Рішення

від 19.03.2019 по справі 904/4830/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2019м. ДніпроСправа № 904/4830/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Ковтун А.В.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕТРАНС ГРУПП", м. Суми

до Фізичної особи-підприємця Шпилько Ігора Івановича, м. Кам'янське, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за Договором П/ГР №05092018-1 від 05.09.2018 року у розмірі 50 000, 00 грн.

та за зустрічним позовом: Фізичної особи-підприємця Шпилько Ігора Івановича, м. Кам'янське, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕТРАНС ГРУПП", м. Суми

про відшкодування збитків у розмірі 80 597,50 грн.

Представники:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом): не з'явився;

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕТРАНС ГРУПП" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Шпилько Ігора Івановича заборгованість за Договором П/ГР №05092018-1 від 05.09.2018 року у розмірі 50 000, 00 грн. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем сплати за міжнародне перевезення вантажу.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 04.12.2018 року о 12:00 год.

20.11.2018 року до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області від відповідача (позивача за зустрічним) надійшла зустрічна позовна заява вих. № б/н від 15.11.2018 року про відшкодування збитків.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2018 року об'єднано позовні вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом та призначено до сумісного розгляду на 04.12.2018 року о 12:00 год.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2018 року здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 04.12.2018 року о 12:00 год.

26.11.2018 року до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області від відповідача (позивача за зустрічним позовом) надійшов відзив на позовну заяву вих. № б/н від 22.11.2018 року.

У підготовче судове засідання 04.12.2018 року представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) не з'явився, витребувані судом документи не надав.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2018 року підготовче судове засідання відкладено до 10.01.2019 року о 11:00 год.

06.12.2018 року до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області від позивача (відповідача за зустрічним позовом) надійшла заява вих. № б/н від 19.11.2018 року.

06.12.2018 року до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області від позивача (відповідача за зустрічним позовом) надійшло клопотання вих. № б/н від 19.11.2018 року про розгляд справи без участі його представника.

04.01.2019 року до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області від відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву вих. № б/н від 29.12.2018 року.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2019 року підготовче судове засідання відкладено до 21.01.2019 року о 12:00 год.

21.01.2019 року від відповідача (позивача за зустрічним позовом) до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № 21/01/19/ від 21.01.2019 року про долучення до матеріалів справи документів.

21.01.2019 року від відповідача (позивача за зустрічним позовом) до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву вих. № б/н від 17.01.2019 року.

У підготовчому судовому засіданні 21.01.2019 року оголошено перерву до 05.02.2019 року о 11:40 год.

23.01.2019 року від позивача (відповідача за зустрічним позовом) до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н від 16.01.2019 року про призначення почеркознавчої експертизи.

29.01.2019 року від відповідача (позивача за зустрічним позовом) до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № 29/01/19/ від 29.01.2019 року про долучення до матеріалів справи документів.

05.02.2019 року від позивача (відповідача за зустрічним позовом) до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшли додаткові пояснення до відзиву на зустрічну позовну заяву вих. № б/н від 28.01.2019 року.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2019 року продовжено строк розгляду підготовчого провадження до 20.02.2019 року та в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 20.02.2019 року о 11:00 год.

20.02.2019 року від позивача (відповідача за зустрічним позовом) до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшли додаткові письмові пояснення вих. № б/н від 20.02.2019 року.

20.02.2019 року від відповідача (позивача за зустрічним позовом) до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № 20/02/19/ від 20.02.2019 року про відкладення підготовчого засідання.

У підготовчому судовому засіданні 20.02.2019 року обговорені питання, які виникли з приводу спору по даній справі, та зазначено, що позивачем було надано всі можливі та допустимі докази по справі.

Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 20.02.2019 закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 19.03.19 року о 11:20 год.

28.02.2019 відповідач (за первісним позовом) подав до суду заперечення на виступ позивача (за первісним позовом).

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили, але були належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, що підтверджується поштовими повідомленнями №№ 4930007463172, 4930007572036, які повернулись до господарського суду та знаходяться в матеріалах справи.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст. 194 Господарського процесуального кодексу України).

Cправа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку, вищевизначеному чинними правовими нормами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕТРАНС ГРУПП" (далі - позивач, перевізник) та Фізичною особою-підприємцем Шпилько Ігорем Івановичем (далі - відповідач, експедитор) укладений договір з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному і внутрішньому повідомленнях № 05092018-1 від 05.09.2018.

Згідно п. 1.1. договору експедитор, діючи від свого імені, за дорученням і за рахунок коштів Замовника, привертає третю сторін) - Перевізника для доставки вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та внутрішньому сполученнях. Перевізник доставляє заявлені Експедитором вантажі, а Експедитор оплачує послуги Перевізника з коштів замовника на узгоджених нижче умовах.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Відповідно до п. 3.5. договору перевізник зобов'язаний забезпечити доставку довіреного Замовником вантажу в зазначений пункт призначення і організувати здачу його уповноваженому Замовником особі в цілості й схоронності, згідно товарно-транспортної накладної або СМК і переданим на місці навантаження і митного оформлення документами.

Сторонами укладена Заявка № П/ГР №050918-01 від 05.09.2018 на транспортне перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні, за маршрутом м. Ополе, м. Лодзь, м. Кобилка, гміна Мацейовіце (Польща) - м. Дубно (Рівненська обл.). На підтвердження укладення Договору перевезення, у відповідності до ч.4 КДПВ, складені міжнародні товаротранспортні накладні СМК №№ б/н, 090272, 090290.

На виконання умов договору позивач надав послуги відповідачу, що підтверджується міжнародними товаротранспортними накладними CMR №№б/н, 090272, 090290.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що вартість послуг і умови оплати по кожній перевезення визначається сторонами в заявці. Експедитор виробляє оплачу транспортних послуг Перевізника з коштів, що надходять від Замовника, протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання коштів від Замовника.

Згідно п. 4.2. договору підтвердженням надання послуг з перевезення вантажу є; Акт виконаних робіт та копія СМК або товарно-транспортної накладної з відміткою вантажоодержувача.

Оплата здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування на розрахунковий рахунок перевізника, тільки після отримання оригіналів: рахунки, ЗМІ або товарно-транспортної накладної, акту виконаних робіт, договору і заявки, а також інших документів, що підтверджують перевезення, з урахуванням умов п. 3.2 договору, якщо інше не зазначено в заявці (п. 4.3. договору).

Згідно з умовами, визначеними в Заявці, оплата за надані послуги перевезення здійснюється у безготівковій формі на підставі оригіналів документів протягом 5-7 банківських днів.

Оригінали документів були направлені відповідачу рекомендованим листом з описом вкладення 01.10 2018 та отримані останнім.

Проте, в порушення умов договору відповідач не оплатив надані послуги позивачем.

Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем за отримані послуги з перевезення вантажів становить 50 000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець, зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Згідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Як визначено у ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за перевезення у сумі 50 000,00 грн.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати понесені позивачем за первісним позовом підлягають стягненню з відповідача.

Згідно із ст.123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Що стосується витрат на послуги адвоката, то вони підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", котра зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до п. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду , за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Разом з позовною заявою позивачем за первісним позовом подано Договір не правову допомогу від 17.10.2018, акт приймання передачі виконаних робіт підписаний обома сторонами та приходний касовий ордер на суму 5 200,00 грн.

Тобто витрати, зроблені позивачем на правову допомогу підтверджені належними та допустимими доказами та підлягають стягненню з відповідача за первісним позовом.

Позивачем було також сплачено судовий збір в сумі 1 762,00 грн., який також підлягає стягненню з відповідача.

Фізична особа-підприємець Шпилько Ігор Іванович звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕТРАНС ГРУПП" про відшкодування збитків у розмірі 80 597,50 грн.

Свої вимоги за зустрічною позовною заявою ФОП Шпилько І.І. обґрунтовує наступними обставинами:

Згідно п. 3.1. договору перевізник зобов'язаний забезпечити подачу під завантаження транспортного засобу, придатного для здійснення міжнародних і внутрішніх перевезень, що відповідає вимогам заявки, а також в узгоджені сторонами терміни. Подача автомобіля, не придатного для виконання перевезення або без необхідних документів, вважається невиконанням обов'язки по організації подачі автотранспортного засобу і прирівнюється до зриву завантаження.

За відмову Перевізника після підписання Заявки від перевезення менш ніж за 24 години до дати завантаження, Перевізник виплачує штраф в розмірі 10% від вартості фрахту, але не менше 1500 гривень, якщо в заявці не вказано інше (п. 5.5. договору).

Відповідно до п. 2 заявки запізнення під навантаження, вивантаження, пункт митного оформлення оплачується Перевізником в розмірі 1500грн., за кожну добу запізнення.

В строк встановлений в заявці П/ГР 050918-01 від 05.09.2018, а саме - 10.09.2018 автотранспорт Перевізника ТОВ "ЛЕТРАНС ГРУПП" без попереднього повідомлення Експедитору не був поданий в м. Ополе (Польша) під завантаження.

Як вбачається з міжнародної товарно-транспортної накладної 12.09.2018 автотранспорт Перевізника ТОВ "ЛЕТРАНС ГРУПП" був поданий на друге місце завантаження в м. Лодзь (Польша).

Тобто, автотранспорт був поданий із запізненням у 2 доби без завантаження у м. Ополе. Доказів узгодження зміни пунктів завантаження та строків завантаження відповідачем за зустрічним позовом до матеріалів справи не надано.

Відповідно до п. 3 Заявки від 05.09.2018, в разі відмови від завантаження менш ніж за одну добу від зазначеного в цій заявці строку завантаження, Перевізник сплачує штраф в розмірі 10% від вартості транспортних послуг.

За таких обставин, вимога позивача за зустрічним позовом в частині стягнення 3 000,00 грн. санкції за запізнення під завантаження та 5 000,00 грн. за відмову від завантаження є правомірними та підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення збитків, пов'язаних з псуванням ватажу під час перевезення, то такі вимоги задоволенню не підлягають.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач за зустрічним позовом доставив вантаж, але під час приймання вантажу у пункті призначення встановлено, що при виконанні перевезення згідно заявки П/ГР №050918-02 від 05.09.2018 укладеної між ПрАТ "Дубенський завод ГТВ" та ТОВ "ТЕЛК", автомобілем Вольво НОМЕР_2/НОМЕР_3 (перевізник ТОВ "ЛЕТРАНС ГРУПП") виявлено наступне:

- частина паллет, на яких знаходився товар в картонних коробках були перевернуті по кузову автомобіля;

- частина картонних коробок в яких знаходився товар були зруйновані внаслідок попадання води;

- частина товару, який знаходився в картонних коробках був мокрий;

- надписи на етикетках були розмиті внаслідок попадання води.

Відповідно до п. 3.8. договору перевізник зобов'язаний нести повну матеріальну відповідальність перед Експедитором та Замовником за пошкодження, втрату або крадіжку вантажу в рамках чинного законодавства України, конвенції ООН (КДПВ).

У відповідності до п. 5.7. договору з моменту завантаження вантажу на автомобільний транспорт, повну матеріальну відповідальність за пошкодження, втрату або крадіжку вантажу несе Перевізник в рамках чинного законодавства України, статуту автомобільного транспорту, конвенції ООН (КДПВ).

На підставі чого був складений акт Про розбіжності №1 від 18.09.2018 підписаний ТОВ "ЛЕТРАНС ГРУПП" та ПрАТ "Дубенський завод ГТВ".

ПрАТ "Дубенський завод ГТВ" був складений Опис-акт уцінки товару від 18.09.2018 на суму збитків 53 597,50 грн.; лист №03/287 від 20.03.2018 на суму 19 000,00 грн. та вимога №03/312 від 03.10.2018 на загальну суму 72 597,50 грн.

ПрАТ "Дубенський завод ГТВ" (замовник) звернувся до ТОВ "ТЕЛК" (експедитор-1) з листом № 03/287 від 20.09.2018 про відшкодування збитків у розмірі 19 000,00 грн.

ТОВ "ТЕЛК" направило на адресу ФОП Шпилько І.І. лист № 20/09/18 від 20.09.2018 з вимогою відшкодувати понесені збитки, вказаний лист залишений без реагування, грошові кошти не сплачені.

ТОВ "ТЕЛК" повторно звернулось до ФОП Шпилько І.І. направивши претензію № 25/10/18 від 25.10.2018 з вимогою відшкодувати понесені збитки.

В свою чергу, ФОП Шпилько І.І. (експедитор-2) звернувся до ТОВ "ЛЕТРАНС ГРУПП" (перевізник) з листом № 20/09/18-1 від 20.09.2018 з вимогою відшкодувати понесені збитки.

ФОП Шпилько І.І. (експедитор-2) повторно звернувся до ТОВ "ЛЕТРАНС ГРУПП" (перевізник) з претензією № 25/10/18-1 від 25.10.2018 з вимогою відшкодувати понесені збитки.

Спір у справі стосується стягнення збитків внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному і внутрішньому повідомленнях.

Відповідно до частини 1 статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (частина 1 статті 307 Господарський кодекс України). Перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини (частина 1 статті 314 Господарського кодексу України).

Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (стаття 924 Цивільного кодексу України).

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу (стаття 929 Цивільного кодексу України).

За змістом статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У статті 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з приписами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні визначені Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Відповідно до статті 929 Цивільного кодексу України та статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Перелік документів, що підтверджують приймання вантажу до транспортування, зазначені в статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Відповідно до частин 11, 12 статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Таким документом, в тому числі, може бути міжнародна автомобільна накладна (CMR). Факт надання послуги при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

За змістом статті 932 Цивільного кодексу України, експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Частиною 3 статті 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" встановлено що експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1 статті 22, стаття 611, частина 1 статті 623 Цивільного кодексу України). Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Таким чином, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків, надати докази невиконання зобов'язань і підтвердити причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Вина перевізника за втрату, нестачу, псування та ушкодження вантажу, який є загальним для всіх видів транспорту, презюмується.

Перевізник несе відповідальність, якщо не доведе, що втрата, псування й ушкодження вантажу відбулися внаслідок обставин, яким він не міг запобігти чи усунення яких від нього не залежало, зокрема внаслідок вини відправника вантажу; особливих природних властивостей перевезеного вантажу; недоліків тари й пакування, яких не можна було встановити шляхом зовнішнього огляду при прийманні вантажу до перевезення й інших обставин, передбачених законом.

Втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу внаслідок випадку, що не охоплюється визначенням обставин непереборної сили, відповідно до частини 1 статті 924 Цивільного кодексу України не звільняють перевізника від відповідальності за незбереження вантажу.

Таким чином, законодавець покладає на перевізника обов'язок доводити наявність обставин, що звільняють його від відповідальності за незбереження вантажу.

В той же час, відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

ФОП Шпилько І.І. не є власником пошкодженого вантажу, ним не було не здійснено відшкодування збитків власнику вантажу. Тобто позивачем за зустрічним позовом не доведено факту понесення саме ним збитків від пошкодження вантажу.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення зустрічних позовних вимог в частині стягнення санкцій за неналежне виконання у розмірі 8 000,00 грн.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача за первісним позовом.

Судовий збір, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 174,89грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 120, 123, 129, 178, 233, 238, 239, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд-

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шпилько Ігора Івановича (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕТРАНС ГРУПП" (40011, м. Суми, вул. Кірова, буд. 130, кв. 25, код ЄДРПОУ 33814046) - 50 000,00 грн. - основного боргу та 1 762,00 грн. - витрат по сплаті судового збору, 5 200,00 витрат на правову допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕТРАНС ГРУПП" (40011, м. Суми, вул. Кірова, буд. 130, кв. 25, код ЄДРПОУ 33814046) на користь Фізичної особи-підприємця Шпилько Ігора Івановича (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) - 8 000,00 грн. - штрафу та 174,89грн. - витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 29.03.2019

Суддя В.Г. Бєлік