Рішення

від 28.03.2019 по справі 139/220/19

МУРОВАНОКУРИЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 139/220/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2019 року смт Муровані Курилівці

Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючої судді Коломійцевої В.І.,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши в підготовчому засіданні в смт Муровані Курилівці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Фермерського господарства "Велес Віта" в особі директора ОСОБА_3 про визнання договору оренди землі недійсним та повернення земельної ділянки в натурі, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Фермерського господарства "Велес Віта" в особі директора ОСОБА_3 про визнання договору оренди землі недійсним та повернення земельної ділянки в натурі. Позов мотивував тим, що він є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 2,7684 га, кадастровий номер 0522885600:03:004:0066, розташованої на території Попелюхівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, яку він успадкував як спадкоємець за заповітом після смерті ОСОБА_4, який помер 24.10.2014. з часу набуття ним права власності на земельну ділянку, правовстановлюючі документи він передав на зберігання своїй матері ОСОБА_5, яка мешкає в с. Біляни Мурованокуриловецького району Вінницької області. Перебуваючи у січні 2019 року в гостях у мами, він дізнався від неї, що 06.06.2015 вона без його згоди та від його імені підписала з ФГ Велес Віта договір оренди землі строком на 15 років, який 31.03.2016 зареєстрований державним реєстратором Могилів-Подільської РДА. Ознайомившись із матеріалами реєстраційної справи, зокрема з оригіналом договору оренди землі від 06.06.2015, актом приймання-передачі земельної ділянки від 10.04.2016, актом визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 10.04.2016 та документами, з візуального огляду ним було встановлено, що оригінал вказаного договору оренди, акт-приймання передачі, фотокопії його паспорта підписані не особисто ним, а його матір'ю, в акті визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 10.04.2016 взагалі відсутній його підпис. З метою досудового врегулювання питання повернення йому земельної ділянки у добровільному порядку він 18.02.2019 надіслав на адресу відповідача лист-вимогу з пропозицією повернути її. Проте відповідач його звернення проігнорував, письмової відповіді у визначений у вимозі строк не надав. Тому він змушений звернутися до суду та просив визнати недійсним спірний договір оренди землі, зобов'язати директора ФГ "Велес Віта" ОСОБА_3 повернути в натурі належну йому земельну ділянку та стягнути з фермерського господарства понесені ним судові витрати.

Ухвалою Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 12.03.2019 було прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_2 та відкрито провадження у справі. Розгляд справи проводиться за правилами загального позовного провадження.

Позивач в підготовче засідання не з'явився, подав заяву у якій просив справу розглянути у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі за обставин викладених у позовній заяві, просить їх задоволити. (а.с. 23).

Відповідач копію ухвали від 12.03.2019 та доданих до неї матеріалів отримав, однак відзиву до суду не направив, в підготовче засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов визнав у повному обсязі. Заперечував проти стягнення з нього судових витрат (а.с. 24) .

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч.ч. 3-4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи зазначені вище положення, а також те, що сторони скористались своїм правом, врегульованим ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному підготовчому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, давши оцінку зібраним доказам, суд приходить до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач є власником земельної ділянки площею 2,7684 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0522885600:03:004:0066, що розташована на території Попелюхівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області (а.с. 7, 12).

06 червня 2015 року між сторонами було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки (а.с. 9-10).

Строк дії договору - 15 років (п. 8 Договору).

10 квітня 2016 року було визначено межі земельної ділянки. При цьому у відповідному акті підпис ОСОБА_2 - відсутній (а.с. 13).

Відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки від 10.04.2016 ОСОБА_2 передав, а ФГ Велес Віта в особі голови ОСОБА_3 прийняв в користування зазначену вище земельну ділянку (а.с. 11).

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 57040684 від 10.04.2016 слідує, що 31.03.2016 відповідно до спірного договору зареєстровано право оренди земельної ділянки, належної ОСОБА_2 (а.с. 16-17).

Таким чином, спірні відносини регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України (далі - ЦК України, ЗК України) та Законом України Про оренду землі .

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

В силу положень ст. 90 ЗК України, власники земельних ділянок мають право продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 793 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України Про оренду землі ).

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально (ст. 14 Закону України Про оренду землі ).

В силу положень ст. 638 ЦК України, дійсним є договір, який відповідає вимогам ст. 203 ЦК України, а сторони при його укладенні в належній формі досягли згоди з усіх істотних його умов.

В даному випадку, суд виходить з того, що відповідач позовні вимоги позивача визнав повністю, а отже визнав ту обставину, що підпис від імені ОСОБА_2 в графі Орендодавець у договорі оренди землі від 06.06.2015 виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За загальним правилом, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (ч. 2 ст. 207 ЦК України).

Згідно з частинами 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи наведене, суд вважає, що відсутність особистого підпису позивача в договорі оренди землі свідчить про те, що сторони не узгодили всі істотні умови договору, передбачені Законом.

За таких обставин, суд вважає доведеним, що під час укладення договору оренди землі від 06.06.2015, його текст було підписано від імені ОСОБА_2 сторонньою особою, яка не мала повноважень на вчинення таких дій. А тому не можна вважати, що сторони досягли усіх істотних умов договору оренди землі, передбачених ст. 15 Закону України Про оренду землі , що є підставою для визнання спірного договору недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Враховуючи, вищевикладені докази, а також обставину, що відповідач позов визнав повністю і його задоволення, не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд прийшов до висновку, що договір оренди землі укладений між ОСОБА_2 та ФГ Велес Віта слід визнати недійсним та зобов'язати відповідача повернути позивачеві земельну ділянку за вказаним договором.

Щодо вирішення питання про судові витрати, суд виходить з наступного.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір в сумі 768 грн 40 коп. (а.с. 1).

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Разом з тим, позивачем не заявлялося жодних клопотань про повернення половини сплаченого ним судового збору, у зв'язку з визнанням відповідачем позову.

Доказів понесення будь-яких витрат відповідачем при розгляді даної справи суду надано не було.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 15, 203, 207, 215-216, 638, 793 ЦК України, ст. 90 ЗК України, ст.ст. 13, 14 Закону України Про оренду землі , ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 200, 206, 263 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір оренди землі від 06 червня 2015 року між ОСОБА_2 та Фермерським господарством Велес Віта в особі ОСОБА_3, на земельну ділянку площею 2,7684 га, кадастровий номер 0522885600:03:004:0066, що розташована на території Попелюхівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області.

Зобов'язати фермерське господарство Велес Віта в особі ОСОБА_3 повернути в натурі належну ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,7684 га, кадастровий номер 0522885600:03:004:0066, що розташована на території Попелюхівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстрована адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідач: Фермерське господарство Велес Віта , код ЄДРПОУ 35718077, місцезнаходження: Вінницька область, Мурованокуриловецький район, с. Попелюхи , вул. Першотравнева, 33.

Рішення складено 28.03.2019.

Суддя: