Рішення

від 21.03.2019 по справі 925/202/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2019 року           м. Черкаси справа № 925/202/19                    

          Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Кадусі Н.В., без участі представників сторін, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мін-Агротрейд» до приватного підприємства «Тур-Агро» про стягнення 180863 грн. 15 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «Мін-Агротрейд» звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до приватного підприємства «Тур-Агро» про стягнення, на підставі договору № 1 купівлі-продажу від 14.03.2018 року, 180863 грн. 15 коп., з яких: 176610 грн. попередньої оплати, 3178 грн. 98 коп. інфляційних, 1074,17 грн. 3% річних, та відшкодування судових витрат.

Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань з поставки позивачу товару за договором № 1 купівлі-продажу від 14.03.2018 року.

Ухвалою суду від 22.02.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/202/19, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 21.03.2019 року, зобов'язано відповідача у встановлений строк надіслати суду відзив на позов, а позивача - відповідь на відзив. Крім того, відповідачу роз'яснено його право в порядку ст. 250 ГПК України на подання заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Копії ухвали суду від 22.02.2019 року направлені сторонам рекомендованими листами з повідомленням про вручення за адресами, зазначеними позивачем у позовній заяві.

В засідання суду 21.03.2019 року сторони явку своїх представників не забезпечили, хоч про місце, дату і час судового розгляду справи були повідомлені належним чином. Позивач 13.03.2019 року подав клопотання, у якому просив суд розгляд справи провести без участі його представника, позовні вимоги підтримав повністю. Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін не заперечував, у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними для спрощеного провадження.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 3 статті 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання, у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, судом прийнято рішення у справі без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з наступних підстав.

14.03.2018 року відповідач - приватне підприємство «Тур-Агро», як продавець, та товариство з обмеженою відповідальністю «Мінагротрейд» (далі – ТОВ «Мінагротрейд»), як покупець, уклали договір купівлі-продажу № 1 (далі – Договір, а.с. 11-12), за умовами п.п. 1.1. якого, продавець поставляє, а покупець приймає мінеральні добрива (далі в тексті Договору - товар), кількість, ціна, строки та умови поставки кожної партії товару визначаються в додатках до даного договору, які є невід'ємною його частиною (додатки).

Сторони погодили усі істотні умови договору, і зокрема, домовилися про таке:

п.п. 1.2. – повна вартість Договору визначається на підставі цін, погоджених сторонами, в додатках до цього договору. Строки поставки обумовлюються окремо на кожну партію товару в додатках до даного договору;

п.п. 2.1. – продавець бере на себе зобов'язання після підписання Договору передати покупцю товар, в строк не пізніше вказаного в додатках;

п.п. 2.2. – покупець бере на себе зобов'язання прийняти товар від продавця та здійснити оплату в строк та в порядку, вказаному в додатках;

п.п. 4.1. – покупець здійснює оплату вартості товару шляхом прямого банківського переказу грошових коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок продавця, на підставі виставлених рахунків продавця, в строки та на умовах згідно додатків до даного договору;

п.п. 4.2. – в разі нездійснення оплати покупцем у вказані строки, наданий рахунок вважається анульованим. В разі проведення передплати без погодження або на підставі анульованих рахунків. Продавець за погодженням з покупцем визначає строки відвантаження товару або повертає сплачені грошові кошти;

п.п. 4.2.1. – термін поставки товару погоджується сторонами додатково;

п.п. 6.1. - поставка товару в рамках договору здійснюється згідно умов, обумовлених в додатках до даного договору(у відповідності з правилами Інкотермс в редакції 2000 року);

п.п. 6.12. – для отримання товару покупець зобов'язаний надати продавцю довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей. Сторони домовились, що якщо за кількістю згідно залізничної та товарно-транспортної накладної буде відвантажено більше ніж оплачено, то покупець доплачує відповідну суму. Якщо згідно залізничної та/або товарно-транспортної накладної буде відвантажено менше ніж оплачено, то поставщик повертає покупцю відповідну суму;

п.п. 8.2.- продавець несе відповідальність за цим договором у формі пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми здійсненої попередньої оплати в разі прострочення терміну передачі товару з його вини.

Відповідно до п.п. 10.3. Договору, даний договір набирає юридичної сили з моменту його підписання обома сторонами та діє в частині взаєморозрахунків до їх повного виконання.

Договір підписаний представниками обох сторін та скріплений їхніми печатками.

Сторонами підписаний Додаток № 1 до Договору – Специфікація № 1 від 14.03.2018 року, згідно з якою сторони домовилися про постачання товару – аміак безводний у кількості 220 т. загальною вартістю 2310000 грн. (а. с. 12 зворот).

Також, в специфікації сторони домовилися, що покупець зобов'язується здійснити передоплату в розмірі 100 % від загальної вартості товару на протязі одного банківського дня з моменту укладення цієї специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору № 1 від 14.03.2018 року. Термін поставки товару – з наступного дня, після оплати, на протязі 4-х робочих днів. Несвоєчасне виконання покупцем зобов'язань, передбачених п. 1 даної специфікації, являється підставою у відмові поставити товар на умовах Договору № 1 від 14.03.2018 року.

Із платіжних доручень № 2048 від 14.03.2018 року на суму 420000 грн. з ПДВ, № 2079 від 06.04.2018 року на суму 105000 грн. з ПДВ, № 2081 від 10.04.2018 року на суму 52500 грн. з ПДВ, та податкових накладних від 06.04.2018 року, 10.04.2018 року вбачається, що ТОВ «Мінагротрейд» перерахував на рахунок відповідача, згідно з наданими останнім рахунків, 577500 грн. попередньої оплати за поставку товару – аміаку технічного (а. с. 15-19).

Із видаткових накладних № ТАС-000020 від 24.04.2018 року на суму 159600 грн. з ПДВ, № ТАС-000024 від 27.04.2018 року на суму 128310 грн. з ПДВ, № ТАС-000028 від 02.05.2018 року на суму 112980 грн. з ПДВ вбачається, що відповідач поставив, а ТОВ «Мінагротрейд» прийняв товар – аміак рідкий технічний на загальну суму 560510 грн., видаткові накладні підписані представниками обох сторін Договору та скріплені печатками юридичних осіб.

29.10.2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Мінагротрейд», як цедентом, та позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю «Мін-Агротрейд», як цесіонарієм, укладено договір відступлення права вимоги (цесії) № 4 (далі – Договір відступлення права вимоги, а.с. 22) за умовами п. 1 якого, у порядку та на умовах, визначених цим договором, цедент відступає цесіонарієві, а цесіонарій набуває права вимоги, належного цедентові, і стає кредитором за договором поставки № 1 від 14.03.2018 року, укладеного між цедентом та приватним підприємством «Тур-Агро» (далі в тексті цього договору - боржник).

У Договорі відступлення права вимоги його сторони домовилися, що цесіонарій набув права вимагати від боржника належного виконання таких обов'язків: сплати боржником коштів, належних цеденту в сумі 176610 грн.; сплати боржником усіх нарахувань, передбачених основним договором та чинним законодавством України за несвоєчасне виконання зобов'язань боржника перед цементом, як пеня, штраф, інфляційні, курсова різниця та інше.

Зазначений договір підписаний представниками його сторін і скріплений їхніми печатками.

Листом від 29.10.2018 року товариство з обмеженою відповідальністю «Мінагротрейд» повідомило відповідача про укладення договору відступлення права вимоги (цесії) № 4 від 29.10.2018 року та про перехід права вимоги про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 1 від 14.03.2018 року до товариства з обмеженою відповідальністю «Мін-Агротрейд» (а.с. 23, докази направлення а.с. 23 зворот).

21.11.2018 року позивач направив відповідачу вимогу про сплату боргу за договором купівлі-продажу № 1 від 14.03.2018 року, до вимоги додав акт взаємних розрахунків від 21.11.2018 року (а.с. 24-25 з доказами направлення відповідачу).

Із акта звірки взаєморозрахунків станом за періоди з 29.10.2018 по 14.12.2018 року між позивачем та відповідачем за договором № 4 від 29.10.2018 року, заборгованість відповідача перед позивачем становить 176610 грн. Акт підписаний представниками обох сторін та скріплений їхніми печатками.

За розрахунком позивача, заборгованість відповідача станом на день подання позову становить 176610 грн. основного боргу за недопоставлений товар, 3718, 98 грн. інфляційних втрат, 1074,17 грн. 3 % річних. Вимога позивача до відповідача про їх стягнення є предметом спору у справі, що розглядається.

Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договору купівлі-продажу № 1 від 14.03.2018 року, договору відступлення права вимоги (цесії) № 4 від 29.10.2018 року, вимоги позивача витікають із суті прав та обов'язків сторін за цим договором.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов'язань поставки, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості поставки - параграфом 3 глави 54 ЦК України, параграфом 1 глави 30 ГК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір – розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 5, 8 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусового виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу (ГК) України передбачено право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Крім того, статтями 512, 513 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

З огляду на викладені обставини справи суд вважає, що ТОВ «Мінагротрейд» виконало свій обов'язок з попередньої оплати товару за договором купівлі-продажу № 1 від 14.03.2018 року, факт невиконання відповідачем спірного зобов'язання з поставки товару на суму попередньої оплати в повному обсязі підтверджено позивачем, як правонаступником ТОВ «Мінагротрейд» за договором відступлення права вимоги (цесії) № 4 від 20.10.2018 року, належними і допустимими доказами, відповідачем не спростовано, а тому вимога про їх стягнення підлягає задоволенню в судовому порядку.

У зв'язку з простроченням відповідачем поставки товару на спірну суму основного боргу, позивач просить стягнути 3178 грн. 98 коп. інфляційних втрат за період прострочення грудень 2018 – січень 2019 року, 1074 грн. 17 коп. 3% річних за період прострочення з 30.11.2018 по 11.02.2019 року.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога позивача в цій частині позову відповідає наведеним нормам законодавства, умовам договору, встановленим обставинам справи, тому судом визнається такою, що також підлягає задоволенню.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, з урахуванням викладених обставин справи, умов договору та наведених норм законодавства суд позов визнає обґрунтованим, доказаним і з зазначених у ньому підстав задовольняє повністю.

На підставі статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 2712 грн. 94 коп.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Тур-Агро», код ЄДРПОУ 35846724, місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, вул. Благовісна, 142/144, рах. № 26003051521622 в ЧФ ЗАТ КБ «Приватбанк» МФО 354347 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мін-Агротрейд», код ЄДРПОУ 42352219, місцезнаходження: 40009, м. Суми, вул. Ярослава Мудрого, 69, рах. № 26000055028703 в КБ «ПриватБанк» МФО 337546 - 176610 грн. попередньої оплати, 3178 грн. 98 коп. інфляційних, 1074,17 грн. 3% річних, 2712 грн. 94 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 29.03.2019 року.

          Суддя                                                                                В.М. Грачов