Рішення

від 26.03.2019 по справі 906/66/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/66/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

при секретарі судового засідання: Сидорчук О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, ордер КС №494005 від 05.12.18;

посвідчення №6866/10 від 05.09.18;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммаш імпекс" (м.Коростень Житомирської області)

про стягнення 237625,17грн

Публічне акціонерне товариство "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммаш Імпекс" 237625,17грн, з яких: 179640,00грн коштів, сплачених як попередня оплата за товар, 43015,17грн пені та 14970,00грн штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач всупереч умовам договору поставки №ХІ-04-18 02.05.18 не поставив обладнання (пересувна ємність для змішування густого екстракту), суму попередньої оплати не повернув позивачу, тому останній має право вимагати повернення суми попередньої оплати та стягнення штрафних санкцій.

Ухвалою від 23.01.19, зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі та призначено підготовче засідання на 19.02.19.

Ухвалою від 19.02.19 підготовче засідання відкладено на 12.03.19 за клопотанням відповідача для надання сторонам можливості врегулювати спір мирним шляхом та скористатися іншими процесуальними правами, передбаченими ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 12.03.19 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/66/19 до судового розгляду по суті на 26.03.19.

Представник позивача в судовому засіданні 26.03.19 позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач повноважного представника в судові засідання не направляв, про причини неявки суд не повідомляв, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с.76, 82, 89).

Приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 02.05.18 між Публічним акціонерним товариством "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хіммаш Імпекс" (постачальник, відповідач) укладено Договір поставки №ХІ-04-18 (а.с.15-20), за умовами якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити обладнання, кількість якого вказано в специфікації Додаток №2, поіменований надалі обладнання загальною вартістю 299400,00грн, в тому числі ПДВ 20%: 49900,00грн. Загальна сума Договору складає 299400,00грн (п.1.1. Договору).

Пунктом 1.3 Договору сторони погодили, що постачальник проектує обладнання згідно Технічного завдання (URS) замовника, викладеного у Додатку №1, виготовляє у відповідності зі Специфікацією у Додатку №2 по узгодженим кресленням в Додатку №3, підтверджує документами згідно додатку №4 до даного Договору.

Відповідно до п.2.1, п.2.2 Договору, постачальник здійснює поставку обладнання на умовах склад замовника за адресою: м.Київ, вул.Миру, 17. Постачальник здійснює поставку обладнання протягом дев'яти робочих тижнів від дня зарахування на його рахунок попередньої оплати відповідно до підпункту 3.1.1 даного Договору.

Згідно п.3.1 Договору замовник здійснює оплату за обладнання за даним Договором частинами, шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок постачальника, наступним чином:

3.1.1 замовник перераховує часткову передоплату в розмірі 60%, що складає 179640,00грн протягом 10-ти банківських днів після підписання даного договору.

3.1.2. замовник зобов'язується протягом 5-ти банківських днів після підписання акту-прийняття обладнання на складі постачальника зробити оплату у розмірі 30%, що складає 89820,00грн.

3.1.3 Кінцеву оплату 10%, що складає 29940,00грн замовник проводить протягом 5-ти банківських днів з дати одержання обладнання на склад замовника та надання повного комплекту документації згідно Додатку №4.

02.05.18 між сторонами було підписано Специфікацію до Договору, якою сторони погодили найменування обладнання, а саме: пересувна ємність для змішування густого екстракту, яку постачальник повинен поставити у комплектації, визначеній у Специфікації (а.с.23-24).

ТОВ "Хіммаш імпекс" (відповідач) виставив ПАТ "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" (позивач) рахунок на оплату №03/05 від 03.05.18 на суму 299400,00грн (пересувна ємність для змішування густого екстракту (робочий об'єм, 90л) (а.с.29).

На виконання умов Договору поставки №ХІ-04-18 від 02.05.18 позивач сплатив відповідачу в якості попередньої оплати 179640,00грн, що підтверджується платіжним дорученням №6485 від 08.05.18 (а.с.30).

Відповідач в порушення умов договору не здійснив поставку товару, в обумовлені Договором поставки №ХІ-04-18 від 02.05.18 строки.

13.08.18 ТОВ "Хіммаш імпекс" надіслав електронною поштою лист з повідомленням про те, що пересувна ємність для змішування густого екстракту в кількості 1шт буде готова для приймання до 29.08.18 (а.с.31-32).

Проте постачальник до 29.08.18 обладнання для приймання не підготував.

Листом від 19.09.18 замовник звернувся до постачальника з вимогою, надати письмове обґрунтування щодо невиконання договірних зобов'язань в частині затримки поставки обладнання (а.с.33).

У відповіді на вищевказаний лист відповідач повідомив позивача про перенесення строків поставки до 20 календарних днів (а.с.36), однак обладнання замовнику не передав.

В зв'язку із невиконанням відповідачем свого договірного зобов'язання щодо поставки обладнання, позивач направив відповідачу претензію №1 від 02.11.18, в якій в односторонньому порядку розірвав договір (відмовився від договору в частині поставки) та просив повернути передплату в сумі 179640,00грн протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту пред'явлення вимоги (а.с.38-39).

17.12.18 замовник повторно направив на адресу постачальника претензію №2 від 14.12.18 з вимогою перерахувати на банківський рахунок ПАТ "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" основний борг у сумі 179640,00грн, пеню у розмірі 43015,17грн та штраф у сумі 14790,00грн (а.с.40-47).

Відповідач відповіді на вищевказані вимоги не надав, суму попередньої оплати у розмірі 179640,00грн не повернув, що в свою чергу стало підставою для звернення позивача з даним позовом до Господарського суду Житомирської області.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Предметом спору у даній справі є вимога про повернення сплаченої на виконання умов Договору поставки №ХІ-04-18 від 02.05.18 попередньої оплати, а також стягнення штрафу та пені.

Згідно ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною другою зазначеної статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші юридичні акти. При чому, у наведеній нормі відсутній вичерпний перелік підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з умов договору, за своєю правовою природою даний договір є змішаним, оскільки містить елементи договору підряду та договору поставки.

Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як зазначено вище, пунктом 2.2 Договору поставки №ХІ-04-18 від 02.05.18 передбачено строки поставки обладнання, а саме: протягом дев'яти робочих тижнів від дня зарахування на його рахунок попередньої оплати, тобто до 20.07.18.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи, позивач на підставі виставленого відповідачем рахунку на оплату №03/05 від 03.05.18 здійснив відповідачу передплату у розмірі 179600,00грн, що підтверджується відповідним платіжним дорученням №6485 від 08.05.18.

Таким чином у відповідача, внаслідок оплати позивачем обладнання, виник кореспондуючий обов'язок поставити його.

Проте відповідач не здійснив поставку обладнання, обумовленого Специфікацією, яка є Додатком №2 до Договору поставки №ХІ-04-18 від 02.05.18, та не повернув позивачу сплачені в якості попередньої оплати 179640,00грн.

В силу приписів ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписами ч.2 ст.693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З огляду на вказану норму, порушення продавцем строку передання покупцеві попередньо оплачених товарів породжує на стороні покупця дві правомочності, одну із яких покупець може використати на свій розсуд: 1) пред'явити вимогу про передання оплаченого товару; 2) вимагати повернення суми попередньої оплати. Реалізація другої із названих правомочностей означає, що він конклюдентними діями відмовився від прийняття виконання. Відмову від прийняття виконання в такий спосіб у цьому випадку слід вважати такою, що ґрунтується на спеціальному положенні ч.2 ст.693 ЦК України і є правомірною.

Отже, визначене цією нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.

Керуючись наведеним, позивач направив відповідачу претензію №1 від 02.11.18, в якій просив повернути сплачені ним грошові кошти за непоставлений товар в сумі 179640,00грн.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ТОВ "Хіммаш Імпекс" поставив позивачу обладнання, обумовлене Договором поставки №ХІ-04-18 від 02.05.18, або докази повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи, що відповідач не поставив позивачу товар та не повернув сплачену позивачем суму попередньої оплати, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 179640,00грн обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач відповідно до пункту 5.3 договору за порушення строків поставки обладнання нарахував відповідачу штраф у розмірі 14970,00грн.

Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 3 ст.549 ЦК України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити неустойку (штраф, пеню).

Згідно п.5.3 Договору поставки №ХІ-04-18 від 02.05.18, якщо постачальник затримує постачання обладнання більш ніж на 30 (тридцять) банківських днів, замовник має право відмовитись від прийняття обладнання, а постачальник зобов'язаний протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання письмового повідомлення замовника про відмову від прийняття обладнання повернути отриману від замовника попередню оплату та сплатити замовнику штраф у розмірі 5% вартості непоставленого обладнання згідно відповідного Додатку №2 (Специфікації).

Судом встановлено, що відповідач не поставив товар, визначений умовами договору Договору поставки №ХІ-04-18 від 02.05.18, у зв'язку з чим позивач здійснив нарахування штрафу.

Перевіривши розрахунок штрафу (а.с.9), суд вважає його обґрунтованим, оскільки штраф у розмірі 14970,00грн нарахований відповідно до умов Договору поставки №ХІ-04-18 від 02.05.18 та вимог чинного законодавства України.

Крім того, позивач відповідно до 5.2 Договору поставки №ХІ-04-18 від 02.05.18 за порушення строків поставки обладнання нарахував відповідачу пеню у розмірі 43015,17грн за період з 21.07.18 по 14.12.18. (а.с.8).

Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 3 ст.549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити неустойку (штраф, пеню).

Пунктом 5.2 договору сторони погодили, що у випадку порушення постачальником строків поставки обладнання, передбачених п.2.2 даного договору, постачальник виплачує замовникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних зобов'язань по даному договору за кожен день прострочення.

Проте, визначаючи порядок нарахування пені, позивач невірно визначив період до якого необхідно нараховувати пеню, та не врахував, що сторони Договором поставки №ХІ-04-18 від 02.05.18 не передбачили відповідальність відповідача за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань у вигляді сплати пені, а лише встановили відповідальність за порушення строків поставки товару.

Як вже зазначено вище, позивач відповідно до п.9.5 Договору поставки №ХІ-04-18 від 02.05.18 у зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку щодо поставки обладнання, направив відповідачу претензію №1, в якій зокрема, зазначив про розірвання договору в односторонньому порядку з 01.11.18.

Однак суд вважає хибним посилання позивача на те, що договір вважається розірваним з 01.11.18 з огляду на наступне:

Закон не вказує на момент припинення зобов'язань сторін у випадку розірвання договору в односторонньому порядку, тому цей момент слід визначати за аналогією з визначенням моменту укладення договору.

Договір є укладеним, як це зазначено у ст. 640 ЦК, з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Отже, при односторонньому розірванні договору такий договір вважатиметься розірваним з моменту отримання стороною, договір з якою розривається, повідомлення про таке розірвання.

Претензію №1 від 02.11.18 про розірвання Договору поставки №ХІ-04-18 від 02.05.18 та повернення суми попередньої оплати позивач направив відповідачу рекомендованим листом 07.11.18, що підтверджується фіскальним чеком №3000458526 від 07.11.18 (а.с.39).

Відповідно до п.п. 1, 2 розділу ІІ Нормативів та нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 р. № 958, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку):

1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1;

2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2;

3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3;

4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4,

де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання;

1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

З огляду на вказане, граничною датою отримання ТОВ Хіммаш Імпекс" повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку та повернення суми попередньої оплати, з урахуванням строку поштового пересилання, є 13.11.18.

До моменту отримання відповідачем вимоги про розірвання Договору поставки №ХІ-04-18 від 02.05.18 у постачальника існував обов'язок поставити обладнання ( пересувну ємність для змішування густого екстракту).

Натомість, з моменту отримання ТОВ "Хіммаш Імпекс" претензії №1 від 02.11.18 (13.11.18) про розірвання договору та повернення коштів, а відтак, починаючи з 13.11.18 у відповідача виник обов'язок повернути грошові кошти, тобто виникло грошове зобов'язання перед позивачем у розмірі 179640,00грн.

Враховуючи пункт 5.2 Договору поставки №ХІ-04-18 від 02.05.18 у позивача виникло право на нарахування пені з 21.07.18 по 12.11.18, до моменту отримання відповідачем листа про розірвання договору та повернення суми попередньої оплати.

Згідно розрахунку, здійсненого господарським судом, розмір пені за не поставку обладнання за період з 21.07.18 по 12.11.18 становить 33565,61грн.

За вказаних обставин, у стягненні 9449,56грн слід відмовити, оскільки розрахунок здійснений з порушенням чинного законодавства України.

Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно ст.ст. 13, 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1 ст. 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 ГПК України).

Відповідач доказів повернення коштів не надав, доводів позивача не спростував.

За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню на суму 228175,61грн, з яких: 179640,00грн основного боргу, 14970,00грн штрафу та 33565,61грн пені.

Суд відмовляє в позові в частині стягнення 9449,56грн пені.

Судовий збір, відповідно до п.3 ч.4 ст.129 ГПК України, покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммаш імпекс" про стягнення 237625,17грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммаш імпекс" (11500, Житомирська область, м.Коростень, вул.Жмаченко, 2/2, ідентифікаційний код 39875041) на користь Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" (03134, м.Київ, Святошинський район, вул.Миру, 17, ідентифікаційний код 23518596):

- 179640,00грн основного боргу;

- 33565,61грн пені;

- 14970,00грн штрафу;

- 3422,63грн судового збору.

3. В позові відмовити в частині стягнення 9449,56грн пені.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 29.03.19

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 3 прим.

1- в справу

2,3- стороанм (рек. з повід)