Рішення

від 29.03.2019 по справі 910/584/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 29.03.2019Справа №  910/584/19 Суддя Господарського суду міста Києва Ярмак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін господарську справу За позовом Приватного акціонерного товариства  "Укргазбуд"   (07415, Київська область, Броварський район, суло Зазим'є, вул.Деснянська, 141, код ЄДРПОУ 14277604) до  Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛАЙМ" (04107, м.Київ, вул.Половецька, 14, код ЄДРПОУ 41368474) про  стягнення 500 000,00 грн. ВСТАНОВИВ: Приватне акціонерне товариство  "Укргазбуд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛАЙМ" про повернення  500 000, 00 грн. у зв'язку з неналежним виконанням договірного зобов'язання щодо поставки товару. Ухвалою суду від 22.01.2019 позовну заяву Приватного акціонерного товариства  "Укргазбуд" залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви у визначений спосіб. 28.01.2019 позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції. Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Позивач належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до ст. 120 ГПК України, ухвала суду від 29.01.2019 отримана – 05.02.2019. Відповідач письмового відзиву не надав, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала суду від 29.01.2019 була надіслана відповідачу на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та на адресу, вказану у позовній заяві, проте повернена до суду із зазначенням причини повернення "організація не розшукана". Відомостей щодо зміни місцезнаходження відповідача суду не надано. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Крім того, у рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Також, слід врахувати, що Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 21 лютого 2018 року у справі №2103/490/2012 вказав про те, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua). Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами. Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд,- ВСТАНОВИВ: З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем існувала домовленість щодо поставки товару: «Піску в кількості 5263,158 тон, вартістю 500  000,00 грн.». Позивачем на підставі платіжного доручення № 317 від 27.02.2018 було перераховано на рахунок ТОВ «Алайм» кошти у сумі 500  000,00 грн. з призначенням платежу «Оплата за пісок зг. рах.№ 41 від 27.02.2018». Позивач пояснює, що відповідач свої зобов'язання щодо поставки та передачі у власність товару не виконав, листом № 0708/01 від 07.08.2018 та претензією № 1109 від 11.09.2018 позивач звертався до відповідача з вимогами про повернення коштів в сумі 500 000,00 грн. вартості оплаченого, проте не поставленого товару. Вказана вимога залишена останнім без реагування. Посилаючись на вказані обставини, позивач звернувся до суду із вимогами про стягнення із відповідача коштів у сумі 500  000,00 грн., яка не повернена відповідачем в добровільного порядку, зобов'язання на яку відповідач не виконав. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Як визначено частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Таким чином, позивач шляхом оплати товару, а відповідач шляхом прийняття оплати, взяття на себе зобов'язань щодо його поставки, створили певні права та обов'язки, які аналогічні цивільним правам та обов'язкам сторін за договором поставки, встановленим статтею 712 Цивільного кодексу України, зокрема, у позивача виникло право вимагати передачі йому оплаченого товару, а у відповідача виник обов'язок його поставити. Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до приписів частини першої та другої статті 693 Цивільного кодексу України, яка застосовується до відносин поставки, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Тобто частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України передбачено право покупця у разі порушення продавцем строку передання йому попередньо оплачених товарів або пред'явити вимогу про передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати (тобто відмовитися від прийняття виконання). Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. При цьому, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, доведеної до продавця, що, як встановив господарський суд, покупцем і було зроблено у даному випадку. Згідно з приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом. Стаття 526 цього ж Кодексу визначає загальні умови виконання зобов'язання. В розумінні наведеної норми зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вимог договору, Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Аналогічні вимоги до виконання господарських зобов'язань закріпленні і в статті 193 Господарського кодексу України. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що позивач на виконання своїх зобов'язань здійснив оплату на користь відповідача 500 000,00 грн. Доказів поставки відповідачем обумовленого товару, повернення коштів у вказаній сумі, або наявності  іншої підстави утримання цих коштів, суду не надано. Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача коштів у сумі 500 000,00 грн. вартості оплаченого товару, є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача. На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд В И Р І Ш И В: Позов задовольнити повністю. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛАЙМ" (04107, м.Київ, вул.Половецька, 14, код ЄДРПОУ 41368474) на користь Приватного акціонерного товариства  "Укргазбуд"   (07415, Київська область, Броварський район, суло Зазим'є, вул.Деснянська, 141, код ЄДРПОУ 14277604) 500  000 (п'ятсот тисяч) грн. 00 коп. боргу, 7500 (сім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.           Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після       повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.             Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.         Суддя                                                                                                   О.М.Ярмак