Постанова

від 27.03.2019 по справі 755/922/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 755/922/18-ц головуючий у суді І інстанції Арапіна Н.Є.

провадження № 22-ц/824/4250/19 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

27 березня 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Фінагеєва В.О. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 21 грудня 2018 року у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Магнат до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, інфляційних втрат та трьох відсотків річних, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2018 року ОСББ Магнат звернувся до суду з позовом та просив стягнути з відповідача заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01 вересня 2015 року по 30 червня 2018 року у розмірі 16 486 грн. 56 коп., яка складається із заборгованості за послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкової території у розмірі 1 674 грн. 64 коп., заборгованості за послуги з централізованого опалення у розмірі 6 953 грн. 98 коп., заборгованості за послуги з централізованого опалення місць загального користування у розмірі 2 579 грн. 56 коп., заборгованості за послуги з тимчасового використання місць загального користування (кладовки) у розмірі 2 400 грн., інфляційних втрат у розмірі 2 281 грн. 77 коп., трьох відсотків річних у розмірі 596 грн. 61 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_5 є власником квартири, що знаходиться АДРЕСА_1. Позивач є балансоутримувачем зазначеного багатоквартирного будинку та виконує умови з договорів з виконавцями та виробниками житлово-комунальних послуг, а відповідач їх отримує та зобов'язаний вчасно щомісяця сплачувати кошти. Однак, відповідач належним чином не виконує зобов'язання по оплаті житлово-комунальних послуг, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 21 грудня 2018 року позовОСББ Магнат задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд не врахував його доводів. Сплата за тимчасове використання місць загального користування для кладового приміщення не відноситься до комунальних платежів. Відповідачу не пропонували укласти договір оренди кладового приміщення і не зазначали про це у рішенні зборів співвласників, однак, безпідставно кожного місяця нараховували суму 80 грн. за оренду приміщення. Кладова знаходиться на поверсі поруч з квартирою відповідача і користування нею було погоджено з усіма сусідами поверху ще у 2015 році. З протоколом № 1/3 відповідач ознайомився лише після отримання копії судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Протокол не відповідає вимогам ст. 10 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , не містить інформації щодо співвласників, ні їх підписів, відповідно не має юридичної сили. Суд хибно зазначає про незаконні твердження відповідача стосовно розміру вартості житлово-комунальних послуг. Відповідач зазначає, що між сторонами виникли суперечності стосовно порушеного права на використання субсидії на послугу централізованого опалення та гарячого водопостачання з вересня 2015 року по травень 2017 року. Позивачем не було враховано субсидію стосовно теплопостачання, а також гарячого водопостачання та відведення. Згодом відповідачу стало відомо, що він був позбавлений права на отримання субсидії, оскільки ані ТОВ Акважитлосервіс , ані ОСББ Магнат не надали відомостей щодо укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання. Невиконання позивачем своїх функціональних обов'язків призвело до позбавлення відповідача права на використання субсидії з вересня 2015 року по травень 2017 року. У зв'язку з цим, ОСОБА_5 не визнає заборгованість за житлово-комунальні послуги. Відповідач зазначає, що договір від 01 вересня 2014 року надав суду саме він, і у вказаному договорі зазначена сума, яку відповідач сплачував і сплачує своєчасно щомісяця. Зазначений договір є чинним у первинній редакції, а позивач не пропонував внести до нього зміни. Однак, позивач безпідставно щомісяця постійно проводив нарахування до сплати у розмірах, що значно перевищують розмір, встановлений у договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири та витягом з Державного реєстру правочинів (а.с.7-8).

ОСББ Магнат є балансоутримувачем і здійснює утримання та обслуговування будинку, який знаходиться за вищезазначеною адресою (а.с.105).

01 вересня 2014 року між ОСББ Магнат та ОСОБА_5 укладено договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкових територій (а.с.40-44).

Згідно розрахунку заборгованість ОСОБА_5 по сплаті за надані житлово-комунальні послуги станом на 01 липня 2018 року становить 16 486 грн. 56 коп., яка складається із: заборгованості за послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкової території у розмірі 1 674 грн. 64 коп., заборгованості за послуги з централізованого опалення у розмірі 6 953 гр. 98 коп., заборгованості за послуги з централізованого опалення місць загального користування у розмірі 2 579 грн. 56 коп., заборгованості за послуги з тимчасового використання місць загального користування (кладовки) у розмірі 2 400 грн., інфляційних втрат за період з листопада 2015 року по 01 липня 2018 року у розмірі 2 281 грн. 77 коп., трьох відсотків річних за період з листопада 2015 року по 01 липня 2018 року у розмірі 596 грн. 61 коп. (а.с.164).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції керувався ст. 319, 322, 257, ч. 3, 4 ст. 267, ст. 526, 610 ЦК України, ст. 66, 67, 162 ЖК України, Законом України Про житлово-комунальні послуги , Правилами користування приміщеннями житлових будинків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 24 січня 2006 року.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно ст. 67 Житлового кодексу України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року №572 власники, наймачі та орендарі жилих приміщень зобов'язані своєчасно вносити плату за обслуговування і ремонт будинку, плату за найм чи оренду квартири, комунальні та інші послуги.

Статтями 20, 21 Закону України Про житлово-комунальні послуги визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг.

Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання.

Звертаючись до суду з позовом, ОСББ Магнат вказує на те, що воно є балансоутримувачем будинку, в якому знаходиться належна на праві власності відповідачу квартира. ОСОБА_5 не виконує зобов'язання по оплаті житлово-комунальних послуг, внаслідок чого утворилася заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин, позивач надав, зокрема, договір купівлі-продажу, витяг з Державного реєстру правочинів, розрахунок заборгованості.

Заперечуючи проти позову, ОСОБА_5 вказує на те, що договір від 01 вересня 2014 року надав суду саме він, і у вказаному договорі зазначена сума, яку відповідач сплачував і сплачує своєчасно щомісяця. Зазначений договір є чинним у первинній редакції, а позивач не пропонував внести до нього зміни. Однак, позивач безпідставно щомісяця постійно проводив нарахування до сплати у розмірах, що значно перевищують розмір, встановлений у договорі.

Зазначені доводи відповідача є безпідставними, оскільки у п. 3.8 укладеного договору вказано, що тарифи на комунальні послуги (електропостачання, водопостачання та водовідведення, теплопостачання, тощо) встановлюються відповідними розпорядженнями органів влади та не потребують додаткового узгодження.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради № 1300 від 21 грудня 2016 року встановлено тарифи на теплову енергію, виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії, постачання теплової енергії, послуги з централізовано опалення і централізованого постачання гарячої води та вартість витрат на проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку теплової енергії ТОВ Акважитлосервіс (а.с.132-133).

Оскільки тарифи на послуги були збільшені на підставі вказаного розпорядження, позивач правомірно нараховував плату у новому розмірі, а тому внесення змін до укладеного між сторонами договору не потребувалося.

ОСОБА_5 також вказує на те, що сплата за тимчасове використання місць загального користування для кладового приміщення не відноситься до комунальних платежів. Відповідачу не пропонували укласти договір оренди кладового приміщення і не зазначали про це у рішенні зборів співвласників, однак, безпідставно кожного місяця нараховували суму 80 грн. за оренду приміщення. З протоколом №1/3 відповідач ознайомився лише після отримання копії судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Протокол не відповідає вимогам ст. 10 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , не містить інформації щодо співвласників, ні їх підписів, відповідно не має юридичної сили.

У той же час, у протоколі №1/3 від 05 листопада 2015 року зазначено, що за користування спільним майном (кладовими) співвласники, які користуються, оплачують на умовах тимчасового використання - 80 грн. за одну кладову. ОСОБА_5 визнає що він користується кладовою, вказане рішення ОСББ, що оформлене зазначеним протоколом, є дійсним та відповідачем у судовому порядку не оспорювалося, а тому доводи щодо безпідставного стягнення плати за користування зазначеним приміщенням є безпідставними.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 вказує на те, що позивачем не було враховано субсидію стосовно теплопостачання, а також гарячого водопостачання та відведення. Відповідачу стало відомо, що він був позбавлений права на отримання субсидії, оскільки ані ТОВ Акважитлосервіс , ані ОСББ Магнат не надали відомостей щодо укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання. Невиконання позивачем своїх функціональних обов'язків призвело до позбавлення відповідача права на використання субсидії з вересня 2015 року по травень 2017 року.

Однак, з наявного у матеріалах справи листа Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації від 31 травня 2018 року (а.с.113) вбачається, що ОСОБА_5 користується субсидією на послугу централізоване опалення лише з листопада 2017 року. Предметом даного спору є стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, а, отже, в межах позовних вимог судом не вирішувалось питання підстав та законності не надання відповідачу субсидій.

Так, відповідачем не оскаржувались дії ані ТОВ Акважитлосервіс , ані ОСББ Магнат , які на думку відповідача призвели до не надання йому субсидії, а, відтак, зазначені останнім заперечення не можуть бути підставою до відмови в позові про стягнення заборгованості за комунальні послуги.

Враховуючи зазначене, висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на наявних у справі доказах, доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують, а відтак вимоги апеляційної скарги задоволені бути не можуть.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 21 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Судді: Фінагеєв В.О.

Кашперська Т.Ц.

ЯворськийМ.А.