Ухвала

від 27.03.2019 по справі 234/864/19

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 234/864/19

Номер провадження 11-сс/804/229/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2019 року м. Бахмут

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду у складі:

головуючого судді Стародуба О.Г.

суддів: Акуленка В.В., Шигірта Ф.С.

за участю секретаря Пащенко А.О.

прокурора Браги В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Донецького апеляційного суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1, діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_2, на ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 22 січня 2019 року, якою задоволено клопотання слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління ДБР про арешт майна, -

ВСТАНОВИЛА:

Згідно ухвали, до Краматорського міського суду Донецької області надійшло клопотання слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань про арешт майна у кримінальному провадженні № 42018051110000090, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 368, ч.3 ст. 369 КК України.

В клопотанні слідчий зазначив, що ОСОБА_2, підозрюється в тому, що будучи працівником правоохоронного органу, займаючи посаду старшого оперуповноваженого СБУ, діючи всупереч інтересам служби та своїх обов'язків, з корисливих мотивів, маючи умисел на одержання неправомірної вигоди, упродовж січня 2019 року створював умови для вимагання та подальшого одержання від особи на ім'я Олександр неправомірної вигоди в розмірі 5 доларів США за 1 короб переміщених тютюнових виробів з тимчасово окупованої території Луганської області на територію Луганської області, яка підконтрольна українській владі.

16.01.2019 року тютюнові вироби в кількості 156 коробів за сприянням ОСОБА_2 переміщено з тимчасово окупованої території Луганської області на територію Луганської області, яка підконтрольна українській владі.

17.01.2019 року приблизно о 19-20 годині ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, перебуваючи у ресторані Лагуна , розташованому за адресою: Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, 38Б, отримав від особи на ім'я Олександр неправомірну вигоду в розмірі 500 доларів США, що за курсом НБУ становить 14004 грн., за сприяння в переміщенні тютюнових виробів через державний кордон України.

Того ж дня одержана ОСОБА_2 неправомірна вигода в розмірі 500 доларів США була виявлена та вилучена слідчим у ОСОБА_2 в повному обсязі під час обшуку приміщення ресторану Лагуна .

Орган досудового розслідування звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, оскільки в нього є всі підстави вважати, що майно, вилучене під час огляду місця події, має значення для подальшого досудового розслідування та необхідне для подальшого детального огляду, призначення відповідних перевірок.

Ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на вилучене майно, а саме: грошові кошти, документи, банківські картки, мобільні телефони та речі.

На ухвалу слідчого судді від захисника ОСОБА_1А ., діючого в інтересах ОСОБА_2, надійшла апеляційна скарга, в якій він просить скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нову, якою частково задовольнити клопотання слідчого про арешт майна та відмовити в частині накладення арешту на майно ОСОБА_2, а саме: ключі з брилком 3 шт; техпаспорт на автомобіль Мерседес А160 1988 р.в. та водійське посвідчення та талон до водійського посвідчення на ім'я ОСОБА_2

Заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно з вимогами ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ч.1 ст.170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст. 170 КПК України (з метою збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто є речовими доказами, а саме матеріальними об'єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З матеріалів провадження вбачається, що постановою слідчого від 18.01.2019 р. вилучені в ході обшуку грошові кошти, документи, банківські картки, мобільні телефони та речі визнані речовими доказами, оскільки вони, відповідно до ст. 98 КПК України були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

На думку колегії суддів, заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що слідчий суддя безпідставно наклав арешт на посвідчення водія РРВ 493035 та талон ІСА №325035 на ім'я ОСОБА_2, оскільки слідчим не доведено необхідність накладення арешту на зазначені документи.

Виходячи з вищевказаного, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню в цій частині з постановленням нової ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 309, 422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 22 січня 2019 року, якою задоволено клопотання слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління ДБР про арешт майна, скасувати в частині накладення арешту на посвідчення водія РРВ 493035 та талон ІСА №325035 на ім'я ОСОБА_2.

Відмовити в задоволенні клопотання слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління ДБР в частині накладення арешту на посвідчення водія РРВ 493035 та талон ІСА №325035 на ім'я ОСОБА_2.

Посвідчення водія РРВ 493035 та талон ІСА №325035 на ім'я ОСОБА_2 повернути власнику.

В іншій частині ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді