним поясненням по кожному зауваженню, зазначеному в акті № 235, а саме було надано: копію план-схеми розміщення ринку по вул. Зодчих, 52; фотофіксацію, як доказ усунення зауваження до пунктів 1.16 розділу 4, пункту 8 розділу 2, пункту 2.32 розділу 3, пункту 2.5. розділу 3, пункту 2.17 Правил пожежної безпеки в Україні; фотофіксацію виконання зауваження; примірник типового договору нежитлового приміщення між орендодавцем та орендарем, у якому зазначено, що відповідно абзацу 7 пункту 2.4 Договору орендар зобов'язується виконувати вимоги ветеринарно-санітарних правил та правил протипожежної безпеки ринку та нести відповідальність за їх належне виконання при необхідності за рахунок власних коштів здійснювати додаткові протипожежні заходи;

- остання сторінка акту № 235 свідчить, що посадова особа ТОВ Путь не підписувала його та не відмовлялася від підпису, тобто не була присутня при його складанні.

13.02.2019 через канцелярію суду від ГУ ДСНС у м. Києві надійшла відповідь на відзив, у якій зазначається, що з моменту проведення планової перевірки від 12.10.2018 на адресу позивача не надходило звернення відповідача з проханням провести повторну перевірку приміщення за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, 52, щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, наявність виявлених порушень відповідачем не спростована. Належним доказом усунення порушення є акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, тому якщо відповідач вважає, що порушення виявлені під час перевірки відсутні, він може звернутися із заявою про проведення позапланової перевірки за його бажанням до ГУ ДСНС у м. Києві для встановлення відсутності порушень. Тому, навіть якщо Товариством здійснювались певні дії, направлені на виправлення зауважень та приведення стану пожежної й техногенної безпеки у відповідність до спеціальних норм, що, можливо, зменшило ризик на підприємстві, однак це не означає, що вже не існує загрози життю та/або здоров'ю людей, які працюють/перебувають на підприємстві.

26.02.2019 розгляд справи відкладено на 04.03.2019 у зв'язку з неможливістю здійснення фіксування судового засідання з технічних причин.

26.02.2019 через канцелярію суду від ТОВ Путь надійшов відзив на позов, у якому відповідач відзначає, що перевіривши перелік порушень, що визначені в приписі від 29.04.2016 № 246 та приписі № 218 від 17.10.2018 встановлено, що і в першому і в другому приписі порушення майже ідентичні. Зазначене свідчить про протиправність проведення позапланової перевірки, оскільки виявлені в 2018 році та в 2016 році порушення були усунені відповідачем ще в 2016 році. Крім того, з доданої до позовної заяви фототаблиці виявлених порушень неможливо ідентифікувати наявні в ній фотографії з територією ринку Шлях , що належить ТОВ Путь , що, в свою чергу, є порушенням приписів ст.ст. 73,74,75,76 Кодексу адміністративного судочинства України. Також, в порушення приписів ст. 10 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , у зв'язку із відсутністю директора ТОВ Путь чи законного представника під час проведення позапланової перевірки, було порушено право відповідача щодо надання органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі своїх пояснень, зауважень або заперечень до акта. Припис № 218 містить ряд заходів необхідних до виконання, які пред'явлені не належному суб'єкту господарювання, оскільки відповідачу належить територія ринку Шлях , на якій розташовано ряд окремих приміщень, кожне з яких перебуває в оренді у певного суб'єкту господарювання. З типового договору (долучено до матеріалів справи) можна встановити, що суб'єкти господарювання, які беруть в оренду у відповідача приміщення для здійснення своєї господарської діяльності самостійно несуть відповідальність за дотримання правил пожежної безпеки. За результатами вивчення припису № 218 встановлено, що вимоги п. 3, п. 6, п. 12, п. 13, п. 14, п. 16, п. 22 пред'явлено неналежному суб'єкту господарювання. Тобто, є очевидним, що для усунення порушень вказаних в зазначених пунктах припису № 218 позивач має провести відповідні перевірки у тих суб'єктів господарювання, в яких виявлено вказані порушення за результатами яких скласти акти та внести припис про усунення таких порушень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у день проведення підготовчого судового засідання.

У судовому засіданні 04.03.2019 суд поставив на обговорення питання про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження. Представники сторін не заперечили проти розгляду справи в порядку письмового провадження, при цьому подали до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності за наявними у справі доказами.

Зважаючи на викладене, адміністративна справа, відповідно до ч. 3 ст. 194 та ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України), розглядається у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , статті 3 Закону України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , наказу МВС України від 02.11.2015 № 1337, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.11.2015 за № 1467/27912, та з метою перевірки виконання суб'єктами господарювання раніше виданих приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, ГУ ДСНС України у м. Києві видано наказ від 04.10.2018 № 603 Про проведення позапланових перевірок .

Згідно наказу № 603 державним інспекторам відділу з державного нагляду (контролю) у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту доручено у період з 11.10.2018 по 12.10.2018 провести позапланову перевірку приміщення ТОВ Путь (код ЄДРПОУ 19122489), розташованого за адресою: вул. Зодчих, 52 в Святошинському районі м. Києва, на предмет дотримання вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки.

Також на підставі наказу № 603 видано посвідчення від 10.10.2018 № 3203 на проведення перевірки Товариства, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, 52.

За результатами проведення перевірки встановлено, що об'єкт перевірки - приміщення ТОВ Путь за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, 52, експлуатується з порушенням правил та норм пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю і здоров'ю людей, а саме:

- електрощити, групові електрощитки не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки);

- приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ КО 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (КО 6309:1987, ГОТ) та ТОСТ 12.4.026-76 ССБТ, Цвета сигнальные и знаки безопасности ;

- вогнегасники не навішені на вертикальні конструкції на висоту не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасників і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення;

- не проведено замір опору ізоляції та перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

- по тимчасовим спорудам торговельного, побутового чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, крім тих, що розміщуються на території ринків, не відкоригована план-схема та не розміщується на відстані не менше 10 м від інших будівель та споруд;

- допускається зберігання горючих відходів, упаковки на шляхах евакуації;

- евакуаційні виходи не позначені світловими покажчиками Вихід ;

- з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в приміщеннях не виконане за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

- дерев'яні конструкції покрівлі (навісу) павільйонів не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

- опорядження (облицювання) стін та стель в якому передбачено перебування 50 та більше осіб, виконано з матеріалів з нижчою пожежною небезпекою, ніж Г2, В2, Д2,Т2;

- не відкоригований план евакуації;

- допускається улаштування на шляхах евакуації виступів, які перешкоджають вільній евакуації людей;

- допускається підвішування світильників зі знятими ковпаками (розсіювачами);

- в приміщеннях магазину допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж;

- допускається прокладання електропроводки по горючій основі;

- електророзетки та вимикачі в торговельній залі встановленні на горючу основу без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 м;

- допускається експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією;

- допускається експлуатація саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ;

- допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи;

- допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами;

- допускається використання побутових електронагрівальних приладів з порушенням встановлених їх виробником правил експлуатації та в місцях (приміщеннях), де їх застосування заборонено;

- в складських приміщеннях допускається розташування пожежних сповіщувачів на відстані менше 0,5 м до матеріалів, що зберігаються.

Результати перевірки ТОВ Путь оформлено Актом від 12.10.2018 № 235 (далі - Акт № 235), примірник якого направлено рекомендованим листом на адресу ТОВ Путь .

Державним інспектором з нагляду у сфері пожежної і техногенної безпеки Святошинського району м. Києва старшим лейтенантом служби цивільного захисту Колтипіним М.А. складений протокол від 12.10.2018 № 087252/235 про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 175 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно директора ТОВ Путь ОСОБА_5

17.10.2018 Державним інспектором з нагляду у сфері пожежної і техногенної безпеки Святошинського району м. Києва старшим лейтенантом служби цивільного захисту Колтипіним М.А. складено припис № 218 про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, зафіксованих в Акті №235, у строк до 17.11.2018.

Відповідно до п. 41 висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи викладене, суд, вирішуючи спір, виходить з наступного.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом цивільного захисту України, Законом України від 05.04.2007 № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі скорочено - Закон або Закон № 877-V), та іншими нормативно-правовими актами, виданими на їх виконання (тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Щодо правомірності проведення перевірки ТОВ Путь .

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Такий центральний орган виконавчої влади в силу норми ч. 2 ст. 64 зазначеного Кодексу реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно з ч. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 № 1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра Внутрішніх Справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Відповідно до п. 2 ч. 3 зазначеного Положення, основними завданнями ДСНС є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно з п. 39 ч. 4 цього ж Положення, ДСНС відповідно до покладених на неї завдань організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання. ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 7 Положення).

Зокрема, згідно з Положення про Головне управління ДСНС України у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 13 квітня 2016 року № 175, Головне управління ДСНС України у м. Києві є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання (п. 27 ч. 4 Положення).

Відповідно до ст.ст. 66, 67 Кодексу цивільного захисту України, державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснюється шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у ст. 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень.

Отже, ГУ ДСНС у м. Києві, в силу наведених вище законодавчих норм, наділене повноваженнями щодо здійснення державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Поряд з цим, ГУ ДСНС України у м. Києві, видаючи наказ від 04.10.2018 № 603 Про проведення позапланових перевірок , не врахувало наступне.

Між ТОВ Путь і Акціонерним товариством Українська пожежно-страхова компанія укладено договір страхування цивільної відповідальності власників або користування майна від 27.04.2018 № 013/035820-260 (з урахуванням додаткової угоди від 27.04.2018), за умовами якого Товариство страхує свою цивільну відповідальність з метою забезпечення відшкодування шкоди заподіяної третім особам наслідок володіння, користування та розпорядження майном - ринок Шлях (2174 кв.м), яке належить йому на праві власності, знаходиться у нього в повному господарському віданні, оперативному управлінні або на інших підставах, передбачених діючим законодавством України (договір оренди, лізингу, застави, доручення тощо), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, 52.

Статтею 9 Указу Президента України від 23.07.1998 № 817/98 Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності визначено, що позапланові перевірки дотримання суб'єктами підприємницької діяльності пожежної безпеки не провадяться, якщо суб'єкт підприємницької діяльності уклав договір страхування цивільної відповідальності перед третіми особами стосовно відшкодування наслідків можливої шкоди. У такому разі шкода, завдана третім особам у зв'язку з порушенням суб'єктом підприємницької діяльності вимог пожежної безпеки, компенсується в повному обсязі страховою компанією.

За наведених обставин, суд вважає обґрунтованими доводи Товариства щодо проведення позапланової перевірки з порушенням ст. 9 зазначеного Указу.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Відповідно до ст. 1 цього Закону, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Частиною 4 ст. 4 Закону № 877-V, виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об'єктах суб'єкта господарювання; забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб'єкта господарювання; створення об'єктових формувань цивільного захисту відповідно до цього Кодексу та інших законодавчих актів, необхідної для їх функціонування матеріально-технічної бази і забезпечення готовності таких формувань до дій за призначенням; створення диспетчерських служб відповідно до цього Кодексу та інших законів, необхідних для забезпечення безпеки об'єктів підвищеної небезпеки; проведення оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на об'єктах суб'єкта господарювання, здійснення заходів щодо не перевищення прийнятних рівнів таких ризиків; здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки: розроблення планів локалізації та ліквідації наслідків аварій на об'єктах підвищеної небезпеки; проведення об'єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту; забезпечення аварійно-рятувального обслуговування суб'єктів господарювання, відповідно до вимог статті 133 цього Кодексу; здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; забезпечення безперешкодного доступу посадових осіб органів державного нагляду, працівників аварійно-рятувальних служб, з якими укладені угоди про аварійно-рятувальне обслуговування суб'єктів господарювання, для проведення обстежень на відповідність протиаварійних заходів планам локалізації і ліквідації наслідків аварій на об'єктах підвищеної небезпеки та потенційно небезпечних об'єктах, сил цивільного захисту - для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення надзвичайних ситуацій; забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, тримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту; здійснення обліку захисних споруд цивільного захисту, які перебувають на балансі (утриманні); дотримання протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режиму; створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; розроблення і затвердження інструкцій та видання наказів з питань пожежної безпеки, здійснення постійного контролю за їх виконанням; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики; своєчасне інформування відповідних органів та підрозділів цивільного захисту про несправність протипожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на відповідній території; виконання інших завдань і заходів у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

На підставі п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

У відповідності до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

За ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

У разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання. Санкція, що застосовується до суб'єкта господарювання при першому порушенні, не може бути вищою за мінімальну санкцію, передбачену відповідним законом (ч. 2 ст. 12 Закону № 877-V).

В силу положень ч. 6 ст. 7 Закону № 877-V, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та до батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

З матеріалів справи вбачається, що Акт № 235 не підписаний уповноваженою особою ТОВ Путь , так само в ньому відсутня відмітка про відмову суб'єкта господарювання підписати цей акт.

Відповідно до ст. 7 Закону № 877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Аналізуючи зазначені норми, суд зазначає, що звернення територіальних органів ДСНС України до адміністративного суду з позовом про застосування відповідних заходів реагування виникає виключно у випадку, коли виявлені за результатами перевірки суб'єкта господарювання порушення вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, та за умови існування таких порушень на момент прийняття рішення адміністративним судом.

При цьому, така ознака як створення загрози життю та/або здоров'ю людей досить широко трактується, теоретично всі порушення протипожежних норм у тій чи іншій мірі можуть за певних умов створити загрозу життю та/або здоров'ю людей. Отже, застосування цих заходів можливе за будь-яке порушення.

Відповідно ж до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Отже, позивач має довести, що виявлені ним порушення, дійсно створюють загрозу життю та здоров'ю людей, позаяк такі обставини (порушення) Законом № 877-V прямо не передбачені у вигляді вичерпного переліку. З огляду на це, у кожному окремому випадку суб'єкт владних повноважень має визначати, чи створюють виявлені порушення дійсну реальну загрозу життю та здоров'ю людей у взаємозв'язку із встановленими обставинами, що мають значення для вирішення цього питання, та належним чином вмотивувати таке своє рішення.

Оскільки обов'язок доведення позовних вимог законом покладено на позивача, то саме органи пожежного нагляду (суб'єкт владних повноважень) мають обґрунтувати необхідність застосування запитуваного заходу реагування, а суд дослідити вказані докази та надати їм відповідну правову оцінку.

Як вбачається з матеріалів справи, під час здійснення перевірки позивачем встановлено, що приміщення Товариства за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, 52 експлуатується з порушеннями правил та норм пожежної і техногенної безпеки, чим створюють загрозу життю та здоров'ю людей, які працюють та перебувають на об'єкті.

Однак, позивачем не доведено належним чином, що перелічені в акті перевірки порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей. Суд вважає, що виявлені під час перевірки та не усунуті на момент розгляду справи порушення законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки могли бути усунуті шляхом надання відповідного припису.

Як зазначалося вище, ГУ ДСНС України в м. Києві було видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, яким Товариству встановлено строк до 17.11.2018 для усунення виявлених порушень, які до цього були зазначені в Акті № 235 (22 порушення).

Проте, незважаючи на встановлену у приписі кінцеву дату виконання припису, ГУ ДСНС України в м. Києві 13.11.2018 звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом, мотивуючи його встановленням порушень законодавства, зафіксованих в Акті № 235. Тобто, не дочекавшись результатів виконання Товариством законних вимог ГУ ДСНС України в м. Києві та не провівши повторну перевірку ТОВ Путь , позивач подав позов про застосування заходів реагування, що свідчить про його передчасність.

Як видно з копії листа ТОВ Путь від 16.11.2018 № 33, адресованого начальнику Святошинського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві Нехаєву Д.В., відповідач повідомив останнього про виконання вимог припису від 16.10.2018 № 218. Зокрема, позивачу надано таблицю із зазначенням кожного пункту порушення із відміткою про виконання та доказами, якими підтверджується усунення порушення або чим воно спростовується. Також до листа долучено фотокопії усунення виявлених порушень.

Отже, на момент розгляду судом цієї справи Товариством усунуто переважну більшість виявлених порушень та вжито ряд заходів, спрямованих на усунення тих, які залишились.

Крім того, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ Путь проводить основну господарську діяльність за КВЕД 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Так, як слідує з матеріалів справи та не враховано позивачем при підготовці даного адміністративного позову, переважна кількість приміщень ТОВ Путь передано в оренду іншим суб'єктам господарювання.

Згідно наказів ТОВ Путь № 1/К від 03.01.2018 Про забезпечення заходів пожежної безпеки та № 17 від 18.10.2018 Про забезпечення заходів пожежної безпеки повідомлено, що відповідальність за виконання вимог ППБУ в орендованих приміщеннях несе орендатор, та доведено орендарів про забезпечення заходів в орендованих приміщеннях відповідно.

За викладених обставин, суд зазначає про необхідність встановлення рівноваги між здійсненням контролю за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано.

Вимога знаходження справедливої рівноваги означає, що завжди має бути розумна пропорційність між використовуваними засобами і метою, яка ними достягається.

Принцип пропорційності спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення.

Принцип пропорційності являє собою загальний, універсальний принцип права, який вимагає співрозмірного обмеження прав та свобод людини для досягнення публічних цілей.

Позивачем не надано суду будь-яких документів, які б свідчили про проведення ним перевірки ТОВ Путь з метою виявлення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначених в Акті № 235, які залишились не усунутими на момент розгляду справи судом та які, в свою чергу, створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, а усунення цих порушень не може бути досягнуто в інший спосіб.

Товариством надано докази на підтвердження того, що ним дійсно вживаються усі можливі заходи, спрямовані на усунення виявлених порушень, попередження, зупинення та припинення можливих надзвичайних ситуацій, а також того, що застосування заходів реагування, про які просить позивач, не сприятиме усуненню тих порушень, які на момент ухвалення цього рішення залишились не усунутими.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 у справі № 802/2236/17-а.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 72- 77, 241- 246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві - відмовити повністю.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд м. Києва.

Суддя К.С. Пащенко