Постанова

від 27.03.2019 по справі 826/2396/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/2396/17 Суддя (судді) першої інстанції: Арсірій Р.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ганечко О.М.,

суддів Коротких А.Ю.,

Федотов І.В.,

при секретарі Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.12.2018 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Алекс Рам до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.02.2017 № 0004441404.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.12.2018 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 06.02.2017 №0004441404.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповністю з'ясовані обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

11.03.2019 року на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Приватного підприємства Алекс Рам , в якому останній просить відмовити в задоволені апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представник апелянта підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити. Постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у місті Києві 23.01.2017 проведено фактичну перевірку ПП Алекс Рам з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво і обіг підакцизних товарів за адресою: м. Київ, вул. Ентузіастів, 25.

За результатами фактичної перевірки складено акт №0096/26/15/14/32489899 від 26.01.2017, згідно висновків якого, позивачем порушено пункт 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Постанова Правління НБУ №637).

На підставі даного акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0004441404 від 06.02.2017, яким до ПП Алекс Рам застосовано штрафні санкції за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 26 320,50 грн.

Не погоджуючись із винесеним податковим повідомлення-рішенням позивач звернувся до суду за захистом прав та інтересів.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06 липня 1995 року №265/95-ВР (надалі - Закон №265), дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до статті 2 Закону №265, фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті; денний звіт - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.

Також за змістом статті 2 Закону №265, книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Аналогічне визначення КОРО наведено і в пункті 1.2 глави 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320 (надалі - Положення №637). Чинне на момент винекнення спірних правовідносин), в якому також зазначено, що під оприбуткуванням готівки розуміється проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку (пункт 2.2 глави 2 Положення №637).

Згідно з пунктом 7.15 глави 7 Положення №637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО (РК), визначено в пункті 2.6 цього Положення.

Відповідно до пункту 2.6 глави 2 згаданого Положення, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО, на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Як встановлено пунктом 6 глави 4 розділу ІІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 28 серпня 2013 року №417 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2013 року за №1618/24150, використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

Абзацом 3 статті 1 Указу №436/95 визначено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Відтак, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК, оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та відображення на їх підставі готівки у КОРО. Невиконання будь-якої із цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац 3 статті 1 Указу №436/95).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 11 грудня 2012 року (справа №21-400а12), від 04 листопада 2015 року (справа №825/554/15-а), а також Верховним Судом, у тому числі у постановах від 31 липня 2018 року (справа №813/2229/17), від 17 грудня 2018 року (справа №810/3811/17).

Окружним адміністративним судом м. Києва встановлено, що під час проведення перевірки позивачем було надано реєстратор розрахункових операцій №3000016483 та книги обліку розрахункових операцій №3000016483Р/5 і №3000016483Р/6 (прошиті, пронумеровані та зареєстровані у ДПІ у Дніпровському районі м. Києва на даний реєстратор).

В акті фактичної перевірки №0096/26/15/14/32489899 від 26.01.2017 року відображено, що при перевірці книги обліку розрахункових операцій №3000016483Р/6 від 28.11.2016 виявлено, що позивач не здійснив облік готівкових коштів у сумі 5264,10 грн. за 27.11.2016 рік на підставі фіскального чека від 27.11.2016 №01082, оскільки книга обліку розпочата 28.11.2016 року.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, 27.11.2016 року позивачем було роздруковано фіскальний звіт №01082, згідно якого сума готівкових коштів становить 5364,10 грн. В розділі 2 КОРО Облік руху готівки було внесено відповідний запис на підставі даного Z-звіту. Однак, при заповненні стовпчика дата було допущено технічну помилку, а саме: вказано дату 28.11.2016 замість правильної дати 27.11.2016. Позивач пояснив таку помилку фізичною втомою працівника, який заповнював КОРО.

Вказана помилка була розцінена контролюючим органом як не оприбуткування готівки та в подальшому на ПП Алекс Рам було накладено відповідні санкції.

Зі змісту акта фактичної перевірки вбачається, що на момент перевірки був роздрукований звіт № 01082 від 27.11.2016року та досліджений відповідачем, крім того, в матеріалах справи також наявна копія прибуткового касового ордера № 4006 від 27.11.2016 року про передачу виручки операційної каси у сумі 5264,10 грн. до каси підприємства.

Саме ж лише те, що посадовою особою суб'єкта господарювання при заповненні графи "Дата" розділу ІІ КОРО зазначено дату "28.11.2016" (тобто допущено описку), не може свідчить про недотримання ним сукупності дій при оприбуткуванні готівки та бути підставою для застосування санкцій на підставі статті 1 Указу №436/95.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 13.02.2019 у справі №826/10037/16 (К/9901/40923/18).

З огляду на вищевказане, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення рішення №0004441404 від 06.02.2017 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.12.2018 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді І.В. Федотов

А.Ю. Коротких

Повний текст постанови виготовлено 27 березня 2019 року.