Постанова

від 27.03.2019 по справі 908/1444/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2019 року м.Дніпро Справа № 908/1444/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Березкіної О.В. (доповідач),

суддів: Дарміна М.О., Іванова О.Г.

Секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №б/н від 08.03.2019 р., адвокат;

представник відповідача не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений судом належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Емвострой»

на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.10.2018 у справі № 908/1444/18 ( з ухвалою про виправлення описки від 11.02.2019року)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Емвострой» (49000, м. Дніпро, вул. Повітрофлотська, 2-А; адр. представника: 49083, м. Дніпро, вул. Воронцова, 77/282)

до відповідача- Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206)

про розірвання договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Емвострой» звернувся до Запорізької міської ради із позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки № 201502000100218 від 22.07.2015, укладеного між позивачем та відповідачем, з 20.02.2018.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.10.2018 року у справі № 908/1444/18 у задоволені позову відмовлено .

Не погодившись з рішенням суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Емвострой» , оскаржив його до Центрального апеляційного господарського суду, просив скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги.

Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з'ясуванням всіх дійсних обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, апелянт посилається на те, що в матеріалах справи відсутні докази, на підставі яких відповідач заперечував би проти умов дострокового розірвання договору та не надав пояснення відсутності відповіді на заяву позивача щодо позасудового врегулювання правовідношень за договором оренди землі.

Крім того, апелянт посилається на те, що існують правові підстави для розірвання договору оренди в судовому порядку, оскільки договір припинив свою дію в силу закону.

Позивач вважає, що оскільки нормами статті 188 ГК України передбачена можливість зміни або розірвання договору, то суд має всі законні підстави для задоволення такого позову.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення позовних вимог.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2019року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Емвострой» на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.10.2018 у справі № 908/1444/18 ( з ухвалою про виправлення описки від 11.02.2019року), розгляд призначено на 27.03.2019рік.

Відповідач - Запорізька міська рада, у відзиві на апеляційну скаргу просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

До суду апеляційної інстанції представник відповідача не з явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надав.

Відповідно до ч.11,12 статті 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Відповідно до статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим кодексом для вручення судових рішень.

Статтею 242 ГПК України, яка регламентує порядок вручення судового рішення, зазначено, що днем вручення судового рішення є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, або відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Оскільки рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення було вручено 25.02.2019року , колегія суддів вважає, що відповідач був належним чином повідомлений тому це надає право суду розглянути справу без його участі.

Згідно з Порядком ведення державного реєстру судових рішень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006р. за № 740, кожна фізична або юридична особа має загальний доступ до судових рішень, внесених до Реєстру. Відкритий доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється цілодобово та безоплатно через офіційний веб-портал ДСА.

Таким чином , представник відповідача має можливість ознайомитись з текстами процесуальних документів по вказаній справі в державному реєстрі судових рішень.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами, за відсутності представника відповідача, оскільки про час та місце розгляду справи він повідомлений в належний спосіб у справі достатньо матеріалів для розгляду апеляційної скарги, а відкладення розгляду справи є правом, а не обов'язком суду, яке залежить від наявності обставин, які унеможливлюють вирішення спору.

27.03.2019 року в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 22.07.2015 між Запорізькою міською радою (орендодавець, відповідач у справі) та ТОВ «Емвострой» (орендар, позивач) був укладений договір оренди землі № 201502000100218, за умовами якого орендодавець, відповідно до рішення п'ятдесят третьої сесії шостого скликання Запорізької міської ради № 49/96 від 10.12.2014, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування торговельного комплексу, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перспективна, 51 (п.1).

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0714 га, що складає 13/25 часток (від площі 0,1374 га), кадастровий номер 2310100000:02:012:0061. На земельній ділянці розміщені об'єкти нерухомого майна: частина будівлі торговельного комплексу орендаря. Земельна ділянка передається в оренду разом з частиною будівлі торговельного комплексу орендаря (пункти 3, 4, 5).

За умовами п. 18 договору земельна ділянка передається в оренду для розташування торговельного комплексу (функціональне призначення). Цільове призначення земельної ділянки: землі житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Відповідно до п. 22 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється орендодавцем на умовах, що визначні у договорі, за актом прийому-передачі земельної ділянки.

За актом приймання-передачі земельної ділянки, орендодавець передав, а орендар прийняв вищевказану земельну ділянку в оренду.

Згідно з пунктом 11 договору його укладено до 10.12.2033р.

У пункті 37 договору визначено, що дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; розірвання договору оренди землі згідно з п. 38, 39; ліквідації юридичної особи - орендаря, смерті фізичної особи - орендаря; інші підстави передбачені законодавством .

У пункті 40 договору зазначено, що перехід права власності на орендовану ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря, є підставою для зміни умов або розірвання договору. Перехід права власності на об'єкти, розташовані на земельній ділянці, до іншої особи, інші обставини є підставою для зміни умов, поновлення або розірвання договору оренди тільки за відсутності заборгованості зі сплати орендної плати, що підтверджено довідкою відповідної податкової інспекції.

У подальшому, 16.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Емвострой» (продавець, позивач) та Фізичною особою ОСОБА_2 (покупець) були укладені договори купівлі-продажу нерухомості, за якими право власності на приміщення, розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перспективна, 51, приміщення № 6 загальною площею 245,3 кв.м. та № 7 загальною площею 584,1 кв.м., перейшло до ОСОБА_2.

Дані договори 16.02.2018 та 19.02.2018 посвідчені приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстровані в реєстрі за № 251 та 47.

Листом від 20.02.2018 № 10 позивач звернувся до Запорізької міської ради з проханням розірвати договір оренди землі, у зв'язку з продажем частини будівлі торговельного комплексу, який розташований на земельній ділянці. До листа позивачем було додано копії договорів купівлі-продажу нерухомості.

Листом № 553/02-03 від 19.03.2018 управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради надало відповідь на лист позивача, в якому зазначило, що припинення договору оренди земельної ділянки передбачає процедуру, аналогічну процедурі укладання договору оренди землі, визначену законодавством: - прийняття рішення міською радою про припинення договору; - підписання додаткової угоди про припинення договору; - підписання акту приймання - передачі земельної ділянки; - реєстрації припинення права користування в реєстраційній службі. Також зазначено про необхідність позивачу надати до управління документи (зазначені в листі).

Вказана відповідь із поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання» повернулась на адресу управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради.

Звертаючись до відповідача із позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки, позивач посилався на те, що за договорами купівлі-продажу право власності на нерухоме майно, яке розташоване на земельній ділянці, переданій позивачу в оренду на підставі договору оренди землі № 201502000100218, перейшло до фізичної особи ОСОБА_2

З огляду на зміну власника нерухомого майна, позивач листом № 10 від 20.02.2018 звернувся до відповідача з пропозицією розірвати договір оренди землі. Оскільки зазначене питання так і не було врегульовано сторонами мирним шляхом, позивач звернувся з даним позовом до суду та на підставі ст.ст. 31, 32 Закону України «Про оренду землі» , ст.ст. 120, 141 Земельного кодексу України, ст. ст. 377, 626, 629, 651, 377 ЦК України, просив позов задовольнити та розірвати договір оренди землі №201502000100218 від 22.07.2015 з 20.02.2018.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відчуження об'єктів нерухомості, що знаходяться на орендованій земельній ділянці не є підставою для розірвання договору оренди землі № 201502000100218 від 22.07.2015 з позивачем за рішенням суду, оскільки такий договір в силу закону припинив свою дію щодо останнього.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Приписами ст. 2 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею ж 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років (ст. 19 Закону України «Про оренду землі» ).

Частиною 1 ст. 377 ЦК України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі» до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Статтею 141 Земельного кодексу України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Аналогічні приписи містить ст. 31 Закону України «Про оренду землі» . Так, договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Частина ж 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» передбачає припинення договору оренди землі шляхом розірвання у наступних випадках: на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору; у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки; на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розташоване у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника. Отже з моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розташоване це майно у зв'язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщене, згідно з частиною 2 статті 120 ЗК України. Тобто особа, яка набула права власності на це майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника.

При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно, отже договір не підлягає розірванню (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.04.2018 № 915/672/17).

Крім того, відповідно до статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається.

Зі змісту договору оренди вбачається, що він має всі істотні умови, передбачені ст. 15 Закону України Про оренду землі , з боку відповідача він не порушувався і є діючим.

Згідно з Регламентом по розгляду заяв громадян та юридичних осіб з питань оформлення земельних ділянок у місті Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міської ради № 37 від 05.11.2014 року, закріплено порядок припинення договору оренди землі, який є аналогічним порядку укладання договору оренди землі, а саме: прийняття рішення міської ради про припинення договору, підписання додаткової угоди про припинення договору , підписання акту прийняття-передачі земельної ділянки, реєстрація припинення права користування в реєстраційній службі Головного управління юстиції у Запорізькій області.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач своїм листом від 19.03.2018 року повідомив позивача про процедуру припинення договору оренди, роз'яснив перелік документів та дій, які необхідно здійснити позивачу для юридичного оформлення припинення орендних правовідносин, а також зазначив час та місце, до якого позивач мав змогу звернутись з цього приводу ( а.с. 81).

Даний лист був направлений на юридичну адресу позивача, проте, повернувся за закінченням терміну зберігання, що свідчить саме про небажання позивача вирішити спір в позасудовому порядку.

Таким чином, доводи апелянта про неможливість врегулювання спірного питання з огляду на ухилення відповідача від його вирішення в позасудовому порядку, шляхом не надання відповіді на звернення позивача, є безпідставними, та спростовуються означеними доказами.

Враховуючи викладене, встановлені обставини справи, норми діючого законодавства щодо припинення договорів оренди, розірвання договорів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відчуження об'єктів нерухомості, що знаходяться на орендованій земельній ділянці не є підставою для розірвання договору оренди землі № 201502000100218 від 22.07.2015 з позивачем за рішенням суду, оскільки такий договір в силу закону припинив свою дію щодо останнього.

Інші доводи апелянта є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд Запорізької області всебічно, повно, об'єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до п.1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.

Керуючись ст.ст. 275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Емвострой»- залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 16.10.2018 у справі № 908/1444/18 ( з урахуванням ухвали про виправлення описки від 11.02.2019року)- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 29.03.2019року.

Головуючий суддя О.В. Березкіна

Суддя О.Г.Іванов

Суддя М.О.Дармін