Рішення

від 29.03.2019 по справі 903/49/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а , тел.: (0312) 617451

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.03.2019 м. Ужгород Справа № 903/49/19

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №907/49/19

за позовом фізичної особи - підприємця Томчука Андрія Михайловича, с. Смолигів Луцького району Волинської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Метроном-Люкс", м. Мукачево про стягнення суми 34733,65грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа- підприємець Томчук Андрій Михайлович, с. Смолигів Луцького району Волинської області звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 34733,65грн. заборгованості, у тому числі 31343,78грн. основного боргу по оплаті придбаної продукції, 185,00грн. три відсотки річних, 2225,78грн. пені за несвоєчасний розрахунок та 979,03грн. інфляційних втрат, посилаючись на порушення відповідачем вимог ст.ст. 19, 42 Конституції України, ст.ст.525-527, 530, 610, 625, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 5, 173-175, 193 Господарського кодексу України щодо неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків щодо своєчасності оплати поставленого товару.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань щодо оплати поставленого товару у встановлений договором та видатковими накладними строки, чим порушив вимоги ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України, а також умови договору поставки №121701104 від 17.08.2017, та внаслідок чого в нього виникла та рахується заборгованість за поставлений товар, яка станом на момент звернення до суду з даним позовом складає суму 34 733,65грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, оскільки справа №906/49/19, враховуючи, що дана справа не є складною в розумінні норми ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Так, будь-яких клопотань щодо розгляду спору з повідомленням (викликом) сторін подано не було, у зв'язку з чим, враховуючи також, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 11.02.2019 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, та, встановлено сторонам строк для подання відповіді на відзив (позивачем) та заперечень (відповідачем) (якщо такі будуть подані) не пізніше 20.03.2019 р.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Вказана ухвала суду від 11.02.2019 була надіслана відповідачу 12.02.2019 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 89600, м.Мукачево, вул. Закарпатська, буд.2 кв.39, та як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №8850100827517 отримана відповідачем 18.02.2019.

Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Згідно пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

У встановлений судом строк відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву позивача.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши повноважних представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між фізичною особою - підприємцем Томчук Андрієм Михайловичом (Продавець - Позивач у справі) та товариства з обмеженою відповідальністю "Метроном-Люкс (Покупець - Відповідач у справі) 17 серпня 2017 року було укладено договір №121701104 поставки, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання передати у власність товарно-матеріальні цінності - пакувальні матеріали на умовах та в строки, встановлені договором, а покупець (відповідач) - прийняти і оплатити поставлений товар у відповідності до умов даного договору.

Відповідно до ст. 265 ГК України, на виконання взятих па себе зобов'язань Постачальник здійснив передачу Товару, що підтверджуються видатковими накладними №121808513 від 31.08.2018 року, №121809793 від 09.10.2018 року, №121810079 від 17.10.2018 року, а Покупець відповідно прийняв даний Товар, про що також свідчить Експрес накладна Нової пошти №20400104184764 від 09.10.2018 року та Експрес накладна Нової пошти №20400105140673 від 17.10.2018 року.

Так у відповідності до п. 2.1. Договору: Передача кожної партії товару здійснюється на умовах відтермінування оплати протягом 20 календарних днів з моменту підписання видаткової накладної, якщо інші умови додатково не погоджені Сторонами у Специфікаціях до цього договору .

Беручи до уваги вищевказані умови Договору та часткові оплати за Покупцем станом на 09.01.2019 року рахується заборгованість за отриманий Товар в сумі 31343,78 грн. Слід також наголосити, що відповідно до п. 5.2. Договору: 5.2. В разі порушення з вини Постачальника строку поставки Товару , зазначеного у Договорі , Постачальник виплачує Покупцю штрафну неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості Товару за кожен день прострочення поставки .

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і е особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до 2.4 Оплата ціни (вартості) Товару здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський поточний рахунок на умовах, визначених в Специфікаціях. Оплата ціни (вартості) Товару здійснюється на підставі діючого Договору та виставленого рахунку на Товар. Так пункт 2.1. зазначає що передача кожної партії товару здійснюється на умовах відтермінування оплати протягом 20 календарних днів з моменту підписання видаткової накладної, якщо інші умови додатково не погоджені Сторонами у Специфікаціях до цього договору.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач, як постачальник, поставив товариству з обмеженою відповідальністю МЕТРОНОМ ЛЮКС (відповідач) як покупцю товар, а саме пакувальні матеріали на суму 31 343,78.;

За доводами позивача, відповідачем було оплачено товар частково, у зв'язку з чим у останнього утворився борг у сумі 31 343,78 грн. згідно з Актом звірки взаєморозрахунків №111802556.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір поставки товарів від 17 серпня 2017 року №121701104, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 Господарського Кодексу України.

Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Спір у даній справі виник у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань в частині оплати за поставлений позивачем товар згідно Договору, внаслідок чого у товариства з обмеженою відповідальністю МЕТРОНОМ-ЛЮКС виникла заборгованість перед ФОП Томчук А.М. у розмірі 31 343,78 грн., яка станом на день розгляду даної справи є непогашеною, відповідачем у встановленому законом порядку не спростована та не заперечена.

За змістом норми ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і е особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У відповідності до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені ст. 11 Цивільного кодексу України, зокрема, е: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства та з рішення суду.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання е його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За порушення термінів розрахунків покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення покупець, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу продавця зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відтак загальна сума пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 3% річних та інфляційних втрат в період з 29.10.2018 року по 08.01.2019 року становить 3389,87 грн. (три тисячі триста вісімдесят дев'ять грн.87 коп.), детальний розрахунок наведено в Додатку №1 до позовної заяви.

Матеріалами справи також підтверджується факт звернення позивача на адресу відповідача з претензією №27/11 від 27.11.2018 року, щодо погашення заборгованості у розмірі 54 343,78 грн. Проте вказана вимога залишена без реагування з боку відповідача та оплачена тільки частково.

Таким чином, Відповідач по справі повинен сплатити на користь Позивача заборгованість в розмірі 34733,65 грн. (тридцять чотири тисячі сімсот тридцять три гривні 65 копійок), з яких 31343,78 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч чотириста сімдесят шість гривень 00 копійок) - сума основного боргу за поставлений Товар; 3389,87 грн. (три тисячі триста вісімдесят дев'ять грн. 87 коп.) -пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, інфляційні витрати та 3 % річних.

Статтею 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила правочин.

Тобто, даною статтею Цивільного кодексу України встановлено загальне правило, за яким боржник несе відповідальність за порушення зобов'язання за наявності його вини. Випадки, в яких боржник взагалі не несе відповідальності, визначені, зокрема, статтею 617 Цивільного кодексу України, статтею 218 Господарського кодексу України, та пов'язані з невиконанням зобов'язання через випадок чи непереборну силу тощо.

Натомість, визначення наявності чи відсутності вини боржника в розумінні статі 614 Цивільного кодексу України здійснюється саме через доведення боржником та з'ясування судом тих обставин, що боржником було вжито всіх залежних від нього заходів для виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 191, 195, ч. 1 ст. 202, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МЕТРОНОМ-ЛЮКС (89600, Закарпатська область, м. Мукачеве, вул. Закарпатська, буд. 2 кв. 39, код ЕДУПОУ 41304500) на користь фізичної особи - підприємця Томчука Андрія Михайловича (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в ЖРУ HAT Банк інвестиційта заощаджень , МФО 380281) заборгованість в розмірі 34733,65 грн. (тридцять чотири тисячі сімсот тридцять три гривні 65 копійок), з яких 31343,78 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч чотириста сімдесят шість гривень 00 копійок) - сума основного боргу за поставлений Товар; 3389,87 грн.(три тисячі триста вісімдесят дев'ять гривень 87 копійок) -пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, інфляційні витрати та 3 % річних.;

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МЕТРОНОМ-ЛЮКС (89600, Закарпатська область, м. Мукачеве, вул. Закарпатська, буд. 2 кв. 39, код ЕДРПОУ 41304500) на користь фізичної особи - підприємця Томчука Андрія Михайловича (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1; р/р НОМЕР_2 в ЖРУ HAT (