Ухвала

від 25.03.2019 по справі 766/7842/17

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №766/7842/17

н/п 1-кс/766/2561/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2019 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

Слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні скаргу адвоката ОСОБА_3 яка діє в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на постанову про закриття кримінального провадження,

встановив:

До суду надійшла скарга на постанову від 24.01.2019 року старшого слідчого СВ Дніпровського ВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження № 12016230030000679 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 383, ч.4 358, ч.1 ст. 190 КК України.

Скаржник зазначив, що в провадженні СВ Дніпровського відділу поліції ГУ НП в Херсонській області знаходяться кримінальні провадження № 12016230030000679 від 20.02.2016, передбаченого ч. 1 ст. 383 КК України (завідоме неправдиве повідомлення про злочин), № 12017230030001602 від 25.04.2017 ч. 1 ст. 190 КК України (шахрайство), № 12017230030004118 від 09.10.2017 під ч. 4 ст. 358 КК України (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів), зазначені кримінальні провадження б`єднанні в одне кримінальне провадження під № 12016230030000679.

В даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 та ОСОБА_4 визнано потерпілими. З постановою старшого слідчого СВ Дніпровського ВП ХВП ГУНП в Херсонській про закриття кримінального провадження скаржники не погоджуються у зв`язку з тим, що слідство проведено однобічно, висновки слідчого в оскаржуваній постанові не відповідають фактичним обставинам справи, так як ґрунтуються не на всіх обставинах кримінального провадження. Крім цього, слідчим в основу висновку про необхідність закриття кримінального провадження покладено лише пояснення директора ПВКФ «СТРОЙІНДУСТРІЯ» ОСОБА_7 , під час досудового розслідування не було проведено всі слідчі дії необхідні для зібрання доказів на підтвердження версії потерпілих щодо характеру подій та обставин кримінальних правопорушень, зокрема не досліджено та не надано належної оцінки письмовим доказам, не допитано всіх осіб, яких слідчий суддя ухвалами від 24.07.2018 зобов`язав допитати, не витребувано докази, не проведено експертизи, не усунено суперечностей між показами директора ПВКФ «СТРОЙІНДУСТРІЯ» ОСОБА_7 , не проведено одночасного допиту потерпілих та директора ПВКФ «СТРОЙІНДУСТРІЯ» ОСОБА_7 для підтвердження або спростування версії подій потерпілих. Постанова містить надумані та безпідставні твердження слідчого, що повністю спростовуються показами потерпілих. Внаслідок зазначеного слідчим не було всебічно і повно досліджено усі обставини кримінального провадження, а саме: не надано належної оцінки:

- показам та фактам, що викладені в заяві потерпілого ОСОБА_4 , який повідомив, що жодного відношення до транспортного засобу він не має. Транспортний засіб після повної сплати його вартості від директора ПВКФ «СТРОЙІНДУСТРІЯ» ОСОБА_7 отримала ОСОБА_5 ;

- взаємовиключним показам директора ПВКФ «СТРОЙІНДУСТРІЯ» ОСОБА_7 , які останній давав під час першого допиту 02.12.2015 та під час другого - одночасного допиту з ОСОБА_4 12.02.2016 у кримінальному провадженні № 12015230030004432 від 02.12.2015 (а.с. 195-197) та не з`ясовано підставу їх зміни. Так, в первинних показах ОСОБА_7 стверджував, що ОСОБА_4 в вересні 2015 року самовправно заволодів транспортним засобом. А вже під час одночасного допиту 12.02.2016 ОСОБА_7 стверджував про те, що в червні 2014 року він дав ОСОБА_4 вказівку відремонтувати транспортний засіб, і після цього ОСОБА_4 його вже не повернув.

- не відповідність показів ОСОБА_7 письмовим доказам, що містяться в матеріалах справи та фактичним обставинам встановленим судовими рішеннями у справі № 766/12136/16-ц. Так в показах ОСОБА_7 стверджував, що жодних документів (договору-купівлі продажу, довідки про вартість транспортного засобу, рахунку-фактури) він не підписував, а про грошові кошти, що були сплачені ОСОБА_5 , йому взагалі нічого не було відомо аж до грудня 2015 року; натомість в рішенні Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 26.09.2018 у справ № 766/12136/16-ц підтверджено факт підписання договору купівлі-продажу та отримання ПВКФ «СТРОЙІНДУСТРІЯ» грошових коштів відповідно до призначення платежу за транспортний засіб, крім того, в самій зустрічній позовній заяві про визнання зазначеного договору недійсним, директор ПВКФ «СТРОЙІНДУСТРІЯ» ОСОБА_7 визнав факт його підписання. Обставини, що були встановленні в зазначеному рішенні суду ПВКФ «СТРОЙІНДУСТРІЯ» не оскаржувалися.

Слідчим не встановлено: чи мала місце подія самовправне заволодіння ОСОБА_4 транспортним засобом в вересні 2015 року, чи є свідки зазначеної події; коли саме відбулася ця подія дата та час; де та в кого перебував транспортний засіб після ДТП, та на якій підставі; чи звертався в вересні 2015 року ОСОБА_4 до працівників МРЕВ ДАЇ з метою перереєстрації транспортного засобу; чи є свідків, що начебто бачили, що ОСОБА_4 мав намір переєструвати транспортний засіб на своє ім`я; хто саме повідомив директору ПВКФ «СТРОЙІНДУСТРІЯ» ОСОБА_7 , що ОСОБА_4 має намір переєструвати транспортний засіб на себе; чи дійсно ОСОБА_4 ходив на роботу після звільнення, тощо.

Слідчим з метою усунення розбіжностей у показах ОСОБА_7 , що стали підставою звернення ОСОБА_4 з відповідною заявою, не проведено одночасного допиту у рамках кримінального провадження № 12016230030000679 від 20.02.2016. Крім того, під час одночасного допиту керівник ПВКФ «СТРОЙІНДУСТРІЯ» ОСОБА_7 підтвердив відсутність події, що стало підставою його звернення до правоохоронних органів з відповідною заявою.

Скаржники також зазначили, що подаючи заяву про вчинення кримінальних правопорушень, ОСОБА_5 надала докази укладення в простій письмовій формі договору № 18 купівлі продажу транспортного засобу, квитанції про внесення грошових коштів на розрахунковий рахунок ПВКФ «СТРОЙІНДУСТРІЯ» з призначенням платежу: «за Автомоб. Лег. Фіат Лінеа ZFA32300006610016 з-но договору № 18 від 14.08.2014 року від ОСОБА_5 . На адресу ПВКФ «СТРОЙІНДУСТРІЯ» неодноразово надходили вимоги про досудове врегулювання спору, добровільне повернення грошових коштів, що підприємством залишена була без реагування.

Відповідно до листа ПАТ «ПОЛТАВА-БАНК» зазначений автомобіль знаходився в заставі банку з 20.05.2014. Таким чином під час досудового розслідування слідчим не надано належної оцінки:

- письмовим доказам, в тому числі рішенням суду у справі № 766/12136/16-ц, що існують в матеріалах справи та повністю спростовують покази, які директор ПВКФ «СТРОЙІНДУСТРЯ» ОСОБА_7 надавав 11.10.2018 щодо не підписання договору, не отримання грошових коштів;

- визнання директором ПВКФ «СТРОЙІНДУСТРІЯ» ОСОБА_7 факту підписання договору, адже у разі його не визнання факту підписання договору не був би поданий зустрічний позов про визнання договору недійсним. Директор ПВКФ «СТРОЙІНДУСТРІЯ» не звертався до суду з позовом про визнання удаваного правочину. Крім того ПВКФ «СТРОЙІНДУСТРІЯ» не оскаржувала рішення судів, що підтверджує його згоду з відповідними рішеннями.

- одночасного допиту директора ПВКФ «СТРОЙІНДУСТРІЯ» ОСОБА_7 з ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № № 12015230030004432 від 02.12.2015, що був проведений 12.02.1016, в яких перший стверджував, що з червня 2014 року не мав доступу до транспортного засобу, та про перераховані в серпні 2014 року грошові кошти дізнався лише в 2015 році.

В матеріалах справи є рішення судів № 766/12136/16-ц відповідно до яких, встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 14.08.2014 між ПВКФ «СТРОЙІНДУСТРІЯ» та ОСОБА_5 укладено письмовий договір купівлі-продажу автомобіля марки «ФіатЛінеа» 2013 року виписку; згідно платіжних доручень сплачено 207991, 00 грн. Акт приймання-передачі транспортного засобу сторонами не укладався.

ОСОБА_5 звертає увагу суду на те, що фактичні обставини, що викладені в її заяві повністю підтверджуються матеріалами справи кримінальної справи та встановлені судом, а покази ОСОБА_7 є неправдивими і щоразу змінюються, та надані з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Так ОСОБА_7 під час допиту 11.10.2018. визнав, що не мав наміру переоформляти транспортний засіб на ОСОБА_5 , що підтверджує умисне заволодіння грошовими коштами. ОСОБА_5 вважає, що ОСОБА_7 навмисним обманом, зловживаючи її довірою, безоплатно заволодів її грошима.

Посилання слідчого на ст. 11 ЦК України, що встановлює підстави виникнення цивільних зобов`язань, та на ст. 649 ЦК України, що встановлює розбіжності врегулювання договірних відносин, є безпідставними, оскільки письмовий договір, що був підписаний між ОСОБА_5 та ПВКФ «СТРОЙІНДУСТРІЯ» визнано неукладеним, тобто таким, що не породжує договірні відносини.

По-друге, посилання слідчого на те, що дії ОСОБА_7 не породжують склад злочину, що охоплюється ст. 190 КК України, є помилковим, адже директор ПВКФ «СТРОЙІНДУСТРІЯ» ОСОБА_7 відмовляється повертати грошові кошти потерпілій у зв`язку з тим, що він заперечує взагалі факт отримання грошових коштів за транспортний засіб, що підтверджується протоколом допиту від 11.10.2018.

Тобто слідчий не надав правової оцінки доказам за ознаками кримінального правопорушення (злочину), що передбачений ст. 190 КК України, що є в матеріалах справи.

Так при неповерненні грошових коштів правовій оцінці підлягають такі обставини:

- відмова повертати одержані грошові кошти, посилаючись на відсутність даного факту взагалі, то ми маємо справу з протиправним посяганням на саме майно, що карається в кримінально-правовому порядку;

- відмова повертати одержані грошові кошти майно, не заперечуючи самого факту його наявності, посилаючись на неможливість повернення в даний момент грошових коштів, то ми маємо справу з цивільно-правовими відносинами, оскільки посягання на саме майно не відбувається.

Враховуючи, що директор ПВКФ «СТРОЙІНДУСТРІЯ» ОСОБА_7 взагалі заперечує факт підписання договору, отримання грошових коштів від ОСОБА_5 за транспортний засіб, не зважаючи на вказане призначення платежу в квитанціях, та надання інших документів, що підтверджують вартість транспортного засобу, то дії ОСОБА_7 підпадають саме під шахрайство, оскільки останній з самого початку знав про те, що не буде перереєстровувати транспортний засіб на потерпілу ОСОБА_5 .

Крім того, під час допиту директора ПВКФ «СТРОЙІНДУСТРІЯ» ОСОБА_7 сам визнав факт, що засновник своєї згоди на відчуження транспортного засобу не давав, та він не мав наміру перереєстровувати транспортний засіб на ОСОБА_5 .

У зв`язку з чим ОСОБА_5 вважає, що директор ПВКФ «СТРОЙІНДУСТРІЯ» ОСОБА_7 всупереч інтересам ПВКФ «СТРОЙІНДУСТРІЯ», зловживаючи своїм службовим становищем, підписав з ОСОБА_5 договір без мети переоформлення транспортного засобу, за який отримав грошові кошти. Власником на сьогоднішній день транспортного засобу є ПВКФ «СТРОЙІНДУСТРІЯ», грошові кошти також знаходяться у останнього.

Слідчим встановлено, що з 20.05.2014 транспортний засіб, за який ОСОБА_5 сплатила грошові кошти знаходився в заставі ПАТ «ПОЛТАВА-БАНК», при цьому слідчий не надав належній оцінці діям директора «СТРОЙІНДУСТРІЯ» ОСОБА_7 щодо підписання договору купівлі продажу.

Крім того, слідчим не виконана ухвала слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_8 від 24.07.2018 про допит свідка ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , також слідчий не вважав за необхідне звернутися до ПАТ «ПОЛТАВА-БАНК» з метою отримання офіційної інформації щодо транспортного засобу.

Також скаржником було подано заяву про вчинення директором ПВКФ «СТРОЙІНДУСТРІЯ» ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів). В заяві потерпілий ОСОБА_4 зазначив, що факт підробки підтверджується наступними доказами: в договорі № ДГ 6/29/14 на комплексне обслуговування автотранспортних засобів (ремонт, технічне обслуговування і придбання запасних запчастин) від 29.06.2014 зазначена грошова одиниця виконання зобов`язання рублі; первинна ціна транспортного засобу станом на 15.05.2014 становила 195900, 00 грн., а вартість запчастин станом на 14.06.2014 становила 422184, 99 грн., що підтверджує підробку; дефектний акт від 14.06.2014 та рахунок-фактура № СФ-00349 від 14.06.2014 виданий у неробочий день неділю та містить інформацію про вартість деталей станом на 2017 рік; в рахунку-фактурі № СФ-00349 від 14.06.2014 міститься інформація про його дійсність: рахунок дійсний до сплати до 13.03.17, крім того рахунок-фактура виданий у неділю вихідний день, коли згідно інформації з офіційного сайту, ПП ІТАЛІЯ-МОТОРС (Код ЄДРПОУ 37353891) не працює; в актах надання послуг вказана інформація про розрахунковий рахунок Позивача (р/р НОМЕР_1 , у банку ЗАТ КБ ПРИВАТБАНК у м. Херсоні, МФО 352479) що був відкритий лише 03.04.2015, при тому, що документи датовані 2014 роком; відсутні будь-які докази проведення безготівкових операцій між Позивачем та ТОВ АМЕТІСТ (Код ЄДРПОУ 31488674) і ПП ІТАЛІЯ-МОТОРС (Код ЄДРПОУ 37353891); квитанція № 85 до прибуткового касового ордера містить одразу інформацію про дві дати її видачі від 25 Вересня 2014 р. та від 28 Серпня 2014 р., що підтверджує факт підробки цієї квитанції зокрема, та інших взагалі, та підтверджує факт виготовлення квитанції № 85 та квитанції № 93 від 25 Вересня 2014 р. в один і той же день; квитанція № 71 з більш пізнішим номером була видана в липні 2014 року, а квитанція № 59 була видана в серпні 2014 року.

Але слідчий на зазначену обставину, в постанові про закриття кримінального провадження на вказані обставини не звернув.

Слідчий при закритті кримінального провадження взяв за підставу лише пояснення самого ОСОБА_7 , не беручи до уваги не відповідність пояснень останнього документам, що містяться в матеріалах справи. Так ОСОБА_7 пояснив, що рахунок, що зазначений в актах надання послуг від 2014 року, дійсно був відкритий в 2015 році, а самі документи складалися після завершення ремонтних робіт. Слідчий не взяв до уваги, що самі квитанції, які начебто підтверджують факт отримання грошових коштів, датовані 2014 роком, що виключає можливість їх складання в 2015 році. Слідчим безпідставно в постанові про закриття кримінального провадження зазначено, що ОСОБА_4 не заперечував самого факту проведення ремонтних робіт по відновленню автомобіля після ДТП, за рахунок ПВКФ «СТРОЙІНДУСТРІЯ».

Скаржник вважає, що твердження слідчого ОСОБА_6 є надуманими, адже в матеріалах кримінальних провадженнях такі пояснення потерпілого ОСОБА_4 відсутні. Потерпілий ОСОБА_4 в своїх поясненнях зазначав, що жодних ремонтних робіт ПВКФ «СТРОЙІНДУСТРІЯ» не проводила, що підтверджується протоколом одночасного допиту від 12.02.2016, в якому ОСОБА_7 зазначив, що в нього транспортний засіб був відсутній з червня 2014 року.

ОСОБА_4 ніколи не звертався до компетентних органів з метою перереєстрації транспортного засобу.

Так слідчим не виконано вимоги ухвали слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_8

-не допитано ОСОБА_11 , та не вжито заходів для встановлення його місцезнаходження;

-не витребувано від ТОВ «АМЕТІСТ», ПВКФ «СТРОЙІНДУСТРІЯ», ПП «ІТАЛІЯ МОТОРС», ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі документи;

-не призначені експертизи;

-слідством не встановлено з якого часу ОСОБА_12 перебував у трудових відносинах з ПП «ІТАЛІЯ МОТОРС» та якими документами це підтверджується, чи належить підпис на дефектному акті ОСОБА_12 , адже підписи на дефектному акті та на протоколі допиту ідентичні.

- ОСОБА_13 взагалі відмовилася дати будь-які пояснення з приводу наданих ПП «ІТАЛІЯ МОТОРС» документів за час її перебування на посаді з 03.02.3016.

Крім того, скаржник зазначає, що посилання слідчого на неможливість проведення вказаних експертиз за відсутності документів є помилковим, адже відповідно до ст. 243 КПК України експерт залучається за наявності підстав для проведення експертизи за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження.

В матеріалах кримінального провадження наявні лише постанови слідчого про призначення експертиз, однак відсутні докази про відмову слідчого судді в проведенні експертизи або клопотання/висновок експертної установи про неможливість проведення експертизи за відсутності документів.

Зазначені обставини підтверджують поверхневість проведення слідчим слідчих дій Під час винесення оскаржуваної постанови порушено порядок збирання доказів та дачі їм правової оцінки.

Скаржник ОСОБА_4 та адвокат ОСОБА_3 підтримали скаргу, просять її задовольнити на підставі викладених обставин.

Слідчий в судовму засіданні вважав, що скарга задоволенню не підялгає.

Дослідивши скаргу, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що скарга обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно дост. 2 КПК Українизавданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження у сукупності (ст.ст.9,283,284 КПК України).

Положеннямист. 110 КПК Українивизначено, що постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася із повідомленням про кримінальне правопорушення та відповіді на поставлені нею питання, які виключають провадження у справі та зумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

Розглядаючи скаргу на постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя, серед іншого, повинен перевірити наявність приводів та підстав для винесення такої постанови, законність джерел отриманих даних, які стали підставою для винесення постанови про закриття кримінального провадження, тощо.

З матеріалів скарги вбачається, що в провадженні СВ Дніпровського ВП ХВП ГУНП в Херсонській області перебувало кримінальне провадження за № 12016230030000679року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 383 , ч.4 ст. 358, ч.1 ст. 190 КК України .

24.01.2019 року старшим слідчим ОСОБА_6 винесено постанову про закриття кримінального провадження №12016230030000679 від 20.02.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 383 , ч.4 ст. 358, ч.1 ст. 190 КК України, у зв`язку з відсутністю в діях дитректора ПВКФ «Стройіндустрія» ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України (п.2 ч.1 ст.284 КПК України). У своїй постанові слідчий не надав правової оцінки доказам по справі, не провів всіх слідчих дій які встановлені нормами КПК України, не були перевірені доводи скаржника.

Статтею 9 КПК Українивизначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього кодексу, інших актів законодавства. Зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно вимогст. 94 КПК Українислідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до ч. 5, ч. 6ст. 110 КПК Українипостанова слідчого повинна містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови та мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положенняКПК України. Слідчий зобов`язаний збирати докази на підтвердження чи спростування вини особи, тобто обов`язок доказування лежить на слідчому, прокурору, і лише у випадках передбаченихКПКна потерпілому (ст.ст.92,93 КПК України).

Слідчий в порушення вимогст. 110 КПК Українине здійснив оцінку всієї сукупності зібраних в ході досудового розслідування доказів.

Отже, слідчий не застосував всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування, тобто порушив вимоги ч.4 ст. 38 КПК України. У постанові про закриття кримінального провадження перелічено проведені слідчим дії, але в супереч вимогам ч.5 ст. 110 КПК України не надано оцінку отриманим доказам та не вмотивовано рішення з яких підстав слідчий прийшов до висновку про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 129 КПК України.

Таким чином, слідчим суддею встановлено неповноту проведення слідчим СВ Дніпровського ВП ХВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_6 досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016230030000679 від 20.02.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 383 , ч.4 ст. 358, ч.1 ст. 190 КК України.

Враховуючи те, що проведене у справі досудове слідство є неповним, слідчий суддя приходить до висновку, що постанова про закриття кримінального правопорушення винесена 24.01.2019 року слідчим СВ Дніпровського ВП ХВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_6 підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 91, 110, 214, 303 слідчий суддя, -

ухвалив:

Скаргу задовольнити.

Скасувати постанову старшого слідчого СВ Дніпровського ВП ХВП ГУНП в Херсонські області ОСОБА_6 від 24.01.2019 року про закриття кримінального провадження № 12016230030000679 від 20.02.2016 року.

Матеріали кримінального провадження направити для продовження досудового розслідування.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяОСОБА_1