Рішення

від 14.03.2019 по справі 911/36/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2019 р. м. Київ Справа № 911/36/19

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства «Техкомплект» , Львівська обл., Пустомитівський р-н,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арден Інвест» , Київська обл., м. Ірпінь

про стягнення 269841,35 грн.

За участі секретаря судового засідання: Зорі В.С.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. б/н від 19.12.2018 р.);

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Техкомплект» (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арден Інвест» (відповідач) про стягнення 236516,22 грн. боргу, 25307,23 грн. інфляційних втрат та 8017,90 грн. 3 % річних, всього 269841,35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем за усною домовленістю з відповідачем згідно з платіжним дорученням від 23.10.2017 р. № 635 було перераховано відповідачу 67476,00 грн. за будматеріали, платіжним доручення від 23.10.2017 р. № 636 перераховано 86583,00 грн. за металопрофіль та платіжним дорученням від 23.10.2017 р. № 637 перераховано 82457,22 грн. за будматеріали. Проте, відповідач замовлені матеріали не поставив та кошти не повернув, що відповідно до ст.ст. 625, 1212-1214 Цивільного кодексу України є підставою для стягнення 236516,22 грн. боргу, 25307,23 грн. інфляційних втрат та 8017,90 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.02.2019 р. відкрито провадження у справі; вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи; судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 28.02.2019 р.

28.02.2019 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про долучення оригіналів платіжних доручень до матеріалів справи, а саме: № 635 на суму 67476,00 грн., № 636 на суму 86583,00 грн., № 637 на суму 82457,22 грн.

11.03.2019 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшло пояснення щодо обґрунтування підстав перерахування 23.10.2017 р. позивачем коштів відповідачу у даній справі в сумі 236516,22 грн., в якому позивач пояснює, що в жовтні 2017 року між сторонами в телефонному режимі був узгоджений асортимент та кількість товару (матеріалів), які відповідач мав поставити в 4-му кварталі 2017 р. згідно накладних на відпуск таких, підготовлених відповідачем та зазначених в платіжних дорученнях щодо оплати вартості таких. В подальшому через неузгодженість вартості транспортних послуг та зростання вартості договірних матеріалів, заготовлених відповідачем від його контрагентів, сторони так і не дійшли згоди щодо зазначених істотних умов договору поставки, яка так і не відбулась, у зв'язку із чим сплачені позивачем кошти відповідачу, на переконання позивача, набули ознак безпідставно набутих останнім.

У судових засіданнях 28.02.2019 р. та 14.03.2019 р. представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судові засідання 28.02.2019 р. та 14.03.2019 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив до суду не надав, хоча про час, дату та місце судових засідань відповідач був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0103267240934 та № 0103267604766.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

23.10.2017 р. Приватним підприємством «Техкомплект» на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Арден Інвест було перераховано кошти в загальному розмірі 236516,22 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 635 на суму 67476,00 грн. з призначенням платежу За будматеріали зг. накл. № 179 від 13.10.2017 р. без ПДВ , № 636 на суму 86583,00 грн. з призначенням платежу За металопрофіль зг. накл. № 189 від 17.10.2017 р. без ПДВ , № 637 на суму 82457,22 грн. з призначенням платежу За будматеріали зг. накл. № 185 від 16.10.2017 р. без ПДВ .

Як зазначає позивач, станом на момент звернення позивача до суду накладні № 179, № 185, № 189, на які є посилання в зазначених платіжних дорученнях № 635, № 636, № 637, між позивачем та відповідачем не підписані.

При цьому, договір між ПП «Техкомплект» та ТОВ Арден Інвест ані в спрощеній формі, ані у письмовій формі укладено не було.

Доказів протилежного до матеріалів справи не додано.

ПП «Техкомплект» звернулось до ТОВ Арден Інвест з претензією № 37 від 10.10.2018 р. про повернення коштів, в якій ПП «Техкомплект» просило повернути до 20.10.2018 р. сплачені кошти в сумі 236516,22 грн. на розрахунковий рахунок ПП «Техкомплект» , що підтверджується фіскальним чеком від 17.10.2018 р.

Однак, відповіді на претензію ПП «Техкомплект» отримано не було, вказані кошти, перераховані згідно з платіжними дорученнями № 635, № 636, № 637 від 23.10.2017 р., не були повернуті відповідачем на рахунок позивача.

Як встановлено судом, відповідач отримав від позивача 236516,22 грн., проте товар на суму 236516,22 грн. згідно накладних № 179, № 185, № 189, на які є посилання в зазначених платіжних дорученнях, позивачу не передав.

Доказів поставки товару чи повернення позивачу грошових коштів на суму 236516,22 грн., станом на момент прийняття рішення відповідачем, який був належно повідомлений про час і місце судового засідання, проте не скористався правом на участь в судовому засіданні та подання відзиву, суду не надано.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України (ч. 8 ст. 181 ГК України).

Оскільки позивачем було перераховано відповідачу 236516,22 грн., а відповідачем товар поставлений не був, при цьому сторони так і не дійшли згоди щодо істотних умов договору поставки, то кошти у сумі 236516,22 грн. знаходяться у відповідача без достатніх правових підстав.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Враховуючи те, що грошові кошти у сумі 236516,22 грн., які на даний час знаходяться у відповідача без правових підстав, відповідач позивачу на час прийняття рішення не повернув, то позовна вимога про стягнення з відповідача 236516,22 грн. підлягає задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача за час користування безпідставно набутими коштами позивача 25307,23 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.11.2017 р. по 30.11.2018 р. та 8017,90 грн. 3% річних, нарахованих за період з 01.11.2017 р. по 18.12.2018 р.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання , на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань № 14 від 17.12.2013 р. зазначено, що обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Таким чином, повернення безпідставно отриманих коштів здійснюється відповідачем не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 25307,23 грн. інфляційних втрат та 8017,90 грн. 3 % річних, нарахованих за час користування безпідставно набутими коштами, задоволенню не підлягають.

Таким чином, позовні вимоги ПП Техкомплект підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арден Інвест» , Київська обл., м. Ірпінь (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Ветеранів Афганістану, буд. 2А, каб. 7/2, код 40687896) на користь Приватного підприємства «Техкомплект» (81154, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Старе Село, вул. 1-го травня, код 25243560) 236516,22 грн. (двісті тридцять шість тисяч п'ятсот шістнадцять грн. 22 коп.) та 3547,74 грн. (три тисячі п'ятсот сорок сім грн. 74 коп.) судового збору.

2. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України .

У той же час згідно пункту 17.5 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 29.03.2019 р.

Суддя О.О. Рябцева