Рішення

від 26.03.2019 по справі 914/146/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2019 Справа №914/146/19

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю АП Граніт , м. Дніпро, до відповідача: Фізичної особи-підприємця Марушко Марії Степанівни, с. Добросин Жовківського р-ну Львівської обл., про: стягнення заборгованості у розмірі 21' 602,54 грн.

Суддя Козак І.Б.

При секретарі Гелеш Г.М.

Представники:

Від позивача: Кость Я.Р. - представник (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1394 від 31.08.2012р.).

Від відповідача: не з'явився.

На розгляд господарського суду Львівської області Товариством з обмежено відповідальністю АП Граніт подано позов до Фізичної особи-підприємця Марушко Марії Степанівни про стягнення заборгованості у розмірі 21' 602,54 грн.

Ухвалою суду від 28.01.2019р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та розгляд справи призначено на 19.02.2019р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду по даній справі.

Позиція позивача.

У судове засідання 26.03.2019р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем у порушення умов договору купівлі-продажу №83 від 08.02.2018р. не здійснено повної оплати отриманого товару (щебеню), внаслідок чого існує заборгованість в розмірі 17' 057,26 грн. основного боргу. Крім того, відповідачу нараховано 1' 244,57 грн. інфляційних втрат, 427,60 грн. 3% річних, 2873,11 грн. пені.

Позиція відповідача.

Відповідач у судові засідання 19.02.2019р., 19.03.2019р. та 26.03.2019р. не з'явився, хоча був повідомлений про час і місце розгляду справи, відзиву на позов не подав.

Враховуючи обмеженість процесуальних строків розгляду цієї справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача та його відзиву на позов, в порядку статті 252 ГПК України, за наявними у справі доказами.

Обставини справи.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю АП Граніт та Фізичною особою-підприємцем Марушко М.С. було укладено Договір купівлі-продажу №83 від 08.02.2018р. Відповідно до умов цього договору постачальник (позивач у справі) зобов'язується покупцю (відповідачу у справі) щебінь різних фракцій та відсівів (товар) згідно заявки покупця, на умові ціни франко-станція призначення, яку вказує покупець, а покупець зобов'язується оплатити поставлений товар згідно рахунка на оплату товару та прийняти товар на станції призначення.

Порядок розрахунків за отриманий товар сторони договору погодили у р.3 договору. Так, ціна товару з урахуванням ПДВ 20% визначається сторонами в рахунках на оплату товару. Розрахунки між сторонами здійснюються на підставі рахунків на оплату товару в українській національній валюті-гривня. Вид розрахунків - безготівковий. Форма розрахунків - платіжне доручення.

Заявку на отримання товару відповідач надіслав позивачу в електронній формі (а.с.60).

Поставка товару відбулася залізничним транспортам 08.02.2018р. та отримано щебінь відповідачем, що підтверджується копією залізничної накладної (а.с.22), де у графі 4 одержувач товару вказано: ЄДРПОУ НОМЕР_1 ФОП Марушко М.С.

Позивачем виставлено відповідачу видаткову накладну №21 від 08.02.2018р. на суму 74'557,26 грн. та рахунок на оплату №18 від 08.02.2018р. на суму 75' 637,80 грн.

Як зазначив позивач у заяві (вх.№12523/19 від 22.03.2019р.), при завантаженні вагонів виробник завантажив у вагони щебінь іншої фракції, ніж було вказано в рахунку, тому вже по факту завантажених вагонів відбулося корегування ціни між сторонами спору на суму 74' 557,26 грн. і відповідачем проведено часткову оплату на загальну суму 57' 500,00 грн.( копії платіжних доручень знаходяться в матеріалах справи).

08.11.2018р. позивач звертався до відповідача з претензією про оплату товару, яка була залишена ФОП Марушко М.С. без відповіді.

Станом на дату прийняття рішення відповідачем не оплачено 17' 057,26 грн.

Оцінка суду.

Між сторонами виникли взаємні права та обов'язки на підставі укладеного договору купівлі-продажу товару.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст.692 ЦК України).

В силу вимог статті 610, частини першої статті 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 662, статті 663, частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Позивач свої обов'язки по поставці товару виконав, відповідач отримав товар, проте не оплатив повністю його вартості, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача 17' 057,26 грн. основного боргу є правомірною та підлягає задоволенню повністю.

На підставі ст.625 ЦК України позивач правомірно нарахував відповідачу 1' 244,57 грн. інфляційних втрат, 427,60 грн. 3% річних.

Щодо нарахованої на підставі п.7.5 договору суми пені в розмірі 2' 873,11 грн., то суд, здійснивши перерахунок цієї суми, встановив правомірність стягнення з відповідача пені в розмірі 2' 873,11 грн.

Судові витрати.

Щодо стягнення судових витрат, то сплачений позивачем судовий збір в силу вимог ст. 129 ГПК України покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки спір виник з його вини.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 219-221, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково .

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Марушко Марії Степанівни (адреса: АДРЕСА_1.ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АП Граніт (адреса: 79034, м. Львів, вул..Навроцького, буд.1, код ЄДРПОУ 41442238 ) 17' 057,26 грн. заборгованості, 1' 244,57 грн. інфляційних втрат, 427,60 грн. 3% річних, 2' 873,10 грн. пені та 1' 920,80 грн. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

6. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 29.03.2019р.

Суддя Козак І.Б.