Рішення

від 13.03.2019 по справі 580/143/19

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2019 року справа № 580/143/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Руденко А.В.,

за участю:

секретаря - Сачинської В.С.,

позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2 (за довіреністю),

представника відповідача - ОСОБА_3 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправним та скасування відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати відмову, оформлену листом №3875/0/95/18 від 05.10.2018 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Григорівської сільської ради Канівського району Черкаської області за межами населеного пункту;

- зобов'язати повторно розглянути клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Григорівської сільської ради (за межами населеного пункту) Канівського району Черкаської області та прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Григорівської сільської ради (за межами населеного пункту) Канівського району Черкаської області.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Григорівської сільської ради (за межами населеного пункту) Канівського району Черкаської області. Проте відповідач листом №3875/0/95-18 від 05.10.2018 відмовив позивачу у наданні такого дозволу. Позивач вважає вказану відмову протиправною та такою, що порушує його права.

Відповідач проти позову заперечив. 05.02.2019 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що наказом Державного агентства земельних ресурсів України №328 від 15.10.2014 введено в дію рішення колегії Держземагентства України №2/1 від 14.10.2014 Про обов'язкове направлення на розгляд до місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності , яким передбачено обов'язкове направлення на розгляд місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації із землеустрою за зверненнями юридичних та фізичних осіб щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які не перебувають у їхньому користуванні, що надходитимуть з 15.04.2014. Під час розгляду клопотань про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності надсилати органам місцевого самоврядування (сільським, селищним, міським радам) за місцем розташування земельної ділянки запити про висловлення позиції щодо можливості надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, на підставі якої зазначені земельні ділянки можуть бути передані у власність або користування.

На виконання зазначеного наказу відповідач направив запит №5683/2-18 до Григорівської сільської ради Канівського району Черкаської області про висловлення позиції щодо можливості надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га в адміністративних межах Григорівської сільської ради Канівського району Черкаської області. Відповідь на вказаний запит відповідачу не надходила.

Крім цього зазначив, що Григорівська сільська рада Канівського району Черкаської області увійшла до Бобрицької сільської об'єднаної територіальної громади. Між відповідачем та Бобрицькою сільською об'єднаною територіальною громадою був укладений меморандум про співпрацю при здійсненні заходів щодо передачі земель сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад від 17.01.2019. На виконання вказаного Меморандуму відповідачем проводиться інвентаризація та реєстрація права держави на земельні ділянки сільськогосподарського призначення в межах Бобрицької сільської об'єднаної територіальної громади, а в подальшому передбачається передача вказаних земельних ділянок Бобрицькій сільській об'єднаній територіальній громаді.

Також послався на ту обставину, що позивач не додав до позовної заяви копію оскаржуваного акту, і просив з цієї підстави повернути позовну заяву позивачу.

З вказаних підстав просив у задоволенні позову відмовити.

22.02.2019 позивач надав відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що відсутність відповіді від органу місцевого самоврядування не може бути підставою для відмови у наданні дозволу, тому що відповідач не отримавши протягом десяти днів відповіді на свій запит від Григорівської сільської ради повинен був розцінювати це як мовчазну згоду та розглянути клопотання позивача.

В листі №3875/0/95-18 від 05.10.2018 відповідач зазначив іншу підставу для відмови, а саме: Місце розташування земельної ділянки, зазначеної на графічних матеріалах не дозволяє визначити та перевірити його на відповідність вимогам законів та підзаконних актів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обгрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів . Оскільки така підстава для відмови у наданні дозволу статтею 118 Земельного кодексу України не передбачена, тому відмова з цієї підстави є протиправною.

Крім цього зазначив, що стаття 118 Земельного кодексу України не визначає прямого обов'язку уповноважених органів реалізувати повноваження у формі рішення, листа, тощо. Відповідач в листі №3875/0/95-18 від 05.10.2018 повідомив позивача, що позитивне вирішення питання не є можливим, тобто надання дозволу не є можливим. Таким чином, лист відповідача №3875/0/95-18 від 05.10.2018 містить чітке та однозначне рішення про відмову в позитивному вирішенні зазначеного у клопотанні позивача питанні. Тому відмова, викладена в листі №3875/0/95-18 від 05.10.2018, може вважатися відмовою в наданні дозволу в розумінні частини 7 статті 118 Земельного кодексу України.

Ухвалою суду від 16.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 09 год. 00 хв. 12.02.2019.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, позов просили задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши докази, які містяться у справі, суд встановив наступне.

Згідно довідки з державної статистичної звітності №31-23-0.191-973/178-18 від 15.08.2018 земельна ділянка, орієнтовною площею 2,0 га, розташована в адміністративних межах Григорівської сільської ради Канівського району Черкаської області (за межами населеного пункту), яку позивач мав намір отримати у власність, належить до земель державної власності (резервний фонд), категорія земель - сільськогосподарського призначення (рілля).

Позивач ОСОБА_1 05.09.2018 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (відповідач у справі) із заявою (вх. №М-6743/0/94-18) про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства в адмінмежах Григорівської сільської ради Канівського району Черкаської області. В заяві зазначив, що ним не використано право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. До заяви додав копію паспорта, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера платника податків, копію посвідчення інваліда війни та схему розташування земельної ділянки в адміністративних межах Григорівської сільської ради, біля земельної ділянки з кадастровим №7122081900:01:001:1667, підписану начальником управління ОСОБА_4 В судовому засіданні представник позивача пояснив, що ОСОБА_4 є начальником міськрайонного Управління у Канівському районі та м. Каневі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.

Листом від 10.09.2018 №5683/2-18 відповідач звернувся до Григорівської сільської ради та просив письмово (у формі рішення) висловити позицію щодо можливості надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, на підставі якої зазначена земельна ділянка може бути передана у власність. Докази направлення листа до Григорівської сільської ради відповідач не надав.

Відповідач листом №3875/0/95-18 від 05.10.2018 відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, з посиланням на ті обставини, що місце розташування земельної ділянки, зазначеної на графічних матеріалах, не дозволяє визначити та перевірити його на відповідність вимогам законів та підзаконних актів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обгрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів. Крім цього зазначив, що наказом Державного агентства земельних ресурсів України №328 від 15.10.2014 введено в дію рішення колегії Держземагентства України №2/1 від 14.10.2014 Про обов'язкове направлення на розгляд до місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності . Відповідно до п. 2.1 вказаного рішення під час розгляду клопотань про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності головними управліннями Держгеокадастру в областях надсилаються органам місцевого самоврядування (сільським, селищним, міським радам) за місцем розташування земельної ділянки запити про висловлення позиції щодо можливості надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, на підставі якої зазначені земельні ділянки можуть бути передані у власність або користування. У Головному управлінні відсутня інформація Григорівської сільської ради щодо можливості надання позивачу дозволу на розроблення документації із землеустрою, на підставі якої зазначена земельна ділянка може бути передана у власність.

Вважаючи дії відповідача щодо відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою протиправними, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Спірні відносини врегульовані Земельним кодексом України.

Згідно ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Однією з таких категорій є землі сільськогосподарського призначення.

Згідно ч. 1 ст. 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Ч. 2 вказаної статті передбачає, що до земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Згідно з ч. 3 вказаної статті землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Ст. 23 Земельного кодексу України передбачає, що землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання; визначення земель, придатних для потреб сільського господарства, провадиться на підставі даних державного земельного кадастру.

Згідно п. б) ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 гектара.

Як вбачається з довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями №31-23-0.191-973/178-18 від 15.08.2018 земельна ділянка орієнтовною площею 2,0 га розташована в адміністративних межах Григорівської сільської ради Канівського району Черкаської області (за межами населеного пункту), яку позивач мав намір отримати у власність, належить до земель державної власності (резервний фонд), категорія земель - сільськогосподарського призначення (рілля).

Таким чином, вказана земельна ділянка може бути передана у власність громадян для ведення особистого селянського господарства відповідно до частини 3 статті 22 Земельного кодексу України.

Статтею 81 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно частини 4 статті 122 Земельного кодексу України повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб віднесені до компетенції центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15 визначено, що центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів, є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Згідно підпункту 31 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15, Держгеокадастр в межах наданих йому повноважень розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи. Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7).

Згідно з вказаними приписами відповідач у справі Головне управління Держгеокадастру наділений повноваженнями щодо безоплатної передачі у власність громадянам України земельних ділянок, які є державною власністю.

Порядок набуття права власності на земельні ділянки із земель державної та комунальної власності визначений статтями 116, 118 Земельного кодексу України.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно з ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України містить вичерпний перелік підстав відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.

Зі змісту листа відповідача №3875/0/95-18 від 05.10.2018, яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою вбачається, що підставою відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо надання у власність позивача земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства є та обставина, що місце розташування земельної ділянки, зазначеної на графічних матеріалах, не дозволяє визначити та перевірити його на відповідність вимогам законів та підзаконних актів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обгрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів.

Разом з цим, вказана підстава не передбачена ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, тому відмова відповідача у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо надання у власність позивача земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства є протиправною.

Також судом встановлено, що схему розташування земельної ділянки в адміністративних межах Григорівської сільської ради, біля земельної ділянки з кадастровим №7122081900:01:001:1667, надану позивачем до заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою про надання у власність земельної ділянки підписав начальником міськрайонного Управління у Канівському районі та м. Каневі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області. При цьому представник відповідача у судовому засіданні не надав пояснень, чому за вказаною схемою неможливо встановити місце розташування земельної ділянки, вказаної у зазначеній схемі.

Суд відхиляє доводи відповідача, що відповідь на запит №5683/2-18 до Григорівської сільської ради Канівського району Черкаської області відповідачу не надходила, та посилання на виконання Меморандуму про співпрацю при здійсненні заходів щодо передачі земель, оскільки такі підстави для відмови також не передбачені частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України.

Отже, відмова відповідача у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою про надання у власність земельної ділянки здійснена на підставах, не передбачених ст. 118 Земельного кодексу України, тому є протиправною.

Разом з цим, суд зазначає, що відповідач у листі від 05.10.2018 №3875/0/95-18 не вказав підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою про надання у власність земельної ділянки. Також представник відповідача у судовому засіданні не навів таких підстав. Отже, за вказаних обставин належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву від 05.09.2018 та прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Григорівської сільської ради Канівського району Черкаської області за межами населеного пункту відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, оформлену листом №3875/0/95/18 від 05.10.2018 у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Григорівської сільської ради Канівського району Черкаської області за межами населеного пункту.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.09.2018 та прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Григорівської сільської ради Канівського району Черкаської області за межами населеного пункту.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області подати звіт про виконання судового рішення протягом 30 днів після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 19.03.2019.

Суддя А.В. Руденко