Рішення

від 28.03.2019 по справі 343/413/19

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 343/413/19

Провадження №: 2/0343/280/19

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2019 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого судді - Тураша В. А.,

секретаря - Лукань О.З.,

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області справу за позовом ОСОБА_1 до Пілісківської сільської ради про визначення часток у спільній сумісній власності ,суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка просить визначити за нею, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер 09.06.2018року по 1/2 частці у спільній сумісній власності на земельну ділянку з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область Долинський район с.Підліски вул.Потоки, земельна ділянка 11, площею - 0.2500га, кадастровий номер № 2622084601:01:002:0709, яка належала їй та ОСОБА_2 згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 27673559 від 03.10.2014 року.

Свої вимоги мотивує тим, що 09 червня 2018р. помер її батько ОСОБА_2.

24.05.1990р. вона одружилась з ОСОБА_3, в зв'язку із чим змінила своє дошлюбне прізвище "Пилипів", на прізвище чоловіка "Вінницька".

Її покійному батькові, ОСОБА_2 та їй, ОСОБА_1 належить на праві спільної часткової власності житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами № 11 по вул.Потоки в с.Підліски Долинського району Івано-Франківської області.

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (реєстраційний номер - 31468724) власником 1/2 частки домоволодіння №11 по вул.Потоки в с.Підліски Долинського району Івано-Франківської області є ОСОБА_2, інша 1/2 частка домоволодіння належить їй, ОСОБА_1.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно (індексний номер - 27673559 від 03.10.2010), їй, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належить земельна ділянка, що знаходиться за адресою : Івано-Франківська область Долинський район село Підліски вулиця Потоки, земельна ділянка 11, площею - 0.25га., цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)кадастровий номер 2622084601:01:002:0709. Згідно з свідоцтвом про право власності, частки співвласників у праві спільної сумісної власності на дану ділянку не визначено.

Таким чином 1/2 частка на домоволодіння по вул. Потоки, 11 в с.Підліски Долинського району належить їй, а інша 1/2 належить її покійному батькові, а земельна ділянка, на якій розташоване домоволодіння належить на праві спільної сумісної власності.

Після смерті батька, ОСОБА_2, спадщина нею була прийнята. Нотаріусом зареєстрована спадкова справа у Спадковому реєстрі під №63595974, номер у нотаріуса 1\2019.

Однак, нотаріусом Долинського районного нотаріального округу ОСОБА_4 листом від 11.01.2019р за № 14/02-14 повідомлено, що видати їй свідоцтво про право на спадщину після смерті її батька ОСОБА_2 на земельну ділянку кад.№ 2622084601:01:002:0709, не має можливості, поки в судовому порядку не буде визначено частки у праві власності на дане майно ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

За таких обставин, враховуючи, що спірна земельна ділянка знаходиться у спільній сумісній власності та без виділення часток кожного із співвласників, вона позбавлена можливості отримати свідоцтво про право власності на спадщину за заповітом та за законом на дану частку земельної ділянку.

Позивачка, ОСОБА_1, в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, зіславшись на вищевикладені обставини, просить позов задоволити.

Представник відповідача - Підлісівської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області в судове засідання не з'явився, хоч про дату, час та місце слухання справи був повідомлений у встановленому Законом порядку. В Долинський районний суд поступила заява , згідно якої виконком сільської ради заперечень не має, тому справу просять розглядати без участі представника сільської ради (а.с. 31 ).

Суд , вислухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:

Згідно зі ст. 1 Першого Протоколу від 20.03.1952 року до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Ст .41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, а право власності набувається в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 182 ЦК України право власності на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Ч. 1 ст. 321 ЦК України передбачає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в інформаційному листі ОСОБА_5 Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753-0/4-13 від 16.05.2013 року, у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину, спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутись з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності.

В інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 зазначено, що ...зі змісту ст. 357 ЦК вбачається, що під терміном визначення часток законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні .

Відповідно до пункту 4.15. глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Згідно п.4.18. глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус виготовляє витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до п.п.4.21 п.4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, строком не обмежена.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб ( спадкоємців).

Ст. 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають право діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч. 1 ст. 369 ЦК України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю.

Відповідно до ст. 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Ч.2 ст. 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними.

Відповідно до п. 3.4 ОСОБА_5 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, відповідно до ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

За змістом ст. 357 ЦК України вбачається, що під терміном визначення часток законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.

Відповідно до ст.120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Відповідно до п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ визначено, що виходячи з того, що порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, суд відповідно до статті 88 ЗК (2768-14) бере до уваги цю угоду при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода також є обов'язковою. Це правило стосується тих випадків, коли жилий будинок було поділено в натурі.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-2цс15, аналіз змісту норм статті 120 ЗК України у їх сукупності дає підстави для висновку про однакову спрямованість її положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені. Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість. Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у частині четвертій статті 120 ЗК України , особа, яка набула права власності на частину будівлі чи споруди стає власником відповідної частини земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

Копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10.09.2010р. (а.с.13) , копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, номер витягу:27286682 від 10.09.2010 року (а.с.14), копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу:104047264 (а.с.15) , свідчать про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві приватної власності належать по Ѕ часток домоволодіння, яке розташоване за адресою:Івано-Франківська область Долинський район с.Підліски вул.Потоки,11.

Копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САК №755930 від 03.10.2014р. індексний номер:27673559 (а.с.16), копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, індексний номер витягу: 27673624 від 03.10.2014 року (а.с.17), копія витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер витягу: НВ-2604453302019 (а.с.18) , свідчать про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві приватної спільно сумісної власності належить земельна ділянка площею 0,25га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована по вул. Потоки, 11 в с.Підліски Долинського району Івано-Франківськоїх області , кадастровий номер 2622084601:01:002:0709.

З огляду на зазначене, частка у праві спільної сумісної власності є рівними, отже, частка кожного із співвласників становить по 1/2.

Копія свідоцтва про смерть серії І-НМ №268191 від 11.06.2018 р. підтверджує, що ОСОБА_2, помер 09.06.2018р.(а.с.7).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина до складу якої увійшло належне йому вищезазначене майно.

Позивачка є спадкоємцем за заповітом.

Так, копія заповіту від 17.05.2002 року свідчить про те, що ОСОБА_2, на випадок своєї смерті робить таке розпорядження: все своє майно, в тому числі його житловий будинок і господарські споруди і землю в ур. Городи в розмірі 0,35га, в ур.Жбирі - 0.11га, в ур.Сигла за ІІ у зворі в розмірі 0.495 га заповів ОСОБА_1В (а.с.11).

Як встановлено в судовому засіданні, позивачка ОСОБА_1, звернулася до приватного нотаріуса Долинського нотаріального округу ОСОБА_4, із заявою про прийняття спадщини, про що свідчить копія витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № витягу: 54714626 від 11.01.2019р. (а.с.8).

Копія повідомлення приватного нотаріуса Долинського нотаріального округу ОСОБА_4 за № 14/02-14 від 11.01.2019р. (а.с.22) свідчить про те, що видати ОСОБА_1, свідоцтво про право на спадщину після смерті її батька, ОСОБА_2 (помер 09 червня 2018 року) на земельну ділянку кад.№2622084601:01:002:0709, яка знаходиться за адресою с. Підліски вул.Потоки, №11 Долинського району Івано-Франківської області і належить померлому та ОСОБА_1, на праві спільної сумісної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно №27673559, виданого 03 жовтня 2014 року Реєстраційною службою Долинського районного управління юстиції Івано-Франківської області, право власності зареєстроване в ДРРП за №7222821 03 жовтня 2014 року, реєстраційний № ОНМ 469033226220, немає можливості, поки в судовому порядку не буде визначено частки у праві власності на дане майно ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Звертаючись з даним позовом позивачка просить визначити частку ОСОБА_2 та її частку у спільній сумісній власності.

Оскільки спірна земельна ділянка перебуває у спільній сумісній власності двох співвласників без визначення їх часток, виходячи з рівності часток співвласників, слід дійти висновку, що частка у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,25 га (кадастровий № 2622084601:01:002:0709) за адресою: с.Підліски, вул.Потоки,11 Долинського району Івано-Франківської області є рівними та складають по 1/2 у кожного.

Виходячи з підстав набуття домоволодіння та земельної ділянки у власність позивачкою і спадкодавцем, враховуючи рівність прав співвласників і відповідно рівність їхніх часток у спільному майні, суд вважає можливим визначити частку спадкодавця, рівну з іншим співвласником, яких всього два - як 1/2.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Питання судових витрат слід вирішити у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного, згідно ст. ст. 369, 370, 372, 1216, 1261 ЦК України, ст. 120 ЗК України , керуючись ст.ст.141, 206, 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд -

ВИРIШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Пілісківської сільської ради про визначення часток у спільній сумісній власності - задовольнити.

Визначити, що частка ОСОБА_1 у спільній сумісній власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2622084601:01:002:0709, загальною площею 0,25га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована по вул. Потоки, 11 в с.Підліски Долинського району Івано-Франківської області становить у розмірі 1/2 частки земельної ділянки.

Визначити, що частка ОСОБА_2, який помер 09.06.2018 року, у спільній сумісній власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2622084601:01:002:0709, загальною площею 0,25га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована по вул. Потоки, 11 в с.Підліски Долинського району Івано-Франківської області становила у розмірі 1/2 частки земельної ділянки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач : ОСОБА_1, 17.12.1969р.н., РНОКПП НОМЕР_1, жителька с.Підліски вул.Потоки,11 Долинського району Івано-Франківської області , 77561.

Відповідач: Підлісківська сільська рада Долинського району Івано-Франківської області , с.Підліски вул.Шкільна,4 Долинського району Івано-Франківської області, 77561. ЄДРПОУ 20561367 .

Суддя Долинського районного суду В. А. Тураш