Справа № 629/3215/18
Номер провадження 2/629/83/19
РIШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.03.2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Каращука Т.О., за участю секретаря судового засідання - Котяй А.Ю., у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу №629/3215/18 за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади Смирнівської сільської ради Лозівського району Харківської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, -
в с т а н о в и в
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом мотивуючи його тим, що 28.07.2015 року помер ОСОБА_2, який проживав та був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1 (колишня вул.Крупської), буд.47. За життя ОСОБА_2 склав заповіт, яким заповідав їй земельну ділянку з кадастровим номером 6323986500:01:000:0112, яка розташована на території Смирнівської сільської ради. Позивач вказує, що про смерть ОСОБА_2 дізналася в жовтні 2016 року, 29.05.2018 року звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено через пропуск строку, спадщину на момент подачі позову ніхто не прийняв.
Позивач у судове засідання не звЂ�явилася, про час, місце та дату судового засідання була повідомлена належним чином, про причини не явки не повідомила.
Представник відповідача у судове засідання не звЂ�явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до ст.1222 ч.1 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини. В силу ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ст.ст. 1220-1221 , 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця. Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом. В обох випадках спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини, і, крім того, юридичні особи та інші учасники цивільних відносин.
Згідно із ст.ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.
Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України , для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України , не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України ).
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК . Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у разі їх відсутності територіальні громади.
Згідно Правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-85цс12, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Як вбачається з позову ОСОБА_1 та з матеріалів справи, ОСОБА_2 помер 28.07.2015 року(а.с.6), позивачу стало відомо про смерть ОСОБА_2 та про заповіт в жовтні 2016 року(а.с.8), а заяву про прийняття спадщини вона подала 29.05.2018 року, тобто після спливу строку для подання заяви про прийняття спадщини, у зввЂ�язку з чим їй було відмовлено(а.с.10).
Відповідно до ст. 1272 ЦК визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК , не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Разом з тим, позивач не надала суду будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин щодо пропуску строку звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Рішенням ВС від 06.06.2018 по справі № 592/9058/17-ц, пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного або оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку.
Позивач жодних доказів поважності пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини не надала, та докази на підтвердження дій, які б свідчили прийняття спадщини, до позову також не додано.
Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 1272 ЦК України , своєчасне не подання заяви на прийняття спадщини позивачем, слід вважати фактичним неприйняттям спадщини за заповітом.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини пропущений без поважних причин та підстави для надання додаткового строку відсутні.
Враховуючи вище викладене, зважаючи на відсутність доказів на підтвердження поважності пропуску позивачем строку, судом не встановлено порушеного, невизнаного або оспорюваного права позивача, яке підлягає захисту в судовому порядку, а тому ОСОБА_1 слід відмовити в задоволенні позову про надання додаткового строку на прийняття спадщини після ОСОБА_2
Згідно норм Закону України Про судовий збір , розмір судового збору за подання відповідної позовної заяви складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 768, 40 грн., який підлягає стягненню з позивача.
Керуючись ст.ст. 3-5 , 12 , 141 , 258 , 259 , 263-265 , 273 , 354 , 355 ЦПК України , суд, -
у х в а л и в :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Територіальної громади Смирнівської сільської ради Лозівського району Харківської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити .
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, судовий збір у розмірі 768, 40 грн. на користь держави(одержувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку 899998, р/р31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідач - Територіальна громада Смирнівської сільської ради Лозівського району Харківської області, код ЄДРПОУ 04399884, місцезнаходження: Харківська область, Лозівський район, с.Смирнівка, вул.Миру, 10.
Суддя Т.О.Каращук
Суд | Лозівський міськрайонний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 27.03.2019 |
Оприлюднено | 29.03.2019 |
Номер документу | 80771831 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Лозівський міськрайонний суд Харківської області
Каращук Т. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні