Рішення

від 22.02.2019 по справі 237/6003/18

МАР`ЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 237/6003/18

Провадження № 2/237/316/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.19 року м. Курахове

Мар'їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Ліпчанського С. М.,

при секретарі Бахтіяровій Н.В.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного нотаріуса Мар'їнського районного нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до Мар'їнського районного суду Донецької області з позовною заявою, в якій просить визнати дії приватного нотаріуса Мар'їнського районного нотаріального округу ОСОБА_3 по відмові ОСОБА_4 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 9,000 га., кадастровий номер 1423385800:06:000:0158, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Новоукраїнської сільської ради Мар'їнського району Донецької області незаконною та зобов'язати видати йому свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вказану вище земельну ділянку в цілому.

01.02.2019 року представник позивача подав до суду заяву про збільшення позовних вимог та просила доповнити заявлені позовні вимоги вимогою про скасування спірної постанови.

У судове засідання з'явився представник позивача. В судовому засіданні підтримав позовну заяву, просив її задовольнити з підстав викладених у позові.

У судове засідання відповідач не з'явився, про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідач подав до суду заяву про проведення судового засідання за його відсутності.

08.02.2019 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, просив в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що доводи позивача є безпідставними.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив.

10.07.2017 року помер ОСОБА_5 у віці 66 років, про що 13 липня 2017 року Виконкомом Новоукраїнської сільської ради Мар'їнського району Донецької області було складено відповідний актовий запис за №24, про що 13.07.2017 року було видане Свідоцтво про смерть серія І-НО № 988028.

Відповідно ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або проголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день проголошення її померлою.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, яка складається із земельної ділянки площею 9,000 га., кадастровий № 1423385800:06:000:0158, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Новоукраїнської сільської ради Мар'їнського району Донецької області. Право власності на вказану вище земельну ділянку засвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ДН №126536, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №1АА007529-010516300356 від 18.04.2005 року.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

За життя ОСОБА_5 було складено заповіт, що 29.01.2016 року був посвідчений секретарем Новоукраїнської сільської ради Мар'їнського району Донецької області ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за №25, відповідно до якого земельну ділянку площею 9,400 га. кадастровий № 1423385800:06:000:0158 надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Новоукраїнської сільської ради спадкодавець заповів ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України, встановлюється, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Ст. 1269 ЦК України встановлюється, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Вказана заява, відповідно до вимог ст. 1270 ЦК України, подається в строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У визначений законом строк позивач звернувся до приватного нотаріуса Мар'їнського районного нотаріального округу ОСОБА_3 з заявою про прийняття спадщини за заповітом після померлого 10.07.2017 року ОСОБА_5.

Ч.1 ст. 1225 ЦК України встановлюється, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

24.10.2018 року представник позивача ОСОБА_7, діючи від імені позивача, звернувся до приватного нотаріуса Мар'їнського районного нотаріального округу ОСОБА_3 з заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно померлого 10.07.2017 року ОСОБА_5 - земельну ділянку площею 9,000 га., кадастровий № 1423385800:06:000:0158, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Новоукраїнської сільської ради Мар'їнського району Донецької області. При цьому представником разом з заявою було надано нотаріусу документи, в тому числі оригінали Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ДН №126636 від 18.04.2005 року, Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер НВ-1403625152018 та експертний звіт про вартість спадкового майна.

Однак того ж дня приватним нотаріусом Мар'їнського районного нотаріального округу ОСОБА_3 було видано Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії відповідно до якої позивачу відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 9,000 га., кадастровий № 1423385800:06:000:0158, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Новоукраїнської сільської ради Мар'їнського району Донецької області посилаючись на те, що спадщину після померлого було прийнято і сином померлого ОСОБА_8, що є непрацездатним та перебуває на пенсії, згідно пенсійного свідоцтва серії ААЖ №335378 виданого пенсійним фондом України 05.03.2013 року.

Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України Про нотаріат № 3425-XII від 2 вересня 1993 року .

Відповідно до ст. 1 цього Закону нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Статтею 4 Закону України Про нотаріат передбачено, що нотаріус має право витребувати від підприємств, установ і організацій відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про нотаріат нотаріус зобов'язаний, зокрема: здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги, дотримуватися правил професійної етики; сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду; відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам; виконувати інші обов'язки, передбачені законом.

Відповідно до ст. 46 цього Закону нотаріуси або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій, повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України Про нотаріат , нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: вчинення такої дії суперечить законодавству України; не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням; особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці; в інших випадках, передбачених законом.

Ч. 2 цієї статті встановлюється, що нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 цього Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 цього Закону. Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії (ч. 3 статті 49).

Відповідно до ст. 50 ЗУ Про нотаріат нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Згідно ч. 1 ст. 1241 Цивільного кодексу України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, Цивільним кодексом України визначено обмеження волі заповідача щодо права розпоряджатися власністю (обмеження принципу свободи заповіту) шляхом установлення права окремої категорії осіб на обов'язкову частку у спадщині, де право на обов'язкову частку у спадщині мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки, які спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Таким чином, принцип свободи розпорядження власністю шляхом вчинення заповіту передбачає широкий обсяг правомочностей заповідача, згідно з якими він своїм волевиявленням може вплинути на зміст спадкових правовідносин. Однак, застосування цього принципу обмежується законодавчо встановленою для окремої категорії спадкоємців гарантією, за якою, незалежно від змісту заповіту, особи, визначені в частині першій статті 1241 Кодексу, спадкують половину частки, яка належала б їм у разі спадкування за законом. Перелік осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, встановлений указаними положеннями Кодексу, є вичерпним і дає підстави віднести цих осіб до членів сім'ї чи найближчих родичів спадкодавця.

Згідно п. 2.3. Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_9 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 1241 Цивільного кодексу України (справа про право на обов'язкову частку у спадщині повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця) справа №1-1/2014 від 11.02.2014 року, Конституційний Суд України, розкриваючи зміст поняття "повнолітні непрацездатні діти", що використовується в абзаці першому частини першої статті 1241 Кодексу щодо права на обов'язкову частку у спадщині, ґрунтується на положеннях частини третьої статті 75 Сімейного кодексу, який відносить до категорії "непрацездатні" інвалідів I, II та III групи, а також пенсійного законодавства та законів України, які регулюють соціальне страхування і визначають поняття "непрацездатний".

Згідно ст. 1 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування непрацездатними громадянами є особи, які досягли встановленого статтею 26 цього Закону пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

Оскільки спадкоємець першої черги за законом ОСОБА_8 не є пенсіонером за віком, а є пенсіонером на пільгових умовах, отже підстав для видачі йому обов'язкової частки у спадщині померлого 10.07.2017 року ОСОБА_10 відсутні, так само як і для ухвалення спірної Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-3, 15,16, 1217, 1220, 1223, 1225, 1233, 1241, 1268 Цивільного кодексу України, ст. ст. 47,49 Закону України Про нотаріат , ст. ст. 1, 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ст.ст. 10 , 11 , 13 , 133 , 141 , 258 , 259 , 263 , 264 , 265 , 273 , 354 ЦПК України , суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_4 до Приватного нотаріуса Мар'їнського районного нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати дії приватного нотаріуса Мар'їнського районного нотаріального округу ОСОБА_3 по відмові ОСОБА_4, у видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 9,000 га., кадастровий № 1423385800:06:000:0158, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Новоукраїнської сільської ради Мар'їнського району Донецької області незаконною.

Скасувати постанову приватного нотаріуса Мар'їнського районного нотаріального округу ОСОБА_3 від 24.10.2018 року про відмову у вчиненні нотаріальних дій, видану ОСОБА_4.

Зобов'язати видати ОСОБА_4 Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 9,000 га., кадастровий № 1423385800:06:000:0158, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Новоукраїнської сільської ради Мар'їнського району Донецької області.

Стягнути з приватного нотаріуса Мар'їнського районного нотаріального округу ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4, РНОКПП 348881695, витрати по сплаті судового збору в розмірі 704,80 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в судову палату по цивільним справам Донецького апеляційного суду через Мар'їнський районний суд протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст виготовлено 22.02.2019 року

Суддя С. М. Ліпчанський

Дата документу 22.02.19 року