Рішення

від 28.03.2019 по справі 925/157/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2019 року м. Черкаси справа № 925/157/19

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників сторін:

від позивача - Севастьянова А.В. - адвокат,

від відповідача - представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Тупоти Сергія Олексійовича, м. Черкаси

до Приватного підприємства Онікс-М , м. Черкаси

про стягнення 112970,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Тупота Сергій Олексійович звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного підприємства Онікс-М , в якому просить суд стягнути з відповідача 112970,00 грн заборгованості за поставлений товар.

В обґрунтування заявлених вимог позивач пояснив, що відповідач не розрахувався за отриманий згідно з видатковою накладною № 25 від 13.08.2018 товар - бетон на загальну суму 112970 грн.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 11 лютого 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 11 год. 00 хв. 28 лютого 2019 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28.02.2019 відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 11 год. 30 хв. 20 березня 2019 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 20.03.2019 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 202 ГПК України розгляд справи відкладено на 28.03.2019.

Відповідач участі свого представника у засіданні суду не забезпечив.

Відповідачу за вказаною у позові та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою його місцезнаходження Господарський суд Черкаської області надіслав рекомендованим листом з повідомленням ухвалу від 11.02.2019 про відкриття провадження у справі та призначення підготовчого засідання, який був вручений був вручений адресату - представнику за довіреністю 13.02.2019, відповідно до відмітки пошти на рекомендованому повідомленні про вручення. Господарський суд Черкаської області надсилав відповідачу рекомендованим листом з повідомленням ухвалу від 28.02.2019 про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті. Проте цей рекомендований лист не був вручений адресату, ухвала повернулась до суду з відміткою пошти інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення. Вибули .

21 березня 2019 року для забезпечення дотримання прав відповідача бути поінформованим про час і дату призначення судових засідань відповідно до ч. 4 ст. 122 ГПК України Господарським судом Черкаської області було розміщено інформацію про виклик Приватного підприємства Онікс-М на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу судової влади України.

Відповідно до п. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи судом, тому відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

У разі неподання відповідачем відзиву на позов у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України.

У відповідності до ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних пав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, предмет чи підставу спору не змінив.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 28.03.2019 проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлено такі обставини.

Фізична особа-підприємець Тупота Сергій Олексійович (Постачальник, позивач у справі) поставив Приватному підприємству Онікс-М (Покупець, відповідач у справі, далі - ПП Онікс-М ) згідно з видатковою накладною № 25 від 13.08.2018 та довіреності від 30.07.2018 товар: бетон М-200, бетон М-250, бетон М-300 на загальну суму 112970 грн (а.с.10).

Зазначена видаткова накладна підписана представниками сторін.

28.11.2018 року на адресу ПП Онікс-М та на адресу засновника (директора) були направлені досудові вимоги про стягнення заборгованості (а.с. 13, 15-16).

Керівник ПП Онікс-М листом № 12 від 09.12.2018 повідомив, що через важке фінансове становище не має можливості погасити борг до 10.12.2018, зобов'язується погасити його до 15.01.2019.

Таким чином, у відповідача виникло зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару, однак свої зобов'язання відповідач не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість в сумі 112970 грн.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань стало підставою для звернення позивача до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення заборгованості з боржника.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Згідно з ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною другою статті 184 ГК України передбачено, що укладення договору на основі вільного волевиявлення може відбуватись у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього кодексу.

Відповідно до статті 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами тощо, а також підтвердженням прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини купівлі-продажу врегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України)

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншим строк оплати товару, та сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.

Із матеріалів справи вбачається та відповідачем не заперечується, не спростовано належними та допустимими доказами, що позивач поставив відповідачу, а останній отримав товар за вище вказаною видатковою накладною на загальну суму 112970 грн.

Господарські зобов'язання між сторонами виникли з моменту укладення в усній формі договору поставки.

Накладна містить відомості про номер та дату складання, сторони господарських операцій, найменування товару, одиницю виміру, кількість, ціну, загальну вартість відпущеного товару. Накладна скріплена зі сторони постачальника підписом, зі сторони покупця - підписом особи, яка уповноважена на отримання матеріальних цінностей від покупця.

Відповідно до положень Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (постанова Вищого господарського суду України від 21.04.2011 № 9/252-10).

Таким чином, сторонами у спрощений спосіб укладено договір поставки, відповідно до якого продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 ЦК України).

Однак відповідач в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530, 692 ЦК України свої зобов'язання щодо повного та своєчасного розрахунку вартості отриманого товару належним чином не виконав, заборгувавши позивачу на час розгляду справи 112970,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 236-241, 256 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства Онікс-М (код 41937211, 18007, м. Черкаси, вул. Смілянська, 147) на користь Фізичної особи-підприємця Тупоти Сергія Олексійовича (код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) 112970 грн заборгованості та 1921 грн витрат на сплату судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги на рішення, після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 29.03.2019

Суддя О.В. Чевгуз