Ухвала

від 27.03.2019 по справі 668/5277/16-к

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 668/5277/16-к Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1

Номер провадження: 11-кп/819/28/19 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: ч.2ст.191, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 366 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2019 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Херсонського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі: ОСОБА_5

за участю прокурора: ОСОБА_6

обвинуваченого: ОСОБА_7

захисника-адвоката: ОСОБА_8

представника цивільного позивача: ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Херсоні кримінальне провадження внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідувань за № 42016231010000049 за апеляційною скаргою представника цивільного позивача ОСОБА_9 на вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 22 березня 2017 року щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ново-Павлівка Красноперекопського району АР Крим, громадянина України, не працюючого, одруженого, інваліда 3-ї групи, маючого на утриманні неповнолітню дитину 2002 року, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком, ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України та призначено покарання: за ч. 1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік; за ч. 1 ст. 366 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності на строк 1 рік; за ч. 2 ст. 191 КК України у виді обмеження волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності на строк 2 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим визначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 від відбування основного покарання звільнено з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік з покладенням на нього відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України (в редакції Закону України №1254-6 від 14.04.2009 року) обов`язків повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію (органи пробації) про зміну місця проживання, роботи, періодично з`являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію (органи пробації). Позов прокурора в інтересах Одеського державного екологічного університету в особі Херсонського гідрометеорологічного технікуму Одеського державного екологічного університету залишено без розгляду та роз`яснено потерпілому право пред`явити позовні вимоги в порядку цивільного судочинства. Вирішено питання про долю речових доказів.

ОСОБА_7 визнаний винним і засуджений за те, що він займаючи посаду заступника директора Херсонського гідрометеорологічного технікуму Одеського державного екологічного університету (далі по тексту Технікум) з адміністративно-господарської роботи (далі по тексту АГР), будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, в період часу з 14.05.2013 року до 31.12.2014 року (більш точний час та дата досудовим розслідуванням не встановлені), перебуваючи в приміщенні Технікуму, розташованого за адресою: вул. Дзержинського, 11, м. Херсон, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи умисел, направлений на порушення встановленого законом порядку обігу офіційних документів, з корисливим мотивом, шляхом зловживання службовим становищем, використовуючи попередньо досягнуті усні домовленості зі ОСОБА_10 , який відповідно до наказу №40 від 01.07.2009 року займав посаду висококваліфікованого робітника; ОСОБА_11 , яка відповідно до наказу №6 від 06.01.2012 року займала посаду висококваліфікованого працівника; ОСОБА_12 , яка відповідно до наказу №12 від 18.02.2014 року займала посаду прибиральниці території; ОСОБА_13 , яка відповідно до наказу №11 від 01.02.2014 року, займала посаду висококваліфікованого робітника, суть якої полягала в тому, що останні, займаючи вказані посади і фактично не здійснюючи покладені на них функціональні обов`язки, передають ОСОБА_7 платіжні картки: № НОМЕР_1 ПАТ КБ «Надра» та № НОМЕР_2 АТ «Ощадбанк», відкриті на ім`я ОСОБА_10 ; № НОМЕР_3 ПАТ КБ «Надра» та № НОМЕР_4 АТ «Ощадбанк», відкриті на ім`я ОСОБА_11 ; № НОМЕР_5 ПАТ КБ «Надра» та № НОМЕР_6 АТ «Ощадбанк», відкриті на ім`я ОСОБА_12 ; № НОМЕР_7 ПАТ КБ «Надра» та № НОМЕР_8 АТ «Ощадбанк», відкриті на ім`я ОСОБА_13 , привласнив перелічені картки, використавши їх в подальшому для заволодіння чужим майном, а саме: грошових коштів, нарахованих щомісяця в зазначений період часу вказаним працівникам в якості заробітної плати.

Крім того, ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи прямий умисел, з корисливим мотивом, спрямованим на порушення встановленого законом порядку обігу офіційних документів, з метою забезпечення нарахування заробітної плати працівникам Технікуму, які фактично не виконували свої функціональні обов`язки відповідно до займаних посад, шляхом зловживання своїм службовим становищем, на підставі наказу №30 від 14.05.2013 року, підписаного директором Технікуму ОСОБА_14 , перебуваючи на робочому місці в приміщенні Технікуму, розташованого за адресою: вул. Дзержинського, 11, м. Херсон, склав завідомо неправдиві офіційні документи, а саме: табелі обліку робочого часу щомісячно в період часу з 14.05.2013 року до 31.12.2014 року (більш точний час та дата в ході досудового розслідування не встановлені), шляхом внесення в них недостовірної інформації про прибуття до Технікуму для здійснення своїх функціональних обов`язків та перебування на робочому місці відповідно до графіку роботи ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , подаючи їх щомісяця 25 числа завідуючому канцелярією ОСОБА_15 з метою заволодіння грошовими коштами Технікуму, нарахованими переліченим особам в якості заробітної плати.

Крім того, ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з прямим умислом, направленим на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, в період часу з 14.05.2013 року до 31.12.2014 року (більш точний час та дата досудовим розслідуванням не встановлені), використовуючи банківські картки, передані йому на підставі усної домовленості з кожним із працівників, які фактично не здійснювали свої функціональні обов`язки відповідно до займаних посад, а саме: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , отримав від них платіжні картки № НОМЕР_1 ПАТ КБ «Надра» та № НОМЕР_2 АТ «Ощадбанк», відкриті на ім`я ОСОБА_10 ; № НОМЕР_3 ПАТ КБ «Надра» та № НОМЕР_4 АТ «Ощадбанк», відкриті на ім`я ОСОБА_11 ; № НОМЕР_5 ПАТ КБ «Надра» та № НОМЕР_6 АТ «Ощадбанк», відкриті на ім`я ОСОБА_12 ; № НОМЕР_7 ПАТ КБ «Надра» та № НОМЕР_8 АТ «Ощадбанк», відкриті на ім`я ОСОБА_13 , володіючи пін-кодами до кожної із перелічених карток, на які щомісячно у зазначений період часу нараховувалась заробітна плата на підставі поданих ОСОБА_7 відповідних табелів обліку робочого часу, особисто отримував готівкою гроші нараховані переліченим особам в якості заробітної плати, таким чином заволодів чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, спричинивши при цьому Технікуму матеріальну шкоду на загальну суму 78371,85 гривень.

Суд кваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 357 КК України як привласнення офіційних документів шляхом зловживання особи своїм службовим становищем, вчинене з корисливих мотивів; за ч. 1 ст. 366 КК України як внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей; за ч. 2 ст. 191 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

В апеляційній скарзі представник цивільного позивача, просить вирок суду в частинізалишення цивільногопозову безрозгляду скасувати.Стягнути з ОСОБА_7 на користьОдеського державногоекологічного університетув особіХерсонського гідрометереологічноготехнікуму Одеськогодержавного екологічногоуніверситету матеріальнушкоду урозмірі 78371.85(сімдесятвісім тисячтриста сімдесятодна)грн.85коп.

В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що рішення в частині залишення цивільного позову без розгляду суперечить вимогам ЦПК України (в редакції до 15.12.2017 року), а саме невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 121 цього Кодексу, згідно якої суд першої інстанції повинен був винести ухвалу про залишення позову без руху і в разі невиконання потерпілою особою усунення недоліків, повернути позов, а не залишити його без розгляду у відповідності до ст. 207 ЦПК України.

В своїх запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_7 просить відмовити апелянту в поновлення строку на апеляційне оскарження, т.я. вважає його пропущеним без поважних причин, а у разу поновлення строку просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Інші учасники судового провадження вирок не оскаржували.

Вислухавши суддю-доповідача, думку представника цивільного позивача ОСОБА_9 , який підтримав апеляційні вимоги, пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника адвоката ОСОБА_8 , які заперечувала проти задоволення апеляційних вимог цивільного позивача, прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційних вимог цивільного позивача, заслухавши сторони в судових дебатах, під час яких вони залишились на попередніх позиціях, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Колегія суддів вважає, що клопотання представника цивільного позивача про поновлення строку на подачу апеляційної скарги підлягає задоволенню, т.я. в матеріалах справ відсутні будь які дані, що представник цивільного позивача був присутнім в ході судових засідань в суді першої інстанції, а також відсутні будь які дані про направлення на адресу цивільного позивача копії вироку суду та отримання цієї копії.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про те. Що згядно положень ст.128 КПК України визначено, що цивільний позов прокурором може бути поданий у випадках, встановлених законом. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексам. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми цивільного процесуального кодексу України за умови, що вини не суперечать засадам кримінального судочинства.

При цьому, згідно цієї ж статті, прокурор, який пред`являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва в суді.

Наведене кореспондується з положеннями ч.2 ст.45 ЦПК України, у якій викладені такі положення.

Крім того, перелік обставин, наявність яких зумовлює здійснення прокурором представництва держави в суді визначений ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», згідно якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

З поданої прокурором позовної заяви видно, що ним пред`явлено позовні вимоги в інтересах Одеського державного екологічного університету в особі Херсонського гідрометеоролічного технікуму, який є юридичною особою, а отже згідно ст.ст.28,29 ЦПК України наділений цивільною процесуальною правоздатністю та дієздатністю, що включає в себе право самостійно звертатися до суду з позовними вимогами.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги представника цивільного позивача про те, що судом при вирішені питання про задоволення цивільного позову не враховані вимоги п.3 ч.2 ст45 та ст.121 ЦПК України є безпідставними та такими, що не відповідають нормам діючого законодавства, а тому не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.404,405, 407,418,419 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника цивільного позивача ОСОБА_9 залишити без задоволення, а вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 22 березня 2017 року щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без змін.

Ухвала Херсонського апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошеннята може бути оскаржений учасниками судового провадження протягом трьох місяців з дня його проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді: (підписи)

З оригіналом згідно:

Суддя ОСОБА_2