Рішення

від 28.03.2019 по справі 396/286/19

НОВОУКРАЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 396/286/19

Провадження № 2-о/396/6/19

РІШЕННЯ

Іменем України

28.03.2019 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Гарбуз Ольга Анатоліївна

за участю секретаря судового засідання: Пономаренко Р.В.

представника заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Новоукраїнка Кіровоградської області цивільну справу № 396/286/19 за заявою ОСОБА_2 сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, заінтересована особа виконавчий комітет Новоєгоріської сільської ради про визнання спадщини відумерлою,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник в особі ОСОБА_2 сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, звернувся до суду з даною заявою про визнання спадщини відумерлою гр. ОСОБА_3, посилаючись на те, що після смерті ОСОБА_3, яка померла 08 лютого 1999 року, спадкоємці за законом і заповітом відсутні, просить визнати спадщину - земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,08 га, відумерлою та передати її у власність територіальної громади ОСОБА_2 сільської ради.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_2 сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області ОСОБА_1, що діє на підставі довіреності, підтримав заявлені вимоги в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника заявника ОСОБА_2 сільської ради Новоукраїнського району, та дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, так як в судовому засіданні встановлено наступні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України , - кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України , здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання спадщини відумерлою.

Статтями 334 , 335 ЦПК України передбачено, що заява про визнання спадщини відумерлою у випадках, встановлених Цивільним кодексом України , подається до суду за місцем відкриття спадщини або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини. У заяві про визнання спадщини відумерлою мають бути зазначені відомості про час і місце відкриття спадщини, про майно, що становить спадщину, а також докази, які свідчать про належність цього майна спадкодавцю, про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або про усунення їх від права на спадкування, або про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття.

Судом встановлено, що 08 лютого 1999 року померла - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджуються листом № 1763/14.17-04-05 Новоукраїнського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану від 26.09.2018 року (а.с. 5).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,08 га, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3524084000:02:002:0504, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серія ІV-КР № 023698 виданого Новоукраїнською районною державною адміністрацією 24.05.2002 року (а.с.7).

Згідно довідки № 76 виданої виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області від 12.02.2019 року про те, що померла гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до дня смерті 08.02.1999 року на території сільської ради не проживала та не була зареєстрована. Заповіт від імені спадкодавця ОСОБА_2 сільською радою не посвідчувався (а.с. 11).

17 грудня 2016 року ОСОБА_2 сільська рада подала об'яву до газети "Новоукраїнські новини" про те, що сільська рада доводить до відома спадкоємців, що їм необхідно оформити документи на прийняття спадщини та укласти договори оренди на земельні ділянки (паї) зокрема ОСОБА_3 (а.с. 8-9).

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 55151197 від 15.02.2019 року за параметрами запиту ОСОБА_3, дата смерті 08.02.1999 року, інформація відсутня.

В судовому засіданні було встановлено, що з моменту відкриття спадщини на час розгляду справи минуло більше 19 років.

Відповідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. Про судову практику у справах про спадкування відносини спадкування регулюються правилами ЦК України від 16.01.2003 року , що набрав чинності 01.01.2004 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Оскільки ОСОБА_3 померла 08.02.1999 року, тобто спадщина відкрилася до набрання чинності ЦК України , то до правовідносин, що стосуються прийняття спадщини, а також визнання спадщини відумерлою після її смерті слід застосовувати положення Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року .

Так, ст. 524 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року передбачено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Ст. 527 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року встановлено, що спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Відповідно до ст. 548 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийняття спадщини визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини, яким з урахуванням вимог ст. 525 зазначеного кодексу визнається день смерті спадкодавця.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. У зв'язку з цим своєчасне оформлення правового статусу земельних ділянок має загальнодержавне значення.

Згідно статті 334 ЦПК України , заява про визнання спадщини відумерлою у випадках, встановлених Цивільним кодексом України , подається до суду за місцем відкриття спадщини або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу ), а якщо воно невідоме, місцезнаходження майна або його основної частини.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим день, зазначений в статті 21 цього Кодексу .

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року встановлено, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він протягом 6 місяців з дня її відкриття фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або подав до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст. 555 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави: 1) якщо спадкодавець все майно або частину його заповідав державі; 2) якщо у спадкодавця немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом; 3) якщо всі спадкоємці відмовились від спадщини; 4) якщо всі спадкоємці позбавлені права спадкування (статті 528 і 534 цього Кодексу ); 5) якщо ні один із спадкоємців не прийняв спадщини. Якщо хто-небудь з спадкоємців відмовився від спадщини на користь держави, до держави переходить частка спадкового майна, належна цьому спадкоємцеві. Якщо при відсутності спадкоємців за законом заповідана тільки частина майна спадкодавця, решта майна переходить до держави. У випадках, передбачених цією статтею, авторське право, що входить до складу спадщини, або право на частку в авторській винагороді, що належало спадкоємцеві, який відмовився, припиняється.

Згідно ст. 131 ч.1 ЗК України, громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Згідно з ч.1 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 року № 280/97-ВР спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

У ст. 338 ЦПК України зазначено про те, що суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.

Інформації про те, що будь-хто із спадкоємців вступив в управління або володіння спадковим майном немає.

Таким чином суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню в повному обсязі, так як у судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_3 не має спадкоємців за законом та заповітом, спадщина не була прийнята ніким із спадкоємців, право на спадщину яких виникло відповідно до норм ст.ст.529-531 ЦК УРСР , тому до спадщини повинні застосовуватися норми ст.555 ЦК України , в редакції 1963 року, а тому належна їй на праві власності земельна ділянка в розмірі 5,08 га, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Новоукраїнського району повинна, як спадщина бути визнана відумерлою та передана територіальній громаді за місцем відкритття спадщини - ОСОБА_2 сільській раді Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Керуючись ст.ст. 13, 76-83, 89, 95, 258, 263-265, 334-338 ЦПК України, ст. 555 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 р., ст. 131 ЗК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Визнати відумерлою спадщину, що відкрилася після смерті гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла 08.02.1999 року та складається із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,08 га, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3524084000:02:002:0504, та належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія ІV-КР № 023698, виданого Новоукраїнською районною державною адміністрацією 24.05.2002 року.

Земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,08 га, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3524084000:02:002:0504, та належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серія ІV-КР № 023698, виданого Новоукраїнською районною державною адміністрацією 24.05.2002 року, передати у власність територіальної громади ОСОБА_2 сільської ради в особі ОСОБА_2 сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Повний текст рішення складено 28.03.2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Кропивницького апеляційного суду або через Новоукраїнський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий: О. А. Гарбуз