Постанова

від 18.03.2019 по справі 909/969/15

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2019 р. Справа№ 909/969/15

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Дідиченко М.А.

при секретарі: Ігнатюк Г.В.

за участю представників сторін:

від позивача за зустрічним позовом: Марцинів А.Б. - директор

від відповідача за зустрічним позовом: Масеха Б.О., дов. б/н від 19.07.18

від третьої особи-1 за зустрічним позовом: не з'явився

від третьої особи-2 за зустрічним позовом: Стеценко О.В.,ордер 116441 від 12.03.19

від третьої особи-3 за зустрічним позовом: не з'явився

розглянувши апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Астра Фінанс" та товариства з обмеженою відповідальністю "Люнер"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 17.01.2019 р.

у справі № 909/969/15 (суддя - Балац С.В.)

за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Астра Фінанс"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Мустанг-8"

третя особа - публічне акціонерне товариство "Івано-Франківський Арматурний Завод"

про стягнення 333 474 414,17 грн.,

та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мустанг-8"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Астра Фінанс"

третя особа 1) публічне акціонерне товариство "Івано-Франківський Арматурний Завод"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

2) товариство з обмеженою відповідальністю "Люнер"

3) товариство з обмеженою відповідальністю "Термінал Ойл"

про визнання іпотечного договору недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" (в подальшому замінено на правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Астра Фінанс") звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Мустанг-8" про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: корпус ЗРП (права на нерухоме майно), зазначений літерою Щ , заг. пл. 417,6 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Є. Коновальця, 229, відповідно до іпотечного договору від 30.04.2013 р., зареєстрованого у реєстрі під № 546, з визначенням способу реалізації - продажу предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження, у зв'язку з порушенням позичальником - публічним акціонерним товариством "Івано-Франківський Арматурний Завод" строків сплати отриманих кредитних коштів за генеральним договором кредитної лінії № 2298 від 12.05.2006 р.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 31.08.2015 р., яка залишена в силі постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.10.2015 р., матеріали справи надіслано за встановленою підсудністю до господарського суду міста Києва.

Заперечуючи проти первісного позову, товариство з обмеженою відповідальністю "Мустанг-8" 07.09.2016 р. звернулося до суду першої інстанції із зустрічним позовом, предметом якого є вимоги про визнання недійсним іпотечного договору від 30.04.2013 р., зареєстрований у реєстрі під № 546, з тих підстав, що директор товариства та представник по довіреності при укладенні спірного договору діяли з перевищенням повноважень, передбачених пунктом 9.2 статуту товариства за відсутністю згоди загальних зборів учасників, відповідно до якого до виключної компетенції загальних зборів належить затвердження договорів (угод) укладених на суму, що перевищує 500 000,00 грн.

06.10.2016 р. позивачем за первісним позовом до суду першої інстанції надано заяву про зміну позову, в якій він просив в рахунок часткового погашення заборгованості публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський арматурний завод" перед публічним акціонерним товариством "Брокбізнесбанк" за генеральним договором кредитної лінії № 2298 від 12.05.2006 р. у загальному розмірі 333 474 414,17 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Мустанг-8" за іпотечним договором від 30.04.2013 р., зареєстрованим в реєстрі за № 547, а саме: корпус ЗРП, зазначений у плані літерою Щ , загальною площею 417,6 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Євгена Коновальця, 229, розташований на земельній ділянці загальною площею 0,04176 га., шляхом передачі вказаного предмета іпотеки у власність публічному акціонерному товариству "Брокбізнесбанк", за ціною що становить 2 315 124,00 грн. (заява прийнята судом до розгляду).

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.02.2017 р. у справі № 909/969/15, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2018 р., первісний позов задоволено; в рахунок часткового погашення заборгованості публічного товариства "Івано-Франківський арматурний завод" перед публічним акціонерним товариством "Брокбізнесбанк" за генеральним договором кредитної лінії № 2298 від 12.05.2006 р. заборгованість у загальному розмірі 333 474 414,17 грн., що включає в себе: 166 524 076,47 грн. заборгованості по кредиту; 27 690 522,54 грн. заборгованості по процентам; 50 855 195,42 грн. пені/неустойки за прострочення сплати кредиту; 112 644,46 доларів США (що по курсу НБУ станом на 30.07.2015 р. (2 203,9591 грн./100 дол. США) еквівалентно 2 482 637,83 грн. пені/неустойки за прострочення сплати кредиту; 3 730 712,74 грн. пені/неустойки за прострочення сплати процентів; 5 486,20 доларів США (що по курсу НБУ станом на 30.07.2015 р. (2 203,9591 грн./100 дол. США) еквівалентно 120 913,60 грн. пені/неустойки за прострочення сплати процентів; 3 211 852,56 грн. процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами (3 % річних згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України); 23 626,16 доларів США (що по курсу НБУ станом на 30.07.2015 р. (2 203,9591 грн./100 дол. США) еквівалентно 520 710,90 грн. процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами (3 % річних згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України); 73 321 069,83 грн. суми індексації простроченої заборгованості; 1 672 240,76 грн. штрафу за порушення вимог п. 5.1 іпотечних договорів; 1 672 240,76 грн. штрафу за порушення вимог п. 5.2 іпотечних договорів; 1 672 240,76 грн. штрафу за порушення вимог п. 3.1.4 договорів застави, звернуто стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Мустанг-8" за іпотечним договором від 30.04.2013 р., зареєстрованим в реєстрі за № 547, а саме: корпус ЗРП, зазначений у плані літерою Щ , загальною площею 417,6 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Євгена Коновальця, 229, розташований на земельній ділянці загальною площею 0,04176 га., шляхом передачі вказаного предмета іпотеки у власність публічному акціонерному товариству "Брокбізнесбанк", за ціною що становить 2 315 124,00 грн.; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Мустанг-8 в доход держаного бюджету України 160 000,00 грн. судового збору. В зустрічному позові відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 11.12.2018 р. вказані судові акти скасовано, справу № 909/969/15 передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

15.01.2019 р. до суду першої інстанції товариство з обмеженою відповідальністю "Мустанг-8" звернулося із заявою про забезпечення позову (а.с. 116-121 том 1), за змістом якої заявник просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на нерухоме майно, а саме: корпус ЗРП, зазначений літерою "Щ", загальною площею 417,6 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26744026101, що належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "ЛЮНЕР" (ідентифікаційний код: 39902394) і знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Є. Коновальця, 229, розташований на земельній ділянці, яка належить публічному акціонерному товариству "Івано-Франківський арматурний завод" площею 0,04176 га.;

- заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в т.ч. Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записів про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, змін до таких записів, стосовно об'єкту нерухомого майна: корпус ЗРП, зазначений літерою "Щ", загальною площею 417,6 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26744026101, що належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "ЛЮНЕР" (ідентифікаційний код: 39902394) і знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Є. Коновальця, 229, розташований на земельній ділянці, яка належить публічному акціонерному товариству "Івано-Франківський арматурний завод" площею 0,04176 га.

Заява мотивована тим, що позивачем за первісним позовом, всупереч постанови Верховного Суду від 11.12.2018 р. у справі № 909/969/15, якою скасовані рішення першої та апеляційної інстанцій, вчиняються дії, направлені на реєстрацію права власності на предмет іпотеки, у зв'язку з чим відповідач за первісним позовом може бути позбавлений законних прав на нерухоме майно з підстав переоформлення права власності на нерухоме майно на інших осіб.

З огляду на зазначене, заявник вважає, що невжиття судом наведених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких позивач за зустрічним позовом звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.01.2019 р. у справі № 909/969/15 задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Мустанг-8"; з метою забезпечення позову:

- накладено арешт на нерухоме майно, а саме: корпус ЗРП, зазначений літерою "Щ", загальною площею 417,6 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26744026101, що належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Люнер" (ідентифікаційний код: 39902394) і знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Є. Коновальця, 229, розташований на земельній ділянці, яка належить публічному акціонерному товариству "Івано-Франківський арматурний завод" площею, 0,04176 га.;

- заборонено державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в т.ч. Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно записів про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записів про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, змін до таких записів, стосовно наступного об'єкту нерухомого майна: корпус ЗРП, зазначений літерою "Щ", загальною площею 417,6 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26744026101, що належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Люнер" (ідентифікаційний код: 39902394) і знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Є. Коновальця, 229, розташований на земельній ділянці, яка належить публічному акціонерному товариству "Івано-Франківський арматурний завод" площею, 0,04176 га.

В подальшому в підготовчому засіданні, що відбулось 21.01.2019 р., суд першої інстанції залучив до участі у справі товариство з обмеженою відповідальністю "Люнер" та товариство з обмеженою відповідальністю "Термінал Ойл" в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за зустрічним позовом.

Мотивуючи ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції зазначив, що, враховуючи здійснення неодноразових реєстраційних дій щодо предмету іпотеки за оскаржуваним правочином за зустрічним позовом, в результаті яких предмет іпотеки зареєстровано на праві власності за товариством з обмеженою відповідальністю "Люнер" та здійснення реєстрації іпотеки і заборони на предмет іпотеки на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал Ойл", що підтверджується інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, та у разі вчинення подальших реєстраційних дій/реалізації предмета іпотеки (у будь-якій формі), є обґрунтовані підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача за зустрічним позовом. При цьому вказав, що заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на предмет іпотеки за оскаржуваним правочином за зустрічним позовом мають прямий правовий зв'язок із заявленими вимогами, оскільки в процесі розгляду спору за зустрічним позовом існує реальна можливість відчуження предмету іпотеки, з огляду на неодноразові реєстраційні дії щодо предмету іпотеки, а отже невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. В свою чергу заходи забезпечення позову, направлені виключно на перебування предмету іпотеки у власності товариства з обмеженою відповідальністю "Люнер", як кінцевого власника, до вирішення по суті спору у даній справі, та не накладають обтяжливих обов'язків на відповідача за зустрічним позовом.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, а також мотивами, якими суд першої інстанції керувався при цьому, товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Астра Фінанс" та товариство з обмеженою відповідальністю "Люнер" подали апеляційні скарги до апеляційного господарського суду, в яких просили скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Наводячи підстави скасування ухвали, скаржники зазначали, що судом першої інстанції не зазначено наявність правового зв'язку між заявленими позовними вимогами за зустрічним позовом та заходами забезпечення позову - накладенням арешту на нерухоме майно та заборону державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії з об'єктом нерухомого майна, оскільки визнання договору іпотеки недійсним не потребує видачі наказу, а відтак, навіть за умови задоволення вимог, рішення суду не потребує вчинення дій стосовно його виконання, тож відсутні обставини, які можуть утруднити чи зробити неможливим його виконання. Скаржники також вказували, що заявником не подано доказів які підтверджують доцільність та необхідність забезпечення позову, заявлені заходи не стосуються предмету спору і не направлені на ефективний захист або поновлення прав позивача за зустрічним позовом. За твердженням товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Астра Фінанс", воно реалізувало своє право на позасудовий порядок звернення стягнення на предмет іпотечного договору на підставі застереження про задоволення вимог заставодержателя, яке погодило товариство з обмеженою відповідальністю "Мустанг-8" підписанням іпотечного договору і заявник не оскаржував вчинення реєстраційних дій, а тому доводи зазначені у заяві про неправомірність дій позивача за первісним позовом стосовно порушення постанови Верховного Суду від 11.12.2018 р. є необґрунтованими. На думку апелянтів, заява про вжиття заходів забезпечення позову не відповідає вимогам процесуального законодавства з підстав не наведення заявником пропозицій щодо здійснення зустрічного забезпечення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 р., у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю., поновлено товариству з обмеженою відповідальністю "Люнер" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали; об'єднано апеляційні скарги; відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 12.03.2019 р.

11.03.2019 р. до Північного апеляційного господарського суду від позивача за зустрічним позовом надійшли відзиви із запереченнями на апеляційні скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2019 р. оголошено перерву до 18.03.2019 р.

18.03.2019 р. до Північного апеляційного господарського суду від позивача за зустрічним позовом надійшли додаткові пояснення.

18.03.2019 р. до Північного апеляційного господарського суду від позивача за первісним позовом надійшли додаткові пояснення.

В судовому засіданні 18.03.2019 р. представники апелянтів просили скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Представник позивача за зустрічним позовом просив залишити апеляційні скарги без задоволення, а оскаржуваний судовий акт без змін.

Частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Пунктом 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутності представників третіх осіб-1,3.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційні скарги, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Задовольняючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову суд першої інстанції зазначав, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача за зустрічним позовом, оскільки існує реальна можливість відчуження предмету іпотеки, з огляду на здійснення неодноразових реєстраційних дій щодо предмету іпотеки, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Колегія суддів з таким висновком місцевого господарського суду погодитися не може з огляду на наступне.

Як визначено статтею 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 наведеної ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Таким чином, заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. При цьому, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, а при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Тобто вжиття заходу забезпечення пов'язується з ефективним захистом або поновленням порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, реальним виконанням судового рішення, а також із наявністю обставин, що достеменно свідчать про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Разом з тим, оскільки у даній справі позивач за зустрічним позовом звернувся до суду з вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 р. у справі № 910/1040/18.

Предметом зустрічного позову у даній справі є наявність чи відсутність підстав для визнання недійсним укладеного між позивачем та відповідачем за зустрічним позовом договору іпотеки від 13.04.2013 р., за умовами якого товариство з обмеженою відповідальністю "Мустанг-8" (іпотекодавець) набуло обов'язків майнового поручителя в забезпечення виконання зобов'язань публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський Арматурний Завод" (позичальник) перед товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Астра Фінанс" (іпотекодержатель, кредитор) за генеральним договором кредитної лінії № 2298 від 12.05.2006 р., предмет іпотеки: корпус ЗРП, зазначений у плані літерою Щ , загальною площею 417,6 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Євгена Коновальця, 229, розташований на земельній ділянці загальною площею 0,04176 га.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позов" вимагається також враховувати ту обставину, аби вжиті заходи не перешкоджали господарській діяльності юридичної або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону, а суд повинен брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Виконуючи такі настанови, вимога про накладення арешту на зазначене нерухоме майно безпосередньо не пов'язана з предметом спору і не є співмірною із заявленою позивачем за зустрічним вимогою про визнання недійсним договору іпотеки, а захід забезпечення позову про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна порушує права інших осіб - товариства з обмеженою відповідальністю "Люнер" (новий власник майна), яке під час винесення оскаржуваної ухвали не було залучено до участі у справі, оскільки запроваджує обмеження, що включає заборону вчинення дій власником майна.

Стала практика ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 р., "Сєрков проти України" від 7 липня 2011 р., "Трегубенко проти України" від 2 листопада 2004 р., "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 р.) свідчить про наявність трьох критеріїв, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Колегія суддів наголошує, що заявником не доведено належними та допустимими доказами обставин ймовірності того, що майно може зникнути, зменшитись або погіршитися за якістю, і яким чином невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання у подальшому рішення господарського суду, адже право позивача за зустрічним позовом захищається шляхом визнання факту, а не передачі майна чи вчинення певних дій.

Щодо забезпечення позову у вигляді заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії з об'єктом нерухомого майна, то такі заходи є непов'язаним з предметом позову про визнання недійсним договору іпотеки та заявником не доведено, що невжиття такого засобу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки позов не містить вимог щодо скасування записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Твердження заявника про зміну предмету позову та доповнення ним позовних вимог, не спростовує зроблених висновків, оскільки на момент вжиття судом першої інстанції заходів до забезпечення позову, позовні вимоги за зустрічним позовом не змінювались.

Таким чином, вжиті судом заходи не є адекватними заявленим вимогам, не перебувають у зв'язку з предметом позовної вимоги за зустрічним позовом, а тому підстави для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову були відсутніми.

Стосовно тверджень апелянтів, що судом першої інстанції розглянуто заяву про забезпечення позову всупереч вимогам частини 7 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції бере до уваги наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Тобто, вказаною нормою процесуального закону передбачено право суду, а не обов'язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Аналогічна правова позиція викладене в постанові Верховного Суду від 18.07.2018 р. у справі № 916/2851/17.

Враховуючи наведене, апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Астра Фінанс" та товариства з обмеженою відповідальністю "Люнер" слід задовольнити, оскаржувану ухвалу - скасувати, а у задоволенні заяви відмовити.

Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на товариство з обмеженою відповідальністю "Мустанг-8".

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281- 284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Астра Фінанс" та товариства з обмеженою відповідальністю "Люнер" на ухвалу господарського суду міста Києва від 17.01.2019 р. у справі № 909/969/15 задовольнити.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 17.01.2019 р. у справі № 909/969/15 скасувати.

Відмовити у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Мустанг-8" про забезпечення позову.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мустанг-8" (03113, вул. Полковника Шутова, 9, м. Київ; ЄДРПОУ 34405894) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Астра Фінанс" (01014, вул. Звіринецька, 59, м. Київ; ЄДРПОУ 40097540) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 921 (тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мустанг-8" (03113, вул. Полковника Шутова, 9, м. Київ; ЄДРПОУ 34405894) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Люнер" (01601, Печерський Узвіз, 3, м. Київ; ЄДРПОУ 39902394) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 921 (тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Доручити господарському суду міста Києва видати накази.

Матеріали оскарження № 909/969/15 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 27.03.2019 р.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Дідиченко