Рішення

від 29.03.2019 по справі 400/221/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2019 р. № 400/221/19

м. Миколаїв

          Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Автосвіт Миколаїв", вул. Космонавтів, 81/27, м. Миколаїв, 54028

до відповідача: Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.12.2018 № 00112051401,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Автосвіт Миколаїв" звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.12.2018 р. № 00112051401.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що висновки контролюючого органу неправомірні та недоведені. Так, визначення відповідачем першою подією виникнення податкових зобов'язань дати реєстрації автомобілів в органах МРЕВ є помилковим, враховуючи, що договорами з покупцями визначено дату набуття права власності підписання акту приймання-передачі або видаткової накладної після отримання 100% вартості товару. Таким чином, перехід права власності відбувався шляхом підписання видаткової накладної, тобто після внесення покупцем повної суми вартості товару, що відповідає приписам ст. 334 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України). Позивач дійшов висновку про конкуренцію норм цивільного та податкового законодавства в частині визначення моменту переходу права власності від продавця до покупця, що має трактуватися на користь платника податків.

19.02.2019 р. відповідач подав відзив на позовну заяву (а. с. 185-188), в якому вказав, що перевіркою встановлено факт нескладення та нереєстрації 11 податкових накладних. Так, за даними "НАІС ДДАІ" МВС України Регіонального сервісного центру МВС у Миколаївській області встановлено переоформлення транспортних засобів на покупців раніше складення податкових накладних. Зазначене призвело до невірного визначення першої події при реалізації автомобілів та, відповідно, нереєстрації податкових накладних, що стало підставою для застосування штрафних санкцій.

22.02.2019 р. позивачем подано відповідь на відзив, де вказано, що позивач діяв у межах укладених договорів, які є дійсними та не визнані судом протиправними, підписував з покупцями видаткові накладні після отримання повної суми вартості автомобілів та своєчасно, згідно з вимогами ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПК України), виписував та реєстрував податкові накладні.

01.03.2019 р. відповідачем надані заперечення на відповідь на відзив, згідно з якими висновки щодо встановленого порушення ґрунтуються на фактах порушення норм діючого законодавства, відтак, оскаржуване рішення прийнято правомірно.

За клопотанням представників сторін рішення в справі прийнято в письмовому провадженні.

З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

У жовтні 2018 р. відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка позивача, результати якої оформлені актом від 05.11.2018 р. № 2680/14-29-14-01/36317648 (а. с. 32-73). Перевіркою встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме: підприємством не складено та не зареєстровано 11 податкових накладних на загальну суму ПДВ 1112325,83 грн.

22.11.2018 р. позивачем подані заперечення на акт перевірки, які не призвели до внесення змін до акту перевірки (а. с. 19-31).

06.12.2018 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 00112051401, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 556162,92 грн (а. с. 16-18).

Позивач є офіційним дилером з продажу автомобілів марок Mitsubishi та Peugeot, основним видом діяльності якого є торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами.

В акті перевірки зазначено, що позивач невірно визначав дату першої події при реалізації автомобілів та, відповідно, не реєстрував в ЄРПН податкові накладні. Так, згідно бази даних "НАІС ДДАІ" МВС України Регіонального сервісного центру МВС у Миколаївській області встановлено переоформлення транспортних засобів на покупців (перехід права власності) раніше, ніж відображено в бухгалтерському та податковому обліку на операції зі сплати контрагентом вартості автомобіля підприємством виписувалися податкові накладні. На дату передачі права власності на товар у день реєстрації автомобілів Регіональним сервісним центром на контрагентів-покупців, позивачем не визначились податкові зобов'язання з ПДВ та, відповідно, не реєструвались податкові накладні в ЄРПН. Податкові накладні виписувались на суми отриманих від покупців коштів до остаточного розрахунку за товар та у визначені чинним законодавством терміни реєструвались в ЄРПН. Зазначене порушення в цілому не вплинуло на визначення позивачем податкових зобов'язань з ПДВ, а призвело до порушення визначення першої події, а відтак і призвело до нереєстрації податкових накладних в ЄРПН. Відповідач вважає, що в момент реєстрації автомобіля необхідно було скласти податкову накладну на залишкову вартість несплачених сум за автомобіль та зареєструвати її в ЄРПН.

На підставі викладеного, відповідач дійшов висновку, що відповідач не зареєстрував в ЄРПН 11 податкових накладних на загальну суму ПДВ 1112325,83 грн.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пункт 201.10 ст. 201 ПК України визначає, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Отже, визначальним для своєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН є правильне визначення дати виникнення податкових зобов'язань.

Оскільки продаж автомобілів здійснюється позивачем виключно на підставі договорів, то право власності у покупця виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 334 Цивільного кодексу України).

Позивач надав до перевірки та суду договори купівлі-продажу 11 автомобілів, по яким відповідач дійшов висновку про нереєстрацію податкових накладних (а. с. 121-122, 124-125, 127-131, 133-134, 136-140, 142-143, 145-149, 151-152, 154-158, 160-164, 166-170).

Так, у п. 3.2 кожного з договорів передбачено, що право власності на товар переходить до покупця згідно підписаного сторонами акту приймання-передачі або видаткової накладної після отримання продавцем грошових коштів у розмірі 100% вартості товару. Продавець має право притримати автомобіль до виплати повної ціни товару.

В Україні діє принцип свободи договору, а також презумпція правомірності правочину (ст. 204, 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 334 Цивільного кодексу України переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.

До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

Пунктами 3.3 договорів купівлі-продажу 11 автомобілів передбачено, що передача товару оформлюється актом приймання-передачі або видаткової накладної, які підписуються уповноваженими представниками сторін.

Вказані положення договорів відповідають наказу про облікову політику підприємства від 02.01.2017 р. № 1 (а. с. 116-119).

До перевірки та суду позивачем надані видаткові накладні на передачу автомобілів (а. с. 120, 123, 126, 132, 135, 141, 144, 151, 153, 159, 165).

Всі 11 договорів купівлі-продажу укладені з покупцями, які використали фінансовий інструмент у вигляді кредитування. Необхідною умовою фінансової установи для використання такої послуги є укладений із покупцем договір застави, особливою умовою укладення якого є наявність ідентифікуючих документів на товар. Водночас сам товар залишався в продавця і не передавався до підписання видаткової накладної.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював свою позицію щодо "принципу правової визначеності" (наприклад, справа "Гешмен і Герруп проти Сполученого Королівства"), відповідно до якого особа, здійснюючи правомірну поведінку повинна мати можливість передбачати правові наслідки такої правової поведінки, чітко визначені законом.

Судом встановлено, що позивач, виписуючи та реєструючи податкові накладні після отримання повної вартості автомобілів і підписання видаткових накладних, діяв у межах укладених договорів купівлі-продажу, які є дійсними. Оскільки чинне законодавство України допускає визначення моменту виникнення права власності на майно умовами договору, то позивач правомірно очікував, що діючи на виконання дійсних договорів, не порушує податкового законодавства.

Позиція відповідача, що в момент реєстрації автомобіля необхідно було скласти податкову накладну на залишкову вартість несплачених сум за автомобіль та зареєструвати її в ЄРПН, не ґрунтується на чітких приписах ПК України, а є лише припущенням про варіант можливої поведінки.

До того ж, відповідно до п. 56.21 ст. 56 ПК України конкуренція правових норм має трактуватись на користь платника податків.

Тим більше, що зазначена відповідачем невідповідність у часі реєстрації податкових накладних та виникнення права власності на автомобіль, ніяким чином не вплинуло на визначення підприємством податкових зобов'язань з ПДВ. В подальшому виписані позивачем 11 податкових накладних зареєстровані в ЄРПН без зауважень, задекларовано та сплачено суми ПДВ.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в діях позивача відсутнє будь-яке порушення податкового законодавства.

Принцип верховенства права у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо України стосується вимог "якості" закону та юридичної визначеності. Так, у рішенні в справі "Михайлюк та Петров проти України" Суд зазначив, що вираз "згідно із законом" насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права

На переконання суду, суперечливі норми законодавства не можуть бути підставою для відповідальності особи, тим більше, якщо сумнівне порушення, виявлене контролюючим органом, не призвело до втрат бюджету.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності оскаржуваного рішення, що є підставою для задоволення позову.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 8342,45 грн (а. с. 4), що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Автосвіт Миколаїв" (вул. Космонавтів, 81/27, м. Миколаїв, 54028, ідентифікаційний код 36317648) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.12.2018 р. № 00112051401 – задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 06.12.2018 р. № 00112051401.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) судовий збір у сумі 8342,45 грн (вісім тисяч триста сорок дві грн 45 коп.) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Автосвіт Миколаїв" (вул. Космонавтів, 81/27, м. Миколаїв, 54028, ідентифікаційний код 36317648).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 29.03.2019 р.

Суддя                                                                                          Н.В. Лісовська